Ухвала

від 26.02.2025 по справі 523/10509/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4215/25

Справа № 523/10509/24

Головуючий у першій інстанції Далеко К. О.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя-доповідач), Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі

за апеляційною скаргою Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України

на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2024 року

у цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України, про стягнення невиплаченої при звільненні матеріальної допомоги у зв`язку із виходом на пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення, заохочень до ювілейних дат, середнього заробітку за час затримки розрахунку

встановив:

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні вказаного вище позову ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаним рішення, Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України, в інтересах якої діє керівник

Соловйов І.М., засобами електронного зв`язку через систему «Електронний Суд», звернулася з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції у порядку, регламентованому ст. 355 ЦПК України, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що копію оскаржуваного рішення скаржником отримано у електронному вигляді через систему «Електронний Суд» лише 13 січня 2025 року у зв`язку з перебуванням керівника організації Соловйова І.М. у відпустці з 23 грудня 2024 року по 10 січня 2025 року, що підтверджується розпорядженням №78 від 18 грудня 2024 року, що не надало можливості підготувати апеляційну скаргу раніше. З 28 січня по 31 січня 2025 року ОСОБА_2 знаходився у відрядженні в м. Київ. В паперовому вигляді копію оскаржуваного рішення скаржник не отримував. Несвоєчасне отримання судового рішення перешкодило звернутися з апеляційною скаргою у межах 30-ти денного строку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не надання скаржником доказів на підтвердження факту отримання копії оскаржуваного судового рішення 13 січня 2025 року, як про те зазначено у клопотанні. Звернено увагу скаржника, що Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України має зареєстрований кабінет у підсистемі Електронний суд, тому скаржник має вказати дату доставки оскаржуваного рішення суду до електронного кабінету скаржника та надати докази на підтвердження цієї обставини (картку руху документа). Крім цього, апеляційну скаргу залишено без руху також з підстав не виконання скаржником вимог п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України, а саме не долучення доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасниками справи, з урахуванням положень

ст. 43 ЦПК України.

Копію вказаної вище ухвали доставлено до електронного кабінету скаржника 11 лютого 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

21 лютого 2025 року на виконання вимог зазначеної вище ухвали апеляційного суду, керівник Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України Соловйов І.М., надіслав засобами електронного зв`язку заяву до якої долучив картку руху документа на підтвердження факту доставки копії оскаржуваного рішення до електронного кабінету скаржника, а також докази щодо виконання вимог, передбачених п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України.

25 лютого 2025 року засобами електронного зв`язку через підсистему Електронний суд представник АТ «Українська залізниця», адвокат Миргородова О.Ю. подала заперечення на клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що скаржник є юридичною особою, до штату якого входить не лише керівник, а й велика кількість працівників, в тому числі заступник, який виконував обов`язки керівника на період його відпустки. Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції, представництво інтересів скаржника здійснював працівник Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України, спеціаліст з юридичних питань, адвокат. Скаржником не надано достатніх та належних доказів на підтвердження неможливості ознайомлення з повним текстом оскаржуваного рішення, отриманим скаржником 28 грудня 2024 року, до закінчення відпустки керівника. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення зі сторони відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у скаржника для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Скаржник не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи скаржника, якими обґрунтовуються вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2024 року, апеляційний суд зауважує про таке.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третястатті 3 ЦПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина першастатті 126 ЦПК України).

Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннямистатті 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно достатті 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

За змістомстатті 354 ЦПК Україниклопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Тож поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.ЦПК Українине пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі N 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі N 904/3541/15).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2)день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 6 частини другоїстатті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом частини першоїстатті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява N 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06).

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі N 520/1185/16-ц,постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20).

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення Суворовським районним судом м. Одеси ухвалене 24 грудня 2024 року, повний текст цього рішення складено 24 грудня 2024 року. Копію цього рішення суду у порядку, передбаченому п.2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, скаржник отримав у електронний кабінет 28 грудня 2024 року о 18:44 год, тобто після 17:00 години, тому воно вважається врученим 29 грудня 2024 року, відтак право на поновлення строку на апеляційне оскарження, обумовлене часом отримання копії оскаржуваного рішення, для скаржника обраховується з 30 грудня 2024 року і закінчується 28 січня 2025 року включно.

З апеляційною скаргою Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України звернулася засобами електронного зв`язку 05 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку, передбаченого п.1 ч.2 ст. 354 ЦПК України. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що копію оскаржуваного рішення скаржник отримав лише 13 січня 2025 року (через підсистему Електронний суд) у зв`язку з перебуванням керівника скаржника у відпустці з 23 грудня 2024 року по 10 січня 2025 року, що перешкодило своєчасно звернутися з апеляційною скаргою. Також просить врахувати знаходження керівника скаржника у відрядженні з 28 січня по 31 січня 2025 року, а також те, що в паперовому вигляді копію рішення скаржник не отримував.

Проте, як свідчать докази, надані скаржником на виконання вимог ухвали апеляційного суду, копію оскаржуваного рішення скаржник отримав у електронний кабінет 28 грудня 2024 року, що підтверджується карткою руху документу та спростовує твердження скаржника про отримання ним копії судового рішення 13 січня 2025 року.

При цьому,колегія суддівзауважує,що заст.272ЦПК Україниднем врученнясудового рішеннязаконодавець вважаєсаме деньотримання судомповідомлення продоставлення копіїсудового рішеннядо електронного кабінету особи, а не день, коли ця особа фактично ознайомилася із змістом рішення, доставленого їй у електронному вигляді.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ятастатті 14 ЦПК України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомоїстатті 14 ЦПК України).

Отже, процесуальний закон передбачає надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через "Електронний кабінет", у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу III затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених у частині шостійстатті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі N 454/1883/22(провадження N 14-117цс23), пункти 64-65).

Враховуючи, щоскаржникмає зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", а підсистемою реалізовано функціонал автоматичного направлення сторонам у справі процесуальних документів, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на не отримання ним копії оскаржуваного рішення суду у паперовому вигляді, як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження.

Аргументи скаржника про те, що керівник Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України Соловйов І.М. перебував у відпустці та відрядженні також не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску процесуального строку, з огляду на таке.

Як убачається з розпорядження №78 від 18 грудня 2024 року по Одеській дорожній профспілковій організації, її голова Соловйов І. перебував у відпустці терміном 19 календарних днів, а саме з 23 грудня 2024 року по 10 січня 2025 року, його обов`язки, як керівника було покладено на першого заступника голови Кондю С.В.

Крім цього, згідно розпорядження №1 по Одеському Дорпрофсожу його голову Соловйова І.М. було відряджено до м. Києва, до Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України у зв`язку з робочою зустріччю з Головою правління АТ «Укрзалізниця», терміном на 3 дні, виїзд було призначено на 29 січня 2025 року.

З огляду на викладене вище, можливо дійти висновку про те, що у період строку на апеляційне оскарження та часу, протягом якого скаржник мав право на поновлення пропущеного процесуального строку, обумовленого датою отримання копії оскаржуваного судового рішення у електронний кабінет скаржника, а саме 11 січня 2025 року по 28 січня 2025 року, керівник Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України Соловйов І.М. не перебував у відпустці, обставин, які б перешкоджали звернутися з апеляційною скаргою у вказаний проміжок часу скаржник не наводить.

Крім того, під час перебування ОСОБА_2 у відпустці, його обов`язки виконував Кондя С.В., що свідчить про можливість звернення скаржника з апеляційною скаргою у період перебування ОСОБА_2 у відпустці.

Саме по собі перебування ОСОБА_2 у відрядженні з 29 січня 2025 року, тобто поза межами строку, передбаченого п.1 ч.2 ст. 354 ЦПК України, не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки ця обставина не стосується періоду часу, протягом якого скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку, своєчасність подання апеляційної скарги у межах процесуального строку відведеного законом, залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, у той час як підстави, якими скаржник мотивує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження носять виключно внутрішньо-організаційний характер та стосуються організації роботи юридичної особи, та не можуть бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку.

Інших поважних причин, які б могли слугувати підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржниця не наводить.

Частинами 3,4 ст.357ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Таким чином, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2024 року слідвизнати неповажнимив розумінні вимогст. 354 ЦПК України, та надати скаржнику строк для подання заяви з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимогстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодосправедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).

Керуючись ст.ст.185,356,357 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати наведені Одеською дорожньою організацією профспілки залізничників і транспортних будівельників України підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

Апеляційну скаргу Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2024 року залишити без руху, запропонувавши скаржнику протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, що зазначені в тексті цієї ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що у випадку неподання заяви або якщо викладені в заяві підстави пропуску строку будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: О.Ю. Карташов

М.В. Назарова