Ухвала

від 24.02.2025 по справі 947/14229/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 947/14229/20

провадження № 51-654 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_3,

суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши касаційні скарги представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 (далі - представник) на вирок Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року,

встановив:

18 лютого 2025 року на адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника на вказані судові рішення, яку у Системі електронного документообігу «Док Проф» зареєстровано за індексом «ск» (вх. № 3544/0/170-25 від 19.02.2025). Цього ж дня через систему «Електронний суд» повторно надійшла касаційна скарга представника на вказані судові рішення, яку у Системі електронного документообігу «Док Проф» зареєстровано за індексом «дс» (вх. № 3547/0/170-25 від 19.02.2025). Вказані касаційні скарги за своїм змістом є ідентичними.

У поданих скаргах представник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши скарги на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що їх подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 3 цієї статті.

Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Проте наведених положень процесуального закону представником не дотримано.

З копій судових рішень вбачається, що вирок щодо засудженого ОСОБА_2 був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури. Однак, заперечуючи, у тому числі, й законність ухвали апеляційного суду, представник не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо засудженого ОСОБА_2 , з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412- 414, 419 КПК, не вказує та не конкретизує, які доводи апеляційної скарги представника потерпілої залишились поза увагою цього суду.

Посилаючись на необхідність скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, представник взагалі не обґрунтовує такого прохання в описовій частині скарги, з урахуванням положень ст. 415 КПК.

За змістом ч. 3 ст. 427 КПК представник має зазначити чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.

Оскільки касаційні скарги не відповідають вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити їх без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.

На усунення недоліків, представнику слід подати нову касаційну скаргу.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційні скарги представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5