Рішення

від 19.02.2025 по справі 755/4344/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4344/23

Провадження №: 2/755/892/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Онопрійчук Д.П.

за участю: представника позивача - Кравченко О.П.

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва 03.04.2023 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, яка 04.04.2023 була передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: стягнути ОСОБА_3 на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» суму заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 341 740,61 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 33 348,21 грн три відсотки річних у розмірі 5 111,26 грн, сплачений судовий збір у розмірі 5 703,10 грн та 35 грн за отриману інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 з 01.07.2014 здійснюється ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на підставі ліцензії. Згідно наявної інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником нежитлового приміщення (в літ.А), загальною площею 213,50 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , а відповідно останній є споживачем послуг ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з централізованого опалення до даного приміщення. 23.07.2014 у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503)) ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» розміщено відповідне повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» 06.08.2014 (№ 111 (4511)). Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» 13.10.2021. Про те, договір про надання послуг, який був передбачений чинними нормативно-правовими актами на момент виникнення заборгованості між відповідачем та позивачем не був укладений, а також заява-приєднання до умов індивідуальних типових договорів споживачем послуг та власником нежитлового приміщення до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з метою їх ідентифікації не надавалась. Оскільки в будинку по АДРЕСА_1 до 2016 року був відсутній будинковий засіб обліку теплової енергії, нарахування коштів за спожиті послуги централізованого опалення здійснюється на підставі наданих балансоутримувачем будинку даних розміру навантаження системи опалення, згідно визначеного тарифу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 з 2016 року здійснюється приладом комерційного обліку SKS - 3 заводський номер 019252.Розрахунок фактично поставленої теплової енергії, здійснюється відповідно до звітів з показниками лічильника теплової енергії, пропорційно до площі займаного відповідачем приміщення. Відповідач не здійснював сплату послуг за поставлену теплову енергію, в результаті чого станом на березень 2023 року наявна заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення за період з листопада 2014 року по лютий 2023 (включно) в розмірі 341 740,61 грн. Крім того, відповідач, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, має сплати інфляційну складову боргу в сумі 33 348,21 грн та 3% річних в сумі 5 111,26 грн, розраховані за період з 01.03.2020 по 16.03.2023.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.04.2023 відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, учасникам у справі роз`яснено їх право подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2023 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

30.06.2023 ОСОБА_3 було отримано копію позовної заяви з додатками, разом з ухвалою суду від 26.06.2023, про що свідчить його власноручна розписка.

12.07.2023 до суду від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву.

13.07.2023 судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.07.2023 задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про повернення на стадію підготовчого провадження та про поновлення строку на подання відзиву, прийнято відзив відповідача від 11.07.2023 (вх 34334/23 від 12.07.2023).

27.07.2023 до суду від представника позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Кравченко О.П. надійшла відповідь на відзив, клопотання про витребування доказів, клопотання про звільнення позивача від сплати понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

08.08.2023 до суду від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про долучення доказів.

19.09.2023 судом постановлено ухвалу про витребування доказів.

16.10.2023 до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової Ольги Петрівни надійшли пояснення щодо витребуваних доказів.

17.10.2023 до суду з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації (БТІ) надійшли витребувані судом докази.

20.10.2023 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кари О.О. надійшли витребувані судом докази.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.11.2023 замінено первісного відповідача ОСОБА_3 належними відповідачами: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; заяву - вимогу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про стягнення судових витрат в порядку ч. 5 ст. 51 ЦПК України залишено без задоволення.

07.02.2024 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про застосування позовної давності.

12.03.2024 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надійшли пояснення.

27.03.2024 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надійшли клопотання про долучення доказів.

11.04.2024, ухвалою суду, постановленою у порядку ч. 4 ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 15.03.2024, учасникам справи роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд: стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», за період з 12.03.2017 по лютий 2023 року (включно) суму заборгованості за поставлену теплову енергію до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , у розмірі 270 407, 12 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 116 760, 41 грн, три відсотки річних у розмірі 26 437, 28 грн, судові витрати по справі у розмірі 5 703, 10 грн та 35, 00 грн за отриману інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заява обґрунтована тим, що з моменту подання позовної заяви до суду пройшов майже рік, беручи до уваги подану до суду відповідачем ОСОБА_2 заяву про застосування судом наслідків спливу строків позовної давності до заявлених вимог, позивач на стадії проведення підготовчого судового засідання по справі, зменшує розмір раніше заявлених позовних вимог в межах строку позовної давності та просить суд стягнути заборгованість за надані послуги за період з 12.03.2017 по лютий 2023 року, оскільки строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12.03.2017, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженими на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

24.04.2024 від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на заяву про зменшення позовних вимог, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив відповідача ОСОБА_1 обґрунтований тим, що з грудня 2016 року в будинку АДРЕСА_1 , встановлений лічильник теплової енергії, що підтверджується наданим позивачем актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача, з показниками лічильника станом на 14.11.2016 заводський номер лічильника 019252. Згідно пункту 12 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. Розрахунок суми боргу долучений до позовної заяви, та до заяви про зменшення позовних вимог, не містить інформації про визначення пропорції площі відповідачів, відносно загальній площі будинку, з врахуванням місць загального користування будинку, показників квартирних засобів обліку. Крім цього розрахунок суми боргу не містить розміру тарифу на постачання опалення, який неодноразово змінювався протягом 2017-2023рр. Не вказані заходи з утеплення місць загального користування будинку, не вказано, чи враховувалась площа загального користування при здійсненні розрахунку боргу. Не зазначені дані квартирних лічильників, не вказані дані про витрати теплової енергії позивача, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Позивач не надав належну інформацію про зняття показників лічильника у присутності представника споживача. Надані звіти не містять підпису представника споживача. Зазначені звіти за формою та своїм змістом не є документом щодо фіксації показників приладу відповідно до вимог п. 14 Правил 630. Позивач не надав відповідних платіжних документів з інформацією про поточні і попередні показання засобів обліку теплової енергії, різниці цих показань. Так само не надав платіжний документ з зазначенням затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу, в певний період часу. Позовна заява не містить належного розрахунку заборгованості, не зазначені дані які використовувались під час розрахунку, не вказані джерела таких даних. Відсутня будь яка можливість перевірити правильності та достовірність розрахунку боргу.

29.04.2024 до суду від представника позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Кравченко О.П. надійшла відповідь на відзив.

Заперечуючи щодо доводів викладених у відзиві відповідача ОСОБА_1 , позивач посилається на те, що власники квартир багатоквартирних будинків та власники нежитлових й допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання належать до інженерного обладнання житлового будинку і є його невід`ємною частиною. Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку пропорційно своїй частці спільного майна у будинку. Тобто, усі співвласники багатоквартирного будинку зобов`язанні проводити оплату за опалення місць загального користування, пропорційно своїй частці спільного майна у будинку.

ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - виконавець послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, не є оператором зовнішніх інженерних мереж, та відповідно до вимог Закону України від 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» не здійснює обслуговування вузлів комерційного та розподільного обліку споживачів. Вузли комерційного та розподільного обліку споживачів не перебувають на балансі виконавця послуг ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ». Вимогами нормативно-правових актів не передбачено щомісячне оформлення Актів обстеження та зняття показань вузлів комерційного та розподільного обліку. Доступ виконавцю послуг до вузлів розподільного обліку споживачів для проведення контрольного зняття показань надається власниками приміщень, в яких встановлені вузли розподільного обліку. Виконавцем послуг ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» забезпечується щомісячне зняття показань вузлів комерційного обліку та опрацювання переданих споживачами показань вузлів розподільного обліку, з подальшим внесенням даних до Білінгової системи розрахунків, для здійснення розподілу загальних обсягів наданих послуг між споживачами будинку, згідно вимог Закону України від 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358). Виконавцем послуг ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» забезпечується контрольне зняття показань вузлів розподільного при наданні доступу власниками приміщень, в яких встановлені вузли розподільного обліку. Споживачі послуг (співвласники будинку по АДРЕСА_1 ) мають можливість перевірки та контролю загальних обсягів наданих послуг з постачання теплової енергії та гарячої води виконавцем послуг на підставі даних показань ЗВТ, які знаходяться безпосередньо у їх будинку. ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» самостійно не визначає та не встановлює споживачам послуг тарифи за надані послуги. Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які офіційно опублікована в газеті «Урядовий кур`єр», установлено тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», яке є виконавцем цих послуг. Дані постанови є загальнодоступними та розміщеними в електронній мережі Інтернет. КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , який отриманий ним на підставі п.п. 10-12 рішення Київради від 09.10.2014 № 270/270. ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» не має у володінні та не утримує на балансі внутрішньо будинкові мережі житлових будинків, що є невід`ємними частинами будинків. Витрати на обслуговування внутрішньо будинкових мереж житлових будинків входять до складу тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2014 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги». Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (квартири та нежитлові приміщення, право власності чи користування якими оформлено за кінцевими споживачами), опалення місць загального користування, розподіляється між споживачами пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів. Власниками нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 213,50 кв.м, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (по частині) згідно рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 25.06.2008, а відповідно саме вони є споживачами послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення, що надаються ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до нежитлового приміщення. Будинок АДРЕСА_1 (особовий рахунок будинку НОМЕР_1 ) обладнаний будинковим засобом комерційного обліку SKS - 3 заводський номер 019252, який здійснює облік спожитої теплової енергії/централізованого опалення будинком в цілому. Засіб комерційного обліку поставлений на облік 29.11.2016 та пройшов чергову повірку 29.10.2020. Споживачами послуг з постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) є безпосередньо всі власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Кожному окремому споживачу послуг у багатоквартирному будинку присвоєно власний особовий рахунок. Нежитловому приміщенню опалювальною площею 213, 50 кв. м., у будинку АДРЕСА_1 присвоєно особовий рахунок споживача НОМЕР_2 юр. Таким чином, особовий рахунок № НОМЕР_1 належить будинку АДРЕСА_1 , а особовий рахунок № НОМЕР_2 юр належить нежитловому приміщенню опалювальною площею 213, 50 кв. м., у будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.07.2024 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача Кравченко О.П. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити з підстав викладених у заявах по суті справи.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у заявах по суті справи. Додатково зазначив, що відповідач, з моменту набуття права власності на нежитлове приміщення, із жодною організацією договору щодо утримання нежитлового приміщення не укладав, оскільки вважав, що це не потрібно, так як був впевнений що підвальне приміщення не опалюється, з чи х же підстав не повідомляв теплопостачальну організацію куди слід направляти квитанції не оплату послуг. Технічна документація на нежитлове приміщення наявна у відповідача, однак чи є там інформація про наявність комунікацій, в тому числі засобів опалення представнику не відомо. Також зазначив, що нежитлове приміщення не обладнано індивідуальним лічильником теплової енергії.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить по частині нежитлових приміщень (загл.площею 213,5 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.06.2008 у справі №2-2273/2008 (т.1 а.с.196-212).

Правовідносини у сфері надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила 630).

У подальшому ці правовідносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830), а також Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIIІ від 22.06.2017.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VІІ, з 01.07.2014, виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку по АДРЕСА_1 здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на підставі ліцензії.

23.07.2014 у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503)) ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» розміщено відповідне повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» 06.08.2014 (№ 111 (4511)).

Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 623 від 26.11.2014, № 151 від 31.01.2015, № 224 від 27.02.2015, № 1128 від 31.03.2015, № 1977 від 30.06.2015, № 3237 від 29.12.2015, № 1757 від 29.09.2016, № 2126 від 02.12.2016, № 151 від 01.02.2017, № 439 від 30.03.2017, № 1391 від 09.11.2017, № 404 від 14.06.2018, № 1225 від 18.10.2018, № 1820 від 11.12.2018, № 77 від 14.01.2020, № 623 від 17.03.2020, № 2246 від 30.11.2020, № 40 від 13.01.2021, які офіційно опублікована в газеті «Урядовий кур`єр», установлено тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», яке є виконавцем цих послуг.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 1085 від 07.07.2021 «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання», встановлення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» тарифів на теплову енергію, а також на послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води здійснюється Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» 13.10.2021.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до норм ЦК України встановлено, що, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивача.

Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц) зазначено таке. У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг. Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до ч.1, п.п. 3, 4 ч.2 ст. 6 вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;

За вимог п.п. 1, 5 ч. 2, ст. 7 цього ж Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Частиною 1 ст. 9 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.03.2018 № 401/710/15-ц та у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/2790/17, від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18), від 13.11.2019 у справі № 686/14833/15-ц (провадження № 61-26205св18).

Разом з тим вказаний обов`язок виникає лише в разі отримання споживачем певних послуг.

Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

За приписами частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вимог ч.ч. 1-3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що споживачами наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення загальною площею 213,50, м по АДРЕСА_1 за спірний період є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, враховуючи, що нежитлове приміщення належить відповідачам в рівних частках, по частині кожному, їх обов`язок із утримання майна, що належить їм на праві власності, має відповідати їх частці у праві власності, що виключає їх солідарний обов`язок.

Відповідно до п.п.5, 6, ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, споживач має право: на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII споживач має право: на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач ОСОБА_1 , посилався на ту обставину, що теплопостачання до нежитлового приміщення загальною площею 213,5 кв, м по АДРЕСА_1 не здійснюється. В той же час, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх заперечень суду не надав. Так, представником відповідача в судовому засіданні підтверджено факт не укладання договору про надання послуг з постачання теплової енергії, не повідомлення теплопостачальної організації або балансоутримувача будинку, про зміну власника нежитлового приміщення. Крім того, відповідачем не надано суду доказів відсутності у нежитловому приміщенні засобів опалення до яких, відповідно, постачається теплова енергія.

При цьому, суд вважає, що надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення загальною площею 213,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 позивачем доведено поданими до суду письмовими доказами, такими як: експлікацією підрахунку площі з нежитловими (вбудованими) приміщеннями АДРЕСА_1 (т.1 а.с.15-16), актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії (т.1 а.с.17-18), актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період за 2017-2023рр (т.1 а.с.19-24), звітами щодо обсягів споживання теплової енергії за період з 2016 року по 2023 рік (т.1 а.с.25-59), нарядами підключення та відключення опалення за період з 2016 року по 2022 рік (т.1 а.с.60-70), актом обстеження приміщення від 25.02.2019 (т.1 а.с.14). Вказані докази є належними та допустимими та в своїй сукупності доводять вимоги позивача про надання послуг з теплопостачання до нежитлового приміщення, що належить на праві власності відповідачам, в обсягах зазначених позивачем у розрахунку заборгованості (т.1 а.с.5-11).

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 12.03.2017 по лютий 2023 року, включно, за адресою нежитлового приміщення опалювальною площею 213,50 кв.м по АДРЕСА_1 на загальну суму 270 407,12 грн.

Щодо застосування строків позовної давності за заявою відповідача ОСОБА_2 (т.2 а.с.48), суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ПК України).

Виходячи з вимог ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так, позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості зі сплати послуг з централізованого опалення за період з 12.03.2017 по лютий 2023 року.

Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, строк позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості зі сплати послуг з централізованого опалення, що заявлені за період з березня 2017 року, не сплинув.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч.1 ст. 901, ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України. (Постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц)

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 14-448цс19-ц зроблений висновок про те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Крім того, застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачами виконання зобов`язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку та трьох відсотків річних.

Разом з тим, суд не погоджується з наданим стороною позивача розрахунком 3 відсотків річних та інфляційних збитків, оскільки, з огляду на Постанову КМУ №206 від 05.03.2022, якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Починаючи з 24.02.2022 та на час звернення з даним позовом до суду в Україні запроваджено військовий стан.

Відповідно до п. 1 Постанови КМ № 1405 в редакції від 29.12.2023 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285).

Таким чином три відсотки річних та інфляційні збитки, у даній справі, мають бути розраховані до 24.02.2022 та після 30.12.2023. Таким чином, враховуючи розмір заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, у відповідний період, та кількість днів прострочення виконання зобов`язань, інфляційні збитки становлять у загальному розмірі 51 649,45 грн, а 3% річних - 22 482,22 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за поставлену теплову енергію до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 за період з 12.03.2017 по лютий 2023 року (включно), у розмірі 270 407,12 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 51 649,45 грн, три відсотки річних у розмірі 22 482,22 грн, в рівних частках з кожного.

Також, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58 (sad) принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Таким чином, інші доводи сторін, які наведені у заявах по суті справи, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 83,30% від розміру заявлених вимог та становить 5 168 грн, в рівних частках з кожного.

Крім того, позивачем понесені витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 35,00 грн, що підлягають до стягнення з відповідачів в рівних частках з кожного.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 256, 257, 261, 263, 264, 267, 391, 509, 526, 625, 633, 634, 641, 642, 901, 903 ЦК, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 15, 76, 80, 81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041, вул. Гната Хоткевича, 20 м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за поставлену теплову енергію до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 за період з 12.03.2017 по лютий 2023 року (включно), у розмірі 135 203,56 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 25 824,72 грн, три відсотки річних у розмірі 11 241,11 грн, витрати за отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 17,50 грн та судовий збір в сумі 2 584 грн, а всього 174 870,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за поставлену теплову енергію до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 за період з 12.03.2017 по лютий 2023 року (включно), у розмірі 135 203,56 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 25 824,72 грн, три відсотки річних у розмірі 11 241,11 грн, витрати за отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 17,50 грн та судовий збір в сумі 2 584 грн, а всього 174 870,89 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складений 26.02.2025.

Суддя: