Постанова

від 26.02.2025 по справі 260/622/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 260/622/23 пров. № А/857/2722/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року (постановлену головуючим суддею Маєцька Н.Д. у м. Ужгород) про залишення без задоволення у справі № 260/622/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії: 1) Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування обмеження з 21.01.2020 максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність; 2) Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити, починаючи з 21.01.2020, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

29.04.2024 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в якій позивач просив: 1) Визнати протиправними посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на те, що у випадках, коли зобов`язання, що покладені рішенням на органи Пенсійного фонду Українине визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства; 2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплачувати позивачу пенсію у її фактичному розмірі, як передбачено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 260/622/23.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в даній адміністративній справі залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановив:

1) Прийняти окрему ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити частково; 2) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо виконання не в повному обсязі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 в адміністративній справі № 260/622/23; 3) Копію окремої ухвали направити керівнику Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для організації вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 в адміністративній справі № 260/622/23; 4) Про результати виконання вказаного рішення необхідно повідомити Восьмий апеляційний адміністративний суд протягом 30 днів з дня отримання копії окремої ухвали.

12.12.2024 до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі № 260/622/23, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024. У вказаній заяві позивач просить постановити окрему ухвалу щодо порушення Закону суб`єктом владних повноважень, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Закону.

Заява обґрунтована тим, що відповідачем і надалі не виконується рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2023, навіть з урахуванням висновків постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишено без задоволення.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що фактична невиплата нарахованої позивачу на виконання рішення суду у справі № 260/622/23 пенсії за минулий період зумовлена відсутністю належного фінансування з Державного бюджету України.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та вжити заходів виконання рішення суду.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що висновок суду першої інстанції про залишення його заяви без задоволення є безпідставним та такими який суперечить вимогам Закону.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю були відсутні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами згідно вимог 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення № 10-р/2020 у справі № 1-14/2020(230/20) від 28.08.2020).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З аналізу зазначених вище норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства, дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 прийнято окрему ухвалу, якою визнано протиправно бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо виконання не в повному обсязі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 в адміністративній справі № 260/622/23.

Так, на виконання окремої ухвали відповідачем до Восьмого апеляційного адміністративного суду подано звіт про виконання ухвали суду, в якому зазначає, що з 01.05.2023 перераховано розмір пенсії позивача (з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справах № 260/7424/23 та № 260/10931/23) без обмеження максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб які втратили працездатність та починаючи з 01.08.2024 пенсія позивача, з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5828/24 виплачується у розмірі 27458,67 грн без обмеження максимальним розміром. Що стосується виплати різниці пенсії за минулий період, відповідач у звіті зазначив, що сума 71487,14 грн облікована в електронній пенсійній справі та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету.

Крім цього, в матеріалах справи наявний перерахунок пенсії позивача, з якого вбачається, що йому 01.05.2023 здійснено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії та розмір такої становить 27194,26 грн. З 01.08.2024 позивачу здійснено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії та розмір такої становить 27458,67 грн.

Ба більше, позивач неодноразово був повідомлений про те, що заборгованість з пенсії, нарахована на виконання рішення суду у справі № 260/622/23 буде виплачена йому у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи Пенсійного фонду України від 14.12.2023 № 46625-49863/С-03/8-2800/23, від 26.12.2023 № 48414-54634/С-03/8-2800/23. Крім того, листом від 10.09.2024 № 0700-0504-5/5618 відповідач просив Пенсійний фонд України виділити кошти для проведення виплати згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 по справі № 260/622/23.

Відтак, беручи до уваги наведене вище колегія суддів вважає, що відповідач не намагався уникнути виконання рішення суду, а в межах своїх повноважень здійснював активні дії щодо його виконання, однак своєї мети не досягнув в результаті відсутності належного фінансування.

Згідно ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують судове рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року про залишення без задоволення у справі № 260/622/23 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар