Постанова

від 25.02.2025 по справі 320/9586/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року

м. Київ

справа №320/9586/22

адміністративне провадження № К/990/10293/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 320/9586/22

за позовом ОСОБА_1 до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області (далі - Пристолична сільрада) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Оксененка О.М., суддів Аліменка В.О, Мельничука В.П.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 22.12.2022 задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправним та скасував рішення Пристоличної сільради від 07.09.2021 № 1069-7-VІІІ «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Щасливе»;

зобов`язав Пристоличну сільраду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Щасливе Бориспільського району Київської області.

2. Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації як особи, яка не брала участь у справі, звернувся 14.08.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційної скаргою із пропуском строку на апеляційне оскарження, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 320/9586/22 за вищевказаним позовом; скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Суддя Шостого апеляційного адміністративного суд ухвалою від 29.01.2024 відмовив у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022; апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишив без руху та надав скаржнику строк у десять днів з моменту вручення копії ухвали для усунення її недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення із наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.

5. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала про залишення касаційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету скаржника 30.01.2024 об 16:18.

6. 14.02.2024 на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху надійшла заява заступника керівника Київської обласної прокуратури про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована посиланням на те, що лише за результатами отримання та опрацювання матеріалів та інформації від Київської обласної державної адміністрації від 07.07.2023 прокуратурою було встановлено, що Київською обласною державною адміністрацією неналежним чином здійснюються свої повноваження щодо оскарження протягом розумного строку судового рішення у справі, що і слугувало підставою для звернення з цією апеляційною скаргою.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022, відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури, який діяв в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції та відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора.

8. Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024, заступник керівника Київської обласної прокуратури 15.03.2024 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказане судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

9. Верховний Суд ухвалою від 03.04.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Суд апеляційної інстанції встановив, що заступник керівника Київської обласної прокуратури оскаржив рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022, втім апеляційну скаргу було направлено апелянтом до суду лише 14.08.2023.

Повний текст рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 було надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 22.12.2022 та оприлюднено 26.12.2022.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що заступник керівника Київської обласної прокуратури 03.05.2023 звертався до суду апеляційної інстанції із клопотанням від 17.04.2023 про ознайомлення з матеріалами справи № 320/9586/22, із змісту якого було видно, що прокурор знає про факт існування рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 та його зміст.

Крім того, заступник керівника Київської обласної прокуратури до заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, поданої до суду на виконання ухвали про залишення без руху його апеляційної скарги, додав лист Пристоличної сільради від 01.06.2023 №15/1-478 вих. 23 (вх. №22747-23 від 05.06.2023) відповідно до якого на адресу прокуратури було направлено копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №320/9586/22.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури Шостий апеляційний адміністративний суд виходив із того, що скаржник не навів поважних підстав, які б підтверджували, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, оскільки обставини, на які посилається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, враховуючи, що після отримання скаржником 05.06.2023 копії рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 від Пристоличної сільської ради апеляційну скаргу подано лише 14.08.2023 поза межами 30-денного строку, передбаченого КАС України для такої подачі.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури зазначає, що про рішення суду першої інстанції від 22.12.2022 він дізнавався під час здійснення моніторингу судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв`язку із чим ним було пропущено строк на апеляційне оскарження, встановлений статтею 295 КАС України, з поважних причин, які не залежали від нього та обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції, а також не могли бути усунуті ним в силу встановлених законодавцем процедур, які обов`язково передують зверненню прокурора до суду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

14. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

15. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

16. Загальним правилом, визначеним у частині першій статті 13 КАС України, передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

17. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

18. У виключних випадках, визначених у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» та статті 53 КАС України, за власної ініціативи прокурор має право на подання апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, яка має бути обґрунтована, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначених законом підстав для звернення до суду прокурора, а також органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або його відсутність.

19. Частиною першою статті 54 КАС України визначено, що органи та особи, які визначені у статті 53 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права закінчувати справу примиренням.

20. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

21. Згідно зі статтею 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

22. Тобто, за загальним правилом тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду, ухваленого в порядку письмового провадження обчислюється з дня складення повного судового рішення. У разі ж подання апеляційної скарги після закінчення такого строку суд вирішує питання поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у спосіб, визначений процесуальним законодавством.

23. Так, відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

24. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

25. Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 КАС України).

26. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

27. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

28. При цьому, неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку звернення з апеляційною скаргою або у разі, якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження згідно із пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

29. Колегія суддів зазначає, що суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити заявник).

30. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

31. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

31. Верховний Суд зауважує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

32. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

33. Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

34. При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

35. Згідно із статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

36. Судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

37. Крім того, ЄСПЛ зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі «Пономарьов проти України»). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

38. Також, колегія суддів враховує висновок ЄСПЛ, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МПП «Голуб» проти України», відповідно до якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

39. У рішенні від 08.07.2005 у справі «Смірнова проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

36. Так, статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6-7 частини п`ятої цієї статті).

37. Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

38. За приписами частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

39. З встановлених у справі обставин видно, що апелянту було відомо про існування оскаржуваного рішення суду першої інстанції ще у квітні 2023 року, та у подальшому 05.06.2023 ним було отримано копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022, втім з апеляційною скаргою він звернувся лише 14.08.2023, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати, що заступник керівника Київської обласної прокуратури пропустив строк на апеляційне оскарження цього рішення з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, які б перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги.

40. Доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали апелянту скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою протягом розумного строку після того як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, заступником керівника Київської обласної прокуратури не наведено.

41. Отже, доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.

42. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.

43. З огляду на викладене Верховний Суд приходить до висновку, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив процесуальні питання із дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

44. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №320/9586/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець