Ухвала

від 26.02.2025 по справі 260/5758/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа №260/5758/24

адміністративне провадження №К/990/46191/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Жука А.В., Соколова В.М.

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кашпур Ольги Валеріївни, суддів Жука Андрія Володимировича, Соколова Володимира Миколайовича від розгляду справи №260/5758/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

09 вересня 2024 року від ОСОБА_1 до суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просила зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, до вирішення справи судом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову в адміністративній справі №260/5758/24 скасовано та винесено нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року про притягнення адвокатки ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до вирішення справи судом.

28 листопада 2024 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №260/5758/24.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №260/5758/24.

24 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кашпур Ольги Валеріївни, суддів Жука Андрія Володимировича, Соколова Володимира Миколайовича від розгляду справи №260/5758/24 вп`яте.

На обґрунтування поданої заяви, позивачка вказує на те, що положеннями пунктами 1-5, частини першої, частини другої статті 36, частинами першою-шостою статті 37 КАС України визначено виключний перелік підстав для відводу судді чи колегії суддів від розгляду справи. Разом з тим, такі підстави для відводу можуть бути застосовані виключно у разі, якщо суд утворений в межі, спосіб та в порядку встановленому Конституцією та законами України. Натомість, на думку позивачки, якщо Верховний Суд у складі якого діє Касаційний адміністративний суд не утворений відповідно до вимог законодавства, такий суд взагалі не набув у встановленому законом порядку здійснювати розгляд справи.

Позивачка зазначає про те, що поіменне голосування про проєкт Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (№3524) №1401-VІІІ, в цілому, відбулося на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України 02.06.2016 о 13:23. Отже, прийняття Закону №1402-VІІІ та голосування за нього народними депутатами України мало відбутися виключно після 13:23 год. 02.06.2016. Водночас, згідно картки документу голосування народними депутатами України за прийняття Закону №1402-VІІІ відбулось за часом раніше, а саме 02.06.2016 о 12:01 год. Наведене, на думку позивачки, дозволяє констатувати абсолютно беззаперечний факт - Закон України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» за часом прийнятий раніше ніж Закон України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України». Отже, Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» знаходиться у безпосередній суперечності і не відповідає частині другій статті 8 Конституції України, з підстав його прийняття до внесення Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України», а саме до статті 125 Конституції України. Таким чином, Верховний Суд у складі якого діє Касаційний адміністративний суд не є утвореним згідно Конституції України, отже жоден суддя Касаційного адміністративного суду Верховного Суду не має приймати участь у розгляді справи №260/5758/24.

На підставі викладеного ОСОБА_1 вимагає: відвести колегію суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кашпур Ольги Валеріївни, суддів Жука Андрія Володимировича, Соколова Володимира Миколайовича від розгляду справи №260/5758/24.

Крім того ОСОБА_1 одночасно із вирішенням питання про відвід, вимагає у встановленому положеннями частини четвертої статті 7 КАС України звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо перевірки Закону України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про судоустрій і статус суддів» на відповідність частині другій статті 8 Конституції України, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, вказаною нормою передбачено вирішення питання про відвід в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення сторін. Водночас, за ініціативою самого суду, питання про відвід може бути розглянуте у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Між тим, у цій справі Суд не вбачає підстав для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Вирішуючи, чи є заява ОСОБА_1 про відвід обґрунтованою, Суд керується таким.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Проаналізувавши аргументи, на яких ґрунтується заява про відвід судді, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Соколова В.М. від розгляду справи №260/5758/24, оскільки позивачка не навела жодного факту прояву цими суддями поведінки, що могла б свідчити про їх упередженість чи безсторонність у цій справі.

Заява ОСОБА_1 не містить конкретних вказівок на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь зазначеної колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у розгляді цієї справи, відповідно до статті 36 КАС України.

У заяві про відвід ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих підстав уважати суддів Кашпур О.В., Жука А.В., Соколова В.М. упередженими чи необ`єктивними або, що вони прямо чи опосередковано заінтересовані у результаті розгляду справи №260/5758/24, що свідчить про необґрунтованість заяви про відвід суддів.

Доводи позивачки про те, що Верховний Суд у складі якого діє Касаційний адміністративний суд не є утвореним згідно Конституції України є безпідставними, з огляду на наступне.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Абзацом першим пункту 4 розділу ХІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено утворення Верховного Суду у порядку та у складі, що визначені цим Законом.

Відтак, початком утворення Верховного Суду є день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а його юридичним завершенням - офіційна реєстрація як юридичної особи.

09 листопада 2017 року в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" вчинено запис номер 1 070 102 0000 071690 про реєстрацію Верховного Суду ідентифікаційний код юридичної особи 41721784.

Отже, Верховний Суд створено на підставі Конституції України, суддів визначено за конкурсом за процедурою, яка визначена Законом України "Про судоустрій та статус суддів" та призначено відповідним Указом Президента України. З огляду на це, немає підстав вважати, що Верховний Суд створений не на підставі закону.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, постанови Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.

Зазначені нормативно-правові акти та акт Президента України не визнані у встановленому законом порядку такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За наведених обставин, відсутні підстави ставити під сумнів легітимність Верховного Суду та вважати це підставою для відведення колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

Також твердження ОСОБА_1. про часовий інтервал між прийняттям Законів України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII та від 02 червня 2016 року № 1402-VIII не мають правового підґрунтя та не впливають на легітимність Верховного Суду, відповідно вони не можуть бути підставою для відведення колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі цього суду.

З огляду на викладене, заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В. та Соколова В.М. від участі у розгляді справи №260/5758/24 слід визнати необґрунтованою.

Також Суд зазначає, що заявлене ОСОБА_1 клопотання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо перевірки Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" на відповідність частині другій статті 8 Конституції України не може бути розглянуте на етапі вирішення заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, питання про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В. та Соколова В.М від участі у розгляді справи №260/5758/24 відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

У зв`язку з тим, що суддя Кашпур О.В. 25 лютого 2025 року перебувала у відпустці (наказ від 25 лютого 2025 року №448/0/6-25), ця ухвала постановляється у перший день її роботи після виходу з відпустки.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 24 лютого 2025 року про про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кашпур Ольги Валеріївни, суддів Жука Андрія Володимировича, Соколова Володимира Миколайовича від участі у розгляді справи №260/5758/24 визнати необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кашпур Ольги Валеріївни, суддів Жука Андрія Володимировича, Соколова Володимира Миколайовича від участі у розгляді справи №260/5758/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та не може бути оскарженою.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: А.В. Жук

В.М. Соколов