Ухвала

від 26.02.2025 по справі 260/9749/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа №260/9749/23

адміністративне провадження №К/990/44661/24

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Перечинської районної спілки споживчих товариств про зобов`язання привести захисні споруди в стан повної готовності,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року в цій справі.

Скаржником подано клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін та за участі прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Згідно з статтею 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, питання щодо виклику сторін для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада1950 року свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд касаційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за їх участю відсутні.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

З огляду на закінчення підготовки справи та враховуючи вимоги статті 345 КАС України, розгляд справи можливий судом касаційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 31, 241, 248, 340, 345 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури щодо здійснення розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін та за участі прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Закінчити підготовку цієї справи до касаційного розгляду.

Призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін, який відбудеться з 27 лютого 2025 року в приміщенні суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корп.5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк