Ухвала

від 26.02.2025 по справі 520/11344/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа №520/11344/23

адміністративне провадження № К/990/1920/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Харківській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт-наказ Головного управління Держпраці у Харківській області "Про звільнення ОСОБА_1 " від 29 листопада 2022 року № 08-03/322;

- зобов`язати ГУ Держпраці у Харківській області поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці з дня звільнення 30 листопада 2022 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 20 лютого 2024 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Держпраці в Харківській області від 29 листопада 2022 року № 08-03/322 "Про звільнення з посади ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 з 01 грудня 2022 року на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного Управління Держпраці в Харківській області.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 залишено без змін.

15 січня 2025 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишенобез руху.

Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору та уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

Також, роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

12 лютого 2025 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, Головного управління Держпраці у Харківській області надано уточнену касаційну та заяву по звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, правові засади справляння судового збору, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір», статтею 3 якого обумовлено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду касаційної скарги на судові рішення.

Водночас статтею 5 вказаного Закону передбачено пільги щодо сплати судового збору та визначений перелік фізичних, юридичних осіб, а також суб`єктів владних повноважень, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях в певних категоріях справ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб`єктів господарювання» від 04 березня 2021 року № 1320-IX, який набув чинності 27 квітня 2021 року, частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» доповнено пунктом 20, відповідно до якого включено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»;

26) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;

27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З аналізу вищевказаної норми висновується, що від сплати судового збору у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», звільняється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції (п.25), а також у справах в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від сплати судового збору звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи (п.27).

Аналогічний підхід застосовано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану (пункти 24 та 26 відповідно).

Наведене свідчить, що вищевказані суб`єкти владних повноважень звільняються від сплати судового збору згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір» у справах, в яких діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто реалізовують функції у своїй сфері діяльності.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Отже, з 27 квітня 2021 року законодавцем надано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та його територіальним органам пільгу щодо сплати судового збору у справах, які стосуються реалізації ними державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Предметом спору у цій справі є наказ про звільнення особи з публічної служби, поновлення її на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, у цьому випадку спірні правовідносини стосуються трудових відносин, які виникли між фізичною особою та Головним управлінням Держпраці у Харківській області як роботодавцем.

Отож, судові рішення, які оскаржує Головне управління Держпраці у Харківській області не стосуються його діяльності як органу, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Суд зазначає, що пункт 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не містить застереження у вигляді пільги щодо сплати судового збору центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю у справах щодо поновлення особи на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у яких органи Держпраці виступають як роботодавці (тобто трудового спору), а тому, застосовуючи аналогію права, відсутні підстави для застосування пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у категорії справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

Такий висновок узгоджується з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справ про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі в усіх судових інстанціях звільняються лише позивачі.

Оскільки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та його територіальні органи, у цьому випадку виконують роль роботодавців, тому вони не підпадають під категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.

З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто в частині надання документу про сплату судового збору..

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення усунення недоліків касаційної скарги, касаційна скарга підлягає поверненню.

Суд роз`яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов