Рішення

від 19.02.2025 по справі 678/12/21

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №678/12/21

Провадження №2-678-15/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарях судового засідання Іськовій Т.Л., Валовій Г.В.,

Баранєвич І.М.,

з участю: представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Стасишина А.Л.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пасічника В.С.,

представників відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Поліщук О.М., Шрубковського В.Г. ,

представника третьої особи Меджибізької селищної ради

Хмельницького району Хмельницької області Духневич В.Б.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4 , Меджибізька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача,

встановив:

У січні 2021 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_5 від 29.12.2020 року в якій він просить: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7366-СГ від 06.05.2020 року; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 36804949 щодо земельної ділянки з кадастровом номером 6823087400:02:028:0068; витребувати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку площею 0,36 га, розташовану за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області; стягнути з відповідачів користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач та його представник посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 після смерті якої відкрилась спадщина, яку він прийняв та успадкував, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09.10.2007 року серія ВКА №662018, виданого державним нотаріусом Летичівської державної нотаріальної контори. Спадкове майно, на яке видане Свідоцтво, складається із земельних ділянок, загальною площею 0,85 га, розташованих на території Ярославської сільської ради в с.Ярославка, Летичівського району Хмельницької області. Зокрема, одна земельна ділянка, площею 0,25 га, у АДРЕСА_1 , надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Інша, площею 0,60 га, надана для ведення особистого підсобного господарства. Вказані земельні ділянки належали померлій ОСОБА_7 , а саме матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та підтверджується Державним атом на право приватної власності на землю, виданого Ярославською сільською радою 11.08.1997 року та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №87. Належна йому земельна ділянка вважається сформованою в силу приписів п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр». На протязі майже трьох десятків років вказані земельні ділянки використовувались його сім`єю за цільовим призначенням. Разом з тим, в травні місяці 2020 року позивач звернувся до сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_8 з проханням виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Після вивчення наданих ним документів та перевірки їх на місцевості, ФОП ОСОБА_8 виготовив за його заявою технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на земельну ділянку, площею 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що за адресою АДРЕСА_1 , а також на частину земельної ділянки, площею 0.24 га для ведення особистого селянського господарства, сформованої із загальної площі 0,60 га, яка належала позивачу на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право на спадщину від 09.10.2007 року. Вказані земельні ділянки, на які була виготовлена технічна землевпорядна документація, були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Меджибізької селещної ради Летичівського району Хмельницької області 21.10.2020 року. Проте, на решту земельної ділянки, а саме площею 0,36 га, що перебувала у моїй приватній власності, технічна землевпорядна документація виготовлена не була, оскільки за інформацією ФОП ОСОБА_8 , мала іншого власника з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068. З метою отримання інформації про вказану земельну ділянку він звернувся до реєстраційної служби та отримав відомості, які свідчать про обставини вибуття вказаної земельної ділянки, площею 0,36 га, з його приватної власності. Зокрема, на початку 2020 року за заявою ОСОБА_4 ПП «Хмельницькгеопроект» виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га, яка знаходиться за межами с.Ярославка, Меджибізької селещної ради Летичівського району Хмельницької області, КОАТТУ: 6823087400, зона:02, квартал:028. Наказом головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7366-СГ від 06.05.2020 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6823087400:02:028:0068 для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області. Право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Війтовецькою селищною радою Волочиського району Хмельницької області від 09.06.2020 року, номер запису про право власності: 36804949. Відповідно до договору дарування від 14.08.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Летичівського районного нотаріального округу Романюк Н.В., ОСОБА_4 подарувала вказану земельну ділянку площею 2,0 га кадастровий номер 6823087400:02:028:0068 ОСОБА_2 . Таким чином, земельна ділянка, площею 0,36 га, яка належить позивачу на праві власності у відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.10.2007 року, вибула з його власності поза його волею, оскільки увійшла у сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068, шляхом накладення на його земельну ділянку площею 0,36 га. Отримавши вказану земельну ділянку площею 2,0 га, згідно договору дарування відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем. Проте, за правилами п.3 ст.388 ЦК України ... якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Окрім того, на його переконання, відповідач ОСОБА_2 знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, а саме договору дарування, в тому числі й те, що дарувальник не мала права відчужувати майно, що може свідчити також про його недобросовісність і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна з подальшим здійсненням державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за ним, як власником, а також скасування попередньої реєстрації, а тому просить суд поданий ним позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у ньому.

14.01.2021 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче засідання, з викликом учасників справи.

10.02.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Строчай Н.П. від 04.02.2020 року в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі з підстав викладених у ньому.

25.02.2021 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Пасічником В.С. було надано відзив на позовну заяву від 24.02.2021 року в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі з підстав викладених у ньому.

08.07.2021 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області по даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницького відділення КНІСЕ, на час проведення якої зупинено провадження у справі.

19.10.2023 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області, в зв`язку з поверненням до Летичівського районного суду Хмельницької області вказаної цивільної справи, разом з висновком експерта №2428/21-26 від 11.10.2023 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи, провадження у справі було поновлено та призначено її до підготовчого судового засідання.

06.12.2023 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області, було задоволено клопотання (заяву) представника позивача ОСОБА_5 - адвоката Стасишина А.Л. про заміну позивача правонаступником, та замінено позивача ОСОБА_5 , залучивши його правонаступника доньку ОСОБА_1

06.12.2023 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області по даній справі було призначено експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено експертам Хмельницького відділення КНДІСЕ, на час проведення якої зупинено провадження у справі.

16.04.2024 року до Летичівського районного суду Хмельницької області відповідно до супровідного листа завідувача Хмельницького відділення КНІСЕ Поплавського А. від 10.04.2024 року, повернуто вищевказану цивільну справу, разом з повідомленням про неможливість надання висновку за результатами проведення експертизи з питань землеустрою №3227/23-26 від 10.04.2024 року, що є обставиною для поновлення провадження у справі.

19.04.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області провадження у даній справі було поновлено та призначити її до підготовчого судового засідання, з викликом сторін.

20.05.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області по даній справі було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пасічника В.С. та призначено по справі повторну судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Хмельницького відділення КНДІСЕ та на час проведення якої зупинено провадження у справі.

27.06.2024 року постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Хмельницького апеляційного суду, було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Летичівського районного суду Хмельницької області від 20.05.2024 року про призначення по справі повторної судової земельно-технічної експертизи скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

11.07.2024 року до Летичівського районного суду Хмельницької області з Хмельницького апеляційного суду надійшли матеріали вищевказаної цивільної справи №678/12/21, що є обставиною для поновлення провадження у справі.

20.08.2024 ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області, провадження у даній справі було поновлено та призначено її до підготовчого судового засідання, з викликом сторін.

02.09.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області, було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду, з викликом учасників справи.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Стасишин А.Л. подану позовну заяву підтримує в повному обсязі та наполягає на її задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пасічник В.С. заперечує щодо задоволення даної позовної заяви та вважає її необґрунтованою та безпідставною.

Представники відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області заперечують щодо задоволення позовної заяви з підстав поданого до суду відзиву та долучених до матеріалів справи документів.

Представник третьої особи Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Духневич В.Б. не заперечує щодо задоволення поданої позовної заяви та просить суд її задовольнити.

Третя особа ОСОБА_4 будучи неодноразово та належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення як підготовчих так і судових засідань, також в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, а також шляхом направлення рекомендованих повісток з повідомленням про їх вручення, як у підготовчі так і у судові засівання не з`явилась, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву до суду не подавала, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких клопотань від неї до суду не надходило.

Суд, заслухавши думку та пояснення учасників процесу, допитавши заявлених свідків, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, приходить до висновку у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст.41 Конституції України також закріплено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Ч.1 ст.81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до п.«а» ч.3 ст.22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з п.б ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється ст.ст.118, 186-1 ЗК України.

Відповідно до положень ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3 ст.388 ЦК України).

Судом встановлено, що згідно до Державного акту на право приватної власності на землю Серія ХМ №1623 виданого Ярославською сільською радою 11.08.1997 року та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №87, його було видано громадянину України ОСОБА_7 , яка мешкає по АДРЕСА_1 у тому, що на підставі рішення сесії Ярославської сільської ради народних депутатів від 31.12.1993 року №19 їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,85 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_1 . (Т.1, а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 виданого Ярославською сільською радою Летичівського району Хмельницької області 19.05.2006 року встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 6 років про що в книзі реєстрації смертей 19.05.2006 року зроблено відповідний актовий запис за №13, місце смерті с.Ярославка, Летичівського району Хмельницької області. (Т.1, а.с.88 зворот).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належне їй майно, яку прийняв та успадкував її чоловік ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09.10.2007 року серія ВКА №662018, виданого державним нотаріусом Летичівської державної нотаріальної контори Босмановою С.Ц. (витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи) №11303095). (Т.1, а.с.8).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.10.2007 року серія ВКА №662018, спадкове майно спадкоємцем якого є чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_5 складається з земельних ділянок, загальною площею 0,85 га, розташованих на території Ярославської сільської ради в с.Ярославка, Летичівського району Хмельницької області. Зокрема, одна земельна ділянка, площею 0,25 га по у АДРЕСА_1 , надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Інша, площею 0,60 га надана для ведення особистого підсобного господарства. (Т.1, а.с.8).

Вказані земельні ділянки належали померлій ОСОБА_7 , а саме матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

12.02.2020 року до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернулась ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0000 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області. (Т.1, а.с.34).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-4053-СГ від 13.03.2020 року, ОСОБА_4 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності; місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області; орієнтовний розмір земельної ділянки - 2,0000 га; із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства. Начальнику Відділу у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницької області при наданні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. (Т.1, а.с.35).

Також встановлено, що під час розгляду заяви ОСОБА_4 у Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області були відсутні підстави, визначені ч.7 ст.118 ЗК України, для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Жодних відомостей про перебування вказаної земельної ділянки у власності та/або користуванні третіх осіб у Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не було. Вказана земельна ділянка належала до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до інформації щодо розгляду заяви ОСОБА_4 щодо відведення земельної ділянки за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області, запитувана земельна ділянка перебуває в межах земель державної форми власності.

Під час розробки проекту землеустрою та проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068 жодного перетину із іншими земельними ділянками, а також наявності прав на новосформовану земельну ділянку у третіх осіб, встановлено не було.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7366-СГ від 06.05.2020 року, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 , яка розташована за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6823087400:02:028:0068) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області. (Т.1, а.с.41).

Таким чином, держава, як власник спірної земельної ділянки, в особі уповноваженого органу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України передала у власність вказану земельну ділянку ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України «Про Державний земельний кадастр». Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кат затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 року.

П.5 Порядку передбачено, що до складу Держгеокадастру та його території органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

Згідно п.4 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Вказана норма встановлює вичерпний перелік документів, що мають подаватися для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору.

Згідно п.6 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», підставою відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Дана норма містить вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки. Відмова у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з інших, ніж зазначені вище, причин заборонена.

Тобто, наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, передбачає перевірку повноти проекту землеустрою згідно ст.50 Закону України «Про землеустрій».

Таким чином, під час проведення реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068 не було встановлено факту знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачалося зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, зокрема земельної ділянки ОСОБА_5 посвідченої Державним актом на право власності на землю Серії ХМ №1623.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 14.08.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №589 встановлено, що ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер - 6823087400:02:028:0068, місце розташування: Хмельницька область, Летичівський район, за межами населених пунктів Ярославської сільської ради. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки, що є предметом цього договору, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2096220168230. Право власності Дарувальника на земельну ділянку зареєстроване за номером запису: 36804949, що підтверджується на підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої Романюк Н.В., приватним нотаріусом Летичівського районного нотаріального округу від 14.08.2020 року за №220295031. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №HB-6812169812020, сформованим 13.08.2020 року Державним кадастровим реєстратором Відділу у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області В.Г.Шрубковським, загальні відомості про вказану земельну ділянку такі: кадастровий номер земельної ділянки - 6823087400:02:028:0068, місце розташування - Хмельницька область, Летичівський район, за межами населених пунктів Ярославської сільської ради; цільове призначення - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства; форма власності - приватна; площа земельної ділянки - 2,0000 га, у тому числі за земельними угіддями: рілля - 2,0000 га. Відомості про сюмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, не зареєстровані. Дарувальник свідчить, що на момент укладення цього договору Нерухоме майно не є земельною часткою (паєм), не забудоване, не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, воно не заставлене, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами. Треті осооби не мають прав на Нерухоме майно. Правочин не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6 ст.203 ЦК України). На момент вчинення цього договору за даними Державного реєстру речових прав нерухоме майно та за даними з реєстрів, що діяли до 2013 року, актуальна інформація про обтяження, іпотеки, інші речові права стосовно Нерухомого майна - відсутня, Інформація про обтяження стосовно Дарувальника - відсутня, та за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна актуальна інформація про податкові застави (арешт) - відсутня. За перевіркою в Державному реєстрі боржників інформація стосовно Сторін - відсутня. Дарувальник свідчить, що Нерухоме майно є її особистою власністю (приватизоване) і цей факт доведений до Обдаровуваного. (Т.1, а.с.81-82).

Вищевказаним договором також передбачені інші права та обов`язки сторін.

Згідно наданого представнику позивача ОСОБА_5 - адвокату Стасишину А.Л. повідомлення від ФОП « ОСОБА_8 » Вих.№4-1 від 28.04.2021 року встановлено, що на запит від 23.04.2021 року №018 повідомлено, що відповідно Договору №1461 від 15.07.2020 року з громадянином ОСОБА_5 ним, як суб`єктом господарської діяльності у сфері робіт із землеустрою, виготовлялась технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Підставою для розроблення даної документації став Договір на виконання робіт, заява замовника та правовстановлюючі документи на нерухоме майно. Після проведення геодезичних вишукувань (геодезичної зйомки на місцевості) та камеральної обробки даних, Замовнику було повідомлено (в усній формі) про неможливість виготовлення обмінного файлу та відповідних графічних матеріалів на земельну ділянку площею 0,36 га у зв`язку з виявленням накладки у базі даних НКС (Національної Кадастрової Системи). Замовником було прийнято рішення виготовляти обмінні файли та графічні матеріали на інші земельні ділянки. (Т.1, а.с.141).

Встановлено, що станом на дату видачі Державного акту на право приватної власності на землю, процедура видачі вказаних документів була врегульована наказом Державного комітету по земельних ресурсах України №28 від 15.04.1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)», яким унормовано процедуру відведення та отримання земельної ділянки, та відповідно до якої документами, відповідно до яких мала б встановлюватись відповідність місця розташування земельної ділянки позивача ОСОБА_5 наявному у ньому правовстановлюючому документу на спірну земельну ділянку є проєкт її відведення та технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до повідомлення начальника відділу у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Поліщук О.М. №9-220.27-38/110-21 від 10.02.2021 року щодо надання до суду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068, інформує, що відповідно до п.п.110, 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року заявники, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи, мають право надсилати документи (необхідні для здійснення державної реєстрації земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі, підписані із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису сертифікованим інженером-землевпорядником технічними засобами телекомунікацій. Відповідно до вищезазначених норм законодавства, відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником було подано через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки заяву про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами, зокрема погодженою відповідно до законодавства документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі. Крім того, додатково повідомляє, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068 у місцевий фонд документації із землеустрою, який ведеться Відділом, у паперовому вигляді не передавався. Тому надати суду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068 неможливо у зв`язку з його відсутністю. (Т.1, а.с.28).

Згідно повідомлення начальника в.о. відділу у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Шрубковського В.Г. №132/410-21-0.27 від 10.03.2021 року встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомляє про те, що у місцевому фонді документацій відсутня - «Технічна документація по складанню державного акту на право приватної власності на землю, серія ХМ №1623 виданого 11.08.1997 року ОСОБА_7 , виданого на підставі рішення Ярославської сільської ради від 31.12.1993 року №19 про передачу у приватну власність земельних ділянок площею 0,85 га, з яких 0,25 га, для обслуговування житлового будинку та 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства. (Т.1, а.с.116).

Відповідно до поданого суду 01.09.2021 року представником відповідача ОСОБА_5 - адвокатом Стасишиним А.Л. листа повідомлення ПП «Діоріт Плюс 1» вих.№436 від 27.08.2021 року та графічного матеріалу «Інвентаризація земельних ділянок» підписаного директором Гунько Л.С. та інженером землевпорядником ОСОБА_12 встановлено, що на замовлення ОСОБА_5 ПП «Діоріт Плюс 1» на підставі договору від 27.08.2021 року №1129 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.10.2007 року № 2688 (попередньо земельна ділянка належала померлій ОСОБА_9 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 11.08.1997 року №87) проведено кадастрову зйомку з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 01.03 для ведення особистого селянського господарства - землі сільськогосподарського призначення площею 0,3600 га, с.Ярославка Хмельницького району (бувший Летичівський район) Хмельницької області з метою внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з видачею витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. За результатами інвентаризації земельної ділянки встановлено, що на земельну ділянку накладаються земельні ділянки, а саме: частина земельної ділянки ОСОБА_2 01.03 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області кадастровий номер 6823087400:02:028:0068, площа накладення складає 0,3431 га; частина земельної ділянки ОСОБА_10 01.03 для ведення особистого селянського господарства площею 0,3000 га за межами населених пунктів с.Ярославка Летичівського району Хмельницької області кадастровий номер 6823087400:02:028:0072, площа накладення складає 0,0069 га. З вище вказаного неможливо виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 01.03 для ведення особистого селянського господарства - землі сільськогосподарського призначення площею 0,3600 га с.Ярославка, Хмельницького району (бувший Летичівський район) Хмельницької області з метою внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з видачею витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та просимо врегулювати питання щодо перетину земельних ділянок у судовому порядку. (Т.1, а.с.193-194).

Згідно висновку експерта №2428/21-26 від 11.10.2023 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи з додатками до нього, проведеної провідним судовим експертом Хмельницького відділення КНІСЕ Ляшковою Т.С. встановлено, що в разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ 1623, а саме для ведення особистого підсобного господарства площею 0,36 га, згідно координат поворотних точок меж визначених ПП «Діоріт плюс 1» буде існувати накладення (нашарування) земельної ділянки з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068 для ведення особистого селянського господарств, розташовану за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області та земельної ділянки площею 0,36 га, що належить ОСОБА_5 відповідно до правовстановлюючих документів яке становитиме 0,3431 га. (Т.1, а.с.214-223).

Відповідно до повідомлення заступника начальника Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгекадастру у Хмельницькій області Плахтія В. №89/281-24 від 09.01.2024 року щодо надання графічних матеріалів, Сектор №2 Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомляє, що графічний матеріал «Інвентаризація земельних ділянок», який виготовлений ПП «Діоріт Плюс 1», а також землевпорядна документація, складовою частиною якої міг би бути даний графічний матеріал до місцевого фонду документацій із землеустрою сектору, що являється складовою частиною Державного фонду документацій із землеустрою не надходила. (Т.2, а.с.71).

Згідно повідомлення про неможливість надання висновку за результатами проведення експертизи з питань землеустрою №3227/23-26 від 10.04.2024 року судового експерта Хмельницького відділення КНІСЕ Куклюк О.В. встановлено, що згідно розділу II п.7 «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 - для вирішення питань експертизи з питань землеустрою експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної документації із землеустрою на земельні ділянки. У клопотанні експерта зазначено, що графічний матеріал «Інвентаризація земельних ділянок», який виготовлений ПП «Діоріт плюс 1», згідно розділу II п.7 «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (зі змінами та доповненнями) не є об`єктом дослідження, але може бути як об`єкт дослідження у складі документації із землеустрою. В питанні вказати вид документації із землеустрою, що підлягає дослідженню та надати в розпорядження експерта оригінал документації із землеустрою або чітку в повному обсязі, завірену в установленому порядку копію. А тому відповідно до пп.4.3 пп.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за №705/3145, та на підставі ст.72 та ст.104 ЦПК України, судочинства України експерт повідомляє про неможливість надання висновку. (Т.2, а.с.73-75).

Також у судовому заіданні було допитано експерта ОСОБА_11 , яка надала пояснення про те, що нею було проведено земельно-технічну експертизу у даній цивільній справі, висновок експерта №2428/21-26 від 11.10.2023 року. Вона проводила обстеження об`єкту дослідження, а саме земельної ділянки та її безпосереднє дослідження. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ 1623 було виготовлено у 1997 році. Оскільки державний акт виготовлявся без проведення геодезичного встановлення меж та оскільки відсутня докуметація, на підставі якої цей державний акт видано, то по самому лише державному акту можливо визначити точні межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), при умові виготовлення документації з землеустрою щодо відновлення встановлення меж земельної ділянки, що передбачено нормативними актами, зокрема Законом України «Про землеустрій». Правовстановлюючими документами на земельну ділянку є певний чіткий перелік документів, це державні акти на право власності, державні акти на право користування та інші, відповідно у даному випадку у ОСОБА_5 є державний акт на право власності на земельну ділянку. Вона не здійснювала обстеження з геодезичною зйомкою за адресою, вказаною у правостановлюючому документі (державному акті) тобто за адресою АДРЕСА_1 . Вона здійснювала обстеження з геодезичною зйомкою не по АДРЕСА_1 , як вказано у правостановлюючому документі), а саме за межами с.Ярославка, саме там де було вказано місце розташування земельної ділянки дочкою ОСОБА_5 - ОСОБА_1 . Так, в процесі дослідження 17.05.2023 року вона проводила обстеження з геодезичною зйомкою земельних ділянок та встановила, що межові знаки земельної ділянки ОСОБА_5 на місцевості відсутні, та що обидві земельні ділянки як ОСОБА_5 так і ОСОБА_2 використовуються єдиним масивом. Також під час проведення обстеження (на місцевості) з геодезичною зйомкою земельних ділянок вона не могла встановити місцезнаходження земельної ділянки позивача ОСОБА_5 та, відповідно, не могла встановити чи є накладення земельних ділянок одна на одну, оскільки вони не відображалися на місцевості. Так, на місцевості не можливо було виявити межі земельної ділянки позивача ОСОБА_5 . Предметом її геодезичної зйомки був саме огляд предмету дослідження, та яка ситуація відбувається на місцевості. На місцевості місце розташування земельної ділянки вказувала дочка ОСОБА_5 , їй треба було визначити квадрат та зону її розташування та чи дійсно вона там розташована. Так, у наданому нею висновку вказано, що документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки площею 0,25 га та для ведення ОСГ площею 0,60 га, на дослідження не надано, тобто координати поворотних точок меж земельної ділянки згідно державного акту ХМ 1623 відсутні. У державному акті було вказано адреси місцезнаходження земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 , а саме всі 3 (три) земельні ділянки, які відображені у правовстановлюючому документі (державному акті) розташовані по АДРЕСА_1 , також їй відомо, що відомості про 2 (дві) з 3-ох земельних ділянок внесено до Державного земельного кадастру. Розташування земельної ділянки ОСОБА_5 було вказано та надано результати інвентаризації, тобто координати земельної ділянки яку необхідно було дослідити. При дослідженні місця розташування земельної ділянки вона використовувала план інвентаризації земельної ділянки, яке надало ПП «Діоріт Плюс 1», а саме графічний матеріал та таблиця координат поворотних точок. У наданому нею висновку вона вказала, що на дослідження було надано не документацію із землеустрою, а лише план інвентаризації земельних ділянок та по ньому вона зробила співставлення земельних ділянок. Вона проводила експертизу на підставі тих документів (матеріалів) які їй було надано. Вона підтверджує, що єдиним матеріалом, на підставі якого вона виявила накладення земельних ділянок є матеріал, виготовлений ПП «Діоріт Плюс 1», на якому відображені координати поворотних точок. Так, у наданому нею висновку, а саме на стор.11 висновку нею вказано, що їй на дослідження надано не документацію із землеустрою, в розумінні Закону України «Про землеустрій», а план інвентаризації земельних ділянок, який на час проведення досліджень не відповідає встановленим вимогам, який може бути використаний для включення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру з подальшою реєстрацією прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. План інвентаризації земельних ділянок не відповідає встановленим вимогам, має бути розроблена документація. У наданому нею висновку вказано, що при проведенні експертизи використовувались інформаційні джерела, зокрема Закон України «Про землеустрій», який і передбачає, що за результатом проведення інвентаризації земельної ділянки складається технічна документація, а не лише «план інвентаризації». ПП «Діоріт Плюс 1» виготовило не технічну документацію із землеустрою, а лише графічний матеріал, який має назву «Інвентаризація земельних ділянок». Вона не проводила дослідження документу під назвою «Інвентаризація земельних ділянок», який нею досліджувався, вона чітко відповідала на поставлене запитання. Їй відомі вимоги Закону України «Про землеустрій» щодо інженерів-землевпорядників, їх вимоги та їх кваліфікації, однак їй матеріали справи було надано судом і саме вони підлягали дослідженню у даній цивільній справі. Вона не володіє інформацією щодо сертифікації землевпорядників, в тому числі ПП «Діоріт Плюс 1» ОСОБА_12 та на її думку їй було достатньо матеріалів, а саме документів, які містяться в матеріалах справи для проведення експертного дослідження.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні надала показання про те, що вона являється директором ПП «Діоріт Плюс 1». ПП «Діоріт Плюс 1» на замовлення ОСОБА_5 на підставі договору від 27.08.2021 року №1129 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.10.2007 року №2688, попередньо земельна ділянка належала померлій ОСОБА_7 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 11.08.1997 року №87, було проведено кадастрову зйомку земельної ділянки площею 0,3600 га, з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою с.Ярославка, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області та внесення відомостей до Державного земельного кадастру з видачею витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. За попередніми результатами кадастрової зйомки виявлено, що земельна ділянка площею 0,3600 га, частково перетинається з земельною ділянкою з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068, яка перебуває у власності ОСОБА_2 відповідно інформації внесеної до Державного земельного кадастру. Кадастрова зйомка земельної ділянки проводилась в натурі (на місцевості) в тому місці, яке конкретно було показано замовником ОСОБА_5 , оскільки замовником крім свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акта на право приватної власності не було надано інших документів, які б ідентифікували місцезнаходження земельної ділянки площею 0,3600 га. До обов`язків розробника документації із землеустрою не належить самостійне виявлення та пошук документів та матеріалів, які б підтверджували місцезнаходження земельної ділянки, а саме документації із землеустрою або іншого формату матеріали в яких можна було б ідентифікувати місце знаходження земельної ділянки на яку видавався Державний акт на право приватної власності померлій ОСОБА_7 . У зв`язку з неможливістю виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру з видачею витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку замовника було про це проінформовано та надано лише план «Інвентаризація земельних ділянок», на якому було відображено факт виявленого перетену, технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 0,3600 га, не виготовлялася. Тобто, на зазначеному плані лише відображено факт перетину земельної ділянки, відомості про яку наявні в Державному земельному кадастрі 6823087400:02:028:0068 із земельною ділянкою, місцезнаходження якої вказав замовник при виїзді на місцевість. Підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою у ПП «Діоріт Плюс 1» засвідчується виключно документація із землеустрою у паперовому вигляді, а тому, оскільки наданий замовнику план «Інвентаризація земельних ділянок» не є документацією із землеустрою, він не засвідчений підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою у ПП «Діоріт Плюс 1». Аналогічна ситуація і з електронним носієм, який не є електронним документом (обмінним файлом), а тому він не засвідчений електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника ПП «Діоріт Плюс 1», що відповідає за якість робіт із землеустрою. Так, саме в один день 27.08.2021 року ПП «Діоріт Плюс 1» уклало з ОСОБА_5 договір на виготовлення технічної документації, та того ж дня письмово було проінформовано ОСОБА_5 про факт накладення земельної дялнки та надано йому відповідні матеріали. Так, саме 27.08.2021 року працівники ПП «Діоріт Плюс 1» уклали із замовником у м.Хмельницькому договір на виконання робіт, було відряджено працівників у с.Ярославка, Летичівського району Хмельницької області, було проведено геодезичну зйомку у с.Ярославка, Летичівського району Хмельницької області, працівники ПП «Діоріт Плюс 1» повернулися у м.Хмельницький, опрацювали матеріали геодезичної зйомки, отримали з Державного земельного кадастру відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_2 , порівняли координати поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_2 з матеріалами проведеної геодезичної зйомки, встановили факт накладення земельних ділянок, виготовили графічний матеріал в паперовому вигляді та записали його на електронний носій, підготували вихідний лист ОСОБА_5 , підписали його та зареєстрували за №436. На офісі підприємства за картою працює сертифікований землевпорядник ОСОБА_14 він працює з ОСОБА_12 і вони обробляють здобуту інформацію. Ними здійснено попередній огляд ділянки на яку вказав ОСОБА_5 і тому вона точно не може знати чи точно є накладення земельної ділянки. Їй не відомо про нормативно-правовий документ, яким передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка не може бути виготовлена за умови виявленого перетину (накладення) земельних ділянок. Вона не може сказати чи ні їй це не відомо, чи ні цей нормативно-правовий документ не існує. Так, ПП «Діоріт Плюс 1» 27.08.2021 року було підписано та зареєстровано вихідний лист ОСОБА_5 за №436, з додатком до нього, а саме графічний матеріал під назвою «Інвентаризація земельних ділянок», та того ж дня було передано ОСОБА_5 , але яким саме чином вона на даний час вже не пам`ятає, можливо вона йому зателефонувала і він прийшов і забрав, можливо якась інша людина прийшла від нього та забрала вказаний лист, зазвичай вона або інший працівник підприємства телефонують клієнтам і вони приходять і зибарають нарочно. Ні вона, ні інші працівники ПП «Діоріт Плюс 1» не з`ясовували саме на стадії підготовчих робіт наявність або відсутність спірних питань щодо меж земельної ділянки з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068. Наскільки вона на даний час пам`ятає, то на момент заключення договору і на момент передачі матеріалів ОСОБА_5 з ним не йшла мова про те, що вказана земельна ділянка є предметом розгляду в суді, також про те, що судом не виявлено жодних документів щодо місцезнаходження земельної ділянки площею 0,36 га, власником якої є ОСОБА_5 , та про те що виготовлені ПП «Діоріт Плюс 1» документи будуть єдині, які нададуться для проведення судової земельно-технічної експертизи. Щодо того чому Додаток №1 до листа-повідомлення від 27.08.2021 року, а саме гафічний матеріал під назвою «Інвентаризація земельних ділянок» в паперовому вигляді не засвідчений підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою у ПП «Діоріт Плюс 1», то вона може пояснити наступне, що підписом та особистою початковою сертифікованого інженера землевпорядника, який відповідає за відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується виключно документація із землеустрою у паперовому вигляді. А тому, оскільки наданий замовнику ОСОБА_5 план «Інвентаризація земельних ділянок» не є документацією із землеустрою, він не засвідчувався підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера землевпорядника. У ПП «Діоріт Плюс 1» працює інженер-землевпорядник ОСОБА_12 і він офіційно працює відповідно до наказу, він проводить геодезичну зйомку. На офісі підприємства за картою працює сертифікований землевпорядник ОСОБА_14 разом з матеріалами, які йому надає ОСОБА_12 . Але чому ОСОБА_14 не підписаний, тому що це не є документ, що засвідчує, це не є технічна документація, яка ймовірно могла б засвідчити місцезнаходження даної земельної ділянки. Вона уточнює, що ОСОБА_12 не має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, який надавав їй чи йому право самостійно складати окремі види документації із землеустрою, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель. Додаток №2 до листа-повідомлення від 27.08.2021 року під назвою «Електронний носій з координатами поворотних точок меж земельної ділянки» являє собою попередній план, результати кадастрової зйомки та поворотних точок, які проводитись на місцевості і за тими поворотними точками земельної ділянки, які особисто показав ОСОБА_5 , тому він ні підписаний ні засвідчений електронним цифровим підписом жодною посадовою особою ПП «Діоріт Плюс 1». Оскільки на місцевості межі земельної ділянки площею 0,36 га, не встановлені і нічим не закріплені, оскільки на місцевості немає жодної межі, яка б підтверджувала розташування у цьому місці земельної ділянки площею 0,36 га, то в даному випадку сам ОСОБА_5 по факту показував де саме знаходиться його земельна ділянка. ПП «Діоріт Плюс 1» документ який видало замовнику ОСОБА_5 було названо план «Інвентаризація земельних ділянок», це як лист-повідомлення перевірки наявності на місцевості. Так, 27.08.2021 року ПП «Діоріт Плюс 1» уклало з ОСОБА_5 договір на виконання робіт. Цього ж таки дня працівники ПП «Діоріт Плюс 1» здійснювали кадастрову зйомку на місцевості. Вона жодним чином не інформувала ОСОБА_2 і вона дане прізвище чує вперше. Цими питаннями займався сам ОСОБА_5 , він говорив що він сам все вирішить з сусідами з суміжними земельними ділянками і все буде добре. Вона на даний час не пам`ятає чому саме не надала відповідь на адвокатський запит адвоката Пасічника В.С., який був направлений їй у липні місяці 2024 року, можливо вона не рахувала за потрібне надавати відповідь на нього, тому що вона не зобов`язана на всі запити відповідати, вона за це додаткову або більшу заробітну плату не отримує.

Також, свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні надав показання про те, що так, саме він здійснював геодезичну зйомку 27.08.2021 року за межами с.Ярославка, Летичівського району Хмельницької області. Він сам здійснював дану геодезичну зйомку без участі інших працівників ПП «Діоріт Плюс 1». Чи були на земельній ділянці, на якій він проводив геодезичну зйомку багаторічні насадження він на даний час вже не пам`ятає, можливо були чагарники, звичайне поле, можливо була рілля, однак він на даний час вже точно не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу. Для ідентифікації місця знаходження земельної ділянки він використовував документи, які були надані замовником ОСОБА_5 , це саме державний акт, свідоцтво про спадщину, паспорт, ідентифікаційний код. Саме замовник ОСОБА_5 показував де розташована земельна ділянка і де її межі і де саме слід робити геодезичну зйомку. Отримані ним матеріали геодезичної зйомки в подальшому оброблялись ним та сертифікованим інженером-землевпорядником. Виготовлений графічний матеріал не був підписаний саме сертифікованим інженером-землевпорядником, оскільки виготовлялась не технічна документація, а лише один план (графічний матеріал), то він не підписується сертифікованим інженером-землевпорядником. Він не виготовляв саме технічну документацію, як це було передбачено договором між ПП «Діоріт Плюс 1» і замовником ОСОБА_5 оскільки було мало інформації, був лише державний акт і на його основі необхідно було визначити межі земельної ділянки та її місце розташування, тому їхнім підприємством і ним було вирішено не ризикувати в даному випадку і не виготовляти технічну документацію. Так, ним було підписано графічний матеріал, який наявний в матеріалах справи, однак завершенням виконання мала бути технічна документація, яка не виготовлялась. Станом на 27.08.2021 року він не був сертифікованим інженером землевпорядником.

17.02.2025 року на адресу суду надійшло письмове клопотання щодо висновку експерта №2428/21-26 від 11.10.2023 року подане представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Пасічником В.С., в якому останній просить суд: здійснити всебічне, повне, об`єктивне та безпосереднє дослідження висновку №2428/21- 26 від 11.10.2023 року експерта ОСОБА_11 та графічного матеріалу, виготовленого ПП «Діоріт Плюс 1» (тобто єдиного матеріалу, на підставі якого експертом Ляшковою Т.С. встановлено накладання (нашарування) земельних ділянок; оцінити належність, допустимість та достовірність кожного з цих 2-ох доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих 2-ох доказів у їх сукупності; відхилити висновок експерта Ляшкової Т.С. №2428/21-26 від 11.10.2023 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи, з огляду на його неналежність та сумнів відповідача щодо його обґрунтованості та об`єктивності.

Розглядаючи вищевказане додане клопотання судом встановлено, що у правовстановлюючому документі Державному акті на право приватної власності на землю Серія ХМ №1623 виданого Ярославською сільською радою 11.08.1997 року та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №87, відсутні відомості про координати поворотних точок земельної ділянки, жодних межових знаків на місцевості виявлено не було, її власник ОСОБА_5 не міг чітко на місцевості показати точне місце розташування належної йому земельної ділянки, то така документація із землеустрою не була виготовлена землевпорядною організацією, а замість неї 27.08.2021 року інженером - землевпорядником ПП «Діоріт Плюс 1» ОСОБА_12 (який не має відповідного кваліфікаційного сертифікату та відповідно не має права самостійно здійснювати геодезичну зйомку, про що останній підтвердив у судовому засіданні) у місці, безпосередньо вказаному ОСОБА_5 , проведено геодезичну зйомку на місцевості, виготовлено і підписано графічний матеріал під назвою «Інвентаризація земельних ділянок» та надано його замовнику, тобто ОСОБА_5 .

27.08.2021 року ОСОБА_5 звернувся до землевпорядної організації ПП «Діоріт Плюс 1» для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Станом на 27.08.2021 року була чинною «Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 року №376 (зі змінами) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 року №391/17686.

Відповідно до п.2.3. та п.2.4. вищезазначеної Інструкції, комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає підготовчі роботи, які в свою чергу включають збір та аналіз виконавцем: наявних документації із землеустрою, матеріалів інвентаризації земель, планово-картографічних матеріалів, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, переліку обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, списків координат пунктів державної геодезичної мережі.

Тобто, до виконання на місцевості топографо-геодезичних робіт (проведення кадастрової зйомки) працівники ПП «Діоріт Плюс 1» були зобов`язані з`ясувати наявність усіх вищезазначених матеріалів, які підтверджують місце розташування земельної ділянки.

Однак цього зроблено не було, ПП «Діоріт Плюс 1» не здійснювалося самостійне виявлення та пошук документів та матеріалів, які б підтверджували місцезнаходження земельної ділянки, на яку видавався державний акт на право власності на землю померлій громадянці ОСОБА_7 .

Відповідно до п.2.3. вищезазначеної «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) також включає топографо-геодезичні роботи.

У листі №436 від 27.08.2021 року директор ПП «Діоріт Плюс 1» Гунько Л.С. повідомила ОСОБА_5 про те, що підприємством проведено кадастрову зйомку. Відповідно до ст.198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, які включають у тому числі геодезичне встановлення меж земельної ділянки та погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Проте, під час проведення кадастрової зйомки інженером-землевпорядником ОСОБА_12 межі земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами не погоджувалися, а суміжні землевласники та землекористувачі взагалі не повідомлялися про виконання таких робіт, як це передбачали вимоги чинного на той час законодавства.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про землеустрій», в результаті виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовляється кадастровий план земельної ділянки. Аналогічну норму викладено у ст.198 ЗК України.

Проте, посадові особи ПП «Діоріт Плюс 1» виготовили не кадастровий план земельної ділянки, а лише графічний матеріал під назвою «Інвентаризація земельних ділянок».

Разом з тим, порядок проведення інвентаризації земель унормовано ст.57 Закону України «Про землеустрій» та постановою Кабінету Міністрів України №476 від 05.06.2019 року. Так, інвентаризація земель, державна інвентаризація земель та земельних ділянок проводиться з урахуванням принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення. Роботи з інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок включають обстежувальні, топографо-геодезичні та проектно-вишукувальні роботи, складення і оформлення технічної документації в паперовій та електронній формі у відповідності до вимог ст.57 Закону України «Про землеустрій» За результатами проведення інвентаризації земель виготовляються такі графічні матеріали: робочий інвентаризаційний план, зведений інвентаризаційний план, кадастровий план земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки).

Таким чином, оскільки посадові особи ПП «Діоріт Плюс 1» вирішили не виготовляти технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (як було передбачено умовами договору), а самостійно вирішили здійснити зовсім інший вид робіт (зокрема провести інвентаризацію земель), то за її результатами вони мали скласти і оформити інший вид документації, а саме: технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель в паперовій та електронній формі і скласти електронний документ. Але вони цього не зробили, а виготовили лише графічний матеріал під назвою «Інвентаризація земельних ділянок», який не передбачений жодною нормою законодавства України.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про землеустрій», розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.

Згідно зі ст.66 Закону України «Про землеустрій», відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним вимогам та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи та проводити інвентаризацію земель підтверджує кваліфікаційний сертифікат, який видається інженеру-землевпоряднику, який склав відповідний кваліфікаційний іспит.

ПП «Діоріт Плюс 1» є юридичною особою, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_14 , який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.

Проте, геодезична зйомка (за результатами якої виготовлено зазначений графічний матеріал) самостійно проводилася виключно інженером-землевпорядником ОСОБА_12 , який не є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Таким чином, ОСОБА_12 , який виготовив зазначений графічний матеріал взагалі не мав права станом на 27.08.2021 року самостійно виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи та проводити інвентаризацію земель.

Як відомо, єдиним правовстановлюючим документом, який наявний у ОСОБА_5 є державний акт на право приватної власності на землю серія ХМ №1623, виданого 11.08.1997 року.

Проте, у цьому державному акті на право приватної власності на землю, координати поворотних точок земельної ділянки площею 0,36 га не зазначені.

Тобто, інженер землевпорядник ОСОБА_12 не міг використати координати поворотних точок земельної ділянки площею 0,36 га: ні з державного акта (оскільки вони там відсутні), ні з технічної документації, на підставі якої такий державний акт видавався (оскільки така документація відсутня, йому ОСОБА_5 не надавалася).

При цьому, до проведення інженером землевпорядником ОСОБА_12 кадастрової зйомки на місцевості (за межами с.Ярославка, Летичівськго району Хмельницької області) межі земельної ділянки площею 0,36 га, не були встановлені в натурі (на місцевості), тобто до 27.08.2021 року вони не були закріплені межовими знаками.

Крім того, межі земельної ділянки площею 0,36 га, на місцевості не є обмежені жодними природними межами, такими наприклад, як струмок, лісосмуга, польова дорога чи інші. Навпаки, масив, в якому він розмістив земельну ділянку площею 0,36 га, жодним чином не відображені межі ділянки площею 0,36 га.

У відповідь на адвокатський запит та надаючи пояснення в судовому засіданні, директор ПП «Діоріт Плюс 1» ОСОБА_13 повідомила, що оскільки крім державного акта на право приватної власності та свідоцтва про право на спадщину замовником не було надано інших документів чи матеріалів, які б ідентифікували місцезнаходження земельної ділянки площею 0,36 га, то кадастрова зйомка земельної ділянки була здійснена виключно в місці, конкретно вказаному замовником. Але, оскільки у працівників ПП «Діоріт Плюс 1» були сумніви у правильності ідентифікації місця знаходження земельної ділянки (без підтвердження такого місця розташування відповідними документами), то ними було виготовлено не технічну документацію, передбачену законодавством, а лише графічний матеріал.

Як встановлено з дослідницької частини висновку експерта №2428/21-26 від 11.10.2023 року, дослідження фактично проведено не на підставі державного акта на право власності на землю 1997 року, який підтвердив би наявність в даному місці належної ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,36 га на момент формування земельної ділянки з кадастровим номером 6823087400:02:028:0068 площею 2 га, а виключно на підставі графічного матеріалу «Інвентаризація земельних ділянок», виготовленого ПП Діоріт Плюс 1» у 2021 році, який по суті не є документацією із землеустрою, який не є правовстановлюючим документом, який виготовлений не сертифікованим інженером - землевпорядником, за ймовірним, конкретно-вказаним ОСОБА_5 місцем знаходженням належної йому земельної ділянки.

Експертне дослідження проведено експертом ОСОБА_11 , поверхово, неповно та неналежно, не на підставі правовстановлюючого документа, а згідно графічного матеріалу, який не передбачений законодавством із землеустрою, у самому висновку експерта від 11.10.2023 року №2428/21-26 наявна неузгодженість та суперечливості між дослідницькою та заключною його частинами, відповідь на поставлене питання не є чіткою, а по суті є припущеннями експерта.

Відповідно до п.п.6.1.2. та 6.1.3. розділу II Інженерно-технічні експертизи вищезазначених «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за №705/3145) питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних. Для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку.

Проте, при проведені експертизи ОСОБА_15 порушила вимоги законодавства, оскільки питання земельно-технічної експертизи нею вирішене виключно на підставі графічного матеріалу, який не є відповідною правовстановлювальною та технічною документацією, не є результатом виконання топографо-геодезичних робіт та виготовлений фахівцем, який не мав права самостійно складати окремі види документації із землеустрою, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи та проводити інвентаризацію земель .

На вирішення експерта було поставлено запитання: «Чи є накладання земельної ділянки 6823087400:02:028:0068, належної ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 0,36 га, що належить ОСОБА_5 відповідно до правовстановлюючих документів?»

Єдиним правовстановлюючим документом, який наявний у ОСОБА_5 (з чим погодилася у судовому засіданні експерт ОСОБА_11 ) є державний акт на право власності на землю.

У цьому державному акті відображено 3 (три) земельні ділянки із угіддями рілля, багаторічні насадження та будівлі, які перебувають у власності ОСОБА_5 та знаходяться в межах населеного пункту АДРЕСА_1 .

Тобто, усі 3 (три) земельні ділянки, які відображені у правовстановлюючому документі (державному акті) мають єдину адресу: АДРЕСА_1 , при цьому у ньому відсутні відомості про те, що одна із земельних ділянок розташована в якомусь іншому місці, зокрема, за межами с.Ярославка.

Проте, експерт не здійснила обстеження на місцевості з геодезичною зйомкою за адресою, вказаною безпосередньо у правовстановлюючому документі, зокрема в АДРЕСА_1 (де в свою чергу також розміщені дві з трьох зазначених у правовстановлюючому документі земельних ділянки, які сформовані з кадастровими номерами 6823087400:01:003:0248 та 6823087400:01:003:0249 для будівництва житлового будинку площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства площею 0,24 га і відомості про які внесено до Державного земельного кадастру), а провела його в іншому місці, а саме за межами населеного пункту.

Скеровуючи до Летичівського районного суду Хмельницької області клопотання про долучення додаткових матеріалів, експерт не вказала про необхідність надання на дослідження відомостей про усі земельні ділянки, які зазначені на даному правовстановлюючому документі (зокрема: 6823087400:01:003:0248 та 6823087400:01:003:0249), а лише про одну з них - площею 0,36 га.

Тобто, якщо б експерт ОСОБА_11 дослідила належним чином і правовстановлюючий документ і відомості про 2 (дві) з 3-ох земельних ділянок, які включені до цього правовстановлюючого документа і які внесені до Державного земельного кадастру, то виявила б, що відповідно до державного акта у приватній власності ОСОБА_5 (як правонаступника ОСОБА_7 ) перебуває 3 (три) земельні ділянки, на яких розташовані такі угіддя: рілля, багаторічні насадження та будівлі. З цих 3-ох земельних ділянок внесено до Державного земельного кадастру відомості про 2 ділянки, на яких розташовані такі угіддя: рілля та будівлі.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» , відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Тобто, на 3-ій ділянці, яка не внесена до Державного земельного кадастру (на спірній ділянці площею 0,36 га, яка досліджувалась ОСОБА_11 під час проведення експертизи) мають бути багаторічні насадження. Проте, на ділянці, де проводило геодезичну зйомку ПП «Діоріт Плюс 1» та де проводила обстеження з геодезичною зйомкою експерт Ляшкова Т.С., багаторічні насадження взагалі відсутні (адже там рілля), що підтверджує те, що земельна ділянка площею 0,36 га розташована зовсім в іншому місці, тобто там, де є багаторічні насадження, зокрема в межах АДРЕСА_1 (як і зазначено у держаному акті).

Отже, експерт ОСОБА_11 не провела дослідження належним чином поданий їй на дослідження об`єкт, у зв`язку з чим не дослідила розбіжність у місцезнаходженні земельної ділянки (яке зазначене у правовстановлюючому документі) та місцезнаходженні земельної ділянки (в якому вона фактично здійснила обстеження).

Надаючи пояснення в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 повідомила про те, що вона самостійно не могла встановити місцезнаходження земельної ділянки ні позивача, ні відповідача (а тому, відповідно, і не могла встановити чи є накладка земельних ділянок одна на одну), оскільки ці земельні ділянки взагалі не відображалися на місцевості. І в результаті цих дій була можливість визначити принаймні квартал та зону розташування земельної ділянки.

Відповідно до п.4.14. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за №705/3145) у заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

Однак, у підсумковій частині висновку експерт ОСОБА_11 вказує, що «накладення земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_5 буде існувати в разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 та за умови, якщо координати поворотних точок меж у цій документації (на підставі якої буде здійснене таке встановлення меж) будуть ідентичні координатам поворотних точок меж, визначених ПП «Діоріт Плюс 1».

Тобто, експерт по суті не надала відповідь на поставлене питання (чи наявне накладення чи ні), а вказала, що воно буде у разі встановлення меж земельної ділянки площею 0,36 га, шляхом виготовлення у майбутньому за замовленням ОСОБА_5 відповідної документації із землеустрою, а також за умови, що координати поворотних точок меж земельної ділянки в такій документації відповідатимуть координатам поворотних точок земельної ділянки у виготовленому ПП «Діоріт Плюс 1» графічному матеріалі.

Згідно показань експерта ОСОБА_11 наданих у судовому засіданні, у разі якщо координати поворотних точок меж у цій документації (на підставі якої у майбутньому буде здійснене таке встановлення меж) не будуть відповідати координатам поворотних точок меж, визначених ПП «Діоріт Плюс 1», то земельна ділянка може бути в іншому місці та, відповідно, площа накладення буде іншою, ніж зазначена у висновку експерта. На уточнююче запитання «Чи допускає вона, що накладення може бути і в іншому місці?», ОСОБА_15 повідомила, що «може бути більше накладення, а може і менше». Щоб усунути зазначену незрозумілість висновку експерт ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що план не є офіційним документом, який відновлює межі земельної ділянки і однозначно можна було б констатувати, що накладка має місце виключно у разі, якби їй на дослідження було б надано саме технічну документацію, яка була б відповідним чином розроблена і там би були зазначені відомості про земельну ділянку.

У висновку експерт Ляшкова Т.С. чітко зазначила, що накладення (нашарування) «становитиме 0,3431 га».

Проте, згідно показань експерта ОСОБА_11 наданого нею у судовому засіданні вбачається, що площа накладення 0,3431 га, вказана у її висновку - це не площа накладення, яку вона встановила самостійно, оскільки на місцевості вона не могла ідентифікувати місцезнаходження земельної ділянки площею 0,36 га, належної ОСОБА_5 , а лише змогла встановити квартал і зону розташування земельної ділянки (площа кадастрового кварталу 6823087400:02:028 становить 102,3960 га, площа кадастрової зони 6823087400:02 - 3354,113 га), а виключно площа накладення, яка визначена за допомогою програмного забезпечення камеральним шляхом згідно графічного матеріалу, виготовленого ПП «Діоріт Плюс 1», тобто відповідно до матеріалу: який не є документацією із землеустрою, в розумінні Закону України «Про землеустрій» (а.с.11 висновку); який на час проведення дослідження не відповідає встановленим вимогам (а.с.11 висновку), який не є офіційним документом, що встановлює межі ділянки (пояснення експерта в судовому засіданні), який був виготовлений ПП «Діоріт Плюс 1» замість передбаченої законодавством документації, оскільки у працівників даного підприємства були сумніви у місці розташування земельної ділянки, яке вказав їм замовник (згідно пояснень директора ПП «Діоріт Плюс 1» ОСОБА_13 наданих нею у судовому засіданні).

Тобто, твердження експерта Ляшкової Т.С. про накладення (нашарування) земельних ділянок грунтується виключно на сумнівному матеріалі, який не має статусу офіційного документа, що неодноразово підтвердила експерт Ляшкова Т.С. у висновку експерта та надаючи пояснення змісту висновку у судовому засіданні.

Вирішуючи подане клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст.ст.77-79 ЦПК України, докази мають бути належними, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, допустимими, одержаними у встановленому законом порядку, інакше не візьме їх уваги, достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.3 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтоватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про судову експертизу», незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

А тому на підставі вище викладеного, а також досліджених у судовому засіданні документів, допитаних у судовому засіданні свідків та експерта, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що лист повідомлення ПП «Діоріт Плюс 1» вих.№436 від 27.08.2021 року, графічний матеріал «Інвентаризація земельних ділянок» підписаний директором Гунько Л.С. та інженером землевпорядником ОСОБА_12, а також складений на підставі цих документів висновок експерта №2428/21-26 від 11.10.2023 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи, у відповідності до вимоги ЦПК України, є неналежними та недопустимим доказами у справі, а тому суд не бере їх до уваги та відхиляє.

Також, з приводу самостійної позовної вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7366-СГ від 06.05.2020 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 , яка розташована за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6823087400:02:028:0068) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, суд зазначає наступне.

Власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд встановлює обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому, закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Оскільки вимога про визнання наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7366-СГ від 06.05.2020 року незаконним та його скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому, позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на яке воно спрямоване.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду в Постанові від 11.02.2020 року у справі №922/614/19 (провадження №12-157гс19).

Враховуючи вказане, позовна вимога позивача визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7366-СГ від 06.05.2020 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 , яка розташована за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6823087400:02:028:0068) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, задоволенню не підлягає, оскільки не є ефективним способом захисту та не призведе до відновлення порушеного права.

Розглядаючи справи щодо застосування положень ст.388 ЦК України у поєднанні з положеннями ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо. (п.п.58, 70, 95 Постанови ВПВС від 14.12.2022 року у справі №461/12525/15-ц)

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам ст.388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (п.п.6.9., 6.43, 6.53. Постанови ВПВС від 02.11.2021 року справа №925/1351/19).

Правила ч.1 ст.388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині третій цієї ж статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках. За змістом ч.5 ст.12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (п.п.28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №907/50/16 (провадження №12-122гс18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11.2022 року в справі №522/14900/вказано, що: «можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.112021 року у справі №925/1351/19 (провадження №12-35гс21).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 року у справі №914/3224/16 (провадження №12-128гс19).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (п.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №922/3537/17).

Таким чином, конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача.

З урахуванням обставин даної справи суд прийшов до висновку, що задоволення вимог про витребування з володіння відповідача земельної ділянки становитиме непропорційне втручання у право на мирне володіння майном, що є порушенням ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Надані сторонами письмові докази доводять той факт, що земельна ділянка вибула з державної власності на підставі прийнятого наказу відповідальної особи, тобто з волі держави.

В той же час відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем нерухомого майна, що також визнає і сторона позивача про що зазначає у поданій позовній заяві (Т.1, а.с.5), і вимога про витребування у нього цього майна є неприйнятною у зв`язку із тим, що добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги позивача про витребування у ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 0,36 га, розташованої за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7366-СГ від 06.05.2020 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 , яка розташована за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6823087400:02:028:0068) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, слід відмовити.

Оскільки у задоволенні первісної вимоги судом відмовлено, тому у задоволені похідної вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 36804949 щодо земельної ділянки з кадастровом номером 6823087400:02:028:0068, також слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстратор, у тому числі, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах. Враховуючи положення зазначеної норми державний реєстратор прав зобов`язаний перевірити наявність/відсутність вже зареєстрованого права власності на земельну ділянку отриману в порядку ст.ст.116,118,121 ЗК України і при нагоді відмовити у реєстрації права у зв`язку із тим, що за особою вже зареєстровано право власності.

Таким чином, суд не може задовольнити позов про витребування спірного нерухомого майна у добросовісного набувача ОСОБА_2 з підстав, передбачених ст.388 ЦК України, оскільки у випадку задоволення позову, на відповідача покладатиметься додатковий обов`язок, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема, обставини вибуття майна з володіння позивача.

З огляду на вищевикладене, врахувавши у сукупності наведені вище обставини та дослідивши докази наявні у матеріалах справи, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Виходячи з встановлених вище обставин, суд не знаходить підстав для розподілу судових витрат, оскільки при відмові в задоволенні позовних вимог, відповідно до змісту вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.90, 116, 118, 121, 152 ЗК України, 15, 16, 215, 216, 387, 388, 391 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4 , Меджибізька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача, - відмовити.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаюча за адресою адресою АДРЕСА_2 .

Представник позивачки ОСОБА_1 : адвокат Стасишин Анатолій Леонтійович, місцезнаходження АДРЕСА_3 , емейл: ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767476, місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1, Хмельницької області, п.і.29016, емейл: khmelnytskyi@land.gоv.ua.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_4 .

Представник відповідача ОСОБА_2 : адвокат Пасічник Віталій Сергійович, місцезнаходження АДРЕСА_5 , емейл: ІНФОРМАЦІЯ_6

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаюча за адресою АДРЕСА_6 .

Третя особа: Меджибізька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04404556, місцезнаходження селище Меджибіж, вул.Святотроїцька, 5, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, п.і.31530, емейл: medgibig.sr@gmail.com.

Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2025 року.

Суддя: Д.В.Цибульський