Ухвала

від 26.02.2025 по справі 910/8512/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"26" лютого 2025 р. Справа№ 910/8512/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Подільської окружної прокуратури міста Києва, поданої в інтересах держави в особі Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 (повний текст рішення складено 18.10.2018)

у справі №910/8512/18 (суддя Мандриченко О.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті»

до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

про зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті» з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить зобов`язати відповідача укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 позов задоволено.

Зобов`язано Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРУС - РІЕЛТІ» договір купівлі - продажу нежитлових приміщень в редакції, наведений у резолютивній частині рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Подільська окружна прокуратура міста Києва подала в інтересах держави в особі Київської міської ради апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/8512/18 та прийняти нове, яким у позові відмовити; витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті» об`єкти нерухомо майна загальною площею 875,8 кв.м., а саме нежитлові приміщення № 1-92 (в літ. «А»), які розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Старовокзальна, будинок 26 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8512/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Подільської окружної прокуратури міста Києва, поданої в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі №910/8512/18; запропоновано апелянту та учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення щодо власних правових позицій з питання, чи порушуються оскаржуваним рішенням права та обов`язки Київської міської ради, в інтересах якої виступає Подільська окружна прокуратура міста Києва.

28.01.2025 через систему «Електронний суд» від Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 13.01.2025.

03.02.2025 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги Подільської окружної прокуратури міста Києва, поданої в інтересах держави в особі Київської міської ради.

07.02.2025 через систему «Електронний суд» від Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшли пояснення на відзив відповідача.

12.02.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, пояснення стосовно порушення оскаржуваним рішенням прав та обов`язків апелянта та клопотання про закриття апеляційного провадження у справі № 910/8512/18.

В обґрунтування клопотання про закриття апеляційного провадження позивач посилається на недоведеність прокуратурою порушення прав та інтересів Київської міської ради, оскільки інтереси територіальної громади міста Києва у даному спорі представляв Департамент комунальної власності.

17.02.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли пояснення.

20.02.2025 через систему «Електронний суд» від Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшли письмові пояснення та заперечення.

Дослідивши подані пояснення учасників справи з питання порушення оскаржуваним рішенням прав та обов`язків Київської міської ради, в інтересах якої виступає Подільська окружна прокуратура міста Києва, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно приписів ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, наведеною нормою визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на оскарження судового рішення, а саме: учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У контексті зазначеного, за змістом процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

В обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів заявника Подільська окружна прокуратура міста Києва зазначила, що Київська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування територіальної громади міста Києва, яка є законним власником комунального майна.

За твердженням прокурора, у даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що всупереч встановленому законодавством порядку, нежилі приміщення, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, незаконно вибули із володіння територіальної громади міста Києва за відсутності волі дійсного власника на відчуження цього майна.

Прокурор зазначає, що дані обставини беззаперечно свідчать про порушення державних інтересів та суперечать конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування місцевого самоврядування, ослаблюють економічні основи місцевого самоврядування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Відповідно до ст. 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Так, предметом спору у даній справі є об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 892 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, літ. «А», стосовно якого позивачем заявлено позовну вимогу про зобов`язання відповідача укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Обґрунтовуючи позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Парус - Ріелті» вважав, що Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) безпідставно ухиляється від укладання договору купівлі-продажу об`єкту приватизації.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Частиною 1 ст. 18 вказаного Закону передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.

Таким чином, питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном належить до повноважень органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Тобто, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо вирішення питань у сфері управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад.

А тому, оскільки предмет спору у даній справі стосується об`єкту приватизації - комунального нерухомого майна, колегія суддів вважає, що рішення у даній справі впливає на права та обов`язки Київської міської ради, як органу місцевого самоврядування, який уповноважений здійснювати розпорядження комунальним майном територіальної громади міста Києва.

У зв`язку з чим колегія суддів дійшла до висновку про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Київську міську раду.

Досліджуючи підстави представництва Подільською окружною прокуратурою міста Києва інтересів держави в особі Київської міської ради колегія суддів встановила наступне.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі в будь - якій з форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Частиною 3 статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Хоча вступ прокурора у справу за позовом іншої особи та ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без його участі, є окремими процесуальними діями, однак у будь-якому випадку прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Так, відповідно до абз. 1 ч. 3 та абз. 1, 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз приписів Закону України «Про прокуратуру» та ГПК України дає підстави для висновку, що у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором відповідно до приписів наведених норм.

В силу положень частини 6 статті 23 названого Закону під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.

Разом з тим, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Досліджуючи питання, в чому полягає порушення інтересів держави у даному випадку, колегія суддів враховує пояснення прокурора про те, що контроль за використанням комунального майна є однією з ключових функцій органів місцевого самоврядування, покликаною забезпечити ефективне управління ресурсами громади, їх збереження та раціональне використання, тоді як використання об`єктів комунальної власності без належного укладення договорів оренди або іншої правової підстави свідчать про неналежне виконання Київською міською радою обов`язків із забезпечення законного користування майном.

02.12.2024 процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 42023102070000367 на адресу Київської міської ради скеровувався лист щодо надання інформації про наміри оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/8512/18.

В подальшому, 19.12.2024 заступником керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва на адресу Київської міської ради направлявся лист в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо виявленого порушення та вжиття останньою заходів цивільно-правового характеру з приводу повернення вказаного комунального майна, а саме звернення з апеляційною скаргою на рішення суду.

Колегія суддів враховує висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в якій зазначено, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Подільська окружна прокуратура міста Києва, звернувшись до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради, дотрималась вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України та належним чином обґрунтувала підстави для представництва інтересів держави у суді.

З викладеного вище колегія суддів не вбачає підстав для закриття апеляційного провадження у справі № 910/8512/18, а тому відповідне клопотання позивача підлягає відхиленню.

Відповідно до ст. 268 ГПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про призначення справи до розгляду у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 234, 268 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Київську міську раду, в інтересах якої звернулась Подільська окружна прокуратура міста Києва.

2. Призначити справу до розгляду на 08.04.2025 на 14 год. 40 хв. Засідання відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А, зал судових засідань №14.

3. Повідомити учасникам справи та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі за допомогою ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна