Рішення

від 06.02.2025 по справі 914/1555/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2025 Справа № 914/1555/24

м.Львів

за позовом: Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вараської міської ради, м.Вараш Рівненської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья тех», м.Дрогобич Львівської області

про визнання недійсними пунктів договору в частині та стягнення безпідставно включеного ПДВ в розмірі 218 333,33 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Сосницькій А.А.

Представники сторін:

Від прокуратури: Панькевич Р.В.-прокурор

Від позивача: Процун О.О. - представник

Від відповідача: Петрінець Б.Р.-представник (в режимі відеоконференції)

Суть спору:

Керівник Вараської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вараської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья тех» про визнання недійсними пунктів договору в частині та стягнення безпідставно включеного ПДВ в розмірі 218 333,33 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче провадження на 07.08.2024 на 15:40.

08.07.2024, за вх.№17560/24, через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.07.2024, за вх.№17606/24, від позивача поступило заперечення.

16.07.2024, за вх.№18195/24, через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшла відповідь на відзив від 15.07.2024.

19.07.2024, за вх.№19206/24, від міського голови Вараської міської ради Мензул О., поступило клопотання, у якому просив забезпечити проведення судового засідання, яке призначене на 07.08.2024, у режимі відеоконференції у приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області (за адресою: Рівненська область, м.Вараш, мікрорайон Будівельників 3). З підстав, викладених в ухвалі від 06.08.2024, клопотання задоволено.

30.07.2024, за вх.№19206/24, через систему «Електронний суд» від представника позивача Забродовської Н.І. надійшла заява, у якій просила забезпечити проведення судового засідання, яке призначене на 07.08.2024 у режимі відеоконференції у приміщенні Кузнецовського міського суду (за адресою: Рівненська область, м.Вараш, мікрорайон Будівельників 3). З підстав, викладених в ухвалі від 06.08.2024, клопотання задоволено.

01.08.2024,за вх.№2903/24, через систему «Електронний суд» від відповідача поступило клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

01.08.2024, за вх.№19336/24, через систему «Електронний суд від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання, яке призначене на 07.08.2024, та всі подальших судових засідань, проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою суду від 06.08.2024 заяву відповідача задоволено.

Ухвалою від 07.08.2024 суд продовжив строки підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відклав на 29.08.2024.

09.08.2024, за вх.№19921/24, від прокуратури надійшло заперечення щодо клопотання про залучення його до участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

15.08.2024, за вх.№20323/24, через систему «Електронний суд» від відповідача поступили додаткові пояснення у справі.

19.08.2024, за вх.№20499/24, від позивача поступило клопотання про долучення доказів.

19.08.2024, за вх.№20502/24, від позивача поступило клопотання, в якому просив забезпечити проведення судового засідання, яке призначене на 29.08.2024 у режимі відеоконференції у приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області (за адресою: Рівненська область, м.Вараш, мікрорайон Будівельників 3). Ухвалою від 26.08.2024 судом клопотання задоволено.

22.08.2024, за вх.№20795/24, від позивача поступило клопотання про виклик свідків від 16.08.2024.

Ухвалою суду від 29.08.2024 підготовче засідання відкладено на 09.10.2024.

19.09.2024, за вх.№22869/24, через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про долучення доказів.

01.10.2024,за вх.№23850/24, через систему «Електронний суд» від відповідача поступили додаткові пояснення у справі.

04.10.2024, за вх.№24149/24, через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.

07.10.2024,за вх.№24337/24, через систему «Електронний суд» від позивача поступило клопотання про долучення доказів. Судом долучено до матеріалів справи клопотання.

В судовому засіданні 06.11.2024 оголошено перерву до 28.11.2024.

27.11.2024, за вх.№ 28837/24, через систему «Електронний суд» від відповідача поступило клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

28.11.2024, за вх.№ 28880/24 , через систему «Електронний суд» від відповідача поступило клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

28.11.2024, за вх.№ 28914/24, через систему «Електронний суд» від прокуратури поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 28.11.2024 оголошувалась перерва до 12.12.2024.

10.12.2024, за вх.№ 29920/24, через систему «Електронний суд» від прокуратури поступило заперечення щодо клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Судове засідання 12.12.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці. Ухвалою суду від 23.12.2024 судове засідання призначено на 23.01.2025.

Ухвалою від 23.01.2025 суд постановив відмовити в задоволенні клопотання відповідача (вх.№28837/24 від 27.11.2024) та (вх.№28888/24 від 28.11.2024) про долучення доказів, клопотання відповідача (вх.№28837/24 від 27.11.2024) та (вх.№28888/24 від 28.11.2024) залишити без розгляду, а докази долучені до даного клопотання до уваги не брати.

Прокурор в судове засідання 06.02.2025 з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представник позивача в судове засідання 06.02.2025 з`явився, позовні вимоги заперечив.

Представник відповідача в судове засідання 06.02.2025 з`явився, позовні вимоги заперечив.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція прокуратури.

В обґрунтування своїх вимог прокуратура посилається на те, що на виконання листа військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 23.08.2023 №485/1, а також Програми мобілізаційної підготовки, мобілізації та оборонної роботи у Вараській міській територіальній громаді на 2022-2025 роки, затвердженої рішенням Вараської міської ради від 20.08.2021 №603, виконавчим комітетом Вараської міської ради з метою закупівлі електронних бойових комплексів та засобів радіоелектронного захисту (код за ДК 021:2015: 35730000-0) було оголошено закупівлю UА-2023-11-07-001707-а, за результатами якої між виконавчим комітетом Вараської міської ради та ТОВ «Піраньях тех» укладено договір про закупівлю №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 (далі - Договір), згідно з яким, продавець зобов`язується передавати у власність покупцю визначений п. 1.2 та п. 1.3 Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити на умовах даного Договору.

На виконання умов договору постачальником, ТОВ «Піранья тех» 20.11.2023 передано покупцю, Виконавчому комітету Вараської міської ради, товар за договором, а саме антидроновий мобільний, п`яти діапазонний переносний комплекс по купольному та спрямованому захисту «PIRANHA-5HAD-R(RA)» в кількості 2 штук, а також переносний засіб РЕР «Vision 25» в кількості 6 штук. Загальна сума договору складає 1310000,00 грн., у т.ч. ПДВ 218333,33 грн. (п.2.1 Договору).

У подальшому, 24.11.2023 виконавчим комітетом Вараської міської ради оплачено ТОВ «Піранья тех» грошові кошти за договором №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 в загальній сумі 1 310 000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 218 333 грн. 33 коп.

Рішенням Вараської міської ради від 30.11.2023 № 2190-РР-УІІІ «Про безоплатну передачу з комунальної власності Вараської міської територіальної громади у державну власність» вирішено передати у державну власність в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України майно згідно з додатком до рішення (майно, придбане за Договором).

Придбаний та отриманий за договором №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 товар виконавчим комітетом Вараської міської ради відповідно до Акту приймання-передачі від 01.12.2023 було передано до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за листом та для потреб якої і проводилась закупівля.

Прокурор зазначає, що умови п.п.1,3, 2.1 договору суперечать пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового Кодексу України щодо нарахування ПДВ, оскільки такі операції з постачання вказаного товару звільняються від оподаткування ПДВ, що в свою чергу свідчить про недійсність п.1.3, 2.1 договору та необхідність стягнення з відповідача безпідставно отриманої останнім суми ПДВ.

Зазначає про передачу товару до військових частин із складанням відповідних актів приймання-передачі. На підставі аналізу норм Податкового Кодексу України доходить висновку про відсутність підстав для застосування ПДВ за вказаним договором з урахуванням категорії товару та його кінцевого отримувача.

Також посилається на статті 203 та 215 Цивільного Кодексу України з питань недійсності правочинів, статтю 217 Цивільного Кодексу України щодо можливості визнання недійсності окремої частини правочину, обґрунтовує необхідність визнання недійсною лише частини правочину, вказує на необхідність повернення отриманого стороною ПДВ на виконання такої недійсної частини договору.

Наводить практику Верховного Суду з вказаних питань, вказує на порушення інтересів держави та підстави для їх представництва органами прокуратури.

Позиція позивача:

У запереченнях на позов позивач зазначив, що не вбачає порушення інтересів держави в особі Виконавчого комітету Вараської міської ради, вважає такі порушення не доведеними та не погоджується з позовними вимогами Керівника Вараської окружної прокуратури.

Позивач зазначає, що Договором про закупівлю №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 не визначено цільове призначення Товару. Жодна з умов Договору не визначає іншого отримувача Товару, окрім як Виконавчий комітет.

Вважає, що твердження Прокурора, що Товар було придбано для військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України не знаходить свого відображення в умовах Договору.

На переконання позивача, оскільки за зазначеним Договором кінцевим споживачем Товару є Виконавчий комітет, то сертифіката кінцевого споживача, згідно з яким отримувачем Товару є один із суб`єктів, визначених підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, немає і бути не може. Інших підстав, які б свідчили, що при закупівлі Товару мала б бути застосована податкова пільга щодо звільнення від сплати ПДВ, Прокурором не вказано.

Позивач зазначає, закупівля органами місцевого самоврядування товарів, робіт та послуг оборонного значення неможлива. Відповідно, спірний Договір не можна розцінювати як державний контракт (договір) з оборонних закупівель. Зазначене підтверджується роз`ясненнями, наданими листами Міністерства фінансів України (вхідний номер 76-3110-35-02-24 від 05.02.2024) та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №1.2-4.3.4/515 від 30.01.2023, а також у індивідуальній податковій консультації, наданій Державною податковою службою України Виконавчому комітету (вих 708/ІПК/99-00-21-03-02 ШК від 12.02.2024.

Позивача вважає, що в даному випадку передання Товару Вараською міською радою військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України є окремим правочином з розпорядження майном комунальної власності, який жодним чином не впливає на правовідносини між сторонами за Договором.

Таким чином, подальші дії Вараської міської ради з розпорядження майном комунальної власності (Товаром) не можуть створювати для Відповідача будь-яких правових наслідків.

Позивач вважає, що на підставі вищезазначеного договору, після отримання Товару у Вараської міської територіальної громади в особі Виконавчого комітету виникло право власності на нього (комунальна власність). Оскільки, як було зазначено вище, Договором не визначено цільове призначення та мети придбання Товару, власник мав право розпоряджатися ним на власний розсуд, зокрема, використати у власних потребах або передати його на будь-яких умовах третім особам, тощо. Скориставшись своїм правом та враховуючи необхідність посилення бойової спроможності, забезпечення оборони України, захисту її суверенітету та територіальної цілісності, відповідно до рішення Вараської міської ради від 30 листопада 2023 року № 2190-РР-УІІІ «Про безоплатну передачу майна з комунальної власності Вараської міської територіальної громади у державну власність» Товар було передано у державну власність в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відтак, на переконання Позивача, оскільки сплата ПДВ відповідно до умов спірного Договору відбулася з дотриманням норм чинного законодавства України та не була протиправним отриманням ТОВ «Піранья тех» бюджетних коштів, порушення інтересів держави щодо бюджетних правовідносин міської територіальної громади немає.

Позиція відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав:

Умовами Договору, який укладено за результатами публічної закупівлі, а також тендерною документацією, яка була оприлюднена в порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі», не визначено, що кінцевим отримувачем Товару є Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, чи інший суб`єкт, визначений в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Відсутні також відомості про наявність сертифіката кінцевого споживача, оформленого в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Таким чином, на момент укладення Договору у відповідача були відсутні правові підстави застосовувати режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій з постачання Товару, що є предметом Договору.

За таких обставин, до відносин з поставки Товару за Договором про закупівлю №12000-Д-134-23 від 06.11.2023р. положення підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК щодо можливості звільнення від сплати ПДВ не підлягають застосуванню, оскільки відсутня підтверджена позивачем належними і допустимими доказами така умова, яка повинна бути визначена в Договорі, як здійснення операції з постачання товару, кінцевим отримувачем якого є суб`єкт, визначений в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Отже, встановлення обставин щодо недотримання вимог про визначення в умовах договору кінцевого отримувача товару виключає звільнення від оподаткування на додану вартість операції з постачання таких товарів, у зв`язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання договору недійсним у спірній частині.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 ПК).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

На виконання вимог Податкового кодексу України відповідач склав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну №2 від 20.11.2023р., в якій визначив зобов`язання зі сплати ПДВ в розмірі 218 333,33 грн. ПДВ є непрямим податком. ПДВ - це певний відсоток надбавки, яку оплачує покупець будь-якого товару або послуги.

Податок на додану вартість як непрямий податок, що підлягає сплаті в Державний бюджет та визначається постачальником як зобов`язання зі сплати податку в розумінні положень ст.1212 ЦК України не може вважатись майном, набутим таким постачальником товару.

Також, чинним законодавством України не передбачений порядок повернення товариствами-продавцями зарахованих ними до Державного бюджету сум ПДВ за проведені операції з продажу товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, з урахуванням чого задоволення цього позову призведе до покладення на відповідача, як продавця, обов`язку повернути позивачу спірну суму ПДВ з власних грошових коштів.

Відповідачем суму ПДВ, визначену при поставці Товару за спірним Договором, віднесено до податкового зобов`язання, тобто, таку, що підлягає зарахуванню до Державного бюджету, що підтверджується звітною податковою декларацією.

Також, митні декларації, копії яких додаються підтверджують факт сплати відповідачем податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України комплектуючих, необхідних для виготовлення Товару, що є предметом спірного Договору.

Обставини справи.

Вараською окружною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність порушень інтересів держави у бюджетній сфері, що полягає у безпідставному отриманні ТОВ «Піранья тех» бюджетних коштів за постачання портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам.

Так, зокрема, прокуратурою встановлено, що на виконання листа військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 23.08.2023 №485/1, а також Програми мобілізаційної підготовки, мобілізації та оборонної роботи у Вараській міській територіальній громаді на 2022-2025 роки, затвердженої рішенням Вараської міської ради від 20.08.2021 №603, виконавчим комітетом Вараської міської ради з метою закупівлі електронних бойових комплексів та засобів радіоелектронного захисту (код за ДК 021:2015: 35730000-0) було оголошено закупівлю UA-2023-11-07-001707-а.

За результатами проведення закупівлі, без використання електронної системи, між виконавчим комітетом Вараської міської ради та ТОВ «Піраньях тех» укладено договір про закупівлю №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 (далі - Договір), згідно з яким, продавець зобов`язується передавати у власність покупцю визначений п. 1.2 та п. 1.3 Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити на умовах даного Договору.

Пунктами 1.2-1.3 Договору передбачено, що його предметом є портативні радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (код за ДК 021:2015: 35730000-0), а саме антидроновий мобільний, п`яти діапазонний переносний комплекс по купольному та спрямованому захисту «PIRANHA-5HAD-R(RA)» в кількості 2 штук, а також переносний засіб РЕР «Vision 25» в кількості 6 штук. Загальна сума договору складає 1310000,00 грн., у т.ч. ПДВ 218333,33 грн.

Згідно п.2.1 Договору встановлено, що загальна ціна цього Договору становить 1 310 000 грн., в тому числі ПДВ 218 333 грн 33 коп.

У відповідності до п.2.3-2.6 Договору встановлено, що розрахунки за Товар здійснюються Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту приймання-передачі Товару та підписання Сторонами видаткової накладної, що підтверджує наявністю Товару у Покупця.

Розрахунки за Товар здійснюються на підставі видаткової накладної, форма розрахунків - платіжна інструкція. Розрахунок між Сторонами здійснюється в національній грошовій одиниці - гривні.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця. У загальну ціну Товару включається вартість доставки, тари, упаковки, маркування за цим Договором.

На виконання умов договору постачальником - ТОВ «Піранья тех», 20.11.2023 передано покупцю - Виконавчому комітету Вараської міської ради, товар за договором, а саме антидроновий мобільний, п`яти діапазонний переносний комплекс по купольному та спрямованому захисту «PIRANHA-5HAD-R(RA)» в кількості 2 штук, а також переносний засіб РЕР «Vision 25 в кількості 6 штук. В подальшому, 24.11.2023 виконавчим комітетом Вараської міської ради оплачено ТОВ «Піранья тех» грошові кошти за договором №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 в загальній сумі 1 310 000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 218 333 грн. 33 коп.

Враховуючи факт поставки товару, ТзОВ «Піранья Тех», видало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну №2 від 20.11.2023, у якій відобразило суму податкових зобов`язань у розмірі 218333,33 грн.

З наявної у справі податкової декларації з ПДВ за 11 місяць 2023 року прослідковується, що за звітний період ТзОВ «Піранья Тех» зменшило свій податковий кредит на суму податкових зобов`язань.

Рішенням Вараської міської ради від 30.11.2023 № 2190-РР-УІІІ «Про безоплатну передачу з комунальної власності Вараської міської територіальної громади у державну власність» вирішено передати у державну власність в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України майно згідно з додатком до рішення (майно, придбане за Договором).

Придбаний та отриманий за договором №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 товар виконавчим комітетом Вараської міської ради відповідно до Акту приймання-передачі від 01.12.2023 було передано до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, для потреб цієї військової частини згідно її листа.

Прокуратура зазначає, що порушення бюджетного законодавства внаслідок безпідставної сплати податку на додану вартість за рахунок бюджетних коштів, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави. За таких обставин просить суд визнати недійсними п.1.3, 2.1 договору та стягнути з відповідача безпідставно отриманої останнім суми ПДВ в сумі 218333,33 грн.

Оцінка суду.

Обґрунтування наявності порушень інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором.

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою) у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Першим з указаних елементів є порушення або загроза порушення «інтересів держави».

Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтереси держави».

Поняття «інтереси держави» є оціночним, а тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до плану закупівлі UА-2023-11-07-001707-а джерелом її фінансування є місцевий бюджет.

До інтересів держави безпосередньо належить дотримання вимог законодавства, яке регулює питання управління та використання бюджетних коштів, а протиправне витрачання з бюджету коштів підриває матеріальну основу органів влади та місцевого самоврядування, а також держави Україна в цілому.

Закупівля портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам для військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснена за кошти місцевого бюджету.

Таким чином, саме виконавчий комітет Вараської міської ради, як Замовник товару є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади у даному випадку.

Враховуючи викладене, Вараською окружною прокуратурою скеровано до Виконавчого комітету Вараської міської ради лист в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 10.05.2024 за №52-967ВИХ-24, у якому повідомлено про встановлені порушення та з метою вжиття належних заходів реагування, а також висловлено прохання щодо інформування прокуратури про вжиті уповноваженим органом заходи, спрямовані на стягнення безпідставно набутих ТОВ «Піранья тех» коштів ПДВ.

На відповідний лист окружної прокуратури Виконавчим комітетом Вараської міської рада листом від 17.05.2024 №1520-857-3110-37-05-24 повідомлено, що договір №1200-Д-134-23 від 06.11.2023 укладено в межах власних повноважень з дотриманням норм Податкового кодексу України та без порушення вимог чинного законодавства. Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (п.п. 77-81) бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Також, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15,10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже, перераховані вище обставини, а саме порушення інтересів держави, а також бездіяльність Виконавчого комітету Вараської міської ради відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» свідчать про наявність у прокурора права представляти інтереси держави в суді, шляхом подачі даного позову.

Щодо позовної вимоги про недійсність пунктів 1.3, 2.1. Договору в частині включення ПДВ суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з 4 передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які 'є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За приписами частин першої і третьої ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У підпункті 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 ПКУ податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг. Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктами 30.1.-30.4., 30.9. статті 30 ПКУ унормовано, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Щодо наявності підстав для звільнення від оподаткування ПДВ операції, щодо постачання товарів Виконавчому комітету Вараської міської ради за договором №12000-Д-134-23 від 06.11.2023, а також передачі закупленого за умовами договору товару військовій частині НОМЕР_1 Національно гвардії України.

Так, у поданих запереченнях Виконавчим комітетом Вараської міської ради зазначено, що внаслідок укладання договору №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 відсутні підстави для застосування підпункту 5 пункту 32 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, який зокрема передбачає підстави для звільнення від оподаткування податком на додану вартість певних операцій з постачання портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам.

Зокрема на думку позивача вказане зумовлене тим, що умовами договору про закупівлю №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 не визначено, що кінцевим отримувачем товарів є правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, а також відсутністю відповідного сертифікату кінцевого споживача товарів, оскільки за умовами договору отримувачем товарів є саме Виконавчий комітет Вараської міської ради.

Стосовно наведеного суд зазначає, що умовами договору про закупівлю №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 передбачено, що Сторони під час його укладення керувались зокрема Програмою мобілізаційної підготовки, мобілізації та оборонної роботи у Вараській міській територіальній громаді на 2022-2025 року, затвердженої рішенням Вараської міської ради від 20.08.2022 №603 (зі змінами).

Окрім цього, 07.11.2023 Виконавчим комітетом Вараської міської ради в електронній системі публічних закупівель «Рrozzorro» розміщено оголошення (ідентифікатор закупівлі - UA-2023-11-07-001707-a) про проведення закупівлі без використання електронної системи, до якого зокрема додано Обґрунтування підстави для здійснення закупівлі згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості).

Відповідно до вказаного обґрунтування обсяг закупівлі визначений на підставі річного планування, а також з урахуванням потреби замовника на період воєнного стану відповідно до Програми мобілізаційної підготовки, мобілізації та оборонної роботи у Вараській міській територіальній громаді на 2022-2025 року, затвердженої рішенням Вараської міської ради від 20.08.2022 №603 (зі змінами). Зокрема відповідно до службового листа в.о. начальника відділу оборонно-мобілізаційної роботи ВК ВМР №1200-СЛ-3110-10-915-23 від 27.09.2023 існує потреба у здійсненні вказаної Закупівлі.

При цьому, встановлено, що службовий лист №1200-СЛ-3110-10-915-23 від 27.09.2023 був підготовлений на підставі звернення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, лист №483/1 від 23.08.2023, щодо надання допомоги в закупівлі засобів розвідки та боротьби з БПЛА.

Відповідно до ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

На виконання вказаної норми Вараською міською радою на офіційному сайті за посиланням: https://doc.varash-rada.gov.ua/ опубліковано рішення Вараської міської ради №603 від 20.08.2021 «Про затвердження Програми мобілізаційної підготовки, мобілізації та оборонної роботи у Вараській міській територіальній громаді на 2022-2025 роки», а також рішення, щодо внесення змін до Програми мобілізаційної підготовки, мобілізації та оборонної роботи у Вараській міській територіальній громаді на 2022-2025 роки.

Разом з тим, Вараською міською радою одночасно з оприлюдненням вказаних рішень не оприлюднено Програму мобілізаційної підготовки, мобілізації та оборонної роботи у Вараській міській територіальній громаді на 2022-2025 роки, а також зміни до неї.

Так, учасниками вказаної програми зокрема є військові частини Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та інших підрозділів сил безпеки і оборони України.

Одним із завдань Програми є підтримка та зміцнення матеріальної бази, здійснення заходів фінансового, матеріально-технічного забезпечення потреб підрозділів військових частин Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших підрозділів сил безпеки та оборони для підтримання боєздатності та ефективного виконання завдань щодо захисту державного суверенітету і незалежності України.

При цьому, одним із очікуваних результатів від реалізації вказаної програми є підтримка та покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин територіальної оборони, інших підрозділів сил оборони і безпеки України, підвищення рівня підготовки мешканців Вараської міської територіальної громади до національного спротиву.

На виконання вказаної програми протягом 2023 року було заплановано виконання наступних заходів із залученням військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, а саме: забезпечення участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони та національного спротиву, забезпечення життєдіяльності населення і функціонування об`єктів інфраструктури, з очікуваною вартістю заходу 65 000 тис. грн; придбання матеріалів, обладнання, інвентарю та оплата послуг по облаштуванню місць розміщення військових підрозділів, оборонних позицій та фортифікаційних споруд, з очікуваною вартістю заходу 22 000 тис. грн; придбання одягу та іншого спорядження для військовослужбовців Збройних сил України та інших силових сил сектору безпеки та оборони, з очікуваною вартістю заходу 1000 тис. грн; придбання для потреб Збройних сил України та інших військових формувань необхідного обладнання засобів зв`язку та транспортних засобів, у тому числі, що були у використанні, з очікуваною вартістю заходу 5 000 тис. грн.

Таким чином, вказані обставини в своїй сукупності свідчать про те, що на момент укладення договору про закупівлю №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 Сторонам, а саме Виконавчому комітету Вараської міської ради та ТОВ «Піранья тех» було достовірно відомо про призначення вказаної закупівлі для Сил безпеки й оборони України.

Окрім цього, вказане, а саме те, що умовами договору передбачено, що закупівля проводиться відповідно до Програми мобілізаційної підготовки, мобілізації та оборонної роботи у Вараській міській територіальній громаді на 2022-2025 року (зі змінами) свідчить про те, що договором фактично передбачено, що кінцевим отримувачем товарів є один із суб`єктів визначених підпунктом 5 пункту 32 підрозділу ХХ Податкового кодексу України.

Щодо твердження позивача про те, що Виконавчий комітет Вараської міської ради не є державним замовником у сфері оборони, а спірний договір не можна розцінювати як державний контракт (договір) з оборонних закупівель.

Згідно пп. 5 п 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, зокрема, закупівель портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронові рушниці), що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД.

Предметом договору про закупівлю №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 є антидроновий мобільний, п`яти діапазонний переносний комплекс по купольному та спрямованому захисту «PIRANHA-5HAD-R(RA)», а також переносний засіб РЕР «Vision 25».

Відповідно до характеристик вказаних товарів, розміщених у відкритому доступі, антидроновий мобільний, п`яти діапазонний переносний комплекс по купольному та спрямованому захисту «PIRANHA-5HAD-R(RA)» - це комплекс направленої протидії, призначений для протидії ворожим БПЛА та дронів, шляхом постановки радіозавад на частотах сигналів, які використовують БПЛА та дрони, на відстані 1500-2500 м., так і купольний захист 200-300 м.

Відповідно до характеристик переносного засобу РЕР «Vision 25», вказаний засіб використовується для виявлення ворожих БПЛА, дронів, стаціонарних та мобільних РЕБ, радіостанцій, рацій та телефонів. Засіб відображає спектри сигналів всіх розповсюджених технологій: Wi-Fi, 2G, 3G, 4G, LTE, CDMA, DCS, GSM, GPRS, ГЛОНАСС та інші. Антена направленого типу дає можливість визначити спектри сигналів в діапазоні від 400 МГц до 6000 МГц.

Законом України «Про митний тариф України» встановлено перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Вказаним законом також встановлені митні тарифи відповідних груп товарів.

Зокрема, відповідно до додатку Розділу XVI Додатку до Закону України «Про митний тариф України» до групи 85 відносяться електричні машини, обладнання та їх частини, апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя.

При цьому, машини та апаратура електричні, що мають індивідуальні функції, в іншому місці цієї групи не описані або не зазначені, мають код 8543.

Відповідно до Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що затверджені Наказом Державної митної служби №543 від 14.12.2022 (далі Пояснення до УКТ ЗЕД) до цієї товарної позиції відносяться усі види електричного устаткування та апаратури, які не включені до будь-якої іншої товарної позиції цієї групи, не описані більш конкретно в будь-якій товарній позиції будь-якої іншої групи класифікації товарів і не виключені приміткою до розділу XVІ чи до цієї групи.

Зокрема до вказаної групи входять товари за кодом 8543 20 00 00 - генератори сигналів, а також 8543 70 06 00 - цифровий пристрій для обробки сигналів з можливістю підключення до дротової або бездротової мережі для змішування (мікшування) звуків.

Відповідно до Пояснення до УКТ ЗЕКД генератори сигналів є апаратурою для одержання електричних сигналів відомої форми і величини на заданій частоті (наприклад, високій чи низькій частоті). Вони включають, серед іншого (іnter alіa), імпульсні генератори, еталонні генератори, генератори коливальної частоти (генератори розгортки).

Тобто, із зазначених вище положень Податкового кодексу України, Закону України «Про митний тариф» та Пояснень до УКТ ЗЕКД вбачається, що операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України антидроновового мобільного, п`яти діапазонного переносного комплексу по купольному та спрямованому захисту «PIRANHA-5HAD-R(RA)», а також переносного засобу РЕР «Vision 25» для забезпечення підрозділів оборони, які здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, незалежно від того хто є замовником та постачальником товарів за договором відносяться до операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ.

Окрім цього, слід додатково зазначити, що статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту; військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оборону України», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують, зокрема, вирішення згідно із законодавством питань, пов`язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житлової площі, інших об`єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг; організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів; сприяння у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та у контрольованих прикордонних районах; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.

Зазначені положення кореспондуються зі ст. 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказані норми законодавства свідчать про те, що позивач - Виконавчий комітет Вараської міської ради відноситься до суб`єктів, який забезпечує у межах відповідних видатків місцевих бюджетів фінансування заходів з оборони, у тому числі військових частин.

Суд також не погоджується з тлумаченням позивача та відповідача податкових консультаціях (в тому числі індивідуальних), оскільки - , . ільш того, зазначено про те, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій.

За таких обставин, оскільки замовником за вказаним договором є Виконавчий комітет Вараської міської ради, який в силу положень ст. 15 Закону України «Про оборону України» та ст. 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, операція з постачання портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам з метою її подальшої передачі військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України за договором №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 звільняється від оподаткування, що свідчить про безпідставне включення до ціни, зазначеної в пунктах 1.3, 2.1 Договору, суми податку на додану вартість, чим порушено підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, а сплачені кошти у сумі 218 333 грн 33 коп. є безпідставно набутими ТОВ «Піранья тех».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Разом з цим, у застосуванні наведених положень статей Цивільного кодексу України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 12.03.2018 зі справи № 910/22319/16).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, приписи ст. 217 Цивільного кодексу України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати.

Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Зокрема, у випадку, що розглядається, можна припустити наявність (існування) Договору №12000-Д-134-23 від 06.11.2023 про закупівлю і без включення до нього умови щодо необхідності сплати ПДВ.

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку. Вказаний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20.

Так, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справи № 922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору).

Згідно правового висновку Касаційного господарського суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 договір може бути визнаний недійсним в частині включення суми ПДВ до вартості товару.

З огляду на викладене, спірний договір про закупівлю № 1200-Д-134-23 від 06.11.2023 слід визнати недійсним в частині п. 1.3, 2.1. щодо включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 218333,33 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 218333,33 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

В пункті 37 постанови від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 КГС ВС висловив правову позицію, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку. Відповідач як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.

Як вбачається з постанов Верховного Суду у подібних справах (предметом позовів у яких виступали вимоги про визнання недійсними умов договорів стосовно включення в ціну договору оплату ПДВ, а також стягнення відповідних сум на підставі статті 1212 ЦК України, обидві позовні вимоги суди задовільнялись, що зокрема підтверджується постановами КГС ВС: від 14.11.2023 у справі №910/2416/23; від 10.09.2024 у справі №922/4055/23; від 24.10.2024 у справі №914/2694/23; від 13.11.2024 у справі №911/23/24; від 07.08.2024 у справі №916/2914/23; від 10.09.2024 у справі №922/4055/23 та ін.).

Велика Палата Верховного Суду в пункті 84 постанови від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 зазначила, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

Крім того, як вбачається з постанов Верховного Суду від 24.10.2024 у справі №914/2694/23; від 13.11.2024 у справі №911/23/24; від 07.08.2024 у справі №916/2914/23; від 10.09.2024 у справі №922/4055/23 у справах, де предметом позову виступали вимоги про визнання недійсним частково договорів, стягнення сум ПДВ та коштів передбачених статтею 625 ЦК України, нарахованих на ці суми, Верховний Суд хоча і визнає ці умови недійсними, однак зазначає, що обов`язок з повернення коштів за статтею 1212 ЦК України виникає у відповідача не з часу визнання спірного пункту договору недійсним, а з часу отримання відповідачем цих коштів, а тому стягує інфляційні втрати та три відсотки річних за неповернення ПДВ за період до моменту визнання недійсними пунктів договору. При цьому КГС ВС у наведених постановах, знову ж таки, керується зазначеною вище позицією, що ПДВ не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства.

Оскільки відповідач отримав від позивача суму податку на додану вартість у розмірі 218333,33 грн. у складі ціни товару, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, а тому підлягає поверненню на підставі ст.1212 ЦК України, адже договір між сторонами укладено після прийняття постанови КМУ №178 від 02.03.2022 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» з визначеною у ньому ставкою податку. Твердження відповідача, що передання товару військовій частині є окремим правочином з розпорядження майном комунальної власності не знайшли свого правового обґрунтування та спростовані вищенаведеними положеннями законодавства та матеріалами справи.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача заявленого 218333,33 грн безпідставно набутих коштів є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно п. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним пункти 1.3, 2.1 Договору №1200-Д-134-23 від 06.11.2023, укладеного між Виконавчим комітетом Вараської міської ради (код ЄДРПОУ 03315879) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Піранья тех» (код ЄДРПОУ 43260234) в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 218333 грн 33 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья тех» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Грушевського, буд.170, код ЄДРПОУ 43260234) на користь Виконавчого комітету Вараської міської ради (34403, Рівненська область, м.Варяш, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 03315879) грошові кошти у розмірі 218333,33 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья тех» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Грушевського, буд.170, код ЄДРПОУ 43260234) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р НОМЕР_2 , МФО 820172, "ЄДРПОУ 02910077, банк видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 6303,00 грн.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 26.02.2025.

Суддя Кітаєва С.Б.