Справа № 761/1821/23
№ 2/183/666/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2025 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Горбенка Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
16 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
16.01.2024 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом у новій редакції до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
1.Стислий виклад позиції позивача
На обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалася на те, що 15 липня 2020 року між нею та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір фінансового лізингу автомобіля № MRH0A!00000020 від 15 липня 2020 року відносно транспортного засобу марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 2.1 Договору лізингодавець (АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язується набути у власність вказаний лізингоодержувачем ( ОСОБА_2 ) транспортний засіб і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове користування.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу. Найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору, наведені в ст. 14 п. 14.1 Договору, Додатку № 1 (специфікація). Лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та платежі у відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з виконання Договору, на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 14.1 Договору предмет лізингу та його вартість: автомобіль згідно зі специфікацією, викладено у Додатку № 1.
Згідно з Додатком до Договору фінансового лізингу № MRH0A!00000020 від 15 липня 2020 року загальна сума лізингових платежів, в т.ч. ПДВ 20% становить 447005,70 грн.
22 липня 2021 року у зв`язку з повним розрахунком між позивачем ОСОБА_2 і АТ КБ «ПриватБанк» за предмет лізингу, 22 липня 2021 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу № б/н. відносно транспортного засобу марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 .
22 липня 2021 року між сторонами було підписано Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності за Договором фінансового лізингу № MRH0A!00000020 від 15 липня 2020 року, а також Акт приймання-передачі транспортного засобу № MRH0A!00000020 від 22 липня 2021 року. Предмет лізингу транспортний засіб марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 разом з відповідними документика передано у власність ОСОБА_2 , зокрема останній ТСЦ 5142 було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
При реєстрації позивачем права власності на транспортний засіб було встановлено, що номер двигуна знищено. Одночасно в ході огляду місця події відповідно до протоколу огляду від 21 серпня 2021 року було вилучено автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
22 серпня 2021 року за вказаним фактом до ЄРДР за № 12021136370000816 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
30 серпня 2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду луганської області у справі № 428/8224/21 за клопотанням дізнавача Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області було накладено арешт на вилучений під час огляду місця події 21.08.2021 року автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
10 листопада 2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі № 428/8224/21 за клопотанням адвоката в інтересах ОСОБА_2 , поданого в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021136370000816 від 22.08.2021 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду луганської області від 30.08.2021 року у справі № 428/8224/21 на транспортний засіб марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
В той же час, 30 листопада 2021 року під час перевірки реєстраційного документу серії НОМЕР_3 на зазначений транспортний засіб було виявлено ознаки підробки документа та дізнавачем Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області в ході огляду місця події відповідно до протоколу огляду від 30 листопада2021 року повторно було вилучено автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
01 грудня 2021 року за вказаним фактом до ЄРДР за № 12021136370001188 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
01 грудня 2021 року постановою дізнавача Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 було визнано речовим доказом та передано на зберігання та поміщено на майданчик транспортних засобів Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16.
Постановою прокурора Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області від 07 грудня 2021 року було об`єднано матеріали досудових розслідувань, внесених до ЄРДР за № 12021136370000816 від 22.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, ст.. 290 КК України та за № 12021136370001188 від 01.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
10 грудня 2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі № 428/11716/21 за клопотанням дізнавача Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області було накладено арешт на вилучений під час огляду місця події 30.11.2021 року автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 та поміщено на зберігання на спеціальний майданчик затриманих транспортних засобів за адресою: Луганська область, м. Сватове, вул. Коваленка, буд. 51, з метою забезпечення збереження речових доказів для можливості проведення подальших досліджень та судових експертиз.
13 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/4052/22 за клопотанням адвоката в інтересах ОСОБА_2 , поданого в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021136370001188 від 01.12.2021 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду луганської області від 10.12.2021 року у справі № 428/428/11716/21 на транспортний засіб марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 . Виконання ухвали слідчого судді було покладено на дізнавача, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021136370001188 від 01.12.2021 року.
Згідно листа ГУНП в Луганській області від 07 листопада 2022 року за вих..№ 340/111/21-2022 адвоката Косогову Л.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 було повідомлено, що у зв`язку з російською агресією та розпочатим 24.02.2022 року повномасштабним вторгненням військ рф та незаконних збройних формувань так званих Л/ДНР на територію України, серед інших, й Луганську область, а також відсутністю можливості змінити у судовому порядку визначене місце зберігання речових доказів та технічної можливості залучення спеціальних засобів, евакуювати до більш безпечного місця транспортний засіб марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 , не вдалося можливим та транспортний засіб залишився на тимчасово окупованій території Луганської області.
ОСОБА_2 наголошує на тому, що обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилучене майно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений ч. 4 ст. 168 КПК України.
Приписами ст. 169 КПК України передбачено, що у разі скасування арешту, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.
Проте, станом на 11 січня 2023 року ухвала слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 року у справі № 183/4052/22 органом дізнання ГУНП в Луганській області не виконана та транспортний засіб, належний позивачу не повернуто, зокрема не забезпечено збереження тимчасово вилученого майна.
Позивач вважає, що зазначеними діями (бездіяльністю) ГУНП в Луганській області, а саме неповерненням тимчасово вилученого майна його володільцю, порушено конституційне право позивача володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Оскільки вартість вилученого та неповернутого рухомого майна складає 447005,70 грн., позивач вважає, що їй було завдано матеріальні збитки на вказану суму, які повинні бути відшкодовані відповідачем ГУНП в Луганській області.
Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що їй було завдано моральну шкоду в результаті неправомірних дій органів дізнання, які полягають у її перебуванні у тривалому пригніченому стані, постійному психологічною дискомфорті, нервовому напруженні, що позбавило її нормальної роботи і звиклого ритму життя та можливості розпоряджатися власником належним майном по теперішній час. Крім того, дані обставини пригнічуються зокрема тим, що з 24.02.2022 року в Україні у зв`язку з військовою агресією рф проти України розпочалися активні бойові дії на території України, в тому числі на території Луганської області (м. Сєвєродонецьк), оскільки позивач розраховувала після повернення їй транспортного засобу, здійснити його продаж з метою отримання якихось грошових коштів, щоб забезпечити себе та свою сім`ю коштами на проживання, можливість винаймати квартиру, оскільки з вимушеним переміщенням з тимчасово окупованої території вона втратила житло, роботу та майно.
Позивач постійно намагається захистити свої права, шляхом звернення з відповідними заявами, клопотаннями та скаргами до відповідача ГУНП в Луганській області, суду і до відповідних вищих органів, а тому вважає, що своїми діями відповідачем було завдано їй матеріальну та моральну шкоду.
У зв`язку з наведеним, ОСОБА_2 просила суд:
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області за рахунок коштів державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь вартість транспортного засобу марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 447005,70 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої бездіяльністю службовими особами органу державної влади Головного управління Національної поліції в Луганській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області за рахунок коштів державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь на відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн.
2.Стислий виклад позиції та заперечень відповідачів.
У відзивіпредставник відповідача-Головного управлінняНаціональної поліціїв Луганськійобласті вимогине визнав,посилаючись наїх необґрунтованістьта недоведеність,просив узадоволенні позовувідмовити.Зокрема зазначив,що 10грудня 2021року ухвалоюслідчого суддіСєвєродонецького міськогосуду луганськоїобласті усправі №428/11716/21за клопотаннямдізнавача СєвєродонецькогоРУП ГУНПв Луганськійобласті булонакладено арештна вилученийпід часогляду місцяподії 30.11.2021року автомобільмарки «ACURA»,моделі «MDX»,номер кузова НОМЕР_1 ,номерний знак НОМЕР_2 та поміщенона зберіганняна спеціальниймайданчик затриманихтранспортних засобівза адресою:Луганська область,м.Сєвєродонецьк,вул.Коваленка,буд.51,з метоюзабезпечення збереженняречових доказівдля можливостіпроведення подальшихдосліджень тасудових експертиз. У подальшомуухвалою Новомосковськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 13.09.2022року усправі усправі №183/4052/22скасовано арештна зазначенийтранспортний засіб,при цьомузауважує,що ухвалаза результатамирозгляду клопотанняпостановлена післяпочатку повномасштабноговторгнення рфна територіюУкраїни.Позивач ОСОБА_2 як напідставу задоволенняпозовних вимог,посилалася наприписи ст.1174ЦК України,якою передбачено,що шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі незаконнимирішеннями,діями чибездіяльністю посадовоїабо службовоїособи органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим абооргану місцевогосамоврядування приздійсненні неюсвоїх повноважень,відшкодовується державою,Автономною РеспублікоюКрим абоорганом місцевогосамоврядування незалежновід виницієї особи.Представник відповідачазвертає увагуна постановуВерховного СудуУкраїни від22.02.2018року усправі №638/13100/14-ц,в якійвикладено правовупозицію,що нормаст.1174ЦК Українипідлягає застосуваннюу випадку,коли євідомою конкретнапосадова особаабо службоваособа органудержавної влади,органу місцевогосамоврядування,незаконними рішеннями,діями чибездіяльністю якоїзавдано шкодифізичній абоюридичній особі.Зауважив,що посадовимиособами ГУНПв Луганськійобласті неприймалось незаконнихрішень тане вчинялисьбудь-якіпротиправні діївідносно позивача ОСОБА_2 або майнаостанньої.Вказує нате,що слідчимуправлінням ГУНПв Луганськійобласті розпочато кримінальнепровадження №12022131370001073від 06.05.2022року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.289КК Україниза заявою ОСОБА_2 про те,що невстановленаособа незаконнозаволоділа автомобілем«ACURA»,моделі «MDX»,номерний знак НОМЕР_2 .Також обставинами,що унеможливлюютьвиконати ухвалуслідчого суддіНовомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від13.09.2022року єзагальновідомий факт,що 24.02.2022року рфрозпочала повномасштабневторгнення натериторії Українивнаслідок чогорозпочалися активнібойові дії.Так,відповідно донаказу Міністерстваз питаньреінтеграції тимчасовоокупованих територійУкраїни №309від 22.12.2022року,яким затвердженоПерелік територій,на якихведуться (велися)бойові діїабо тимчасовоокупованих рфвизначено,що уперіод часуз 24.02.22року по25.06.2022року Сєвєродонецькаміська територіальнагромада булатериторією активнихбойових дій,а з25.06.2022року потеперішній часє тимчасовоокупованою рфтериторією України.Крім того,10.05.20222року слідчимвідділом Сєвєродонецькогорайонного управлінняполіції ГУНПв Луганськійобласті зафактом знищенняадміністративної будівліСєвєродонецького районногоуправління поліціїГУНП вЛуганській області,розташованої заадресою:Луганська область,м.Сєвєродонецьк,вул.Партизанська,буд.16,розпочато досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12022131370000000065за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.110КК України.Згідно зданими ЄРДР,кримінальне провадження№ 12022131370000000065від 20.06.2022року переданоза підслідністюдо слідчоговідділу 3управління (здислокацією ум.Сєвєродонецьк Луганськоїобласті)Головного управлінняСлужби безпекиУкраїни вДонецькій таЛуганській областях.На підставівикладеного,представник відповідачавважає,що обставини,які виникли,не залежаливід волівідповідача ГУНПв Луганськійобласті,що виключаєбудь-якіпротиправні діїзі сторониостаннього.Що стосуєтьсявимог простягнення моральноїшкоди вважаєїх необґрунтованимита недоведеними,оскільки позивачемне наданодоказів доведеностінаявності шкоди,протиправності діяннята причино-наслідковогозв`язку міжними,оскільки відсутністьоднієї ізцих складовихє підставоюдля відмовиу задоволенніпозову.Так,у своїйпостанові ВСУвід 10.04.2019року усправі №464/3789/17зробив висновки,що моральнашкода полягаєу стражданніабо приниженні,яких людиназазнала внаслідокпротиправних дій.Страждання іприниження -емоції людини,змістом якихє біль,мука,тривога,страх,занепокоєння,стрес,розчарування,відчуття несправедливості,тривала невизначеність,інші негативніпереживання.При цьомуслід враховувати,що порушенняправ людиничи поганеповодження ізнею збоку суб`єктіввладних повноваженьзавжди викликаютьнегативні емоції.Проте,не всінегативні емоціїдосягають рівнястраждання абоприниження,які заподіюютьморальну шкоду.Оцінка цьогорівня залежитьвід усіхобставин справи,які свідчатьпро мотивипротиправних дій,їх інтенсивність,тривалість,повторюваність,фізичні абопсихологічні наслідкита,у деякихвипадках,стать,вік тастан здоров`япотерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.Крім того, у постанові ВСУ від 20.01.2021 року у справі № 197/1330/14-ц зроблено висновок про те, що причинний зв`язокміж протиправнимдіянням заподіювачашкоди ташкодою,завданою потерпілому,є однієюз обов`язковихумов настанняделіктної відповідальності.Визначення причинногозв`язкує необхіднимяк длязабезпечення інтересівпотерпілого,так ідля реалізаціїпринципу справедливостіпри покладенніна особуобов`язкувідшкодувати заподіянушкоду.Причинно-наслідковийзв`язокміж діяннямособи тазаподіянням шкодиполягає втому,що шкодає наслідкомсаме протиправногодіяння особи,а неякихось іншихобставин.Причинно-наслідковийзв`язокміж діяннямособи тазаподіянням шкодиполягає втому,що шкодає наслідкомсаме протиправногодіяння особи,а неякихось іншихобставин.Проста послідовністьподій неповинна братисядо уваги.Об`єктивнийпричинний зв`язокяк умовавідповідальності виконуєфункцію визначенняоб`єктивноїправової межівідповідальності зашкідливі наслідкипротиправного діяння.Заподіювач шкодивідповідає неза будь-якушкоду,а тількиза тушкоду,яка завданайого діями.Відсутність причинногозв`язкуозначає,що шкодазаподіяна недіями заподіювача,а викликанаіншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.Отже, правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державно влади є правопорушення, що включає складові елементи як: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала. Обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Оскільки позивачем не доведено зазначені вище всі складові, представник відповідача просив у задоволенні вимог відмовити.
У відзиві представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначив, що позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження протиправності, незаконності дій посадових осіб Головного управління Національної поліції в Луганській області, які б давали підстави для відшкодування матеріальної шкоди, як і не надано доказів на підтвердження позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а саме: доказів психічного впливу, що призвели до негативних наслідків морального характеру, порушення звичайного режиму життя, емоційної пригніченості. ОСОБА_2 не зазначено, як конкретно змінився її спосіб життя в цей період. Представник відповідача вважає, що визначений позивачем розмір моральної шкоди є завищеним та не підтверджується відповідними доказами, як і не надано доказів наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями відповідача Головного управління Національної поліції в Луганській області та вини останнього в її заподіянні. Окремо звернув увагу на те, що інтереси держави полягають у забезпеченні правомірного обігу бюджетних коштів, додержанні законодавчого порядку відшкодування, а також у визнанні та фінансуванні лише законних підстав відшкодування шкоди. Безпідставне стягнення бюджетних коштів створює загрозу економічним інтересам держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання коштів державного або місцевого бюджету, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених. Крім того вважає, що Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області не є належним відповідачем у справі, в той час як належним відповідачем повинна бути держава Україна, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади.
3. Рух справи та процесуальні дії у справі.
16 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2023 року дану цивільну справу направлено за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків.
23 серпня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою в новій редакції, згідно якої усунула недоліки первісної заяви.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 серпня 2023 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне т товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року закрито підготовче засідання у справу, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року виправлено описку в ухвалі від 25 квітня 2024 року про закриття підготовчого засідання.
Таким чином, судом розглядались позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в редакції від 16 січня 2024 року
4.Судовий розгляд
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги, викладені в останній редакції від 19.02.2024 року підтримала, посилаючись на обставини звернення до суду з даним позовом, просила позов задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Луганській області Горбенко Є.С. в судовому засіданні вимоги не визнав, посилаючись на обставини викладені у відзиві, вважає вимоги необґрунтованими, безпідставними та недоведеними, оскільки обов`язок доведення шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається саме на позивача.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що вона проходить службу на посаді слідчого Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, в її провадженні перебувало кримінальне провадження, відомості до ЄРДР за № 12021136370001188 від 01.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 290, ч. 4 ст. 358 КК України КК України за фактом підроблення документів та знищення номеру двигуна транспортного засобу марки «ACURA», моделі «MDX». 10 грудня 2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області накладено арешт на зазначений автомобіль та визначення місце його зберігання - на спеціальному майданчику затриманих транспортних засобів за адресою: Луганська область, м. Сватове, вул. Коваленка, буд. 51. Нею здійснювалися заходи для направлення автомобіля до спеціального майданчика затриманих транспортних засобів, але на зазначеному майданчика для зберігання не було місця, у зв`язку з чим, автомобіль знаходився на закритій та охоронюваній території слідчого відділу за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16. 24.02.2022 року після початку збройної агресії російської федерації керівництвом видано наказ № 500 від 24.02.2022 про евакуацію особового складу до іншого місця дислокації на підконтрольну територію України. Особисто вона у ніч на 25.02.2022 виїхала з міста Сєєвродонецьк, оскільки місто обстрілювали. Перемістити автомобіль не було можливості, оскільки ключі від автомобіля перебували у власника ОСОБА_2 . Наразі їй не відома доля зазначеного транспортного засобу.
5.Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 15 липня 2020 року між позивачем ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір фінансового лізингу автомобіля № MRH0A!00000020 від 15 липня 2020 року відносно транспортного засобу марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 2.1 Договору лізингодавець (АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язується набути у власність вказаний лізингоодержувачем ( ОСОБА_2 ) транспортний засіб і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове користування.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу. Найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору, наведені в ст. 14 п. 14.1 Договору, Додатку № 1 (специфікація). Лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та платежі у відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з виконання Договору, на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 14.1 Договору предмет лізингу та його вартість: автомобіль згідно зі специфікацією, викладено у Додатку № 1.
Згідно з Додатком до Договору фінансового лізингу № MRH0A!00000020 від 15 липня 2020 року загальна сума лізингових платежів, в т.ч. ПДВ 20% становить 447005,70 грн.
Встановлено, що 22 липня 2021 року у зв`язку з повним розрахунком між позивачем ОСОБА_2 і АТ КБ «ПриватБанк» за предмет лізингу, 22 липня 2021 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу № б/н відносно транспортного засобу марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 .
Встановлено, що 22 липня 2021 року між позивачем ОСОБА_2 і АТ КБ «ПриватБанк» підписано Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності за Договором фінансового лізингу № MRH0A!00000020 від 15 липня 2020 року, а також Акт приймання-передачі транспортного засобу № MRH0A!00000020 від 22 липня 2021 року. Предмет лізингу транспортний засіб марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 разом з відповідними документика передано у власність ОСОБА_2 , зокрема останній ТСЦ 5142 було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
При реєстрації позивачем права власності на транспортний засіб було встановлено, що номер двигуна знищено. Одночасно в ході огляду місця події відповідно до протоколу огляду від 21 серпня 2021 року було вилучено автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Встановлено, що 22 серпня 2021 року за вказаним фактом до ЄРДР за № 12021136370000816 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
30 серпня 2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду луганської області у справі № 428/8224/21 за клопотанням дізнавача Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області було накладено арешт на вилучений під час огляду місця події 21.08.2021 року автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
10 листопада 2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі № 428/8224/21 за клопотанням адвоката в інтересах ОСОБА_2 , поданого в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021136370000816 від 22.08.2021 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду луганської області від 30.08.2021 року у справі № 428/8224/21 на транспортний засіб марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що 30 листопада 2021 року під час перевірки реєстраційного документу серії НОМЕР_3 на зазначений транспортний засіб було виявлено ознаки підробки документа та дізнавачем Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області в ході огляду місця події відповідно до протоколу огляду від 30 листопада2021 року повторно було вилучено автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Встановлено, що 01 грудня 2021 року за вказаним фактом до ЄРДР за № 12021136370001188 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
01 грудня 2021 року постановою дізнавача Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 було визнано речовим доказом та передано на зберігання та поміщено на майданчик транспортних засобів Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16.
Постановою прокурора Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області від 07 грудня 2021 року було об`єднано матеріали досудових розслідувань, внесених до ЄРДР за № 12021136370000816 від 22.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, ст.. 290 КК України та за № 12021136370001188 від 01.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
10 грудня 2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду луганської області у справі № 428/11716/21 за клопотанням дізнавача Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області було накладено арешт на вилучений під час огляду місця події 30.11.2021 року автомобіль марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 та поміщено на зберігання на спеціальний майданчик затриманих транспортних засобів за адресою: Луганська область, м. Сватове, вул. Коваленка, буд. 51, з метою забезпечення збереження речових доказів для можливості проведення подальших досліджень та судових експертиз.
13 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/4052/22 за клопотанням адвоката в інтересах ОСОБА_2 , поданого в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021136370001188 від 01.12.2021 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду луганської області від 10.12.2021 року у справі № 428/428/11716/21 на транспортний засіб марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 . Виконання ухвали слідчого судді було покладено на дізнавача, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021136370001188 від 01.12.2021 року.
Згідно листа ГУНП в Луганській області від 07 листопада 2022 року за вих..№ 340/111/21-2022 адвоката Косогову Л.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 було повідомлено, що у зв`язку з російською агресією та розпочатим 24.02.2022 року повномасштабним вторгненням військ рф та незаконних збройних формувань так званих Л/ДНР на територію України, серед інших, й Луганську область, а також відсутністю можливості змінити у судовому порядку визначене місце зберігання речових доказів та технічної можливості залучення спеціальних засобів, евакуювати до більш безпечного місця транспортний засіб марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 , не вдалося можливим та він залишився на тимчасово окупованій території Луганської області.
Судом встановлено, що станом на теперішній час ухвала слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 року у справі № 183/4052/22 не виконана та транспортний засіб, належний позивачу не повернуто.
З листа Головного сервісного центру МВС від 01 січня 2024 року за вих. № 31/2519АЗ-20-2024 вбачається, що 15 липня 2020 року територіальним сервісним центром № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області здійснено перереєстрацію транспортного засобу марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 на нового власника АТ КБ «ПриватБанк» на підставі укладеного в ТСЦ № 5142 договору купівлі-продажу № 5142/2020/2098803. Станом на 01 січня 2024 року в ЄДРТЗ відсутня інформація про перереєстрацію вищевказаного транспортного засобу на іншу особу.
Крім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф визначено, що у період часу з 24.02.22 року по 25.06.2022 року Сєвєродонецька міська територіальна громада була територією активних бойових дій, а з 25.06.2022 року по теперішній час є тимчасово окупованою рф територією України.
Встановлено, що 10.05.20222 року слідчим відділом Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області за фактом знищення адміністративної будівлі Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022131370000000065 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України.
За даними ЄРДР, кримінальне провадження № 12022131370000000065 від 20.06.2022 року передано за підслідністю до слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.
6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
6.1 Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
6.2 Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
6.3 У відповідності до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦПК України визначено, що,
1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
На підставі ст. 319 ЦК України,
1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Приписами ст. 328 ЦК України визначено, що 1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. 2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У відповідності до ст. 386 ЦК України, Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
6.4 У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Частина 1ст. 14 ЦК Українивизначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно приписів ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, 1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 2. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу. 3. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
На підставі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що 1. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
На підставі статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
6.5 У відповідності до ст. 936ЦК України, 1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. 2. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. 3. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Статтею 942 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Нормами ст. 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
На підставіст.951ЦК України 1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Статтею 954 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.
6.5 У відповідності до ст. 170 КПК України,
1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3. У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Статтею 100 КПК України визначено, що 1. Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу. 2. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 3. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії. 4. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.
Пунктом 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 надалі Порядок), зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Згідно до п. 27 Порядку, схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно зпунктами 1-26цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.
Приписами ст. 169 КПК України передбачено, що у разі скасування арешту, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.
6.6 У відповідностідо ст.1166ЦК України, 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Нормами ст. 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» - Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
6.7 Згідноприписам ст.23ЦК України, 1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
6.8 Відповідно достатті 25 Бюджетного кодексу УкраїниКазначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (АвтономноюРеспублікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 9Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу Українирішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Зазначені рішення передаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання.
Відповідно до пункту 23-1 частини першоїстатті 2 Бюджетного кодексу Україниєдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215(далі - Положення), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Відповідно до покладених завдань Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення).
Згідно із пунктом 9 Положення Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до частини першоїстатті 170 ЦК Українидержава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
На підставі аналізу наведених нормативно-правових актів слід зробити висновок про те, що Державна казначейська служба України, діючи від імені держави в цілому, здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правовий статус цього органу визначається функціями з обслуговування єдиного казначейського рахунку держави, пов`язаними з консолідацією та обслуговуванням Державного бюджету України, зокрема й з безспірним списанням коштів державного бюджету.
6.9 Загальновідомимє те,що 24.02.2022року російськафедерація розпочалазбройну агресіющодо України,у зв`язкуз чим,з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан по всій підконтрольній Україні території до 26.03.2022 р.
В наступному, дія воєнного стану неодноразово продовжувалася Верховною Радою України, а 15 січня 2025 року Верховна Рада України ухвалила закони №12404 та №12405 про чергове продовження строку дії воєнного стану і мобілізації в Україні з 8 лютого до9 травня 2025 року.
У період з 24.02.2022 м. Сєвєродонецьк зазнавало постійних обстрілів, перебувало в зоні активних бойових дій, а в червні 2022 року Збройні сили України залишили місто.
7.Висновки суду.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Як зазначалосясудом вище,право власностіна транспортнийзасіб «ACURA»,моделі «MDX»,номер кузова НОМЕР_1 ,чорного кольору,номерний знак НОМЕР_2 зареєстровано за АТ КБ «ПриватБанк».
У відповідності до ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабміну № 1388 передбачено обов`язок власників ТЗ та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Враховуючи наведене, спірний автомобіль у власність позивача не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку.
Сам по собі договір лізингу без реального зняття з реєстрації, перереєстрації ТЗ у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності до позивача.
Зазначені правові позиції висловлені у постанові КЦС ВС від 30.10.2019, справа № 683/2694/16-ц.
Статтею 954 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.
Суд приходить до висновку, що у зв`язку з арештом та визнанням транспортного засобу речовим доказом у кримінальному провадженні, до спірних правовідносин застосовуються норми цивільного законодавства, які регулюють правовідносини за договором зберігання та Головне управління Національної поліції в Луганській області є зберігачем на підставі закону
Як зазначалося вище 13 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.12.2021 року у справі № 428/428/11716/21 на транспортний засіб марки «ACURA», моделі «MDX», номер кузова НОМЕР_1 , чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 .
У зв`язку з наведеним, Головне управління Національної поліції в Луганській області, як зберігач, повинен був повернути транспортний засіб, вилучений у позивача, що не було зроблено.
.
Як зазначалосясудом вище,у відповідностідо ст.1166ЦК України, 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Нормами ст. 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У тойже час,позивачем ненадано судуналежних тадопустимих доказівтого,що шкода завдана незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю відповідача, як органом державної влади.
Так, на підставі статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Суд приходить до висновку, що Головне управління Національної поліції в Луганській області не може нести відповідальність за порушення зобов`язання щодо повернення транспортного засобу, оскільки таке повернення є неможливим внаслідок непереборної сили, а саме, невиконання зобов`язання сталося через воєнний стан та збройну агресію російської федерації.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Суд приходить до висновку, що відповідач довів невідворотність зазначених вище обставин та відсутність своєї провини, оскільки 24.02.2022 року російська федерація розпочала збройну агресію щодо України, у період з 24.02.2022 м. Сєвєродонецьк зазнавало постійних обстрілів, перебувало в зоні активних бойових дій, а в червні 2022 року Збройні сили України залишили місто.
Той факт, що місто Сєвєродонецьк Луганської області перебувало в зоні активних бойових дій позбавило орган поліції вжити усіх заходів, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності транспортного засобу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу того, де саме перебуває автомобіль, в якому технічному стані він знаходиться (у належному, або пошкоджений, розукомплектований, знищений тощо), не надав докази можливості відновлення стану транспортного засобу у тому разі його пошкоджено, та не надав доказів вартість такого відновлення.
Зазначені обставини не надають можливості оцінити розмір завданої майнової шкоди..
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди є не доведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні вимог в частині відшкодування завданої майнової шкоди, позивач не довів, що його права порушені позивачем, відсутні і підстави для відшкодування моральної шкоди.
У зв`язку з наведеним, у задоволенні позову ОСОБА_2 належить відмовити.
4.Судові витрати
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, 1.Судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу.
На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273-279, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Судові витрати покласти за рахунок держави.
Учасники справи:
-позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
-відповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області, ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, будинок 1; фактичне місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Філософська, будинок 39а;
-відповідач: Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області, ЄДРПОУ 37991110, місцезнаходження за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 59; фактичне місцезнаходження за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, будинок 14;
-третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.
Повне судове рішення складене 19 лютого 2025 року.
Суддя Д.І. Городецький
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2025 |
Оприлюднено | 28.02.2025 |
Номер документу | 125462230 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні