Ухвала

від 26.02.2025 по справі 148/202/25

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 148/202/25

Провадження № 1-кп/148/73/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника обвинуваченої ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6

ОСОБА_7

представника потерпілих, адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В С Т А Н О В И В:

В провадження Тульчинського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024020000000445 від 29.05.2024 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити по кримінальному провадженню судовий розгляд.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник, адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Клопотань не надходило.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та їх представник, адвокат ОСОБА_8 також не заперечувалипроти призначеннясправи досудового розгляду.

Адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому, з метою відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, просив накласти арешт на майно належне підозрюваній ОСОБА_4 , а саме на:

- земельну ділянку площею 0,0024 га, кадастровий номер 0524310100:01:021:0021, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка, яка розташована: АДРЕСА_1 , вартість 31 935,08 грн.;

- земельну ділянку площею 2,1418 га, кадастровий номер 0524383300:01:002:0176, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Вінницька область, Тульчинський район, Копіївська с/рада, вартість 42555,68 грн.;

- гараж площею 19,0 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. В. Інтернаціоналістів, 7, вартість 40595,93 грн.;

- гараж площею 23,8 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. В. Інтернаціоналістів, 8а, вартість 53454,45 грн., шляхом заборони здійснення будь-яких дій з таким майном, спрямованих на продаж, або будь-яке інше відчуження, заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та будь-яким нотаріусам, незалежно від територіального місцезнаходження, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, в тому числі заборони приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій укладання договорів купівлі-продажу, застави, дарування, а також відчуження у будь-який спосіб зазначеного майна.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є потерпілими у кримінальному провадженні №12024020000000445 від 29.05.2024, останніми подано позовну заяву про відшкодування спричиненої кримінальним правопорушення моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 грн. (по 500 тис.)

На думку заявника клопотання, на сьогодні і до вирішення кримінального провадження по суті, обвинувачена може відчужити власне майно або іншим чином ним розпорядитися на власний розсуд, в т.ч. із метою, щоб у разі вирішення справи на користь цивільних позивачів, не можна було звернути стягнення на це майно. З огляду на це, невжиття заходів забезпечення позову по справі може призвести до неможливості або утруднення виконання рішення суду за наслідками розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Враховуючи зазначене, заявник клопотання просив задовольнити.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 підтримали доводи свого представника.

Підозрювана ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.

Прокурор не заперечував, щодо задоволення клопотання.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо клопотання представника потерпілих про накладення арешту на майно обвинуваченої та можливості призначення судового розгляду, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ,судприходить донаступних висновків.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що майно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правого характеру у виді конфіскації майна.

У випадку передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

30 листопада 2024 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , в межах даного кримінального провадження, заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, а саме відшкодування моральної шкоди у розмірі 500000 грн. на користь ОСОБА_7 та відшкодування моральної шкоди у розмірі 500000 грн. на користь ОСОБА_6 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №407034988 від 06.12.2024 слідує, що у власності обвинуваченої ОСОБА_4 перебуває ряд об`єктів нерухомого майна, а саме:

- земельна ділянка площею 0,0024 га, кадастровий номер 0524310100:01:021:0021, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка, яка розташована: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 2,1418 га, кадастровий номер 0524383300:01:002:0176, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Вінницька область, Тульчинський район, Копіївська с/рада;

- гараж площею 19,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- гараж площею 23,8 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. В. Інтернаціоналістів, 8а.

З клопотання адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 слідує, що останній просив накласти арешт на майно належне обвинуваченій ОСОБА_4 , а саме на:

- земельну ділянку площею 0,0024 га, кадастровий номер 0524310100:01:021:0021, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка, яка розташована: АДРЕСА_1 , вартість 31 935,08 грн.;

- земельну ділянку площею 2,1418 га, кадастровий номер 0524383300:01:002:0176, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Вінницька область, Тульчинський район, Копіївська с/рада, вартість 42555,68 грн.;

- гараж площею 19,0 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. В. Інтернаціоналістів, 7, вартість 40595,93 грн.;

- гараж площею 23,8 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. В. Інтернаціоналістів, 8а, вартість 53454,45 грн., шляхом заборони здійснення будь-яких дій з таким майном, спрямованих на продаж, або будь-яке інше відчуження, заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та будь-яким нотаріусам, незалежно від територіального місцезнаходження, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, в тому числі заборони приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій укладання договорів купівлі-продажу, застави, дарування, а також відчуження у будь-який спосіб зазначеного майна.

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно обвинуваченої адвокатом ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , зазначається, що необхідність накладення арешту на майно обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України зумовлена недопущенням відчуження, розпорядження майном обвинуваченою, з метою неможливості відшкодування шкоди, завданої, внаслідок кримінального правопорушення, зокрема, відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000,00 грн.

Однак, такі твердження захисника жодним чином не обґрунтовані та не доведені.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною шостою статті 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

В той же час, відповідно до частини першої статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Абзацом другим частини першої статті 170 КПК України закріплено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Проте, ні в клопотанні адвоката, ні в додатках доданих до нього документах заявником не доведено існування будь-яких ризиків, зазначених у статті 170 КПК України, що свідчить про необґрунтованість клопотання.

При цьому, самі потерпілі особи та їх представник в судовому засіданні не довели належними та допустимими доказами про існування будь-яких ризиків, зазначених у статті 170 КПК України.

Відповідно до частини другоїстатті 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги недоведеність існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а також беручи до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власника (користувача) суд дійшов висновку що клопотання адвоката ОСОБА_8 , подане в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно є необґрунтованим, а тому, на даний час, відсутні правові підстави для задоволення клопотання та накладення арешту на майно належне обвинуваченій ОСОБА_4 а саме на: земельну ділянку площею 0,0024 га, кадастровий номер 0524310100:01:021:0021, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка, яка розташована: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 2,1418 га, кадастровий номер 0524383300:01:002:0176, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Вінницька область, Тульчинський район, Копіївська с/рада; гараж площею 19,0 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. В. Інтернаціоналістів, 7; гараж площею 23,8 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. В. Інтернаціоналістів, 8а.

Щодо призначення по кримінальному провадженню судового розгляду, суд виходить зі слідуючого.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Тульчинському районному суду Вінницької області.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду по кримінальному провадженню.

Враховуючи думку учасників судового провадження, судовий розгляд слід провести у відкритому судовому засіданні.

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотанняадвоката ОСОБА_8 , поданого в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000445 від 29.05.2024,за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відмовити.

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області на 13.00 годину 06 березня 2025 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.

Про місце та час розгляду кримінального провадження повідомити учасників кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1