Ухвала

від 25.02.2025 по справі 185/12053/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 88-ц/803/4/25 Справа № 185/12053/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

УХВАЛА

25 лютого 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», третя особа: Богданівська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

06 рудня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що з 08.05.1992 року їй на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 . В зоні підробки вугільної шахти «Дніпровська» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» знаходяться с. Тельмана Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, внаслідок чого значна кількість будинків в цьому населеному пункті знаходяться в аварійному стані, зокрема її будинок.

Тому зазначала, що завдана їй шкода полягає в руйнуванні житлового будинку, господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 , а між спричиненою шкодою та протиправною поведінкою відповідача існує причинний зв`язок, тому що саме від виробітки вугільних пластів здійснюється пошкодження її домоволодіння. Однак відповідач не бажає у добровільному порядку відшкодовувати завдану шкоду, що і змушує позивача звертатися до суду.

З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 176840 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 45000 грн.

Рішенням Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 01грудня 2022року позовнівимоги задоволеночастково.Стягнуто зПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» накористь ОСОБА_1 в рахуноквідшкодування матеріальноїшкоди 176840грн.та моральної шкоди 30000 грн. з урахуванням утримання податку з доходів фізичних осіб; а також витрати зі оплаті судового збору в сумі 2 258,40 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року рішення суду першої інстанції від 01 грудня 2022 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У грудні 2024 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано заяву про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 05.04.2023 року за виключними обставинами. Зазначала, що в силу положень ЦПК України, які набули чинності з грудня 2017 року зазначена справа у відповідності до ст. 19 ЦПК України була віднесена до категорії малозначних справ. А тому після розгляду справи в апеляційній інстанції без виклику сторін та відмови у задоволенні її позовних вимог, вона була позбавлена можливості оскаржити у касаційному порядку постанову Дніпровського апеляційного суду від 05.04.2023 року. Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 року визнано неконституційними положення ст.19 ЦПК України, у результаті чого було внесено зміни до цієї статті ЦПК України та зменшено розмір ціни, якій має дорівнювати ціна позову для визнання справи малозначною, а саме зі ста до тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. А тому вважає, що справа не підлягала розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, і постанова від 05.04.2023 року підлягає скасуванню у зв`язку із виключними обставинами.

Просиласкасувати постановуДніпровського апеляційногосуду від05.04.2023року тапостановити новесудове рішення,яким взадоволенні апеляційноїскарги ПрАТ«ДТЕК Павлоградвугілля» відмовити та рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, залишити без змін.

Від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшли заперечення на заяву ОСОБА_2 , в яких відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити в силі постанову Дніпровського апеляційного суду від 05.04.2023 року. Зазначали, що наявність рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 року не змінює правового регулювання спірних правовідносин, які виникли з моменту подачі позову у 2015 року та тривали до 05.04.2023 року (момент набрання рішенням суду законної сили) та не доводить факту допущення судом помилки під час розв`язання спору.

На час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення рішення судом процесуальний закон був чинним та підлягав застосуванню. Також зазначали, що рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано дослідженими у справі доказами та нормами матеріального права. Визнання неконституційною норми процесуального права, щодо віднесення справи до категорії малозначних, жодним чином не впливає на обсяг повноважень сторін у справі та не може бути підставою для скасування прийнятого законного та обґрунтованого рішення.

В судове засідання з`явилися представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та представник ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» -ЄлістратовР.В..Інші учасникипро час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку судових повісток в Електронному Суді відповідачу та третій особі, рекомендовані повідомлення про вручення їм судових повісток, а також довідка про доставку повістки у вигляді смс ОСОБА_1 та конверт із відміткою АТ «Укрпошта» про причини не вручення їй судової повістки за адресою, вказаною в заяві «адресат відсутній за вказаною адресою». Також від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Якщо сторона надала суду свій номер телефону, то слід припустити, що вона бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на сторону обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з такою особою за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому, слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свій номер телефону, але не користується чи не стежить за повідомленнями які надходять на нього.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши заяву про перегляд рішення суду за виключними обставинами, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Главою 3 Розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за виключними обставинами.

Відповідно до положень ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У п.1 ч. 3 вказаної статті зазначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до ч.5 ст. 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Звертаючись із заявою про перегляд постанови від 05.04.2023 року, ОСОБА_1 посилалась на те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 року було визнано не конституційними окремі положення ст. 19 ЦПК України щодо віднесення справи до категорії малозначних.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Відповідно до положень пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Згідно зчастиною четвертоюстатті 274ЦПК Україниу порядкуспрощеного позовногопровадження неможуть бутирозглянуті справиу спорах:1)що виникаютьз сімейнихвідносин,крім спорівпро стягненняаліментів,збільшення їхрозміру,оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Згідно із ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України (в редакції яка була чинна на момент призначення справи до розгляду та розгляду спору по суті) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом спору в цій справі були вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 221840 грн., тобто у розмірі який не перевищував ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Враховуючи наведене розгляд справи ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

При цьомуслід звернутиувагу,що всісправи усуді апеляційноїінстанції відповіднодо положеньч.1ст.368ЦПК Українирозглядаються за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження». І зазначене не впливало на можливість перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Таким чином, справа була призначена та розглянута судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи із дотриманням вимог процесуального законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних процесуальних дій.

Після визнання неконституційним окремих положень ст. 19 ЦПК України в ЦПК України, зокрема і в ст. 369 ЦПК України були внесені зміни, які 19.07.2024 року набрали законної сили. Зокрема відповідно до ч.1 вказаної статті апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Однак як вже вказувалось вище зазначена норма набрала законної сили після ухвалення постанови Дніпровським апеляційним судом у квітні 2023 року, яку ОСОБА_1 просить переглянути за виключними обставинами.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України не підлягаютькасаційному оскарженню: рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа,яка подаєкасаційну скаргу,відповідно доцього Кодексупозбавлена можливостіспростувати обставини,встановлені оскарженимсудовим рішенням,при розглядііншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Як зазначено вище та визначено у рішенні Конституційного Суду від 22 листопада 2023 року п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України визнано таким, що відповідає Конституції України, а тому зміни, які були внесені до ст. 19 ЦПК України не впливають на неможливість перегляду зазначеної справи у суді касаційної інстанції, оскільки ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судова колегія вважає, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є виключними відповідно до змісту пункту 1 частини третьої статті 423 ЦПК України, оскільки доводи заяви позивача, як підстави перегляду постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року свідчать лише про не згоду заявниці з даним рішенням суду та факту відсутності можливості оскарження постанови в касаційному порядку. Крім того, не зважаючи на внесення змін у ст. 19 ЦПК України, дана справа все одно не підлягає касаційному перегляду з огляду на ціну позову, яка не перевищує менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України» (CASE «PONOMARYOV v. UKRAINE»), рішення від 03 квітня 2008 року).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що заявником не доведена наявність виключних обставини в розумінні частини статті 423 ЦПК України для перегляду постанови Донецького апеляційного суду від 29 липня 2020 року.

Заявник посилається на рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року, яке жодним чином не впливає на сутність винесеного рішення, як про це стверджує заявник.

Враховуючи наведене наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року за виключними обставинами із посиланням на рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року.

Відповідно до ч.3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення занововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3)скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За приписами ч. 4 ст. 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами не містить доводів, що свідчать про наявність підстав для такого перегляду постанови апеляційного суду та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 381, 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 проперегляд судовогорішення завиключними обставинамивідмовити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 25 лютого 2025 року.

Судді: