Постанова

від 26.02.2025 по справі 420/32580/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 420/32580/23

адміністративне провадження № К/990/30045/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства оборони України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (ухвалене суддею-доповідачем Харченко Ю.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року (прийняту у складі колегії: судді-доповідача Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Управління, Держгеокадастр), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України (далі - Міноборони, третя особа), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 01 серпня 2023 року, щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в Державному земельному кадастрі (далі - ДЗК), що полягають у вжитті заходів щодо земельної ділянки з кадастровим номером перенесення 5110136900:46:002:0117 до архівного шару програмного забезпечення ДЗК;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області вчинити дії щодо відновлення державної реєстрації земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 125 з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 в ДЗК, шляхом: поновлення у Поземельній книзі запису щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 внесенням до ДЗК відомостей про його поновлення;

- вилучити з архівного шару даних ДЗК, відомостей (запису) про земельну ділянку з кадастровим 5110136900:46:002:0117 з одночасним поновленням в ДЗК відомостей (запису) про земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що вчинення дій Держгеокадастром зі скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК, що полягає у вжитті заходів щодо перенесення земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 до архівного шару програмного забезпечення ДЗК, є протиправними, оскільки в діях позивача відсутня вина щодо порушення строків, наданих для реєстрації речового права на земельну ділянку, адже пропущення строків відбулось внаслідок обставин, які не залежали від позивача, а саме: відсутність надання згоди відповідними органами виконавчої влади місцевого самоврядування для затвердження проекту землеустрою, необхідність виправити недоліки у проекті землеустрою, виявлені Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради при поданні заяви для затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 125. Також, позивачем наголошено, що вчинені дії Держгеокадастром щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, що полягають у вжитті заходів щодо перенесення земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 до архівного шару програмного забезпечення ДЗК, з підстав наявності в третіх осіб права користування на вказану земельну ділянку та/або перебування вказаної земельної ділянки у державній формі власності, є протиправними, оскільки не передбачені нормами діючого законодавства України, що має наслідком порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , який добросовісно та у встановленому законом порядку, розраховував на відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що речове право на спірну земельну ділянку не було зареєстровано протягом року, як того вимагають відповідні законодавчі положення, у жодному разі не з вини позивача - ОСОБА_1 , позаяк останнім вчинялися усі залежні від нього дії. Крім того, суди вказали, що при формуванні протоколу №8490453 про виправлення помилки та перенесенні земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 до архівного шару програмного забезпечення ДЗК, Держгеокадастр діяв протиправно, всупереч процедурі та вимогам щодо ведення ДЗК, визначених Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 24, 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI), статей 1, 2 Закону України "Про використання земель оборони" від 27 листопада 2003 року №1345-IV (далі - Закон №1345-IV), статей 78, 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), підпункту 2 пункту 114 Порядку №1051, а також без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №826/4542/18, від 06 жовтня 2022 року у справі №260/2081/21.

7. У зв`язку із чим скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій та зазначає, що у відповідача відповідно до частини десятої статті 24 Закону №3613-VI та частини тринадцятої статті 79-1 ЗК України були наявні всі законодавчі підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117, оскільки реєстрація спірної земельної ділянки проведена у Державному земельному кадастрі 18 жовтня 2017 року, однак до 01 серпня 2023 року до Державного земельного кадастру не надійшла інформація про зареєстроване речове право на неї. Тобто речове право на спірну земельну ділянку не було зареєстровано протягом більше п`яти років.

8. У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №826/4542/18, зазначено, що у зв`язку з відсутністю державної реєстрації речового права на земельну ділянку протягом одного року з дня реєстрації земельної ділянки, наявні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки.

9. Відповідач також вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що речове право на спірну земельну ділянку не було зареєстровано не з вини заявника, оскільки у липні 2023 року позивач почав вживати заходи щодо оформлення вказаної ділянки, це свідчить про бездіяльність та незацікавленість позивача в оформленні вказаної ділянки, а отже не може підтверджувати відсутність вини у вчинених діях.

10. Верховний Суд у постанові від 06 жовтня 2022 року у справі №260/2081/21 дійшов висновку, що аналіз норм дає підстави для висновку, що державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі скасовується у разі, коли протягом одного року з дня здійснення такої реєстрації заявником не зареєстровано речове право на відповідну земельну ділянку з його вини. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що вина заявника як кваліфікаційна ознака для вчинення такої реєстраційної дії може бути як у формі дії, так і бездіяльності, тобто може передбачати активну чи пасивну поведінку особи.

У випадку ж закриття Поземельної книги поновлення запису є неможливим в силу двох обставин: в силу того, що відновлення кадастрового номеру земельної ділянки нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки він набув архівного статусу, а законодавчо закріплена процедура відновлення земельної ділянки з конкретним кадастровим номером відсутня, а також в силу того, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється на основі автоматизованої Національної кадастрової системи, функціонал якої залежить від повноважень державного кадастрового реєстратора, визначених законом. Якщо законом не передбачено поновлення запису у закритій поземельній книзі, то і функціонал Національної кадастрової системи такої опції не має. В розумінні Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку № 1051, запис як самостійний елемент поза межами Поземельної книги існувати не може, адже він не має самостійного статусу як документа Державного земельного кадастру.

Зобов`язання відповідача поновити запис у вже закритій Поземельній книзі суперечить правовій природі документу, який на момент необхідного поновлення вже не є чинним. Втрата Поземельною книгою своєї юридичної сили залежить від настання іншого юридичного факту - скасування державної реєстрації земельної ділянки, що обумовлює втрату нею свого статусу як об`єкта цивільних прав. Тобто суди фактично застосували до земельної ділянки, яка втратила свою оборотоздатність, як об`єкт цивільних прав, правомочності, що застосовуються лише до земельної ділянки із діючим статусом об`єкта цивільних прав.

Ні чинним законодавством, ні програмним забезпеченням ведення Державного земельного кадастру не передбачено можливості поновлення державної реєстрації, поновлення відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, поновлення записів у Поземельній книзі щодо земельних ділянок, реєстрація яких була скасована та які перенесені до архівного шару Державного земельного кадастру.

11. Крім того, відповідач звертає увагу Суду, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 відносяться за формою власності - до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони. Таким чином, спірна земельна ділянка (за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського 125) не може бути передана у приватну власність.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

12. Касаційна скарга надійшла до суду 01 серпня 2024 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/32580/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 лютого 2025 року.

15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

16. 26 листопада 2024 року від Міноборони надійшли додаткові пояснення у справі, де зазначено, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та ухваленими на підставі неправильно застосованих норм матеріального права. Третя особа вказує, що реєстрація спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 проведена у ДЗК 18 жовтня 2017 року, однак, до 01 серпня 2023 року до ДЗК не надійшла інформація про зареєстроване речове право на неї. Тобто речове право на спірну земельну ділянку не було зареєстровано протягом більше п`яти років, з огляду на це у Держгеокадастру відповідно до частини десятої статті 24 Закону №3613-VI та частини тринадцятої статті 79-1 ЗК України були наявні всі законодавчі підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117.

17. Крім того, третя особа не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що речове право на спірну земельну ділянку не було зареєстровано не з вини заявника, оскільки 18 жовтня 2017 року у ДЗК зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117; 16 серпня 2021 року отримано відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки. Тобто, протягом більше трьох років проект перебував на розгляді, а позивачем не вчинялось жодних дій щоб дізнатися про результат його розгляду. При цьому, з 01 вересня 2021 року проект повторно перебував на розгляді, та лише в липні 2023 року позивач почав вживати заходи щодо оформлення вказаної ділянки. Таким чином, вказане свідчить про бездіяльність та незацікавленість позивача в оформленні вказаної ділянки, а отже не може засвідчувати відсутність вини у його діях.

18. Міноборони також наголошує, що суди попередніх інстанцій помилково відхилили посилання Держгеокадастру на те, що ані чинним законодавством, ані програмним забезпеченням ведення ДЗК не передбачено можливості поновлення державної реєстрації, поновлення відомостей про земельну ділянку, поновлення записів у поземельній книзі щодо земельних ділянок, реєстрація яких була скасована, позаяк будь-яка прогалина у нормативному механізмі не може бути перешкодою у можливості реалізації особою на відновлення її порушеного права. Помилковість такого висновку полягає у тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, а Поземельна книга цієї земельної ділянки - закрита. Закриття Поземельної книги обумовлює віднесення всіх відомостей про земельну ділянку до статусу архівних, в силу приписів пункту 114 Порядку № 1051. Пункти 60, 61 цього Порядку дають можливість поновлювати запис лише у відкритій Поземельної книзі. У випадку ж закриття Поземельної книги поновлення запису є неможливим в силу двох обставин: в силу того, що відновлення кадастрового номеру земельної ділянки нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки він набув архівного статусу, законодавчо закріплена процедура відновлення земельної ділянки з конкретним кадастровим номером відсутня, а також в силу того, що ведення ДЗК здійснюється на основі автоматизованої Національної кадастрової системи, функціонал якої залежить від повноважень державного кадастрового реєстратора, визначених законом. Якщо законом не передбачено поновлення запису у закритій поземельній книзі, то і функціонал Національної кадастрової системи такої опції не має.

19. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, де позивачем зазначено, що він не погоджується з доводами та аргументами, викладеними в касаційній скарзі, та вважає їх необґрунтованими. Позивач вказує, що він неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування для затвердження цього проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність. Вчинення ним усіх залежних та дій підтверджується в тому числі, і усуненням ним усіх недоліків, які були встановлені відповідними компетентними органами при зверненні для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Акцентує увагу на тому, що незатвердження проекту землеустрою на земельну ділянку і, як наслідок, подальша нереєстрація речового права на вказану земельну ділянку є нічим іншим, як бездіяльність відповідних компетентних органів.

20. Позивач також звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджено, що реальною підставою скасування державної реєстрації земельної ділянки насправді стала не відсутність зареєстрованого речового права на вказану земельну ділянку, а лист Міністерства оборони України від 30 травня 2023 року № 407/1302 з викладеними вимогами щодо такого скасування, який містив дані про те, що спірна земельна ділянка нібито перебуває у державній власності та на підставі акта на право користування землею передана Квартирно-експлуатаційній частині Херсонського району.

21. Зазначає, що на підставі Рішення № 1652 -VII 08 лютого 2017 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 125 - для індивідуального дачного будівництва, позивач звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (Міністерства Оборони України, код ЄДРПОУ 08038284) з метою погодження проєкта землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки. За результатами розгляду звернення, 11 грудня 2017 року позивачу погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва

22. З огляду на це, позивач вважає, що наявність позитивної відповіді від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси у вигляді погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, свідчить про відсутність будь-яких заперечень щодо такого погодження з боку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, а відтак, і з боку Міністерства оборони України.

23. Щодо належності обраного способу захисту своїх прав, вказує, що згідно Додатка 8 до Порядку № 1051, форма Поземельної книги передбачає внесення до неї всіх змін що відбуваються з земельною ділянкою - як то скасування кадастрового номеру, так і його поновлення. Вищезазначене дає підстави стверджувати, що чинне законодавство України, зокрема Порядок № 1051, не лише закріплює можливість поновлення запису про державну реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення про таке поновлення, а й передбачає реальний механізм (алгоритм дій) поновлення запису шляхом формування нових аркушів Поземельної книги.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

24. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що рішенням Одеської міської ради від 08 лютого 2017 року №1625-VII було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва площею 0,0800 га.

25. 04 квітня 2017 року між ОСОБА_1 , та ТОВ "Земельно-Кадастрове бюро" укладено Договір на виконання робіт № 069 щодо виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , загальною площею 0,0800 га, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

26. Згідно з даними ДЗК, 18 жовтня 2017 року у ДЗК зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117, загальною площею 0,0800 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Державна реєстрація здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який розроблено ТОВ «Земельне кадастрове бюро» відповідно до рішення Одеської міської ради від 08 лютого 2017 року № 1625-VII.

27. 15 лютого 2018 року, за результатами готовності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було подано на затвердження проект землеустрою.

28. 25 червня 2021 року, у зв`язку з не розглядом Департаментом комунальної власності Одеської міської ради поданого проекту землеустрою, позивачем повторно подано до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_1 .

29. 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 отримано відмову Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, мотивовану необхідністю в доопрацюванні проекту.

30. 01 вересня 2021 року, за результатами доопрацювання проекту, виконаного "Земельно-Кадастровим бюро", позивачем повторно до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради було подано заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_1 . Втім, відповіді на вищеозначене звернення позивач не отримав.

31. 06 липня 2023 року позивач - ОСОБА_1 знов звертався до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_1 .

32. Не отримавши жодної відповіді, 27 вересня 2023 року представник позивача звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з відповідним адвокатським запитом, щодо надання інформації чи приймались будь-які рішення та/або розпорядження та/або накази тощо Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області щодо земельної ділянки за адресою: вул. Дача Ковалевського, 125, м. Одеса, призначеної для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,08 га, кадастровий номер 5110136900:46:002:0117.

33. Листом від 04 жовтня 2023 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області на вказаний запит повідомило, що до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшов лист Головного управління земель оборони та фондів Міністерства оборони України від 30 травня 2023 року № 407/1302 стосовно скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5110136900:46:002:0117, 5110136900:46:002:0116. До вказаного листа Головного управління земель оборони та фондів Міністерства оборони України додано державний акт на право користування землею серії Б № 056875, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 7-6-90 в 1990 році, виданий Квартирно-експлуатаційній частині Херсонського району на площу 2860 га. Також, з 18 жовтня 2017 року в порядку інформаційного обміну від органу державної реєстрації прав не надходили відомості про реєстрацію права власності (користування) на вищезазначені земельні ділянки. З огляду на це, вжиті заходи щодо перенесення земельних ділянок з кадастровими номерами 5110136900:46:002:0117, 5110136900:46:002:0116 до архівного шару програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру.

34. 10 жовтня 2023 року до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області подано адвокатський запит щодо надання інформації на підставі якого документа (розпорядження, рішення, наказу тощо) було вжито заходи щодо перенесення земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 до архівного шару програмного забезпечення ведення Державного земельного реєстру, та вказати дату, коли були здійсненні дії (заходи) щодо перенесення земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 до архівного шару програмного забезпечення ведення Державного земельного реєстру.

35. Листом від 16 жовтня 2023 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повідомило, що з 18 жовтня 2017 року в порядку інформаційного обміну від органу державної реєстрації прав не надходили відомості про реєстрацію права власності (користування) на вищезазначені земельні ділянки. Тому, 01 серпня 2023 року відповідачем вжиті заходи щодо перенесення земельних ділянок з кадастровими номерами 5110136900:46:002:0117, 5110136900:46:002:0116 до архівного шару програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру.

36. Не погоджуючись з діями Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 125 в Державному земельному кадастрі, що полягають у вжитті заходів щодо перенесення земельної ділянки з кадастровим номером перенесення 5110136900:46:002:0117 до архівного шару програмного забезпечення Державного земельного кадастру, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Позиція Верховного Суду

37. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

38. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

39. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

40. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

42. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

43. Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

44. Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

45. Позиція Верховного Суду стосовно застосування цієї статті Основного Закону України сформована, зокрема у постановах від 22 квітня 2019 року у справі № 809/697/18, від 19 червня 2019 року у справі № 2340/3649/18, від 20 лютого 2020 року у справі № 0940/1534/18, від 08 вересня 2020 року у справі № 806/2983/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 0240/2435/18-а, від 24 травня 2023 року у справі № 640/25350/21 та від 02 жовтня 2024 року у справі № 400/4760/21.

46. Відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

47. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

48. За змістом частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

49. Згідно частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

50. Частиною другою статті 79-1 ЗК України роз`яснено, що формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

51. Частиною третьою статті 79-1 ЗК України передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. У частині 4 статті 79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

52. За змістом частини п`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

53. Згідно частини тринадцятої цієї статті земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

поділу або об`єднання земельних ділянок;

скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

54. Процедура й підстави внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру врегульовані Законом №3613-VI та Порядком №1051.

55. Відповідно до положень статті 1 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

56. Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформована, зокрема у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 806/171/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 809/963/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 509/1187/14-а, від 09 листопада 2018 року у справі № 825/334/16, від 18 травня 2020 року у справі № 819/723/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 0640/4696/18, від 13 лютого 2022 року у справі № 210/3729/17(2-а/210/204/17), від 04 липня 2024 року у справі № 520/16250/23, від 21 листопада 2024 року у справі № 140/11950/23, від 03 грудня 2024 року у справі № 560/18940/23.

57. Статтею 9 Закону №3613-VI встановлено, що державний кадастровий реєстратор зокрема, здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

58. Таким чином, законодавство передбачає широкий обсяг повноважень та можливостей державний кадастрових реєстраторів, які входять до складу Держгеокадастру та його територіальних органів.

59. За змістом статті 10 Закону №3613-VI об`єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка.

60. Частиною п`ятою статті 5 Закону №3613-VI встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

61. Відповідно до частини першої статті 22 Закону №3613-VI документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:

текст документів має бути написаний розбірливо;

документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

документи мають відповідати законодавству.

Крім того, відповідно до статті 24 Закону №3613-VI підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

62. Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

63. За приписами частини десятої статті 24 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об`єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

64. Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону №3613-VI поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

65. У статті 16 Закону №3613-VI передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, внаслідок її державної реєстрації, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

66. Вказаній нормі кореспондують положення пункту 114 Порядку №1051.

67. Пунктом 114 Порядку №1051, також, передбачено, що відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

68. Також, пунктами 57, 114 Порядку №1051 встановлено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

69. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно вказали, що положеннями статті 79-1 ЗК України, частиною десятою статті 24 Закону №3613-VI та пунктом 114 Порядку №1051 передбачено скасування Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Скасування державної реєстрації земельної ділянки з цієї підстави має на меті припинення існування земельної ділянки як об`єкту, речові права на який відсутні.

70. При цьому, ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій наголосили, що затримка з реєстрацією речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 не залежала від позивача, а була спричинена бюрократичними процедурами, що унеможливлює застосування підстав для скасування державної реєстрації, передбачених статтею 24 Закону №3613-VI та статті 79-1 ЗК України. Крім того, суди попередніх інстанцій також вказали, що посилання відповідача на Протокол № 8490453 від 01 серпня 2023 року про виправлення помилки не відповідає вимогам законодавства, оскільки останній не містить чітко визначеної помилки, яка могла б слугувати підставою для внесення змін у кадастрові записи.

71. Водночас, звертаючись з касаційною скаргою, Держгеокадастр стверджує про перебування земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 в межах земельної ділянки, що згідно державного акта на право користування землею серії Б №056875, виданого у 1990 році, належить на праві користування Міністерству оборони України.

72. Так, зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що листами від 04 жовтня 2023 року № 29-15-0.82-4503/2-23 та від 16 жовтня 2023 року № 29-15-0.82-4676/2-23, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області повідомлено про надходження листа Головного управління земель оборони та фондів Міністерства оборони України від 30 травня 2023 року № 407/1302 стосовно скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5110136900:46:002:0117, 5110136900:46:002:0116. До вказаного листа Головного управління земель оборони та фондів Міністерства оборони України додано державний акт на право користування землею серії Б № 056875, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 7-6-90 в 1990 році, виданий Квартирно-експлуатаційній частині Херсонського району на площу 2860 га. Також, відповідач з посиланням на положення пункту 13 статті 79-1 ЗК України вказав, що у зв`язку із тим, що з 18 жовтня 2017 року в порядку інформаційного обміну від органу державної реєстрації прав не надходили відомості про реєстрацію права власності (користування) на вище зазначені земельні ділянки, ним були вжиті заходи щодо перенесення земельних ділянок з кадастровими номерами 5110136900:46:002:0117, 5110136900:46:002:0116 до архівного шару програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру, а їх державна реєстрація скасована.

73. Разом з тим, розглядаючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій зосередили увагу переважно на оцінці правомірності дій Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з точки зору наявності чи відсутності вини позивача у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117, а також неправомірного перенесення спірної земельної ділянки до архівного шару програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастр без дотримання передбаченої процедури виправлення помилок. Водночас суди не надали належної оцінки другій підставі відмови, яка безпосередньо випливає зі змісту листа Міністерства оборони України від 30 травня 2023 року №407/1302, яким повідомлено відповідача про наявність державного акта на право користування землею серії Б №056875, виданого у 1990 році та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №7-6-90, що охоплює земельну ділянку площею 2860 га.

74. Так, державний акт на право користування земельною ділянкою є документом, який засвідчує право суб`єкта на постійне користування земельною ділянкою, наданою йому державою.

75. Згідно статті 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою мають лише певні категорії юридичних осіб, серед яких, зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи та організації.

76. До набрання чинності ЗК України право користування земельними ділянками посвідчувалося саме державними актами, які залишаються чинними, якщо не були скасовані або припинені у встановленому законом порядку.

77. Згідно із статтями 125 та 126 ЗК України, право постійного користування земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

78. Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформована, зокрема у постановах від 20 березня 2018 року по справі № 815/2243/17, від 17 квітня 2018 року по справі № 813/3958/17, від 24 квітня 2018 року по справі № 804/14322/14, від 15 травня 2018 року по справі № 2018/17501/2012, від 19 червня 2018 року по справі № 826/10187/16, від 21 червня 2018 року по справі № 814/2545/17, від 10 липня 2018 року по справі № 826/3661/17, від 14 серпня 2018 року по справі № 826/991/17 та від 27 травня 2024 року по справі № 320/9465/21.

79. Згідно частини першої статті 26 Закону № 3613-VI, відомості Державного земельного кадастру є підставою для реєстрації прав на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

80. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року

81. Щодо правового режиму земель оборони, варто зазначити, що відповідно до статті 77 ЗК України, до земель оборони належать земельні ділянки, надані Збройним Силам України та іншим військовим формуванням для виконання покладених на них завдань, зокрема, розміщення військових частин, полігонів, складів та інших об`єктів, необхідних для оборони держави. Разом з тим, у разі зміни потреби в користуванні такими землями вони можуть бути передані для інших цілей або вилучені відповідно до законодавства.

82. Важливо, що згідно з частиною 3 статті 77 ЗК України, передача земель оборони у власність громадян або юридичних осіб заборонена, якщо інше не передбачено законом.

83. Подібне правове регулювання міститься також у статті 1 Закону України «Про використання земель оборони», за змістом якої землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, визнаються землями оборони. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог ЗК України (стаття 2 наведеного Закону).

84. За статтею 14 Закону України «Про Збройні Сили України» землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі і земельних ділянок, за статтею 9 вказаного вище Закону відноситься до повноважень КМУ.

85. Відповідно до пунктів 15, 16, 19, 44, 45, 46, 48, 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади.

86. Крім того, Суд наголошує, що з метою впорядкування правового статусу земель Кабінет Міністрів України постановою від 13 вересня 2022 року № 1013 "Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель" визначив необхідність проведення інвентаризації земель для встановлення їх фактичного використання, правового статусу та відповідності даних державного земельного кадастру.

87. Таким чином, земельні ділянки, право на користування якими підтверджується відповідними державними актами, виданими до 2004 року, є чинними за умови, що ці акти не були скасовані, не втратили юридичної сили або термін користування відповідною земельною ділянкою не закінчився, а також якщо відомості стосовно останніх були належним чином внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

88. Враховуючи зазначене, під час судового розгляду оцінка правомірності дій Держгеокадастру мала включати не лише аналіз дотримання процедурних вимог щодо перенесення земельної ділянки до архівного шару кадастру, а й перевірку того, чи є державний акт серії Б № 056875 актуальним, і чи може останній вважатися підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117.

89. З огляду на це, для правильного вирішення спірних правовідносин необхідно дослідити:

чи зберігає державний акт серії Б № 056875 свою юридичну силу (зазначене включає перевірку відсутності рішень про його скасування, втрату чинності або закінчення строку користування земельною ділянкою);

чи були відомості про земельну ділянку, щодо якої виданий державний акт, належним чином внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (якщо такі дані відсутні, необхідно з`ясувати причини та можливі правові наслідки цього);

здійснити аналіз змісту державного акта серії Б № 056875 з метою визначення площі, конфігурації, місця розташування та цільового призначення земельної ділянки з метою визначення чи знаходиться спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 в межах земельної ділянки, на яку видано державний акт серії Б № 056875.

90. Повертаючись до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Суд зазначає, що державний акт на право користування землею площею 286 га, серії Б №056875, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №7-б-90 в 1990 році, виданий Квартирно-експлуатаційній частині Херсонського району (далі - КЕЧ Херсонського району)для державних потреб.

91. Тому, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування вищенаведених обставин, необхідним є залучення КЕЧ Херсонського району як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

92. Залучення КЕЧ Херсонського району обґрунтовується тим, що цей орган є безпосереднім користувачем земельної ділянки, на яку видано державний акт серії Б № 056875, та може надати суду необхідні докази для перевірки його чинності. Крім того, у процесі розгляду цієї справи КЕЧ Херсонського району може надати необхідні:

дані щодо реєстрації відомостей про земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пояснення щодо причин можливого невнесення такої інформації, а також правових наслідків цього.

картографічні матеріали, плани землекористування, акти інвентаризації земель, що дозволять зіставити площу, межі та конфігурацію земельної ділянки, на яку видано державний акт, із параметрами спірної земельної ділянки.

93. Таким чином, Суд зауважує, що без участі КЕЧ Херсонського району неможливо належним чином встановити чинність державного акту на право користування землею площею 286 га, серії Б №056875, фактичний та правовий статус земельної ділянки, що є предметом спору, а також обґрунтованість рішень, ухвалених Держгеокадастром щодо її реєстрації та подальше скасування останньої. Недослідження цих обставин може призвести до порушення принципу законності та прийняття необґрунтованого судового рішення.

94. З огляду на викладене, залучення КЕЧ Херсонського району до судового розгляду є необхідним для всебічного дослідження доказів у справі та прийняття об`єктивного і законного судового рішення.

95. Крім того, Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

96. Таким чином, в контексті цієї справи Одеська міська рада, як розпорядник земель комунальної власності, уповноважена приймати рішення щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою, передачу земельних ділянок у власність або користування.

97. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що рішенням Одеської міської ради від 08 лютого 2017 року №1625-VII було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 125 для індивідуального дачного будівництва площею 0,0800 га.

98. Згідно з даними ДЗК, 18 жовтня 2017 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117, загальною площею 0,0800 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 125 на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який розроблено ТОВ «Земельне кадастрове бюро», відповідно до рішення Одеської міської ради від 08 лютого 2017 року № 1625-VII.

99. Згідно положеннями статті 24 Закону №3613-VI підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

100. Аналізуючи порядок державної реєстрації земельних ділянок, зокрема положення вищенаведених статей, Верховний Суд у постанові від 18 травня 2020 року у справі №819/723/18 зазначив, що знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

101. Однак Суд зауважує, що під час розгляду судами попередніх інстанцій вказаної справи залишилося поза увагою питання можливості співіснування державного акта на право користування земельною ділянкою та рішення Одеської міської ради № 1625-VII, яким було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Належна правова оцінка співвідношення цих двох правових актів є критично важливими для правильного вирішення спору. З огляду на вищезазначене, суди зобов`язані дослідити питання правового статусу земельної ділянки, на яку видано державний акт серії Б № 056875, та встановити, чи були законні підстави для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 у 2017 році.

102. На цій підставі, враховуючи те, що фактично спір пов`язаний із стадією реалізації Рішення № 1625-VII та в подальшому безпосередньо може впливати на виникнення у Одеської міської ради, як органу місцевого самоврядування до повноважень якого відноситься, зокрема, передача земельних ділянок у власність, обов`язку щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 у власність, Суд наголошує, на необхідності залучення до участі у цій справі Одеської міської ради.

103. Зазначене сприятиме забезпеченню всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, оскільки участь Одеської міської ради дозволить також оцінити мотиви ухвалення Рішення № 1625-VII, зокрема в контексті можливості надання дозволу на розробку проєкту землеустрою земельної ділянки, яка могла перебувати в межах земельної ділянки, що знаходиться в користуванні Міністерства оборони України на підставі державного акта серії Б № 056875, а також встановити можливість співіснування державного акта на право користування земельною ділянкою та рішення Одеської міської ради про її відведення у 2017 році, що є важливим при вирішенні питання поновлення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117.

104. Відповідно до частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

105. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

106. Отже, за встановлених обставин справи та з огляду на характер і предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме - Одеської міської ради, що відповідно до статті 353 КАС України є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

107. Аналогічний правовий висновок у справах, в якій судами попередніх інстанцій не було залучено до розгляду справи всіх осіб, щодо прав, інтересів та обов`язків яких суд прийняв рішення, міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 3 березня 2020 року у справі № 826/7011/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 8 грудня 2020 року у справі № 826/11008/18, від 4 липня 2022 року у справі № 160/1632/21, від 3 листопада 2022 року у справі № 260/61/22, від 1 грудня 2022 року у справі № 160/2798/21, від 9 лютого 2023 року у справі № 160/1472/21, від 1 травня 2023 року у справі № 640/11147/21, від 29 січня 2024 року у справі № 560/5937/22 та від 12 липня 2024 року у справі № 560/4674/23.

108. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суди попередніх інстанцій під час судового розгляду справи не повністю встановили обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: не здійснили оцінки усіх наведених Держгеокадастром підстав скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117; не перевірили того, чи є державний акт серії Б № 056875 актуальним, не здійснили аналіз змісту останнього; не дослідили питання правового статусу земельної ділянки, на яку видано державний акт серії Б № 056875, а також не вирішили питання необхідності залучення до участі у справі КЕЧ Херсонського району як користувача земельної ділянки, на яку видано державний акт серії Б № 056875, та Одеської міської ради як суб`єкта, на обов`язки якого може безпосередньо впливати результат вирішення цього спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

109. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд для вирішення питання про залучення до участі у справі Одеської міської ради.

110. Також під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, зокрема, щодо:

- здійснення оцінки усіх наведених Держгеокадастром підстав скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 (чи діяв Держгеокадастр правомірно та з дотриманням встановленої процедури, скасовуючи державну реєстрацію земельної ділянки, та чи були підстави для цього достатньо обґрунтованими?)

- перевірки того, чи є чинним державний акт серії Б № 056875, виданий у 1990 році, чи зберігає він свою юридичну силу;

- дослідження питання правового статусу земельної ділянки, на яку видано державний акт серії Б № 056875;.

- дослідження того, чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:46:002:0117 на земельну ділянку, на яку видано державний акт серії Б № 056875, та чи проводилось належне картографічне співставлення?

- дослідження питання того, чи була Одеська міська рада уповноважена надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки, якщо вона могла перебувати у користуванні Квартирно-експлуатаційної частини Херсонського району, згідно державного акту серії Б № 056875.

111. У разі необхідності суд може зобов`язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з`ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

112. Оскільки колегія суддів не ухвалює нового рішення та повертає справу на новий розгляд, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

113. Водночас Суд звертає увагу, що згідно з ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року, Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області було відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги до завершення касаційного перегляду справи. Оскільки касаційний перегляд завершено, наявні правові підстави для стягнення з суб`єкта владних повноважень на користь держави судового збору в розмірі 1717,76 грн, визначеного в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху та в подальшому відстроченого відповідно до положень частини першої статті 8 Закону №3674-VI та статті 133 України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства оборони України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (місцезнаходження: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34, ЄДРПОУ 39765871) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1717,76 грн (одна тисяча сімсот сімнадцять) гривень 76 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа