Постанова

від 27.02.2025 по справі 340/5820/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 340/5820/20

адміністративне провадження № К/990/10713/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Шарапи В.М., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року (головуючий суддя Петренко О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року (головуючий суддя Божко Л.А., судді: Суховаров А.В., Дурасова Ю.В.) у справі № 340/5820/20 за позовом Спільного підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до Виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_205 , ОСОБА_206 , ОСОБА_207 , ОСОБА_208 , ОСОБА_209 , ОСОБА_210 , ОСОБА_211 , ОСОБА_212 , ОСОБА_213 , ОСОБА_214 , ОСОБА_215 , ОСОБА_216 , ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_222 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 , ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_243 , ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_246 , ОСОБА_247 , ОСОБА_248 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ОСОБА_253 , ОСОБА_254 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 , ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 , ОСОБА_267 , ОСОБА_268 , ОСОБА_269 , ОСОБА_270 , ОСОБА_271 , ОСОБА_272 , ОСОБА_273 , ОСОБА_274 , ОСОБА_275 , ОСОБА_276 , ОСОБА_277 , ОСОБА_278 , ОСОБА_279 , ОСОБА_280 , ОСОБА_281 , ОСОБА_282 , ОСОБА_283 , ОСОБА_284 , ОСОБА_285 , ОСОБА_286 , ОСОБА_287 , ОСОБА_288 , ОСОБА_289 , ОСОБА_290 , ОСОБА_291 , ОСОБА_292 , ОСОБА_293 , ОСОБА_294 , ОСОБА_295 , ОСОБА_296 , ОСОБА_297 , ОСОБА_298 , ОСОБА_299 , ОСОБА_300 , ОСОБА_301 , ОСОБА_302 , ОСОБА_303 , ОСОБА_304 , ОСОБА_305 , ОСОБА_306 , ОСОБА_307 , ОСОБА_308 , ОСОБА_309 , ОСОБА_310 , ОСОБА_311 , ОСОБА_312 , ОСОБА_313 , ОСОБА_314 , ОСОБА_315 , ОСОБА_316 , ОСОБА_317 , ОСОБА_318 , ОСОБА_319 , ОСОБА_320 , ОСОБА_321 , ОСОБА_322 , ОСОБА_323 , ОСОБА_324 , ОСОБА_325 , ОСОБА_326 , ОСОБА_327 , ОСОБА_328 , ОСОБА_329 , ОСОБА_330 , ОСОБА_331 , ОСОБА_332 , ОСОБА_333 , ОСОБА_334 , ОСОБА_144 , ОСОБА_335 , ОСОБА_336 , ОСОБА_337 , ОСОБА_338 , ОСОБА_339 , ОСОБА_340 , ОСОБА_341 , ОСОБА_342 , ОСОБА_343 , ОСОБА_344 , ОСОБА_345 , ОСОБА_346 , ОСОБА_347 , ОСОБА_348 , ОСОБА_349 , ОСОБА_170 , ОСОБА_350 , ОСОБА_351 , ОСОБА_352 , ОСОБА_353 , ОСОБА_354 , ОСОБА_355 , ОСОБА_356 , ОСОБА_357 , ОСОБА_358 , ОСОБА_359 , ОСОБА_360 , ОСОБА_361 , ОСОБА_362 , ОСОБА_363 , ОСОБА_364 , ОСОБА_365 , ОСОБА_366 , ОСОБА_367 , ОСОБА_368 , ОСОБА_369 , ОСОБА_370 , ОСОБА_371 , ОСОБА_372 , ОСОБА_373 , ОСОБА_374 , ОСОБА_375 , ОСОБА_376 , ОСОБА_377 , ОСОБА_378 , ОСОБА_379 , ОСОБА_380 , ОСОБА_381 , ОСОБА_382 , ОСОБА_383 , ОСОБА_384 , ОСОБА_385 , ОСОБА_386 , ОСОБА_387 , ОСОБА_388 , ОСОБА_389 , ОСОБА_390 , ОСОБА_391 , ОСОБА_392 , ОСОБА_393 , ОСОБА_394 , ОСОБА_395 , ОСОБА_396 , ОСОБА_397 , ОСОБА_398 , ОСОБА_399 , ОСОБА_400 , ОСОБА_401 про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2020 році Спільне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (далі також позивач або ТОВ «Світловодськпобут») звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області (далі також відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.09.2020 № 451 «Про переобладнання квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах житлових будинків АДРЕСА_1 ».

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

27 березня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 22 березня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.

03 травня 2023 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 затверджено Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (далі також Порядок № 169), у пункті 3 розділу ІІ якого встановлено, що власник (співвласник) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку. Позивач зауважує, що відповідний протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку про ухвалення співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО відсутній, а тому у відповідача були відсутні підстави на задоволення заяви третьої особи та надання дозволу на відключення вбудованого нежитлового приміщення.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Основним видом економічної діяльності позивача є 35.30 постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

За змістом протоколу засідання постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води від 17.08.2020 № 6 вирішено задовольнити заяви мешканців м. Світловодськ щодо відключення квартир від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та систем (мереж) постачання гарячої води та встановлення систем індивідуального опалення в квартирах відповідно до вимог чинних державних будівельних норм та правил.

Рішенням Виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області від 03.09.2020 № 451 «Про переобладнання квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах житлових будинків м. Світловодськ» (далі також спірне рішення) було вирішено надати дозвіл на переобладнання квартир та встановлення систем індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних житлових будинків при умові наявності технічних умов та відповідно до вимог чинних державних будівельних норм та правил громадянам згідно Додатку 1 до цього рішення. Роботи проводити в міжопалювальний період, але не пізніше 01 жовтня 2020 року.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся до суду.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що за змістом вимог пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.11.2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі також Закон № 2189-VIII) можливе відключення квартири від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та влаштувати систему індивідуального теплопостачання якщо у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Також судами взято до уваги інформаційну довідку щодо відключеної опалювальної площі квартир та нежитлових приміщень в житлових будинках ( > 50 %), які зняті з абонентського обліку СП ТОВ «Світловодськпобут».

За висновком суду першої інстанції, спірне рішення є індивідуальним актом, яке вичерпало свою дію шляхом його реалізації громадянами, відносно яких прийнято таке рішення.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що спірне рішення прийнято з порушенням встановленого Порядку № 169.

Акцентує увагу на тому, що при прийнятті спірного рішення були відсутні протоколи зборів співвласників багатоквартирного будинку про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП.

Також зазначає, що згідно з інформацією щодо відключеної опалювальної площі квартир та нежитлових приміщень в житлових будинках (50%), які зняті з абонентського обліку ТОВ «Світловодськпобуд» станом на 01.12.2020 та підпадають під вимоги пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 169, є тільки 11 будинків.

Наполягає на тому, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам судів в аналогічних спорах за подібних обставин.

Водночас покликається на висновки Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 606/2204/16-ц та від 05 листопада 2020 року у справі № 229/4116/17.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних рішень було дотримано норми процесуального та матеріального права, правильно надано оцінку досліджуваним доказам.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

За приписами пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

У справі, що розглядається, позивач - ТОВ «Світловодськпобут» є суб`єктом господарської діяльності. Відповідач є виконавчим органом Світловодської міської ради Кіровоградської області.

Предметом спору у справі є рішення відповідача від 03.09.2020 № 451 «Про переобладнання квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах житлових будинків м. Світловодськ».

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим кодексом, Законом України 2189-VIII та Законом України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633-IV), іншими нормативно-правовими актами.

Так, Закон № 2633-IV визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За приписами статті 1 Закону № 2633-IV суб`єктами відносин у сфері теплопостачання є фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно приписів статті 6 Закону № 2633-IV, серед основних принципів, на яких базується державна політика у сфері теплопостачання, визначено: забезпечення енергетичної безпеки держави; державного управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання; оптимального поєднання систем централізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п`ять років.

Положеннями статті 13 Закону № 2633-IV визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання в контексті предмету спору у тому числі (…) належать:

регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад;

затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері;

здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог;

погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію діючих об`єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній території.

Отже, саме Закон № 2633-IV є спеціальним Законом, який регулює спірні правовідносини.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон № 2189-VIII.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина перша статті 2 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону № 2189-VIII, виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Приписами статті 6 цього Закону визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є:

1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача;

2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом;

3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;

4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;

5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;

6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;

7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 7 Закону № 2189-VIII споживач має право у встановленому порядку відключитись від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

У силу вимог пункту 7 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189-VIII право власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, на відокремлення (відключення), у встановленому порядку, від них своєї квартири чи нежитлового приміщення та влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні за однієї умови: якщо у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Згідно із пунктом 6 частини другої статті 4 Закону № 2189-VIII до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держану політику у сфері житлово-комунального господарства, належить встановлення порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.

Пунктом 2 статті 8 Закону № 2189-VIII передбачено, що стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила № 630).

За приписами пункту 25 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно із пунктом 26 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Отже, відповідно до пунктів 25, 26 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства із дотриманням умов визначених пунктом 26 цих Правил.

На виконання пункту 6 частини другої статті 4 Закону України № 2189-VIII та пункту 25 Правил № 630, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 затверджений Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.

Порядок № 169 визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 2 дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування.

Отже, саме Порядок № 169, прийнятий на виконання вимог Закону № 2189-VIII та Правил № 630, визначає суб`єктів спірних правовідносин, їх права та обов`язки, а також процедуру реалізації.

Розділом II Порядку № 169 визначений порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від центрального опалення та/або гарячого водопостачання (надалі - ЦО та/або ГВП).

Так, рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.

Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Рішення власника (співвласників) будівлі, в тому числі житлового будинку, про відключення від ЦО та/або ГВП приймається відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.

Згідно із пунктом 4 розділу II Порядку № 169 орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.

Пунктами 5-7 розділу II Порядку № 169 передбачено, що заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП розглядається відповідною Комісією створеною відповідачем.

Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.

Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.

Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.

Своєю чергою, згідно із пунктом 8 розділу II Порядку № 169 орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.

За приписами пункту 10 розділу II Порядку № 169 відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, або оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо він не є виконавцем комунальної послуги, або залученим власником (співвласниками) суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, в присутності виконавця відповідної комунальної послуги після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі.

Розділ III Порядку № 169 визначає порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП, згідно якого власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні (пункт 1).

Питання застосування положень Порядку № 169 було предметом розгляду Верховним Судом у справі № 340/298/21 (постанова від 09.11.2023). У цій справі Верховний Суд дійшов таких висновків:

« 21. Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (у даному випадку треті особи) мають право звернутися до із заявами про відключення їх квартир в багатоквартирному будинку від центрального опалення, що підлягають розгляду за приписами Порядку № 169.

При цьому, вказані норми не містять заборони на відключення квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку від мережі централізованого опалення, лише встановлюють обмеження для власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, в яких не менше половини квартир і нежитлових приміщень відокремлені (відключені) від мережі централізованого опалення.

25. Положення Порядку № 169 зобов`язує Комісію розглянути заяву про відокремлення від мережі централізованого опалення та надати рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) і протоколи.

Втім, Порядок № 169 не передбачає ніяких умов, при яких Комісія має право не розглядати заяву власника квартири чи нежитлового приміщення про відокремлення від мережі централізованого опалення або не надавати заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) і витяг із протоколу.

Закон не надає Комісії можливість при розгляді заяви на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, кожне з яких є правомірним, що узгоджується з положеннями пунктів 3-6 розділу ІІІ Порядку № 169».

Колегія суддів вважає такі висновки Верховного Суду застосовними до обставин цієї справи та відповідно не вбачає правових підстав відступати від таких.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на засіданні постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, яке оформлено протоколом № 6 від 17 серпня 2020 року, вирішено задовольнити заяви мешканців м. Світловодськ щодо відключення квартир від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та систем (мереж) постачання гарячої води та встановлення систем індивідуального опалення в квартирах відповідно до вимог чинних державних будівельних норм та правил; передати дане рішення постійно діючої комісії на розгляд на засіданні виконавчого комітету Світловодської міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області від 03.09.2020 № 451 «Про переобладнання квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах житлових будинків м. Світловодськ» було вирішено надати дозвіл на переобладнання квартир та встановлення систем індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних житлових будинків при умові наявності технічних умов та відповідно до вимог чинних державних будівельних норм та правил громадянам згідно Додатку 1 до цього рішення; роботи проводити в міжопалювальний період, але не пізніше 01 жовтня 2020 року.

Колегія суддів зауважує, що норми Порядку № 169 не містять заборони на відключення квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку від мережі централізованого опалення, проте встановлюють обмеження для власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, в яких не менше половини квартир і нежитлових приміщень відокремлені (відключені) від мережі централізованого опалення.

Тобто, законодавець дозволяє споживачам за їх власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні лише за умови якщо у багатоквартирних будинках, на день набрання чинності Законом № 2189-VIII, вже відокремлена (відключена) від мереж і ГВП не менш як половина квартир та нежитлових приміщень.

Тотожна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 620/3330/21.

Так, судами попередніх інстанцій взято до уваги інформаційну довідку щодо відключеної опалювальної площі квартир та нежитлових приміщень в житлових будинках (> 50 %), які зняті з абонентського обліку СП ТОВ «Світловодськпобут»(а.с.127).

Проте скаржник наполягає на тому, що згідно з інформацією щодо відключеної опалювальної площі квартир та нежитлових приміщень в житлових будинках (50%), які зняті з абонентського обліку ТОВ «Світловодськпобут» станом на 01.12.2020 та підпадають під вимоги пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 169, є тільки 11 будинків.

Отже, суди попередніх інстанцій лише покликалися на вищезазначену інформаційну довідку, проте не встановлювали чи усі житлові будинки, які вказані в Додатку 1 спірного рішення від 03 вересня 2020 року № 451, мають відключення опалювальної площі більше 50%.

Водночас саме наявність цієї обставини - відключення не менше як половини квартир та нежитлових приміщень від мереж центрального опалення та централізованого постачання гарячої води є визначальною для відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

Колегія суддів критично оцінює позицію суду першої інстанції про те, що спірне рішення як індивідуальний акт вичерпало свою дію шляхом його реалізації громадянами, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Верховний Суд зауважує, що спірне рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу, яке є індивідуальним актом, не вичерпується фактом його прийняття та може бути оскаржене до суду особою, яка вважає, що таким рішенням порушуються її права, свободи або законні інтереси.

За вимогами частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до приписів статей 73, 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а в разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Водночас у рішеннях судів обох інстанцій відсутня оцінка обставинам, які є визначальними при вирішенні цієї справи, позаяк не встановлено наявність/відсутність умов, з якими законодавець пов`язує відключення споживачів від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води з влаштуванням системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) щодо усіх житлових будинків, які зазначені у додатку № 1 спірного рішення.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Насамперед, законність рішення залежить від безумовної, точної відповідності його законам та іншим нормативно-правовим актам, що визначається перш за все правильною юридичною кваліфікацією взаємовідносин сторін та інших учасників справи.

Обґрунтованим рішення слід вважати тоді, коли суд повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Верховний Суд наголошує, що за критеріями обґрунтованості судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Статтями 244, 245 КАС України передбачено, що суд у рішенні має вирішити у чому числі (…) питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Проте суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень, не виконали вимоги статей 244, 245 КАС України у зв`язку із чим рішення судів не відповідають вимогам статті 242 КАС України, та є передчасними.

Своєю чергою суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За такого правового регулювання, саме суди першої та апеляційної інстанцій мають повно, об`єктивно та всебічного з`ясувати обставини справи та надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За приписами статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 340/5820/20 скасувати.

Справу № 340/5820/20 направити на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В.М. Кравчук

В.М. Шарапа