Постанова

від 27.02.2025 по справі 640/17199/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 640/17199/19

адміністративне провадження № К/990/32140/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/17199/19

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фарм» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фарм» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду (суддя В. А. Донець) від 18 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Л. О. Костюк, А. Ю. Коротких, В. П. Мельничук) від 01 серпня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Фарм» (далі - ТОВ «Грін Фарм», позивач, скаржник) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в місті Києві, Головного управління ДФС в місті Києві, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0503601206 від 18 червня 2019 року, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України до ТОВ «ГРІН ФАРМ» за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 594 846,00 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 59 485,51 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 452 656,08 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 90 531,23 грн.; загальна сума штрафу становить 150 016,74 грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Фарм» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19:

скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18 червня 2019 року № 0503601206;

судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь заявника.

3.1 Правовою підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивачем зазначено пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). За твердженням представника заявника, істотною обставиною, що не була встановлена судом та не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, є ухвалення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та яким передбачено перерахунок контролюючим органом суми штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з прийняттям нового податкового повідомлення-рішення та скасуванням попереднього.

4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19 за нововиявленими обставинами.

5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, через систему «Електронний суд» Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19 за нововиявленими обставинами. Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, а саме:

скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18 червня 2019 року № 0503601206;

судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь заявника.

6. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. До Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

8. Крім того, від відповідача до Верховного Суду також надійшло клопотання про закриття касаційного провадження на підставі частини першої статті 339 КАС України, у зв`язку з наявністю висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, відмовлено повністю в задоволенні адміністративного позову повністю.

11. Зі змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року убачається, що позивачем оскаржувалось податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року № 0503601206, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та відповідно до пункту 120-1 статті 1201 ПК України до платника податків за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 594 846,00 грн. застосовано штраф у розмірі 10% на суму 59 485,51 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 452 656,08 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 90 531,23 грн.; загальна сума штрафу - 150 016,74 грн.

12. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 24 квітня 2019 року № 4331/26-15-12-06-16/38389955 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Грін Фарм» (38389955) за 2017-2019 рік. Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних за 2017-2019 рік в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно переліку, зазначеному в акті перевірки. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

13. У рішенні судом зроблено висновок, що позивач не надав доказів, які б підтверджували, що податкові накладні, перелік яких наведений в акті перевірки, складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Зокрема, у справі відсутні належним чином засвідчені копії податкових накладних ТОВ «Грін Фарм», які вказані в акті перевірки. Суд дійшов висновку, що позивач не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, тому накладення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 18 вересня 2019 року № 0503601206 є правомірним.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ (набрав чинності 23 травня 2020 року, Закон № 466-ІХ) не є тією обставиною, яка на час розгляду справи об`єктивно не могла бути відома ні заявникові, ні суду. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач не повідомляв суд про бездіяльність контролюючого органу щодо не застосування до платника податків пункту 73 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Водночас окружний адміністративний суд не застосував до спірних відносин цю норму, з чим погодився апеляційний адміністративний суд. Іншими словами, в даному випадку мова може йти про незгоду заявника з рішенням суду в зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

15. Посилання позивача на частину третю статті 361 КАС України суди визнали недопустимим, позаяк Закон № 466-ІХ передбачає перегляд контролюючим органом відповідного податкового повідомлення-рішення, за яким грошові зобов`язання є неузгодженими, а в даному випадку судове узгодження завершилось ухваленням Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 22 квітня 2021 року, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19 про відмову в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року № 0503601206.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

16. Скаржники у своїх касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19, вважають їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

17. Підставою касаційного оскарження судових рішень Товариством зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

18. Зокрема в доводах касаційної скарги позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не з`ясували і не застосували норми матеріального права, а саме положення Закону № № 466-ІХ, який набрав чинності 23 травня 2020 року та положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14 липня 2020 року № 786-IX (далі також - Закон № 786-IX), який набрав чинності 8 серпня 2020 року, (в частині, що стосується пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України).

19. Окрім того, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано висновок щодо застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 160/1553/19; від 11 січня 2021 року у справі № 480/3000/19; від 16 серпня 2022 року у справі № 260/385/19, від 17 серпня 2022 року у справі № 400/3316/20.

20. На переконання скаржника, положення пункту 73 підрозділу 2 розділу XX та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України у редакції Закону № 466-ІХ, обумовлюють виникнення нововиявлених обставин внаслідок прийняття нового закону, яким пом`якшено податкову (фінансову) відповідальність щодо правовідносин несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

21. Як вказує заявник у касаційній скарзі, ним, при її складанні також враховано та застосовано правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 826/11952/16. Цитуючи уривки з вказаної постанови, Товариство робить висновки, що Верховний Суд не виключає те, що Закон України, яким законодавець передбачив його (Закону) ретроспективну дію та пом`якшив таким Законом відповідальність платника податків, може вважатися нововиявленою обставиною.

21.1 При цьому, нововиявлена обставина - Закон № 466-ІХ, яким пом`якшена відповідальність платника податків, був прийнятий до винесення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року в цій справі; в заявах по суті а ні позивач, а ні відповідач не посилалися на цей Закон № 466-ІХ, оскільки обмін такими заявами закінчився до дати прийняття цього Закону.

21.2 За наведених вище обґрунтувань вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо можливості перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі прийняття Закону, яким пом`якшена відповідальність платника податків - юридичної особи, і який не був застосований судами під час розгляду справи по суті, а також при оскарженні судового рішення.

22. Поряд із цим, вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0503601206 від 18 червня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві про застосування до заявника штрафних санкцій у розмірі 150016,74 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних не відповідає вимогам закону, тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

23. Окрім вищевикладеного, скаржник просить стягнути витрати на оплату правової допомоги та судового збору, пов`язані з розглядом справи у судах попередніх інстанцій та і у судів касаційної інстанції, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь заявника.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

25. Як уже вказувалось, правовою підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами Товариством визначено пункт 1 частини другої статті 361 КАС України.

25.1 Так, за твердженням заявника, істотною обставиною, що не була встановлена судом та не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, є ухвалення Закону № 466-ІХ та яким передбачено перерахунок контролюючим органом суми штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з прийняттям нового податкового повідомлення-рішення та скасуванням попереднього. За позицією позивача, до ТОВ «Грін Фарм» підлягає застосуванню Закон № 466-ІХ, який пом`якшує відповідальність платника податків.

26. Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

27. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

28. Так, за приписами частини другої та третьої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

29. За положеннями частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

30. Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

31. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

32. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також факти, які виникли після розгляду справи та чітко віднесені законом до нововиявлених обставин.

33. Так, обставиною, яку, за твердженням представника заявника, необхідно розглядати як нововиявлену, є ухвалення Закону № 466-ІХ, який набрав чинності 23 травня 2020 року.

34. Так, Законом № 466-ІХ, підрозділ 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України доповнено пунктом 73, згідно з яким:

Пунктом 155 Закону №466-ІХ підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема пунктом 73:

«Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а»-»г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а»-»г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)».

35. Колегія суддів погоджується із думкою судів попередніх інстанції, що набрання чинності Законом № 466-ІХ не є тією обставиною, яка на час розгляду справи об`єктивно не могла бути відома ні заявникові, ні суду.

36. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач не повідомляв суд про бездіяльність контролюючого органу щодо не застосування до платника податків пункту 73 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

37. Водночас, судами встановлено, що окружний адміністративний суд не застосував до спірних відносин цю норму, з чим погодився апеляційний адміністративний суд. Іншими словами, в даному випадку мова може йти про незгоду заявника з рішенням суду в зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

38. Що ж до поведінки контролюючого органу стосовно незастосування до ТОВ «Грін Фарм» пункту 73 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, то Товариство не наводить доводів чому ця обставина об`єктивно не могла бути відома під час судового розгляду справи в суді першої інстанції. За змістом наведеної норми контролюючий орган повинен був здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) платнику податків нове податкове повідомлення-рішення. В такому випадку попереднє податкове повідомлення-рішення мало б вважатись скасованим (відкликаним). Такі докази судом першої інстанції не досліджувались, про відповідні обставини сторони не повідомляли.

39. Відтак, Верховний Суд вважає, що вказані обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не відповідають критеріям статті 361 КАС України та не є нововиявленими обставинами у даній справі.

40. Окремо колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що визначені у частині третій статті 361 КАС України, є самостійною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій йдеться про пом`якшення або скасування відповідальності саме фізичної особи. Тобто законодавцем обмежено коло суб`єктів, які мають право звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі частини третьої статті 361 КАС України, та надано таке право виключно фізичним особам.

41. Отже, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, допускається в разі подання такої заяви лише фізичною особою.

42. Оскільки учасником спірних правовідносин є юридична особа, при цьому, норма, на яку посилається заявник, вже діяла на час розгляду справи по суті, колегія суддів вважає, що частина третя статті 361 КАС України, у даному випадку не може бути застосована.

43. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 813/1513/13-а, від 28 березня 2023 року у справі № н/822/2453/17.

44. Окрім того, постанови Верховного Суду, зазначені Товариством у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження, ухвалені за інших фактичних обставин справи (щодо судового оскарження податкових повідомлень-рішень) та за результатами касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а не щодо заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому посилання на те, що рішення судів ухвалено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, - є безпідставним.

45. У контексті спірних правовідносин Верховний Суд також вважає необхідним звернути увагу на зміст висновків Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», у пункті 41 якого йдеться про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду передусім тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії»).

46. З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19, оскільки обставини, на які посилається заявник у заяві про перегляд вказаного рішення, не можна вважати нововиявленими обставинами.

47. Доводи, якими позивач вмотивовував необхідність перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі № 640/17199/19 за нововиявленими обставинами, фактично зводяться виключно до незгоди з вказаним судовим рішенням, проте це не є підставою для перегляду справи саме за нововиявленими обставинами.

48. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

49. Поряд з наведеним, надаючи оцінку доводам клопотання відповідача щодо закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України згідно якого суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, колегія суддів зазначає про таке.

50. Касаційне провадження ухвалою Верховного Суду відкрито з підстав, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні). Колегія суддів зауважує, що касаційний перегляд оскаржуваних судових рішення здійснюється з урахуванням вимог статті 341 КАС України та передбачає здійснення перевірки повноти з`ясування судами попередніх інстанцій встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права.

51. У вказаній ухвалі колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги є такими, що повинні бути перевірені під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій, а тому підстави для закриття касаційного провадження відсутні.

52. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуті в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

53. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу Товариства необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

54. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про закриття касаційного провадження.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фарм» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 640/17199/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов