Постанова

від 27.02.2025 по справі 520/3304/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 р. Справа № 520/3304/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Тернопільської митниці Державної митної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 05.11.24 у справі № 520/3304/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд"

до Тернопільської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (далі - позивач, ТОВ "Хозленд") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільської митниці Держмитслужби України (далі відповідач, митниця), в якій просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА 403070/2023/000177/2 від 29.09.2023;

- визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА 403070/2023/000249/2 від 05.12.2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19 листопада 2024 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА 403070/2023/000177/2 від 29.09.2023.

Визнано протиправним і скасовано рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА 403070/2023/000249/2 від 05.12.2023.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби України сплачений судовий збір у сумі 5 881 грн 99 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, обставинам та матеріалам, що мають значення для правильного вирішення справи, не застосував до спірних правовідносин приписи ст. ст. 51, 52, 58, 280, 295, 336, 345, 346 Митного кодексу України.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 20.11.2020 між ТОВ «ХОЗЛЕНД» та компанією «TGS DIS TICARET A.S.» (Туреччина) укладено Контракт № 38/НС.

Пунктом 1.1 Контракту передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар за асортиментом, кількістю та ціною, яка узгоджена сторонами в специфікації до контракту, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар, в передбачені Контрактом строки.

Відповідно до п.2.1., 2.3., 3.1. Контракту ціни на кожну одиницю товару та загальна вартість партії поставки узгоджуються сторонами на кожну окрему партію в специфікації, поставка товару відбувається на умовах «Інкотермс» FCA, м. Стамбул.

Відповідно до п.2.5. Контракту ціни на поставлений товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і робіт, пов`язаних з упаковкою товару, виробництвом та наклеюванням етикеток, виготовленням та нанесенням транспортного маркування, а також на підготовку необхідної документації на відвантаження товару.

Згідно з п. 5.10 Контракту (з урахуванням положень Додаткової угоди №10 від 10.10.2022 до Контракту, Додаток 19) сторони узгодили, що оплата товару провадиться шляхом 100% передплати після підписання Специфікації.

У вересні 2023 року позивач ввіз на територію України з Туреччини за Контрактом № 38/НС, Специфікацією № 15 від 13.09.2023, Інвойсом № ONC 2023000000230 від 20.09.2023 на загальну суму 16 864,00 доларів США: товар 1 - матеріали неткані з покриттям, двошарові, не самоклейні, гнучкі, з нанесеним зображеннями: клейонка з ПВХ з дизайном, товщиною 0,27мм, на нетканій основі з поліестеру, розміром 1,40м*20м, серії DEKORAMA/ 140cm X 20 mt Printed PVC Tablecloth - 574 рул., торгівельна марка: DEKORAMA, виробник: TGS DIS TIC. AS, країна виробництва: TR Туреччина; товар 2 - текстильні матеріали, з покриттям з полівінілхлориду: клейонка з ПВХ з дизайном, товщиною 0,22мм, на тканій основі з поліестеру, розміром 1,40м*20м, серії DEKORAMA GOLD/ 140cm X 20 mt Printed PVC Tablecloth - 50 рул., торгівельна марка: DEKORAMA, виробник: TGS DIS TIC. AS, країна виробництва: TR Туреччина; товар 3 - покриття пластмасові для підлоги з полімерів вінілхлориду та ті, що складаються з основи, просоченої або покритої полівінілхлоридом: килимки з вспіненого ПВХ з малюнком, розміром 0,65м*15м, щільністю 825г/кв.м, серії DEKOMARIN / 65cm X 15 mt Non Slip Mat - 240 рул., килимки з вспіненого ПВХ з малюнком, розміром 0,80м*15м, щільністю 825г/кв.м, серії DEKOMARIN / 80cm X 15 mt Non Slip Mat - 155 рул., торгівельна марка: DEKOMARIN, виробник: TGS DIS TIC. AS, країна виробництва: TR Туреччина.

Платіжною інструкцією № 27 від 14.09.2023 позивач здійснив оплату товару на загальну суму 16 864,00 дол. США.

Відповідно до гр. 44 МД під час митного оформлення на підтвердження митної вартості товару декларант надав відповідачу такі документи: Митну декларацію № 23UA403070004070U7 від 28.09.2023 з декларацією митної вартості до МД; Контракт з постачальником № 38/НС від 06.11.2020 з додатковою угодою № 10 (додаток №19) від 10.10.2022 та № 11 (додаток 22 до контракту) від 30.12.22 ; Специфікацію № 15 (додаток №26) від 13.09.2023 до Контракту; Інвойс № ONC 2023000000230 від 20.09.2023; Пакувальний лист від 20.09.2023; Сертифікат про походження товару № Z 0933933 від 20.09.2023; Міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 0028322 від 22.09.2023; Книжку МДП № ХЕ.85495544 від 22.09.2023; Платіжну інструкцію № 27 від 14.09.23 про оплату товару; Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 25/11/20 від 25.11.2020; Калькуляцію транспортних витрат - довідку № 29 від 22.09.2023; Заявку на перевезення № 5/23 від 18.09.2023; Договір про надання послуг митного брокера БР-175 від 23.09.2019.

Зазначені документи надані декларантом до митниці відповідним електронним повідомленням від 28.09.2023 за № 30C5496F-9EBD-4BFD-B305-FDC2353F7156.

Позивачем визначено митну вартість товару за ціною договору та в графі 12 МД № 23UA403070004070U7 від 28.09.2023 зазначено митну вартість 649 092,88 грн, яка вираховується при додаванні загальної вартості товару за інвойсом та витрат на транспортування товару до кордону України, фактурна вартість товару 616 692,87 грн (16 864,00 доларів США х 36,5686 грн за курсом НБУ на момент подачі митної декларації) + 32 400,01 грн витрати на транспортування до кордону України.

Під час митного оформлення декларантом отримано вимогу від митного органу від 28.09.2023 за № 50461710-09ce-4306-9976-e9b87fe02039 такого змісту: «Прошу надати оригінали товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 статті 264 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI. Початок консультації з митним органом: У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.».

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково надано: прас-лист виробника товару від 01.09.2023; рахунок-фактуру №55 від 22.09.2023; копію митної декларації № 23341300ЕХ00751033 від 20.09.2023.

Листом № 2809-1 від 28.09.2023 позивач повідомив митницю про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть, а тому просив завершити митне оформлення в строк, передбачений ч. 1 ст. 255 МК України, до завершення 10 - денного строку.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000177/2 від 29.09.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ: каталоги, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами застосування системи аналізу ризиків по товарах № 1, 2 згенеровано наступні митні формальності за кодами « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Декларантом надіслано Лист від 28.09.2023 № 2809-1 о 17:55 год. та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Встановлено що згідно банківського платіжного документу, що стосується товару від 14.09.2023 № 27 в графі 70 вказано специфікацію від 13.09.2023 № 15 яка до МД не надавалася. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно з митним оформленням, яке вже здійснено за ЕМД від 24.05.2023 за № UA408020/2023/033740 на рівні 4,99 дол. США/кг., товару № 2 згідно з митним оформленням, яке вже здійснено за ЕМД від 01.08.2023 за № UA500500/2023/026462 на рівні 4,2401 дол. США/кг (1,2219 дол. США/м2); товару №3 згідно з митним оформленням, яке вже здійснено за ЕМД від 24.05.2023 за № UA408020/2023/033740 на рівні 2,72 дол. США/кг (2,2667 дол. США/м2).».

Відповідно до гр. 28, 30 рішення №UA403070/2023/000177/2 від 29.09.2023 відповідачем скориговано митну вартість: товару № 1 в сторону збільшення з 9 715,52 дол. США до 28 951,93 дол. США; товару № 2 в сторону збільшення з 1 087,53 дол. США до 1 710,66 дол. США та товару № 3 в сторону збільшення з 6 946,96 дол. США до 9 520,14 дол. США.

29.09.2023 на підставі рішення про коригування митної вартості товару відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №403070/2023/000280.

Позивач звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст.55 МК України. Після чого позивач надав відповідачу нову митну декларацію № 23UA403070004115U2 від 29.09.2023 з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в гр. 44 такої митної декларації; позивач здійснив доплату митних платежів від скорегованої відповідачем митної вартості на загальну суму 209 891,78 грн, з якою доплата ввізного мита 38 187,61 грн та ПДВ 20% - 171 704,17 грн; відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 28.12.2023» згідно із ч.7 ст.55 МК України.

Також у рамках контракту від 20.11.2020, укладеного між ТОВ «ХОЗЛЕНД» та компанією «TGS DIS TICARET A.S.» (Туреччина), 04 грудня 2023 року, декларантом подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA403070005758U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: товар 1 - матеріали неткані з покриттям, двошарові, не самоклейні, гнучкі, з нанесеним зображеннями: клейонка з ПВХ з дизайном, товщиною 0,27мм, на нетканій основі з поліестеру, розміром 1,40м*20 м, серії DEKORAMA/ 140cm X 20 mt PVC Tablecloth - 405 рул., торгівельна марка: DEKORAMA, виробник: TGS DIS TIC. AS, країна виробництва: TR Туреччина; товар 2 - текстильні матеріали з покриттям з полівінілхлориду: клейонка з ПВХ з дизайном, товщиною 0,22мм, на тканій основі з поліестеру, розміром 1,40м*20 м, серії DEKORAMA GOLD/ 140cm X 20 mt PVC Tablecloth - 150 рул., торгівельна марка: DEKORAMA, виробник: TGS DIS TIC. AS, країна виробництва: TR Туреччина; Товар 3 - покриття пластмасові для підлоги з полімерів вінілхлориду та ті, що складаються з основи, просоченої або покритої полівінілхлоридом: килимки з вспіненого ПВХ з малюнком, розміром 0,65м*15м, щільністю 825г/кв.м, серія DEKOMARIN / 65cm X 15 mt Non Slip Mat - 308 рул., килимки з вспіненого ПВХ з малюнком, розміром 0,80м*15м, щільністю 825г/кв.м, серія DEKOMARIN / 80cm X 15 mt Non Slip Mat - 167 рул., Килимки з вспіненого ПВХ з малюнком, розміром 1,30м*15м, щільністю 825г/кв.м, серія DEKOMARIN / 130cm X 15 mt Non Slip Mat - 30 рул, торгівельна марка: DEKOMARIN, виробник: TGS DIS TIC. AS, країна виробництва: TR Туреччина.

Відповідно до гр. 44 МД декларантом були надані до митного оформлення такі документи: МД № 23UA403070005758U5 від 04.12.2023 з декларацією митної вартості; Контракт з постачальником № 38/НС від 06.11.2020 з додатковою угодою № 10 від 10.10.2022 та № 11 від 30.12.2022 ; Специфікацію № 16 від 21.11.2023 до Контракту; Інвойс № ONC 2023000000293 від 23.11.2023 від постачальника; Пакувальний лист від 23.11.2023; Міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 1239554 від 25.12.2023; Сертифікат про походження товару форми А1322029 від 23.11.2023; Платіжну інструкцію № 36 від 22.11.2023 на підтвердження оплати за товар постачальнику; Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 1794 від 06.10.2022 та № 690 від 22.11.23; довідку про транспортні витрати від 28.11.2023; рахунок-фактуру на оплату послуг з перевезення товару № 139 від 28.11.2023; заявку на транспорт №1155 від 21.11.2023; Договір про надання послуг митного брокера №БР-175 від 23.09.2019

Зазначені документи надані декларантом до митниці відповідним електронним повідомленням № A9B2EE31-8FDA-4065-ABF7-63001EBE4B50 від 04.12.2023.

Позивач визначив митну вартість товару за ціною договору та в графі 12 МД № 23UA403070005758U5 від 04.12.2023 зазначив митну вартість 698 940,34 грн, яка вираховується при додаванні загальної вартості товару за інвойсом та витрат на транспортування товару до кордону України, фактурної вартості товару 662 270,34 грн (18 164,00 доларів США х 36,4606 грн за курсом НБУ на момент подачі митної декларації) + 36 670 грн витрати на транспортування до кордону України.

04.12.2023 декларантом від митниці отримано повідомлення такого змісту: «Початок консультації: До основних документів, що підтверджують митну вартість товарів належать, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено), транспортні (перевізні) документи, якщо з умовами постави витрати на транспортування не включені у вартість товару, та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів (частина друга статті 53 Митного кодексу України). Платіжна інструкція в іноземній валюті від 22.11.2023 за №36 не містять обов`язкових реквізитів, а саме: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216). Згідно договору на транспортно-еспедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 06.10.2022 № 1794 та відповідно до CMR від 25.11.2023 №1239554, ТОВ «ТЕК «Енергія» залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб. Однак рахунок на оплату від 28.11.2023 № 139 без копії замовлення на підставі якого такий розрахунок виставлено та банківського платіжного документа, що підтверджував би факт такої оплати. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.»

На вказане повідомлення декларантом додатково надано до митниці: прас-лист виробника товару від 01.11.2023; копію митної декларації № 23341300ЕХ00947825 від 23.11.2023; сертифікат якості від 01.01.2021 та лист № 0412-1 від 04.12.2023 про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть, а тому просив завершити митне оформлення в строк, передбачений ч. 1 ст. 255 МКУ до завершення 10 - денного строку.

У подальшому позивач отримав рішення № UA 403070/2023/000249/2 від 05.12.2023 такого змісту: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ: каталоги, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами застосування системи аналізу ризиків по товарах № 1, 2 згенеровано наступні митні формальності за кодами «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Декларантом надіслано Лист від 04.12.2023 № 0412-1 о 15:57 год. та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Платіжна інструкція в іноземній валюті від 22.11.2023 року №36 не містять обов`язкових реквізитів, а саме: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216). Згідно договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 06.10.2022 №1794 та відповідно до CMR від 25.11.2023 №1239554, ТОВ «ТЕК «Енергія» залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб. Однак рахунок на оплату від 28.11.2023 №139 без копії замовлення на підставі якого такий розрахунок виставлено та банківського платіжного документа, що підтверджував би факт такої оплати. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 - 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно з митним оформленням, яке вже здійснено за ЕМД від 24.05.2023 за № UA408020/2023/033740 на рівні 4,99 дол. США/ кг., товару № 2 згідно з митним оформленням, яке вже здійснено за ЕМД від 01.08.2023 за № UA500500/2023/026462 на рівні 4,2401 дол. США/кг., (1,2245 дол. США/м2); товару №3 згідно з митним оформленням, яке вже здійснено за ЕМД від 24.05.2023 за № UA408020/2023/033740 на рівні 2,72 дол. США/кг (2,2715 дол.США/м2)».

Вказаним рішенням скориговано митну вартість товару за шостим (резервним) методом відповідно до ст. 64 МК України, а саме: товар № 1 в сторону збільшення з 6 896,58 дол. США до 20 427,76 дол. США; товар № 2 в сторону збільшення з 3 274,29 дол. США до 5 142,90 дол. США; товар № 3 в сторону збільшення з 8 998,87 дол. США до 12 702,23 дол. США.

Позивач звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст.55 МК України та надав відповідачу нову МД № 23UA403070005822U4 від 05.12.2023 з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в гр.44 такої митної декларації; здійснив доплату митних платежів від скорегованої відповідачем митної вартості на загальну суму 182 240,74 грн, з якої: доплата ввізного мита 35 521,50 грн та ПДВ 20% - 146 719,24 грн; відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 04.03.2024» згідно з ч.7 ст.55 МК України.

У подальшому декларант у порядку ст. 55 МК України направив до митного органу заяву № 01/04/01 від 04.01.24 з проханням скасувати своє рішення на підставі додаткового обґрунтування та документів декларанта.

Декларантом додатково надано завірену належним чином копію платіжної інструкції № 36 від 22.11.2023, що підтверджує оплату за товар та копію платіжної інструкції та рахунку-фактури на підтвердження транспортних витрат.

На заяву відповідачем надано відповідь за № 7.25-1/7.25-15-01/14/365 від 15.01.2024 про відсутність підстав для скасування рішення № UA 403070/2023/000249/2 від 05.12.2023.

Скориставшись правом на оскарження рішень митного органу в судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вимогам, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі за текстом також - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому, відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Класифікатор документів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 за № 1011 (далі Класифікатор документів).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною п`ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Вказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання.

Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

В даному контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Цілями застосування системи управління ризиками є:

запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Разом з цим, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1, 4 статті 337 Митного кодексу).

В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.

Як убачається з матеріалів справи, складовою митної вартості товарів за поданими позивачем деклараціями були фактурна вартість товару та вартість його перевезення до кордону України.

За доводами відповідача у оскаржуваному рішенні від 29.08.2023 підставою для його прийняття було неподання декларантом Специфікації № 15 від 13.09.2023, у якій вказана вартість товару, проте зазначене не відповідає матеріалам справи.

Так, надання декларантом до митного органу вказаної Специфікації підтверджується самим відповідачем у картці відмові №403070/2023/000280 від 29.09.2023, електронним відправленням від декларанта додатків до МД від 28.09.2023 (ідентифікатор повідомлення 30C5496F-9EBD-4BFD-B305-FDC2353F7156) та посиланням на вказану Специфікацію у графі 44 МД.

Крім того, в повідомлені від митниці декларанту від 28.09.2023 митний орган не зазначив про неподання такого документу під час розмитнення товару, який зі слів відповідача мав вирішальний вплив щодо неможливості визначення митної вартості товару, що є порушенням права позивача на обізнаність суті вимоги контролюючого органу та порушенням обов`язків митного органу діяти у межах та у спосіб при виконанні своїх службових обов`язків щодо не зазначення підстав та обґрунтувань у витребувані додаткових документів.

Також, окрім Специфікації, яка в інших правовідносинах може бути відсутня за умовами договору, в даному випадку фактурна вартість товару підтверджена інвойсом та платіжною інструкцією про оплату товару, які узгоджуються між собою, мають однакову суму та відносяться до одної господарської операції.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача в цій частині не було законних підстав для витребування додаткових документів.

Щодо доводів відповідача за обставинами прийняття спірного рішення від 05.12.2023, колегія суддів зазначає таке.

Позивачем на підтвердження фактурної вартості товару за митною декларацію № 23UA403070005758U5 надано: специфікацію № 16 від 21.11.2023, інвойс № ONC 2023000000293 від 23.11.2023 та платіжну інструкцію № 36 від 22.11.2023. Вказані документи мають однакові числові значення та узгоджуються між собою.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутність підпису директора на платіжній інструкції № 36, за наявності відмітки та печатки банку про проведення платежу, не є обґрунтованою підставою для коригування митної вартості відповідачем. Крім того, оплата товару, за домовленістю сторін може відбуватись в майбутньому. В зв`язку з цим, вимоги ст. 53 МК України містять окремий пункт «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Отже, виходячи з приписів ст. 53 МК України, зазначений довід відповідача, навіть за відсутності оплати, не може слугувати підставою для відмови у визначені митної вартості за ціною в договорі за наявності інвойсу та специфікації.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що після отримання позивачем оскаржуваного рішення митниці декларантом в порядку ст. 55 МК України подана заява № 01/04/01 від 04.01.2024 про перегляд цього рішення та подано додаткові документи, а саме завірену належним чином копію платіжної інструкції № 36 від 22.11.2023 за підписом керівника та копію платіжної інструкції № 139622 від 08.12.2023 щодо оплати транспортних послуг, яка не надавалася раніше.

Стосовно посилання відповідача про неподання документів на підтвердження транспортних витрат у спірному рішенні від 05.12.2023, колегія суддів зазначає таке.

За матеріалами справи згідно з декларацією митної вартості № 23UA403070005758U5 декларантом заявлено вартість перевезення товару до кордону України в сумі 36 670 грн. (товар № 1 15 188,88 грн, товар №2 4 531,66 грн, товар № 3 16 949,45 грн).

На підтвердження наданих послуг з транспортування товару декларантом надано: довідку про транспортні витрати від 28.11.2023, рахунок-фактуру № 139 від 28.11.2023; заявку на перевезення № 1155 від 21.11.2023; договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 1794 від 06.10.2022 та № 690 від 22.11.2023. Вказані документи в повній мірі підтверджують суму транспортних витрат зазначено декларантом, узгоджуються між собою та розбіжностей не мають.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

За приписами Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат.

Отже, законодавством не передбачений вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару. Основною вимогою законодавства до таких документів є наявність в них інформації щодо вартості перевезення оцінюваних товарів.

Колегія суддів ураховує, що за висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Стосовно залученням експедитором ТОВ «ТЕК ЕНЕРГІЯ» до виконання послуг щодо перевезення товару Клієнта третіх осіб та неподання таких документів до митного органу колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Платою експедитору вважаються кошти, що сплачені клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування.

Водночас,відповідно до ст. 4 наведеного закону, експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати від свого імені та в інтересах Клієнта договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо.

Таке право експедитора закріплене і в згаданому договорі.

Отже, на підтвердження транспортно-експедиційних витрат з перевезення товару до кордону України позивачем надані до митниці документи, оформлені його експедитором ТОВ «ТЕК «ЕНЕРГІЯ», оскільки розрахунки за перевезення товару здійснювалися позивачем саме з експедитором, а не з кінцевими надавачами послуг, тому документи з третіми особами в розпорядженні позивача відсутні.

Надання документів на підтвердження транспортних витрат саме від експедитора, а не кінцевого перевізника, відповідає умовам укладеного позивачем договору з експедитором та положенням діючого законодавства України.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що під час проходження процедури митного оформлення товарів згідно з митними деклараціями № 23UA403070004070U7 від 28.09.2023, № 23UA403070005758U5 від 04.12.2023 позивачем до митного органу надано документально підтверджені дані про ціну товару. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, у зв`язку з чим, у відповідача були відсутні підстави для витребовування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного контролю вказаних митних декларацій спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів за кодом.

Отже, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень слугував висновок суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Як убачається з матеріалів справи, джерелом інформації для прийняття рішення №UA403070/2023/000177/2 від 29.09.2023 стала наявна в митному органі цінова інформація з баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та за основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно з митним оформленням, яке вже здійснено за ЕМД від 24.05.2023 за № UA408020/2023/033740, від 01.08.2023 за № UA500500/2023/026462, від 24.05.2023 за № UA408020/2023/033740.

За змістом рішення № UA 403070/2023/000249/2 від 05.12.2023 джерелом інформації для його прийняття стала наявна в митному органі цінова інформація за ЕМД від 24.05.2023 за № UA408020/2023/033740, від 01.08.2023 за № UA500500/2023/026462, від 24.05.2023 за № UA408020/2023/033740.

Проте одна лише обставина, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути підставою для витребування додаткових документів. Цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

При відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16).

Отримана з Центральної бази даних ЄАІС інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 810/4194/15.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 826/16046/16.

Разом з тим відповідно до граф 43 та 45 наданих відповідачем декларацій, що були взяті за основу для коригування (МД № 23 UA408020033740U3 від 24.05.2023 та № UA500500/2023/026462 від 01.08.2023 року) такі декларації були відкориговані митним органом, а розмитнення товару за кодом УКТЗЕД 5603141000 відбувалось за 6 (резервним методом).

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підстави для застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.

Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа № 400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що висновки у рішеннях про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом є необґрунтованими, оскільки наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішень про визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №640/4941/19.

Водночас колегія суддів зазначає, що подання до митного оформлення нових митних декларацій жодним чином не перешкоджає, не відміняє та не виключає права позивача на оскарження в судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті ЕМД, прийнятих за первинно поданими митними деклараціями, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.05.2022 у справі № 520/3246/2020, від 03.11.2022 у справі №П/811/1614/16.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000177/2 від 29.09.2023, № UA403070/2023/000249/2 від 05.12.2023, оскільки такі не відповідають критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, є обґрунтованим і законним.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 520/3304/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова