Постанова

від 25.02.2025 по справі 905/729/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Харків Справа № 905/729/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін :

від позивача адвокат Левицька А.В., на підставі довіреності (в залі суду)

інші учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк, ( вх. № 29 Д/1)

на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 16.12.2024, суддя Устимова А.М.)

у справі № 905/729/24

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРІВСЬКЕ

до відповідача 2: ОСОБА_1

про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 804 760,00 грн, а саме, 660 000,00 грн заборгованості за кредитом; 144 760,00грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРІВСЬКЕ та до ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 804760,00 грн, а саме, 660 000,00 грн заборгованості за кредитом; 144760,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2024 у справі № 905/729/24 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРІВСЬКЕ, ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованість у розмірі 660000,00грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 70840,00грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-ПЛЮС на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк судовий збір в сумі 4385,04грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк судовий збір в сумі 4385,04грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відстрочено виконання рішення суду на строк 10 місяців з дня його ухвалення.

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2024 у справі № 905/729/24 в частині надання відстрочки виконання рішення на строк до 10 місяців та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду, судові витрати просить стягнути з відповідачів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на наступне:

- суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення клопотання першого відповідача про відстрочення виконання рішення у цій справі, оскільки надані останнім документи не в повній мірі відображають стан фінансової та господарської діяльності товариства, а також обставин неможливості чи ускладнення виконання рішення суду; відповідачем не надано інформації про наявність у нього іншого майна та рахунків в інших банках;

- першим відповідачем у даній справі не доведено наявність виняткових обставин, що обумовлюють доцільність і необхідність відстрочення його виконання, а також не надано доказів, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому; надані першим відповідачем документи не свідчать про можливість виконання рішення протягом строку відстрочення;

- місцевим судом відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2024 у справі №905/729/24 про солідарне стягнення з відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором за клопотанням лише першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Ярівське, однак ОСОБА_1 , другий відповідач, не звертався до суду з відповідною заявою чи клопотанням, тому вирішення питання про відстрочення виконання рішення щодо стягнення коштів з останнього за відсутності такої заяви та доказів на її обґрунтування призводить до зволікання виконання рішення поручителем та порушення прав позивача;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярівське» у відзиві на позов, в якому викладене, зокрема, клопотання про відстрочення виконання рішення, зазначало про те, що його майно та техніка знищені, однак надало фотографії лише поодиноких зруйнованих приміщень та сільськогосподарської техніки;

- в ході розгляду справи ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2024 у даній справі було відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ Приватбанк про забезпечення позову, в якій банк, серед іншого, просив забезпечити позов шляхом: накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження об`єктів рухомого майна, які належать ТОВ «ЯРІВСЬКЕ», у тому числі транспортного засобу FORD TRANSIT COURIER 2015 р.в. держ. № НОМЕР_1 ; арешту та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження об`єктів рухомого майна, які належать ОСОБА_1 , у тому числі транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 150 2012 р.в. НОМЕР_2 ; ЗИЛ 130 1984 р.в. НОМЕР_3 ; через 2 місяці після прийняття господарським судом Донецької області зазначеної ухвали позичальником відчужено транспортний засіб FORD TRANSIT COURIER, а поручителем та керівником підприємства відчужено транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 150, про що стало відомо позивачу вже після розгляду справи, однак жодних оплат заборгованості за кредитними договорами ТОВ «Ярівське» не вчинено.

Також апелянт просить долучити до матеріалів справи наступні докази: копію листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №31/27/06/126аз/0120241252024 від 16.10.2024; копію ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02.12.2024 у справі № 202/14029/24.

За змістом статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин.

При цьому, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно положень частин 1-4 статті 14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши наведене клопотання позивача про долучення нових доказів, судова колегія дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості або права суду апеляційної інстанції здійснювати повторний перегляд справи на підставі доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції. Натомість, позивач у даному випадку не довів поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання відповідних доказів до суду першої інстанції з незалежних від нього причин.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.01.2025 для розгляду справи №905/729/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі №905/729/24 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/729/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (вх. № 29Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2024 у справі №905/729/24 до надходження матеріалів справи.

16.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/729/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі №905/729/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк ( вх. № 29 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2024 у справі № 905/729/24; призначено справу до розгляду на "25" лютого 2025 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань протягом 5 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали, але не пізніше надходження до суду 03.02.2025.

В судовому засіданні представниця апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причину неявки суд апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать відомості доставки документів до особистих кабінетів підсистеми «Електронний суд», наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представника апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.01.2022 ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» (Клієнт) шляхом підписанням заяви про приєднання до Умов та правил послуги «КУБ» на підставі ст.634 ЦК України приєднався до розділу 1.1 Загальні положення та підрозділу 3.2.2 Умов та Правил надання послуги «КУБ» Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті АТ КБ «ПриватБанк»(Банк) pb.ua на дату укладання цього договору. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.

Перелік, що визначені у розділі 1 та розділі 3.2.2 Умов наведено в тексті заяви.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронним підписом заяви в системі Приват24 або в сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.(п. 3.2.2.1. Умов).

Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ» (далі - заява про приєднання) ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» в особі керівника Шнипко С.М. підписано із використанням електронного цифрового підпису та використання електронної печатки підприємства. Позивачем надано до матеріалів справи протокол перевірки підписів, що підтверджує автентичність підпису.

Згідно п.1.1 Умов Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.

За п.3.2.2.1. Умов передбачено, що істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ», а також в системі Приват24.

Істотними умовами кредитного договору за заявою є розмір кредиту: 660000 (шiстьсот шiстдесяттисяч ); строк - на 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту (п.п. 1.2,1.3 Умов).

Договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за договором. (п. 3.2.2.11. Умов).

Порядок погашення заборгованості за кредитом щомісяця, передбачено адаптовании? графік (на вибір Клієнта та за узгодженням з Банком): 6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу з процентами рівними частинами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Кредит також може надаватися шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.(п.3.2.2.1 Умов).

Повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в Заяві (п.3.2.2.3.1. Умов).

Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно з ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу (п.3.2.2.3.1.4. Умов).

Розділом 3.2.2.5. Умов регламентовано зобов`язання Клієнта, зокрема, п. 3.2.2.5.2. встановлено зобов`язання сплати щомісячних процентів за користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.2.; п. 3.2.2.5.3. - повернення кредиту та здійснення інших платежів, передбачених Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2., 3.2.2.5.14., 3.2.2.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку. 3.2.2.5.4. Повідомляти Банк про обставини, які свідчать про наявність прав та вимог третіх осіб на предмет застави (в разі наявності застави) протягом трьох днів з моменту, коли інформація про зазначені обставини стала відома Клієнту. 3.2.2.5.5. Сплатити Банку проценти згідно з п.п. 3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2. 3.2.2.5.6. Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своі?х поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати процентів за и?ого використання, а також з усіх своі?х поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустои?ки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, при настанні термінів платежів згідно з Заявою (здіи?снювати договірне списання). Списання грошових коштів здіи?снюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальнии? ордер. У разі недостатньоі? кількості коштів для оплати чергового платежу щодо Послуги, сума неоплаченого платежу виноситься на прострочення до моменту погашення. 3.2.2.5.7. Черговии? платіж по кредиту «КУБ» може cписуватися з поточного рахунку Клієнта лише за рахунок и?ого власних коштів.

За умовами п.3.2.2.3.2. вказаних Умов зазначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначении? Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.2.6.2.). 3.2.2.3.3. У разі виникнення простроченних зобов`язань за кредитним договорому Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами (п.3.2.2.3.3. Умов).

Сторонами у п.п. 1.4,1.5 узгоджено, що у період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців діі? кредиту становить 1.6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1.4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). Проценти за користування кредитом у разі виникнення простроченних зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченоі? заборгованості.

Пунктом 1.7 Заяви сторони узгодили, що в разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 1.3 цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.2.3.1.3 Умов починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку, настання обставин передбачених п. 3.2.2.6.2, п. 3.2.2.6.6 Умов починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.

Термін позовноі? давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустои?ки, пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п.3.2.2.10.5. Умов).

За Графіком погашення основної заборгованості суми боргу та процентів за кредитом - Додаток №1 до Заяви про приєднання Умов та Правил надання кредиту «Кредит КУБ», відповідач 1 повинен був сплачувати впродовж 6 місяців щомісячно по 110 000,00 грн кредитних коштів, 10560,00 грн процентів за 1-6 місяці користування кредитними коштами, 9240,00 грн за всі інші місяці користування кредитними коштами.

На виконання умов договору позивачем 25.01.2022 перераховано на поточний рахунок відповідача 1 (Позичальника) кредитні кошти в розмірі 660 000,00 грн, що вбачається виписки з банківського рахунку.

Згідно виписок Банку у ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» станом на 23.02.2024 наявна основна заборгованість перед Банком в розмірі 660000,00 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії 144760,00грн.

Доказів оплати вказаних сум матеріали справи не містять.

В забезпечення вищевказаного кредитного договору 25.01.2022 між АТ КБ «ПриватБанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки №POR1642665911634, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання підприємством ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» ЄДРПОУ 31046270 (Боржник) зобов`язань за угодами - приєднання до:1.1.1 розділу 3.2.2. «Кредит КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг ( Угода 1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.2 Угоди 1 - перші 6 місяців 1.6 відсотка (одна ціла шість десятих) в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця 1.4 відсотка (одна ціла чотири десятих) від початкового розміру кредиту; За період користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.3 Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки в місяць від суми простроченої заборгованості; б) кредиту в розмірі 660000 ( шістсот шістдесят тисяч ) грн. Якщо під час виконання «Угоди 1» зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за «Угодою1» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за «Угодою 1» в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються Поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв кредиторів про визнання Поручителя банкрутом; У випадку смерті або банкрутства Боржника за «Угодою 1» на , та/або заміни Боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання «Угоди1» за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за «Угодою1» у розмірі і порядку, визначеному умовами «Угоди1». При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.

Відповідно до п.2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання Боржником якогонебудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаноі? вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарнии? Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за «Угодою 1», незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченоі? даним пунктом вимоги.

Пунктом 4.1. договору поруки встановлено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей договір припиняє свою дію.

Договір поруки підписаний сторонами в електронній формі шляхом накладання ЕЦП, про що свідчить протоколом перевірки електронних підписів, що міститься в матеріалах справи.

Посилаючись на факт порушення з боку першого відповідача зобов`язань з повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором, що укладений шляхом підписання 25.01.2022 із використанням електронного цифрового підпису Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ», своєчасної сплати узгодженого розміру відсотків у вигляді щомісячної комісії, банк звернувся з позовом про стягнення солідарно з ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 804760,00 грн, а саме, 660 000,00 грн заборгованості за кредитом; 144760,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» у відзиві на позовну заяву визнавало позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості в розмірі 660000,00грн, одночасно внаслідок наявності форс-мажорних обставин просило відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 144760,00грн та відстрочити виконання судового рішення щодо стягнення основного боргу до закінчення воєнного стану.

В подальшому до суду першої інстанції надійшли, зокрема, пояснення щодо відстрочення виконання рішення та заява про відстрочку виконання рішення ТОВ«ЯРІВСЬКЕ» за підписом ОСОБА_2 як директора та відповідача, в яких останній строк відстрочки просив визначити до одного року.

Місцевий господарський суд позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРІВСЬКЕ, ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованість у розмірі 660000,00грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 70840,00грн, та відмовив у задоволенні інших позовних вимог.

Зокрема, суд першої інстанції встановив, що позичальник отримав кредитні кошти та визнав наявність заборгованості, однак не виконав свої зобов`язання щодо погашення кредиту відповідно до встановленого графіка платежів. З урахуванням положень, зокрема ст.ст. 1048, 1056-1, 625 ЦК України, правових позицій Верховного Суду щодо меж нарахування процентів, закінчення строку кредитування 25.01.2023, відсутність договірних підстав для подальшого нарахування процентів, господарський суд першої інстанції визнав вимоги кредитора щодо стягнення процентів правомірними в частині, що відповідає строку дії кредитного договору.

Разом з цим, судом першої інстанції частково задоволено клопотання позичальника про відстрочення виконання рішення, керуючись положеннями статті 239 ГПК України та принципом забезпечення балансу інтересів сторін.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що підприємство першого відповідача зазнало значних економічних втрат унаслідок військової агресії рф, що підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України, а господарська діяльність останнього суттєво ускладнена через руйнування інфраструктури та втрати активів. Крім того, господарським судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на даний час є внутрішньо переміщеною особою, фактично перебуває у смт. Ярова, а тому також як поручитель не має можливості негайного виконання рішення суду. Також суд першої інстанції зазначив, що підприємство першого відповідача має перспективу відновлення фінансової спроможності після збору врожаю у 2025 році, а тому з урахуванням наведеного у сукупності доцільним є відстрочення виконання рішення на 10 місяців з моменту його ухвалення.

Апелянтом оскаржуване судове рішення оскаржується лише в частині відстрочення виконання рішення суду.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, Господарський процесуальний кодекс України не вимагає.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування наявності підстав для відстрочення виконання судового рішення ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» вказувало, що підприємство знаходиться у вкрай складному фінансовому стані внаслідок впливу форс-мажорних обставин, що пов`язані з військовою агресією та введенням воєнного стану, втратою майна та можливості ведення господарської діяльності, що унеможливлює виконання рішення суду на даний час без настання вкрай негативних наслідків для підприємства.

Перший відповідач вказував, що робота підприємства відновлюється, на теперішній час останнє намагається відремонтувати збережену сільськогосподарську техніку та надавати послуги із збирання врожаю сільськогосподарських культур в Краматорському районі, внаслідок чого планує розрахуватись за грошовими зобов`язаннями перед Банком у 2025-2026 роках.

Місцевим господарським судом встановлено, що ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» зареєстроване у смт. Зарічне, Лиманського району, Донецької області, яке згідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у період з 24.04.2022 по 01.10.2022 було тимчасово окуповане Російською Федерацією, у подальшому на вказаній території велись активні бойові дії.

Видами діяльності ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» є (01.11) Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), (01.13) Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, (01.25) Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, (01.41) Розведення великої рогатої худоби молочних порід.

З наданих першим відповідачем доказів вбачається, що останній з 17.04.2022 за наказом №561 від 17.04.2022 «Про призупинення трудових відносин та діяльності підприємства» призупинив трудові відносини з працівниками внаслідок неможливості вести господарську діяльність.

Також останнім надані фотоматеріали руйнувань виробничих об`єктів.

Як зазначав перший відповідач, станом на 02.08.2022 невстановленими особами з числа збройних Сил РФ окуповано територію смт. Зарічне, в результаті чого був відсутній безперешкодний доступ до майна ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» а саме комбайну "Джон Дір 8600, самоходного оприскувача "Берта 4200" та іншого майна товариства, що стало підставою для відкриття кримінального провадження - витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022050000002880.

Крім того, перший відповідач зазначив, що листом № 2709/22 від 29.09.2022 ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» повідомило ГУ ДПС України в Донецькій області про неможливість виконувати податкові зобов`язання.

Наявність означених форс-мажорних обставин для підприємства з 17.04.2022 засвідчено Донецькою торгово-промисловою палатою сертифікатом №1400-24-1330 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Суд першої інстанції встановив, що з ОСОБА_1 , який є одночасно одним із засновників підприємства, кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи та директором першого відповідача, також призупинені трудові відносини, на даний час він є внутрішньо переміщеною особою, фактично перебуває у смт. Ярова, що підтверджено довідками №364, №1442-5003107851, з огляду на що як поручитель також не має можливості негайного виконання рішення суду.

Місцевий господарський суд зазначив, що грошові кошти на розрахунковому рахунку підприємства першого відповідача відсутні, в іншому випадку вони б були зараховані у рахунок оплати заборгованості.

Беручи до уваги наведене, посилаючись на наявність у даному випадку обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, необхідність дотримання балансу інтересів сторін, добросовісність дій позичальника, який до серпня 2022 року сплачував зобов`язання зі сплати процентів, а також враховуючи специфіку діяльності підприємства як фермерського господарства, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість виконання грошових зобов?язань перед позивачем за цим рішенням після закінчення збирання врожаю у наступному році у серпні 2025 році.

Водночас, суд апеляційної інстанції з наведеними висновками місцевого господарського суду не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що місцевий господарський суд в оскаржуваній частині судового рішення не надав належної оцінки майновому стану відповідачів, обмежившись посиланням на наявність форс-мажорних обставин для підприємства першого відповідача починаючи з 17.04.2022, підтверджених сертифікатом Торгової промислової палати України, а також наданими першим відповідачем фотоматеріалами.

Водночас, форс-мажорні обставини у розумінні положень статті 617 ЦК України можуть бути підставою для звільнення від відповідальності (штрафних санкцій), а не для відтермінування судового рішення.

Наявність сертифіката про форс-мажорні обставини не означає автоматичну відсутність у боржника фінансових ресурсів, зокрема інших активів, які можуть бути використані для виконання судового рішення.

Боржник не надав доказів здійснення спроб реструктуризації заборгованості, яка є предметом судового рішення, або інших заходів для часткового виконання зобов`язань, що може свідчити про недобросовісне використання механізму відстрочення виконання судового рішення.

Судова колегія зауважує на тому, що першим відповідачем не було надано відомостей щодо фінансового стану останнього, в тому числі щодо наявності або відсутності грошових коштів, а також рухомого чи нерухомого майна.

Натомість, надані першим відповідачем докази, зокрема, фотоматеріали руйнувань господарських споруд та пошкодження транспортного засобу (трактору) не можуть бути належними доказами на підтвердження факту значного руйнування майна останнього, адже не дозволяють встановити приналежність такого майна першому відповідачу та не підтверджені відповідними актами про обстеження (пошкодження) майна, висновками експертної оцінки тощо.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що першим відповідачем не було надано документів бухгалтерського характеру з інформацією про фінансовий баланс підприємства за попередній та поточний періоди, з яких вбачалося за можливе встановити обсяг зобов`язань, кредиторської та дебіторської заборгованості тощо.

Вказане також свідчить про передчасність висновків місцевого господарського суду щодо прогнозованості покращення фінансової ситуації першого відповідача в серпні 2025 року.

Також апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення відносно другого відповідача.

За положеннями ст. 331 ГПК України відстрочення виконання рішення здійснюється за заявою сторони у справі.

Як зазначалося судом першої інстанції окремого відзиву чи заяви про відстрочення виконання рішення від другого відповідача не надходило, а тому вирішення судом першої інстанції питання про відстрочку виконання рішення щодо стягнення коштів з другого відповідача за відсутності його клопотання є передчасним.

Факт підписання заяв по суті спору ОСОБА_1 як директором ТОВ «Ярівське» не свідчить про автоматичне звернення останнього із відповідними заявами в інтересах двох відповідачів, а є реалізацією останнім процесуальних повноважень представника юридичної особи в порядку самопредставництва юридичної особи.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлена відсутність дослідження реального майнового стану другого відповідача, який у відповідності до резолютивної частини судового рішення несе солідарну відповідальність за порушення першим відповідачем взятих на себе зобов`язань, оскільки саме лише призупинення трудових правовідносин з першим відповідачем, реєстрація як внутрішньо переміщеної особи, не свідчить про наявність обставин унеможливлення виконання рішення суду і має бути доведена належним чином.

Обставинами справи встановлено, що 25.01.2022 позивачем було виконано взяті на себе зобов`язання в частині надання кредиту, натомість, на переконання колегії суддів, подальше тривале невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань до серпня 2025 року, за відсутності обґрунтованих доказів утруднення виконання судового рішення, не відповідатиме дотриманню принципу балансу інтересів сторін та обов`язковості виконання рішення суду.

Враховуючи наведене у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд неправомірно задовольнив частково клопотання першого відповідача про надання відстрочки виконання рішення у цій справі на 10 місяців, оскільки боржник не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували обставини, які фактично унеможливлюють виконання зобов`язань, що свідчить про відсутність підстав для задоволення відповідної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярівське» про відстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та є підставою для його скасування.

Беручи до уваги те, що судом першої інстанції при вирішенні в оскаржуваному судовому рішенні питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви першого відповідача про відстрочення виконання рішення було допущене порушення норм права, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2024 у справі №905/729/24 слід скасувати в частині відстрочення виконання рішення суду на строк 10 місяців з дня його ухвалення та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРІВСЬКЕ про відстрочення виконання рішення.

У відповідності до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідачів пропорційно.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк ( вх. № 29 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2024 у справі № 905/729/24 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2024 у справі №905/729/24 скасувати в частині відстрочення виконання рішення суду на строк 10 місяців з дня його ухвалення та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРІВСЬКЕ про відстрочення виконання рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРІВСЬКЕ (адреса місцезнаходження: 84442, Донецька область, Лиманський район, смт Зарічне, вул. 8 Березня,буд.29, ідентифікаційний код 31046270) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 211,2грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 211,2грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 28.02.2025

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко