Ухвала

від 25.02.2025 по справі 915/178/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

25 лютого 2025 року Справа № 915/178/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

при секретарі судового засідання Дюльгер І.М.

за відсутності представників учасників справи

розглянувши матеріали справи № 915/178/18 про банкрутство ТДВ Миколаївське підприємство Ера

кредитори:

1) Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001);

2) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008);

банкрут: Товариство з додатковою відповідальністю Миколаївське підприємство Ера (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030);

ліквідатор: арбітражний керуючий Сорокін Олексій Олександрович (адреса: вул. Дружби, 23, м. Миколаїв, 54049)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/178/18 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївське підприємство Ера (ТДВ МП Ера); постановою від 23.07.2018 визнано товариство банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру; 28.09.2021 ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сорокіна О.О.

На розгляд суду у дане судове засідання у т.ч. призначено клопотання арбітражного керуючого Репченко Ю.А. (вих.. № 02-01/2 від 20.12.2024) про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого Репченко Ю.А. за виконання повноважень ліквідатора ТДВ МП Ера а також витрат, понесених при здійсненні повноважень.

Розгляд указаного клопотання ухвалою суду від 03.01.2025 було призначено на 03.02.2025.

Ухвалою від 03.02.2025, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи у т.ч. й клопотання арбітражного керуючого Репченко Ю.А. відкладено на 25.02.2025.

Ухвала надіслана сторонам до Електронних кабінетів ЄСІТС, на юридичні адреси (у разі відсутності електронного кабінету). Крім цього, вказану ухвалу оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до положень законодавства. Всі попередні ухвали також оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Суд зауважує, що отримання адресатами кореспонденції, надісланої на зазначені ними адресами знаходиться поза компетенцією суду та є виключно суб`єктивною поведінкою сторони.

За такого, суд вважає, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання арбітражного керуючого Репченко Ю.А. про стягнення винагороди та витрат.

У судове засідання учасники справи представників не скерували, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надали.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

Згідно частини 1статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасники провадження мали достатньо часу для надання суду заяв, клопотань чи заперечень стосовно призначеного до розгляду у дане судове засідання клопотання арбітражного керуючого Репченко Ю.А.

З огляду на те, що судом вжиті усі належні заходи щодо повідомлення учасників у справі про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи на те, що судом не визнавалася обов`язковою участь представників у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду клопотання арбітражного керуючого Репченко Ю.А. щодо винагороди та витрат, а тому вважає можливим його розглянути у даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно приписів ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 233 ГПК України, 25.02.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без їх проголошення.

Дослідивши матеріали справи в частині розгляду клопотання арбітражного керуючого Репченко Ю.А., суд приходить до такого.

Постановою від 23.07.2018 ТДВ Миколаївське підприємство Ера визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Репченко Ю.А.

02.07.2020 за клопотанням арбітражного керуючого Репченко Ю.А. суд припинив її повноваження як ліквідатора ТДВ Миколаївське підприємство Ера.

Ухвалою від 04.11.2024 суд затвердив звіт арбітражного керуючого Репченко Ю.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Репченко Ю.А. за виконання повноважень ліквідатора ТДВ Миколаївське підприємство Ера станом на 01.06.2020 у сумі 169720,00 грн. та про витрати понесені під час виконання повноважень ліквідатора ТДВ Миколаївське підприємство Ера станом на 01.06.2020 у розмірі 2239,94 грн.

Клопотанням від 20.12.2024 арбітражний керуючий Репченко Ю.А. просить суд стягнути з кредиторів ТДВ Миколаївське підприємство Ера затверджені судом грошову винагороду та понесені витрати арбітражного керуючого загалом у розмірі 171959,00 грн пропорційно визнаних судом кредиторських вимог. Заявниця обґрунтовує клопотання Міжнародними Конвенціями, Конституцією України та правовою позицією Верховного Суду України.

З матеріалів справи вбачається, що у ліквідаційній процедурі оплата грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат не здійснювалось.

Згідно з статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини в рішенні від 28.03.2006 у справі Броньовський проти Польщі зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України (ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства).

Статтею 12 Кодексу передбачене, зокрема, право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Кодексом передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого: 1) авансування коштів заявником (кредиторами або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

При цьому Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Відмову від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року, ратифікованої Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифікованої Україною 05.10.2000, резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року, тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, - така оплата має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

При цьому слід зазначити, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам законодавства про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі 912/1783/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18 викладено правові висновки, згідно з якими, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Таким чином, той факт, що майна у справі наразі не виявлено майна, а також, що кредиторами не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено як попереднім законодавчим актом, що регулював процедуру ліквідації банкрута, так і чинним Кодексом України з процедур банкрутства, не звільняє кредиторів від обов`язку платити ліквідатору за виконання повноважень.

За такого, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредитора є правомірним.

З огляду на викладене, клопотання арбітражного керуючого Репченко Ю.А. про стягнення на її користь грошової винагороди та витрат з кредиторів пропорційно визнаним вимогам підлягає задоволенню.

Загальна сума визнаних судом вимог кредиторів згідно ухвали суду від 04.10.2018 становить 4459772,24 грн, зокрема: вимоги податкового органу складають 3969212,28 грн, вимоги пенсійного фонду 34064,56 грн, вимоги фонду соціального страхування 456495,96 грн.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 29.08.2023 було замінено кредитора - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 41318030) на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) у зв`язку з припиненням Фонду соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023.

Отже, наразі кредиторами у справі є:

1) Головне управління ДПС у Миколаївській області, визнані судом вимоги якого складають 3969212,28 грн, що становить 89% від загального розміру визнаних судом вимог кредиторів;

2) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, визнані судом вимоги складають 490559,96 грн (34064,00+ 456495,96), що становить 11% від загального розміру визнаних судом вимог кредиторів.

Виконавши перевірку розрахунку арбітражним керуючим сум грошової винагороди, підлягаючих до стягнення з кредиторів пропорційно сум вимог кредиторів, визнаних судом, суд встановив, що указаний розрахунок є арифметично неправильним.

Так, за підрахунком суду оплата грошової винагороди та витрат арбітражному керуючому Репченко Ю.А. має здійснюватися кредиторами в наступних розмірах:

1) Головному управлінню ДПС у Миколаївській області належить сплатити арбітражному керуючому Репченко Ю.А. 153043,51 грн (89% від загальної суми винагороди та витрат);

2) Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області належить сплатити арбітражному керуючому Репченко Ю.А. 18915,49 грн (11% від загальної суми винагороди та витрат).

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Керуючись ст. 2, 12, 30, 18, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання арбітражного керуючого Репченко Ю.А. про стягнення грошової винагороди та витрат, понесених при здійсненні повноважень ліквідатора ТДВ Миколаївське підприємство Ера.

2. Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027; вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001) на користь арбітражного керуючого Репченко Юлії Анатоліївни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №915 видане Міністерством юстиції України від 16.05.2013; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; вул. Троїцька, 244, м. Миколаїв, 54031) грошову винагороду у сумі 153043,51 грн.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159; вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020) на користь арбітражного керуючого Репченко Юлії Анатоліївни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №915 видане Міністерством юстиції України від 16.05.2013; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; вул. Троїцька, 244, м. Миколаїв, 54031) грошову винагороду у сумі 18915,49 грн.

4. Видати накази.

5. Ухвалу надіслати учасникам провадження у справі, арбітражному керуючому Репченко Ю.А. ( АДРЕСА_1 ) та Південному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції у Миколаївській області (ел.пошта: info@mk.minjust.gov.ua).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено і підписано 28.02.2025.

Суддя Т.М. Давченко