Постанова

від 27.02.2025 по справі 922/3346/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 922/3346/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024

(головуючий Шутенко І. А., судді: Слободін М. М., Тихий П. В.)

у справі за позовом Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича

до Акціонерного товариства "Харківобленерго",

за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Приватного підприємства "АН "Рестріелт",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011",

3) Обслуговуючого кооперативу "ЖБК КИМ",

4) Обслуговуючого кооперативу "Дубки-Харків",

про зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2024 року Фізична особа - підприємець Мігунов Володимир Іванович (далі - далі ФОП Мігунов В. І., позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго", відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача перерахувати об`єм і вартість послуг, наданих у період з січня 2019 року по вересень 2024 року на підставі договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії від 07.10.2015 № 4-2692С, від 27.06.2013 № 012522 та від 01.12.2016 № 734/050116, за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, установленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), та відобразити у рахунках й актах приймання - передачі послуг з розподілу електричної енергії. Крім того, просив перерахувати штрафні санкції за період дії воєнного стану.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він є споживачем електричної енергії як мешканець багатоквартирного будинку, тоді як відповідач незаконно застосував до нього комерційний тариф, що спричинило завищення вартості послуг з розподілу електричної енергії. До того ж нарахування штрафних санкцій у період воєнного стану незаконне.

3. ФОП Мігунов В. І. також просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу в особі будь-яких його органів, представників, працівників, та/або контрагентів учиняти (у тому числі, але не виключно, за зверненням будь-яких третіх осіб) будь-які дії та/або бездіяльність, що можуть мати наслідком припинення чи обмеження електропостачання та/або розподілу електричної енергії для потреб квартир та/або нежитлових приміщень у об`єктах нерухомості, включаючи багатоквартирні житлові будинки та їх частини, за названими вище адресами.

4. На обґрунтування необхідності вжиття цих заходів посилався на те, що його повідомлено про припинення з 01.10.2024 розподілу електроенергії за названими вище договорами внаслідок наявності заборгованості, тоді як він вважає завищеною вартість послуг з розподілу електроенергії і незаконним нарахування штрафних санкцій у період воєнного стану. До того ж у справі № 922/468/22 вирішується спір щодо порядку застосування тарифів на постачання електричної енергії, у тому числі за договорами за названими вище адресами. На переконання заявника, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову може бути припинено або обмежено подачу електроенергії, що загрожує реалізації прав та інтересів побутових споживачів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. 30.09.2024 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу про задоволення заяви ФОП Мігунова В. І. про вжиття заходів забезпечення позову.

6. Мотивував її тим, що у разі невжиття таких заходів до вирішення цього спору може відбуватися припинення або обмеження подачі розподілу електроенергії. До того ж таке припинення/обмеження ставить під загрозу реалізацію прав та інтересів побутових споживачів мешканців багатоквартирних будинків, зокрема, припинення або обмеження подачі електроенергії або її розподілу призведе до зупинки ліфтів будинків, насосного обладнання, відключення системи водопостачання усередині будинку до усіх співвласників; позбавить співвласників можливості безпечно пересуватися по прибудинковій території, призведе до неможливості обслуговування сантехнічного обладнання у підвальних приміщеннях та на технічних поверхах тощо.

7. 05.11.2024 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про скасування цієї ухвали й ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні цієї заяви ФОП Мігунова В. І. з тих підстав, що вжиття заходів забезпечення позову не відповідає принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

8. ФОП Мігунов В. І. оскаржив цю постанову суду апеляційної інстанції і в касаційній скарзі просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

9. Касаційне провадження відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

10. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", та пункт 1 постанови цієї ж Комісії від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", а також порушив статті 136, 137 названого вище Кодексу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

11. АТ "Харківобленерго" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, наполягаючи на тому, що предметом спору у цій справі є зобов`язання провести перерахунок об`ємів та вартості послуг і заявлені заходи забезпечення позову не співмірні з такими позовними вимогами.

Позиція Верховного Суду

12. Спір у цій справі виник унаслідок незгоди позивача з нарахованими йому АТ "Харківобленерго", як оператором системи розподілу, об`ємами послуг з розподілу електричної енергії та сумами до сплати, які, як він вважає, обчислені за завищеними тарифами.

13. Підставою для забезпечення позову стало направлення відповідачем позивачеві повідомлень про припинення розподілу електроенергії.

14. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (частина перша статті 136 ГПК України). Позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 137 цього ж Кодексу).

15. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

16. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

17. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

18. Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

19. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).

20. Предметом спору у цій справі є вимоги про зобов`язання провести перерахунок обсягів і вартості послуг з розподілу електричної енергії, адже позивач не згоден із застосуванням до нього комерційного тарифу, а не тарифу як для населення. Тобто між сторонами наявний спір щодо обсягів заборгованості, на забезпечення якого з метою недопущення порушення прав позивача, пов`язаних з його відключенням від електропостачання, він просив суд заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за названими вище договорами.

21. Слід звернути увагу на те, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, вони можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

22. Обрання належного предмета спору і заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

23. Оскільки між сторонами виник спір щодо обсягів і застосування тарифів за послуги з розподілу електричної енергії, то захід забезпечення позову, про вжиття якого просить позивач, щодо заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за названими вище договорами, не співвідноситься зі спірними правовідносинами, позаяк така заборона жодним чином не буде впливати на наявність/відсутність або розмір заборгованості, а також не буде забезпечувати право ФОП Мігунова В. І. на перерахунок об`ємів і вартості послуг. Тобто позов щодо встановлення дійсного розміру заборгованості за послуги з розподілу електроенергії не може бути забезпечено у спосіб заборони вчинення дій з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за названими вище договорами, оскільки така заборона не забезпечує у разі його задоволення права позивача на перерахунок об`ємів і вартості послуг та виставлення йому нових рахунків. Право позивача вимагати вчинення дій з перерахунку і виставлення нових рахунків не буде ускладнене внаслідок вчинення відповідачем дій по припиненню та/або обмеженню постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії. Заборона суду вчиняти дії відповідно до закону, яка не сприяє виконанню рішенню суду, не лише не забезпечує балансу інтересів сторін, а є надмірним втручанням у права та обов`язки відповідача.

24. Тому заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії відносно припинення/обмеження електропостачання споживачу у зв`язку з існуванням заборгованості останнього не відповідають принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що правильно зазначено судом апеляційної інстанції.

25. Слід також зауважити на тому, що позивач заперечує саме розмір заборгованості за розподіл електроенергії, а не факт існування такої заборгованості взагалі. Позов у цій справі стосується перерахунку об`ємів вартості послуг, а вжиті заходи (заборона вчиняти дії/бездіяльність на майбутнє) жодним чином не забезпечують заявнику досягнення ним справедливого та ефективного захисту порушених прав чи охоронюваних законом інтересів за допомогою обраного ним способу захисту. Отже, відсутній зв`язок між заходом забезпечення позову і предметом позову, тому заходи забезпечення позову не є співмірними.

26. Скаржник у касаційній скарзі також посилався на те, що АТ "Харківобленерго" відмовилося виконувати норму абзацу 4 пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", на тій підставі, що вона стосується лише відключення електричної енергії, ініційоване постачальником послуг, а не оператором системи розподілу, що змусило його заявити про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

27. Утім, як правильно зауважив апеляційний господарський суд, АТ "Харківобленерго" є оператором системи розподілу і не є суб`єктом постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його. Тому вжиття заявлених позивачем заходів не може скеровуватися до відповідача.

28. Решта доводів касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судами обставин. Наведене у сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги. При цьому посилання скаржника на правові висновки щодо застосування положень статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено у тексті касаційної скарги, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідна оцінка наданих заявником доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, здійснюється судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин конкретної справи.

29. Тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

31. За змістом частини першої статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

32. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 922/3346/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

О. Кролевець