Постанова

від 26.02.2025 по справі 924/46/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 924/46/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (колегія суддів: Мельник О. В. - головуючий, Петухов М. Г., Гудак А. В.) та рішення рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.04.2024 (суддя Гладюк Ю. В.)

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ"

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування та повернення земельних ділянок

за участю:

прокурора: Валевач М. М. (посвідчення)

відповідача: Місяць А. П. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (далі - ПАТ "Мотор Січ"), в якому просив усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування ПАТ "Мотор Січ" на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га); 6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га); 6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га); 6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га); 6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га); 6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га), та усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом зобов`язання ПАТ "Мотор Січ" повернути їх Волочиській міській раді.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Користовецькою сільською радою не приймалося рішення про надання у постійне користування відповідачу земельної ділянки площею 101,5 га, а державний акт виданий на підставі підробленого рішення сесії сільської ради, тому право користування на земельні ділянки набуто з порушеннями, а подальша реєстрація права в державному реєстрі є також неправомірною та підлягає скасуванню.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, позов задоволено.

2.2 Судові рішення мотивовано тим, що відповідач набув право постійного користування земельною ділянкою протиправно, оскільки рішення про відведення у користування спірної земельної ділянки даному підприємству розпорядником не приймалось, юридичне оформлення права користування відповідача відбулось на підставі підробленого рішення та державного акта на право постійного користування, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

2.3 При цьому суд вказав про відсутність підстав для застосування заявленої позовної давності, оскільки ці приписи поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі ПАТ "Мотор Січ" просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове рішенням, яким у позові відмовити.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права за виключними випадками, які передбачені пунктами 1, 4 (з посиланням на пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)) частини 2 статті 287 ГПК України, а саме:

- частину 1 статті 92 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18; частину 6 статті 75 ГПК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 914/305/22 та від 01.11.2022 у справі № 138/794/18; частину 1 статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 909/392/19;

- суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи.

3.3 У відзиві прокурор зазначає, що жодна з наведених скаржником правових позицій Верховного Суду не є релевантною до цієї справи. Також зазначає, що суди надали оцінку усім доказам, поданим сторонами, натомість відповідач не надав належних та вірогідних доказів, які б свідчили про законність перебування спірних земельних ділянок у нього на праві постійного користування ще до оформлення підробленого рішення та державного акта, при цьому під час розгляду справи в суді першої інстанції клопотання про призначення експертизи не заявляв. Тому прокурор просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

3.4 Подані 17.02.2025 скаржником додаткові пояснення, не можуть бути прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою з огляду на положення частини 1 статті 298 ГПК України, а тому згідно частини 2 статті 118 ГПК України залишаються без розгляду.

4. Мотивувальна частина

4.1 Із встановлених судами обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 ., яка з 12.11.1998 здійснювала повноваження Користовецького сільського голови Волочиського району Хмельницької області, діючи в інтересах ВМЗ ВАТ "Мотор Січ", достовірно знаючи, що 12.11.1998 на засіданні третьої сесії XXIII скликання Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області рішення про закріплення в постійне користування Волочиському машинобудівному заводу ВАТ "Мотор Січ" земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території колишньої Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, на голосування не виносилось та відповідно не приймалось, склала, підписала та скріпила відтиском круглої гербової печатки Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення № 20 від 12.11.1998 "Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ", яким закріплено в постійне користування за Волочиським машинобудівним заводом земельну ділянку площею 101,5 га для ведення підсобного сільського господарства та видано державний акт серії ІІ-ХМ №001304 від 02.12.1998 на право постійного користування цією земельною ділянкою, в якому підставою для його видачі зазначила вищевказане рішення.

4.2 У 2014 році ДП "Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вищевказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості), внаслідок чого земельна ділянка була поділена на дві земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 6820983600:02:012:0001 (площа 98,5642 га); 6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га).

4.3 Надалі ПП "Проекція" у 2016 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6820983600:02:012:0001, внаслідок чого земельна ділянка була поділена на чотири земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 6820983600:02:012:0604 (площа 91,8017 га); 6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га);6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га); 6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га).

4.4 Крім того, у 2018 році ПП "Проекція" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу, земельної ділянки з кадастровим номером 6820983600:02:012:0604, внаслідок чого земельна ділянка була поділена на дві земельні ділянки з наступними кадастровими номерами 6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га); 6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га).

4.5 Як наслідок, земельна ділянка для ведення підсобного сільського господарства площею 101,5 га була поділена на 6 земельних ділянок з наступними кадастровими номерами:

1) 6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га);

2) 6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га);

3) 6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га);

4) 6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га);

5) 6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га);

6) 6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га).

4.6 22.02.2023 Волочиським районним судом Хмельницької області завершено судовий розгляд кримінального провадження № 42022242220000032 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1, 2ст. 366 КК України за фактом підробки рішення сесії Користовецької сільської ради від 12.11.1998 та державного акта серії ІІ-ХМ № 001304 від 02.12.1998. Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 22.02.2023 у справі № 671/309/23 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1, 2 ст. 366 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

4.7 Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів також встановили, що під час досудового розслідування кримінального провадження було проведено судові технічні експертизи документів від 04.11.2022, 07.11.2022, відповідно до висновків яких:

1) у документі "Протокол третьої сесії Користовецької сільської ради XXIII скликання від 12.11.1998" запис зі змістом "10. Про інвентаризацію земель, підприємств, організацій, та установ" був додрукований до основного тексту на сторінці під № 1;

2) запис зі змістом "СЛУХАЛИ: ОСОБА_2 про закріплення за Волочиським машзаводом земельну ділянку площею 101.6 га в постійне користування" був додрукований до основного тексту на сторінці під № 4 протоколу;

3) у документі "Протокол третьої сесії Користовецької сільської ради XXIII скликання від 12.11.1998" на сторінці № 4 спочатку був виконаний текст із змістом: "Секретар сільської ради", потім нанесений відтиск печатки, потім текст із змістом "ПОСТАНОВИЛИ: Проект рішення по даному питанню прийняти як рішення сесії";

4) реєстраційний номер рішення сесії Користовецької сільської ради від 12.11.1998 № 20 "Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ" піддавався зміні шляхом нанесення запису із змістом "20" на початковий запис із змістом "14".

4.8 Суди встановили, що висновки експертів є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ГПК України в підтвердження підроблення рішення сільської ради та виданого на підставі нього державного акта.

4.9 При цьому суди зазначили, що відповідно до інформації архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації від 10.11.2023, в управлінській документації Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області (рішення виконавчих комітетів та сесій ради) за період з 09.12.1993 по 12.11.1998 рішення про передачу Волочиському машинобудівному заводу ПАТ "Мотор Січ" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 101,5 га в постійне користування відсутнє. В дійсності рішенням відповідної сесії ради з такими ж реквізитами (№ 14 від 12.11.1998) вирішувалося питання про уточнення бюджету сільської ради за 1998 рік, а не питання про відведення відповідачу в постійне користування спірних земельних ділянок на території Користовецької сільської ради.

4.10 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

4.11 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.12 Тобто згідно із вказаним положенням підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Щодо частини 1 статті 92 ЗК України

4.13 У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що суди неправильно застосували цю норму та не врахували висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, щодо її застосування.

4.14 За змістом частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

4.15 У наведеній скаржником постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

4.16 Однак за встановленими судами обставинами цієї справи ПАТ "Мотор Січ користується спірною земельною ділянкою, набутою не у встановленому законодавством порядку.

4.17 Таким чином, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи вказану правову норму, виходила з інших фактичних обставин справи (колгоспний ринок та кооперативний ринок є однією і тією ж юридичною особою, якій 27.05.1994 видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою), а тому у такому разі відсутні підстави вважати, що правовідносини у справах є подібними.

Щодо частини 6 статті 75 ГПК України

4.18 У касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що оскільки в межах кримінального провадження не було постановлено обвинувального вироку, який набрав законної сили та не було встановлено беззаперечного факту службового підроблення (фальсифікації) протоколу третьої сесії Користовецької сільської ради ХХІІІ скликання від 12.11.1998 та рішення "Про інвентаризацію земель підприємств, організацій, установ" від 12.11.1998 № 14, а, отже, в ході розгляду господарської справи № 924/46/24 не було встановлено факту службового підроблення таких документів.

4.19 На переконання скаржника, наявні в матеріалах справи висновки експерта можуть говорити лише про доповнення змісту документа, додрукування нових реквізитів, виправлення, коригування, чи іншу зміну, однак, в цілому не містять жодних ознак службового підроблення офіційного документа.

4.20 При цьому зазначає про те, що саме по собі відкриття кримінального провадження, проведення досудового розслідування, слідчих дій, проведення експертиз, прийняття ухвали про закриття кримінального провадження не є належними та достатніми доказами вчинення службового підроблення документа, без наявності обвинувального вироку, який набрав законної сили. Таке правозастосування частини 6 статті 75 ГПК України підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 12.12.2023 у справі № 914/305/22 та від 01.11.2022 у справі № 138/794/18, які є обов`язковими для врахування судами першої та апеляційної інстанції при розгляді спору.

4.21 Згідно з частиною 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

4.22 Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції, враховуючи положення частини 6 статті 75 ГПК України, зазначив, що за відсутності вироку такі обставини (факти) не є преюдиційними, а тому встановлюються/спростовуються у загальному порядку на підставі наявних у матеріалах справи доказів. У такому разі матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах (якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України) та оцінив висновки експертів за результатами проведення судових технічних експертиз документів поряд з іншими наявними у справі доказами за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд апеляційної інстанції при цьому врахував постанову Верховного Суду від 18.012024 у справі № 910/114/19, в якій суд касаційної інстанції не погодився з висновками судів попередніх інстанції про неможливість використання матеріалів кримінального провадження та протоколу огляду у цій господарській справі, через відсутність вироку суду, що набрав законної сили.

4.23 У постанові від 12.12.2023 у справі № 914/305/22 Верховний Суд зазначив, що саме по собі проведення досудового розслідування за ознаками вчинення злочину за фактом незаконного заволодіння спірною земельною ділянкою, за умови відсутності належного доказу - такого, що набрав законної сили, обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні, не може свідчити про підроблення документа, зокрема, державного акта. Разом з тим, скасовуючи судові рішення у цій справі та передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області колегія суддів урахувала, що вміщений в оскаржуваних рішенні та постанові висновок місцевого та апеляційного господарських судів про відмову в позові є передчасним, оскільки не відповідає висновку про видачу державного акта на право власності (постійного користування) на земельну ділянку саме на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, викладений в постановах Верховного Суду (пункт 52).

4.24 У постанові від 01.11.2022 у справі № 138/794/18 Верховний Суд вказав, що прокурором не надано жодної інформації щодо порушення кримінальних проваджень за фактом відсутності рішень Ярузької сільської ради та щодо інформації внесеної посадовими особами до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, вказані в документах дані можуть свідчити як про описки, так і про вчинення кримінальних правопорушень, а сама відсутність рішення сільської ради в архіві не може однозначно свідчити про те, що таке рішення взагалі не видавалось, оскільки прокурором не досліджувалось питання передання такого рішення до архіву у встановлені строки та належне його зберігання у архіві.

4.25 Таким чином, відсутні підстави вважати, що правовідносини у справах є подібними.

Щодо частини 1 статті 391 ЦК України

4.26 У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що предметом доказування у цій справі є не наявність чи відсутність волевиявлення, а саме існування протиправного вчинення перешкод у користування позивачеві земельною ділянкою, чого на думку скаржника не було встановлено в ході розгляду даної справи, а суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.05.2020 у справі № 909/392/19 щодо застосування цієї норми. Тому скаржник вважає, що відсутні підстави для застосування наслідків негаторного позову, передбачені частиною 1 статті 391 ЦК України

4.27 Відповідно до частини 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

4.28 Колегія суддів зазначає, що у наведеній скаржником справі позов був заявлений про усунення перешкод у користуванні недобудованим фортифікаційним комплексом шляхом безперешкодного доступу власників товариства, його працівників, підрядників, транспорту та механізмів через контрольно-пропускний пункт. Верховний Суд постановою від 27.05.2020 скасував судові рішення та передав справу на новий розгляд, оскільки останні вдалися до встановлення обставин набуття позивачем права власності на недобудований фортифікаційний комплекс, тобто фактично розглянули спір про визнання права власності на зазначене нерухоме майно за позивачем, що не відповідає підставам таких позовів. Тоді як обставини порушення прав позивача щодо користування недобудованим фортифікаційним комплексом та відповідні докази на підтвердження такого порушення, що є підставами таких позовів та підлягає встановленню під час розгляду справи, судами не встановлювалися і не досліджувалися, тому висновки господарських судів про наявність правових підстав для задоволення позову слід вважати передчасними.

4.29 З урахуванням викладеного, відсутні підстави вважати, що правовідносини у наведених скаржником справах є подібними із правовідносинами у справі, що переглядається у касаційному порядку.

Щодо випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України

4.30 За положенням пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

4.31 У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що 10.10.2024 ухвалою суд апеляційної інстанції відмовив йому у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

4.32 Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначив, що зважаючи на межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені ГПК України, призначення експертизи та як наслідок прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто, без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному учаснику процесу більш сприятливі, аніж іншому учаснику процесу умови в розгляді конкретної справи.

4.33 З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що суд мотивував свою відмову задоволенні клопотання, і такі мотиви ґрунтуються на наведених ним положеннях ГПК України, а тому відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у його задоволенні як про це зазначає скаржник у касаційній скарзі.

4.34 Інші посилання скаржника на порушення норм процесуального права не мотивовані з посиланням на відповідні виключні випадки касаційного оскарження, передбачені частиною 2 статті 287 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.35 Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.36 За вказаних обставин касаційне провадження, відкрите відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.37 Згідно з частиною 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.38 Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а в іншій частині касаційного провадження за виключним випадком, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, про відсутність підстав для скасування судових рішень за мотивів, викладених скаржником у касаційній скарзі, оскільки доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не підтвердилися.

4.39 З урахуванням положень статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" у справі № 924/46/24 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, відкрите за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, закрити.

В іншій частині касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.04.2024 у справі № 924/46/24.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач