Рішення

від 26.02.2025 по справі 302/1665/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1665/24

2/302/53/25

Номер рядка звіту 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

26.02.2025 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю: секретар судового засідання Липей В.В.,

представник відповідачки-адвокат Гренджа В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Гренджа В.Ю., про надання додаткового строку для прийняття спадщини терміном два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки

14.11.2024 року позивачка звернулася до суду з вищенаведеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог вона зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати, ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за тією ж адресою розміром 0,2845 га, що належали померлій ОСОБА_3 на засадах приватної власності. Позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає, тому вона вважає себе єдиною спадкоємцем, яка турбувалася за померлою, проживала з нею на час смерті, поховала ОСОБА_3 належним чином своїм коштом, у оформленні спадщиною жодним терміном не обмежена, до нотаріальної контори протягом шести місяців не зверталася. Крім того, позивачка зазначає, що після смерті матері її стан здоров`я різко погіршився. Також вона звернулася до адвоката, який підтвердив, що під час воєнного стану всі строки перервано і вони почнуть діяти після трьох місяців після закінчення воєнного стану. Випадково у жовтні 2024 року позивачка дізналася, що спадковий будинок виставлений на продаж відповідачкою (дочкою брата позивачки). Позивачка, звернувшись до нотаріуса, дізналася, що фактично пропустила строк прийняття спадщини, а небога ОСОБА_2 прийняла спадщину. Позивачка зазначає, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини із наступних поважних причин: - як єдина спадкоємиця першої черги, що фактично проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вона вважала себе особою, яка відповідно до статей 1268 - 1269 ЦК України є такою, що «автоматично» прийняла спадщину; - увесь час після смерті матері вона дуже погано почувалася через хронічні хвороби й до сьогоднішнього дня переймається здоров`ям і постійно звертається до медичних установ; - протягом 2022-2024 років також суттєво погіршився її психологічний стан, на який значно вплинуло та впливає ряд причин, таких як: смерть близької людини, воєнний стан, погіршення соціальних умов, самітність, важкі умови життя на маленьку пенсію, відсутність роботи тощо; - повірила фахівцям у галузі права про те, що вона не обмежена строком на прийняття спадщини, у зв`язку з воєнним станом.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від:

-15.11.2024 року забезпечено позов шляхом накладення арешту у виді заборони відчуження на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,2845 га, яка знаходиться в урочищі «Біля житлового будинку» на території Міжгірської селищної ради;

-15.11.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання;

-13.01.2025 року витребувано від Міжгірської державної нотаріальної контори Закарпатської області належним чином засвідчену копію спадкової справи №75/2022 заведеної за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ;

-13.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті;

- 07.02.2025 року витребувано від: КНП «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на стаціонарному, або амбулаторному лікуванні у період з 22.07.2022 по 14.11.2024; Приватного підприємства «Асклепій» інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на стаціонарному, або амбулаторному лікуванні у період з 22.07.2022 по 14.11.2024; Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» інформацію щодо обліку робочого часу (табель робочого часу) у період з 22.07.2022 по 14.11.2024 ОСОБА_1 паспортиста гуртожитку № НОМЕР_1 Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»; Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину кордону України у період з 22.07.2022 по 14.11.2024 громадянкою України ОСОБА_1 .

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

09.12.2024 року представник відповідачки-адвокат Гренджа В.Ю. в інтересах ОСОБА_2 подала суду відзив на позовну заяву з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог, який обґрунтований таким.

Сторона відповідача не заперечує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована до дня смерті в АДРЕСА_1 , на день її смерті за цією адресою з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований. Відповідачка визнає, що організацією поховання ОСОБА_3 займалась позивачка (її дочка), яка постійно проживає у м.Ужгород. Позивачка стверджує, що до спадкового майна ОСОБА_3 належить житловий будинок під АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,2845 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 , іншого майна не має. Ці обставини не відповідають дійсності виходячи з наступного. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно померлої, до спадкової маси входить: - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка загальною площею 0,2845 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_3 згідно Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗК №030969; - 1/4 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право на яку мала за життя померла ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом до майна померлого сина ОСОБА_4 . Позивачка не є єдиним спадкоємцем першої черги за законом до майна померлої ОСОБА_3 , виходячи з того, що батько відповідачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько відповідачки помер раніше за свою матір ОСОБА_3 . За цих підстав відповідачка ОСОБА_2 , є спадкоємцем першої черги за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_3 . Відповідачка у визначений законом строк спадщину за майном померлої баби ОСОБА_3 прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Міжгірської державної нотаріальної контори. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини, у встановлений законом строк не звертався, рішення суду щодо продовження строку для прийняття спадщини за майном померлої ОСОБА_3 до Міжгірської державної нотаріальної контори не надходили. Позивачка є рідною донькою померлої ОСОБА_3 . ОСОБА_1 достовірно знала про смерть матері, бо здійснила організацію її поховання. На думку відповідачки, позивачка не збиралася оформляти спадщину допоки не побачила оголошення про продаж будинку АДРЕСА_2 . Крім того, ОСОБА_1 проживає постійно на території України, зокрема в Закарпатській області місто Ужгород. Позивачка має вищу освіту, на час смерті матері позивачці виповнилося повних 60 років, тобто така є працездатною особою не похилого віку. Закарпатська область є найбільш безпечною територією на Україні в період оголошення в Україні військового стану, активних бойових дій в області не відбувається та ніколи і не відбувалось. Тому, за вищенаведеного у позивачки, на переконання відповідачки, не було жодних перешкод подати нотаріусу протягом шести місяців з дня смерті матері заяву про прийняття спадщини. Позивачкою не надано суду жодного належного доказу на підтвердження обставин наведених нею у позові та на підтвердження поважності причини пропуску нею стоку для прийняття спадщини, а саме підтвердження її перебування на стаціонарному лікуванні, показання свідків, довідку з територіальної громади. Обставини наведені в позові позивачкою не відповідають дійсності та є спотвореними. Крім того, відповідачка зазначає, що поновлення порушених, на переконання позивача, прав призведе до втручання у право власності відповідача, що не відповідатиме принципу пропорційності, а також до порушення принципу правової визначеності стосовно іншого спадкоємця, який добросовісно реалізував власні цивільні права.

23.12.2024 року позивачка подала відповідь на відзив, де зазначила наступне. Доводи відзиву стосовно складу спадщини жодного правового значення не мають, оскільки стосуються предмету розгляду цієї справи і виходять за межі позовних вимог. Твердження відповідачки щодо небажання позивачкою прийняти спадщину є її лише припущенням. Позивачка зазначає, що та обставина, що вона не проживала на момент смерті з матір`ю не відповідає дійсності. Адже саме вона займалась похованням матері, а довідка селищної ради від 03.10.2022 року не може бути взята до уваги, оскільки підписана одноосібно секретарем, а не комісійно. При цьому саме позивачка певний час до смерті матері і на момент її смерті фактично проживала з нею, що підтверджується довідкою про надання відпустки та довідкою про виклик екстреної медичної допомоги. На переконання позивачки доводи відзиву не спростовують доводів позовної заяви, носять характер припущень, відтак відзив має бути відхиленим як безпідставний і необґрунтований.

Позивачка в судове засідання на розгляд справи не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи за її відсутності з позицією підтримки позову. Крім того, просила суд під час дослідження доказів звернути увагу, чи при поданні заяви про прийняття спадщини відповідачка зазначила інших спадкоємців, чи містили матеріали спадкової справи повідомлення на її адресу як спадкоємця першої черги, чи вживав нотаріус дії по встановленню всього кола спадкоємців.

Представник відповідачки у залі судового засідання просила відмовити у задоволенні позову, взяти до уваги заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, а також обставини, які підтверджені змістом документів, наданих суду в порядку виконання задоволених судом клопотань про витребування доказів. Сторона відповідача акцентує також увагу на тому, що ці документи не підтверджують поважність причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини і спростовують викладені позивачкою обставини про те, що в період строку прийняття позивачка через хворобу не могла подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини.

Оцінивши зміст позову, позиції сторін у поданих ними процесуальних заявах по суті спору, матеріали цивільної справи, суд дійшов до такого висновку.

Встановлені судом обставини

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі міського типу Міжгір`я Хустського району Закарпатської області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка була матір`ю позивачки, ОСОБА_1 , та бабусею по батьківській лінії відповідачки, ОСОБА_2 .

Обряд поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 здійснювала позивачка.

Вищенаведені обставини визнані сторонами, а також підтверджені актами цивільного стану про смерть і родинні зв`язки.

Батько відповідачки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

Згідно з довідкою виконкома Міжгірської селищної ради №1853 від 03.10.2022 року в будинку АДРЕСА_1 , проживала ОСОБА_3 , 1936 р.н., на день її смерті разом з нею ніхто не проживав.

11.10.2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , подала до Міжгірської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом за майном померлої баби ОСОБА_3 за №732.

11.10.2022 року Міжгірською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу №69785485 (номер у нотаріуса 75/2022) за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70288751 від 11.10.2022 року.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заповіту не залишала, що вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №70288414 від 11.10.2022 року.

04.09.2023 року до Міжгірської державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкова справа №75/2022) за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_3 , 1936 р.н., за № НОМЕР_5 , а саме на 1/4 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.09.2023 року №81/02-31 державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої О.І. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за майном померлої ОСОБА_3 на 1/4 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правоустановчі документи на 1/4 частки зазначеного будинку та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеної частки у праві власності на житловий будинок. Крім того, цією постановою нотаріус встановила, що померла ОСОБА_3 на день своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; на момент її смерті разом з нею постійно ніхто не проживав; на випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт не складала; ОСОБА_2 спадщину за майном померлої баби ОСОБА_3 , прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Міжгірської державної нотаріальної контори; ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини, у встановлений законом строк не звертався, рішення суду щодо продовження строку для прийняття спадщини за майном померлої ОСОБА_3 до Міжгірської державної нотаріальної контори не надходили.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі №302/1691/23 від 27.09.2023 року визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 1/4 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємицею за законом п`ятої черги після смерті бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це рішення набрало законної сили 30.10.2023 року.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі №2-556/2002 від 10.12.2002 року визнано за ОСОБА_5 право на 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , як виділення частки спільного майна подружжя; визнано за неповнолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право на 1/4 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , як спадкового майна належного їй як спадкоємиці першої черги померлого ОСОБА_4 . Крім цього, цим рішенням встановлено, що відповідачці ( ОСОБА_3 ) належить 1/4 частки зазначеного вище житлового будинку.

Згідно з свідоцтвом на право власності на житловий будинок, яке видане Міжгірською селищною радою 10.06.1999 року №729 на підставі рішення виконкому Міжгірської селищної ради від 10.06.1999 року №27, ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 .

Згідно з реєстраційним посвідченням від 10.06.1999 року Міжгірським БТІ посвідчено, що житловий будинок який розташований в АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок, який виданий Міжгірською селищною радою 10.06.1999 року №729 на підставі рішення виконкому Міжгірської селищної ради від 10.06.1999 року №27.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №030969 від 24.06.1999 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №860, ОСОБА_3 , мешканці АДРЕСА_1 , на підставі рішення Міжгірської селищної ради народних депутатів 9 сесії 23 скликання від 14.06.1999 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2845 га в межах згідно з планом, ця ділянка розташована на території Міжгірської селищної ради в урочищі "Біля житлового будинку" та передана для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Згідно з відповіддю від 19.12.2024 року №Б-63/02-09 КНП «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР проаналізовано аудіозапис від 20.07.2022 о 20 год 19 хв на лінію «103», який здійснено з телефону 0983925942 особою жіночої статі, яка представилась дочкою ОСОБА_3 й здійснила виклик бригади ЕМД за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою №38 від 21.08.2024 року КНП «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 04.04.2023 року по 21.08.2024 року перебувала на Д-обліку і лікуванні.

Згідно з відповіддю КНП «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на ухвалу суду від 07.02.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , задекларована у закладі, однак упродовж 22.07.2022 по 14.11.2024 за даними ЕСОЗ не зверталась до закладу за отриманням медичної допомоги.

Згідно з консультаційними висновками ПП «Асклепій» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , обстежувалась 13.10.2022, 11.01.2023, унаслідок чого їй було встановлено діагноз хронічний ендометрит.

Згідно з відповіддю ПП «Асклепій» на ухвалу суду від 07.02.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за період з 22.07.2022 року по 14.11.2024 року перебувала на амбулаторному лікуванні в Лікувально-діагностичному центрі ПП «Асклепій»; за цей період пацієнткою було здійснено два планові лікувальні візити, а саме 13.10.2022 і 11.01.2023, у результаті чого лікарем було призначено лікування в амбулаторних умовах.

Згідно з витягом з наказу ректора ДВНЗ «Ужгородський національний університет» №82/06-05 від 21.06.2022 року надано ОСОБА_1 паспортисту гуртожитку №5 відпустку без збереження заробітної плати з 20.06.2022 по 30.07.2022 на 41 календарний день.

Згідно з витягом з наказу ректора ДВНЗ «Ужгородський національний університет» №382/06-03 від 28.07.2022 року звільнено 03.08.2022 року, у зв`язку з скороченням посад, згідно з п.1 ст.40 КЗпП України, в тому числі ОСОБА_1 , паспортиста гуртожитку № НОМЕР_1 .

Згідно з табелем обліку робочого часу за липень 2022 року працівників гуртожитку №5 ДВНЗ «Ужгородський національний університет» ОСОБА_1 в липні 2022 року перебувала у відпустці.

Згідно з відповіддю ДПС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у період з 22.07.2022 по 14.11.2024 перетинала державний кордон України: 21.10.2022 виїзд- ПП «Чоп» (Страж); 23.10.2022 в`їзд - ПП «Чоп» (Страж); 05.11.2022 виїзд - ПП «Чоп» (Страж); 15.11.2022 в`їзд - ПП «Чоп» (Страж); 04.06.2024 виїзд - ПП «Чоп» (Дружба); 20.06.2024 в`їзд- ПП «Тиса».

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1223, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі N 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі N 565/1145/17 (провадження N 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61-21447св19).

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 по справі № 333/8115/21.

Позивачка як на поважні причини пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, зокрема посилається на те, що вона вважала себе особою, яка відповідно статей 1268-1269 ЦК України «автоматично» прийняла спадщину та те, що фахівець у галузі права неправильно проконсультував її з приводу строків прийняття спадщини, зокрема в умовах воєнного стану, тому вона була переконана, що не порушує жодних строків.

З цього приводу слід звернути увагу, що 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі - постанова № 164 від 28 лютого 2022 року), яка постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 виключено із постанови № 164 від 28 лютого 2022 року.

Судом встановлено, що спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто спадщина до її майна відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перебіг строку на прийняття спадщини розпочався 23.07.2022 року, а останнім днем строку на прийняття спадщини було 23.01.2023 року.

Суд бере до уваги ту обставину, що на момент відкриття спадщини до майна померлої ОСОБА_3 постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та встановлено, що в умовах воєнного стану в Україні діє правило 10 місяців на прийняття спадщини чи відмови від неї. Хоча, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню, проте суд враховує, що позивачка як пересічний громадянин не могла визначити, який юридичний акт має вищу юридичну силу та підлягає до застосування.

Однак з матеріалів справи вбачається, що позивачка не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не тільки в шестимісячний строк, який передбачений ЦК України, а і в десятимісячний, який встановлювався постановою Кабінету Міністрів України № 164 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Більше того, позивачка у позовній заяві не зазначила, коли саме звернулася до нотаріуса, натомість позов подала до суду 14.11.2024 року. Крім того, суд бере до уваги твердження відповідачки, що Закарпатська область є найбільш безпечним регіоном на території України, де не велися і не ведуться бойові дії, а тому перешкод для звернення до нотаріуса у позивачки не було.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

До аналогічний висновків дійшов ВС КЦС у справі № 720/1079/19 від 11.08.2021.

Позивачка також посилається на проблеми з здоров`ям як на причину пропуску подання заяви про прийняття спадщини. З поданих у справу доказів видно, що позивачка здійснювала обстеження у приватній клініці «Асклепій», вона здійснила два планові лікувальні візити, а саме 13.10.2022 і 11.01.2023, у результаті чого лікарем було призначено лікування в амбулаторних умовах.

Хвороба спадкоємця не є беззаперечно поважною причиною, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, яка перешкоджає їй звернуться до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. При цьому наявні у матеріалах справи консультативні висновки ПП «Асклепій» не містять інформацію про те, що позивачка мала такий стан здоров`я, який перешкоджав зверненню до нотаріуса впродовж строку для прийняття спадщини.

Проте з матеріалів справи вбачається, що позивачка протягом шести- та десятимісячного строку не перебувала на стаціонарному лікуванні, натомість у цей строк вона неодноразово перетинала державний кордон України, що підтверджується поданою ДПС України відповіддю.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що позивачка є дочкою спадкодавця та була обізнана про факт її смерті, більше того саме вона здійснювала обряд поховання, а отже вона була обізнана й про відкриття спадщини у зв`язку з смертю ОСОБА_3 .

Відтак, позивачка могла реалізувати своє волевиявлення на прийняття спадщини після смерті матері як її потенційний спадкоємець першої черги за законом шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса. З огляду на це, не мають істотного значення доводи позивачки про неповідомлення її нотаріусом про відкриття спадщини та встановлення чи не встановлення ним кола спадкоємців. Натомість у відповідачки при подачі заяви про прийняття спадщини не виник обов`язок інформувати нотаріуса про наявність інших спадкоємців.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачка не довела належними, допустимими, достатніми доказами поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для неї, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15.11.2024 року забезпечено позов шляхом накладення арешту у виді заборони відчуження на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,2845 га, яка знаходиться в урочищі «Біля житлового будинку» на території Міжгірської селищної ради згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №030969.

Відповідно до ч.ч.9,10 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З огляду на відмову у задоволенні позову захід забезпечення позову, який передбачений ухвалою суду від 15.11.2024 року, слід скасувати.

Розподіл судових витрат між сторонами

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору слід залишити за позивачкою.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 158 ч.9 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Копію рішення для відома надіслати позивачці та в Міжгірську державну нотаріальну контору.

Скасувати заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,2845 га, яка знаходиться в урочищі «Біля житлового будинку» на території Міжгірської селищної ради, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №030969, який виданий Міжгірською селищною радою 24.06.1999 року на підставі рішення цієї ж ради від 14.06.1999 року, - постановлені за ухвалою суду від 15.11.2024 року (справа №302/1665/24, пр.2/302/484/24).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 28.02.2025 року.

Суддя: В. П. Кривка