Рішення

від 24.02.2025 по справі 759/23844/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/23844/24

пр. № 2-о/759/109/25

24 лютого 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корецької М.С., заявниці ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренко Ростислав Андрійович, Миргородська міська рада про встановлення факту постійного проживання,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників справи

Аргументи заявниці

11 листопада 2024 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 , подана 08 листопада 2024 року адвокатом Жагою Е.Г., про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини.

Заяву обґрунтована тим, що:

- ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- до складу спадщини серед іншого увійшла квартира АДРЕСА_1 ;

- попри те, що мати заявниці була зареєстрована у місті Миргороді Полтавської області, з 2015 року вона проживала разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_2 ;

- встановлення факту постійного проживання необхідне заявниці для доведення прийняття спадщини.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вимогу, викладену в заяві, підтримала. Додатково повідомила, що її мати, ОСОБА_2 , проживала у місті Миргороді Полтавської області. У 2015 році після перенесеного інфаркту, мати переїхала до заявниці у місто Київ. Відтоді вона постійно проживала разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_2 . Місце реєстрації ОСОБА_2 не змінювала, оскільки думала, що повернеться у Миргород. Померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в лікарні в місті Києві.

Позиція заінтересованих осіб

Представник Миргородської міської ради в судове засідання не з`явився. 21 лютого 2025 року через підсистему «Електронний Суд» ЄСІКС представник Миргородської міської ради Степура О.В. подала заяву про розгляд справи без її участі. Проти задоволення заяви не заперечила.

Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренко Ростислав Андрійович у судове засідання не з`явився , про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ІІ. Процесуальні дії суду

18 листопада 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій залучив до участі у справі Миргородську міську раду як заінтересовану особу, витребував у приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренка Р.А. копію спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 , призначив судове засідання на 19 грудня 2024 року.

У зв`язку з неявкою заявниці судове засідання, призначене на 19 грудня 2024 року, суд відклав на 21 січня 2025 року.

21 січня 2025 року суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 24 лютого 2025 року, в якій визнав участь ОСОБА_1 в судовому засіданні обов`язковою.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданим Консульством СРСР в місті Краків, Республіка Польща 11.06.1957, актовий запис № 200 (а.с. 8);

- свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданим відділом запису актів громадянського стану Виконкому Миргородської міської Ради депутатів трудящих Полтавської області 28.06.1983, актовий запис № 143 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25.03.2024, актовий запис № 5288 (а.с. 10).

Згідно з листом приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренка Р.А. № 236/01-16 від 09.12.2024 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ним не заводилася (а.с. 29)

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданим приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок В.В. 30.01.2025 за № 7989932, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася (а.с. 44).

18 жовтня 2024 року приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренко Р.А. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки в установлений законом строк ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини не подала, на день смерті зі спадкодавцем зареєстрована не була (а.с. 11).

Згідно з довідкою, виданою об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро СБ», з 2015 року і до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживала (без реєстрації) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).

Допитані в судовому засідання як свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що є сусідками ОСОБА_1 , проживають в одному будинку на одному поверсі. Родину заявниці знають давно, більше двадцяти років. З 2015 року разом із заявницею та її чоловіком у квартирі АДРЕСА_3 мешкала мати заявниці, ОСОБА_2 . Зазначили, що коли бачилися із матір`ю заявниці, віталися і розмовляли за життя. З 2020 року родина ОСОБА_7 періодично мешкала на дачі в Київській області. Заявниця до дня смерті доглядали свою матір, оскільки та в силу похилого віку мала проблеми зі здоров`ям. Підтвердили, що ОСОБА_2 мешкала у вказаній квартирі до дня своєї смерті.

ІV. Мотиви, оцінка і висновки суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тлумачення зазначених дозволяє виснувати, що перелік фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку є вичерпним. Головне, щоб факт, що підлягає встановленню, мав юридичне значення. Тобто від встановлення факту має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Тлумачення наведених норм свідчить, що для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Отже, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця автоматично не свідчить про те, він постійно не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц; від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19; від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, від 26 квітня 2023 року у справі № 204/1052/20, від 06 листопада 2024 року у справі № 759/20436/23.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі, що розглядається:

- ОСОБА_1 з метою підтвердження права на спадкування звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини;

- надані заявницею письмові докази та показання свідків з достатнім ступенем переконливості підтверджують, що заявниця постійно проживала разом зі своєю матір`ю на день її смерті за адресою: АДРЕСА_2 ;

- установити цей факт в позасудовому порядку заявниця не може, оскільки її мати вже померла.

З огляду на викладене, суд задовольняє заяву повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Заявниця при поданні заяви сплатила судовий збір у сумі 605,60 гривень, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.3991433676.1 від 08.11.2024 (а.с. 1а).

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

За таких обставин, судовий збір відшкодуванню на користь заявниці не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 315, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренко Ростислав Андрійович, Миргородська міська рада про встановлення факту постійного проживання, задовольнити повністю.

Установити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день її смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Заінтересована особа: Миргородська міська рада (місцезнаходження: Полтавська область, місто Миргород, вулиця Незалежності, будинок, 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21051131).

Заінтересована особа: Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренко Ростислав Андрійович (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий).

Повне рішення суду складене 28 лютого 2025 року.

Суддя Ю.В. Кравченко