Рішення

від 27.02.2025 по справі 465/6234/18

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6234/18

2-др/465/13/25

Додаткове

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі №465/6234/18 за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності фірми «Техноком», ОСОБА_4 , державного реєстратора виконкому Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни, з участю третіх сторін без самостійних вимог: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевої Людмили Іванівни, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни про скасування незаконного рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28.06.2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни від 19.06.2018 року про реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ТзОВ фірма «Техноком».

Визнано незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни від 19.06.2018 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ТзОВ фірма «Техноком».

Визнано недійним договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ТзОВ фірма «Техноком» та ОСОБА_4 , посвічений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною від 22.06.2018 року, зареєстрований в реєстрі за №385.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , укладеним між ТзОВ фірма «Техноком» та ОСОБА_4 , посвічений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною від 22.06.2018 року, зареєстрований в реєстрі за №388.

Витребувано у ОСОБА_4 майно у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та повернути його ОСОБА_1 .

Відмовлено у задоволенні позовних вимог до державного реєстратора виконкому Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни.

Стягнуто в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальності фірми «Техноком», ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору по 1409,60 грн з кожного.

06.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 Ситника С.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки судом не вирішено позовну вимогу щодо витребування у відповідача ОСОБА_4 , ще квартири розташованої за адресою АДРЕСА_2 . Суд даної вимоги помилково не вирішив у судовому рішенні, скасувавши при цьому правочини, які стали підставою набуття права власності на дану квартиру за ОСОБА_4 .

Відповідност. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Ситника С.О. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без їх участі, заяву просив задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В процесі розгляду даної цивільної справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни від 19.06.2018 року про реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ТзОВ фірма «Техноком»; визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни від 19.06.2018 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ТзОВ фірма «Техноком»; визнання недійним договору купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ТзОВ фірма «Техноком» та ОСОБА_4 , посвічений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною від 22.06.2018 року, зареєстрований в реєстрі за №385; визнанння недійсним договору купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , укладеним між ТзОВ фірма «Техноком» та ОСОБА_4 , посвічений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною від 22.06.2018 року, зареєстрований в реєстрі за №388; витребування у ОСОБА_4 майно у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та повернути його ОСОБА_1 .

У рішенні суд зазначив, що ОСОБА_3 не здійснювала волевиявлення, та не підписувала Протокол №16/05 Загальних зборів учасників ТзОВ Фірма «Техноком» від 19.12.2013 року, а також акт приймання-передачі від 19.12.2013 року, на підставі яких було прийнято рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. від 19.06.2018 року дійшов висновку про необхідність визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора з метою забезпечення ефективного способу захисту прав позивача, правонаступником якої є ОСОБА_1 . Отже, подальше розпорядження спірних квартир ТзОВ Фірма «Техноком» було всупереч нормам чинного законодавства.

Також у рішенні вказано, що у позовній заяві також ставиться віндикаційна вимога про витребування квартир з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та передачу їх позивачу, правонаступником якої є ОСОБА_1 .

В рамках даної справи суд встановив обставину вибуття спірних квартир із володіння ОСОБА_3 не з її волі, то вона наділена правом витребувати квартиру у відповідача ОСОБА_4 незалежно від його добросовісності при укладенні з ТзОВ Фірма «Техноком» договору купівлі-продажу спірних квартир від 22.06.2018 року.

Проте, позивачем заявлена вимога про витребування у відповідача ОСОБА_4 майна у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та повернути його ОСОБА_1 і дану вимогу суд не вирішив у резолютивній частині свого рішення.

Статтею 317ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Великої Палати ВС від 14.11.2018 р. по справі № 183/1617/16.

Відповідно до абз.2 п.25 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", до вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Велика Палата ВС у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 зробила правовий висновок, що відсутність спрямованого на відчуження майна рішення особи (зокрема, його підроблення) означає, що власник волю на відчуження не виявляв.

В матеріалах даної справи містяться численні докази, що на переконання суду, вказують на вибуття квартир з володіння позивача не з її волі.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони протирічать наявним в матеріалах справи доказам.

За змістом ст.388ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника поза його волею. Таке витребування застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Отже, при вирішенні віндикаційного позову встановлення судом обставини вибуття майна з володіння власника поза його волею є достатньою підставою для витребування такого майна від останнього набувача незалежно від його добросовісності при укладенні правочину. Вказана правова позиція є сталою, та викладена в постанові ВС України від 31 жовтня 2012 року у справі 6-53цс12, постанові ВС від 03 липня 2019 року у справі № 128/2526/16-ц.

Відсутність волі власника на відчуження (вибуття з його володіння) майна є підставою для задоволення позову про витребування такого майна в добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати. Такий правовий висновок міститься у Постанові Великої Палати ВС від 21 листопада 2018 року по справі № 674/31/15-ц.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Враховуючи наявність вимоги про витребування у відповідача ОСОБА_4 майна у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та повернути його ОСОБА_1 , яка судом не вирішена, суд дійшов висновку про її задоволення, оскільки судом скасовано правочини, які стали підставою для набуття права власності на дану квартиру за ОСОБА_4 , про що і доповнити судове рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.258, 259, 260, 263, 265, 268, 270, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі №465/6234/18 - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_4 майно у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та повернути його ОСОБА_1 .

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом тридцятиднів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Мартьянова С.М.