Рішення від 07.02.2025 по справі 514/39/25

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/39/25

Провадження по справі № 2-о/514/18/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2025 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді - Кирилюк І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мєраджи В.В.,

представника заявника - адвоката - Гаврилюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Бессарабське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року представник заявника - адвокат Гаврилюк І.О. (діє на підставі ордера, договору про надання правничої допомоги та свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю) звернулась із вказаною заявою до суду, у якій просить встановити факт про те, що заявник є єдиною особою, яка може та зобов`язана здійснювати постійний догляд за своїм батьком ОСОБА_2 , який є інвалідом 1-ї групи та потребує постійного стороннього догляду, у зв`язку з відсутністю інших членів сім`ї першого та другого ступенів спорідненості та інших осіб, які можуть здійснювати постійний догляд.

Згідно з ухвалою суду від 07 січня 2025 року заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

В судове засідання 27 січня 2025 року учасники справи не з`явились. Від заявника, його представника надійшли клопотання слухати справу без їх присутності. Так само такі заяви надали заінтересовані особи, які не заперечували проти задоволення вимог ОСОБА_1 .

Після оголошення перерви до 06 лютого 2025 року у судовому засіданні взяла участь представник заявника адвокат Гаврилюк І.О.

У судовому засіданні представник заявника підтримала вимоги заяви та просила її задовольнити. Водночас наголосила, що на теперішній час на території України немає родичів першого та другого ступені спорідненості, окрім заявника, які б могли доглядати за ОСОБА_2 , оскільки його рідна донька та онуки перебувають за межами держави Україна через військову агресію РФ. Його рідний брат проживає окремо зі своєю сім`єю, є пенсіонером і за станом здоров`я не може надати ту допомогу, яку потребує батько заявника.

Встановлення юридичного факту потрібно заявнику для звільнення з військової служби за п. п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України від 25 березня 1992 року№ 2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі Закон №2232-XII) як військовослужбовця, який проходить її за призовом за мобілізацією під час дії режиму воєнного стану, за сімейними обставинами, у зв`язку необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім`ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють постійний догляд.

Заявник звертався до командування з рапортом, проте в усній розмові йому повідомили, що підстав для звільнення у нього немає і порадили звернутися до суду із такою заявою.

Також на обґрунтування вимог заяви представник послалась на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у справі № 352/1658/23, у якій суд висловив позицію, що такий факт може встановлюватися у процедурі окремого провадження у цивільному судочинстві.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові матеріали справи, повно та всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено наступні обставини.

Заявник є військовослужбовцем, проходить військову службу у ЗСУ з 25 лютого 2022 року, що підтверджується копією військового квитка серія НОМЕР_1 ( а.с.-27).

Зареєстрованим та фактичним місцем проживання заявника є: АДРЕСА_1 . За цією адресою також зареєстрований та проживає його батько - ОСОБА_2 (а.с. 33- витяг № 670/15-22 про зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб, виданий Бессарабською (стара назва Тарутинською) селищною радою, а.с.32- довідка від 02.09.2024 № 768/01-34 Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 11 жовтня 2024 року, проведеного комісією виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Одеської області, сім`я, яка проживає за вказаною адресою складається з двох осіб ОСОБА_1 (заявника) та ОСОБА_2 ( його рідного батька).

Згідно з висновком МСЕК до акта первинного огляду проведеного огляду 03 вересні 2024 року серія 12 ААД №077412 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено інвалідність 1-ї групи безстроково. У розділі про умови та характер праці цього висновку зазначено, що він потребує постійного стороннього догляду ( а.с.27).

У матеріалах справи також міститься численна медична документація профільних медичних спеціалістів з висновками та рекомендаціями, які підтверджують факт онкологічного захворювання у батька заявника ( а.с. 28-30)

Як убачається із матеріалів справи родина ОСОБА_3 складається з батька ОСОБА_2 , його сина - заявника ОСОБА_1 , 1981 р.н. доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її доньок - (онук ОСОБА_2 ) ОСОБА_5 , 1992 року народження та ОСОБА_6 , 1995 року народження.

Вказані обставини підтверджуються копіями паспортів, картками платника податків, свідоцтвами про народження, свідоцтвами про шлюб а.с. 24,25, 37-38, 48, 49, 51- 54, 56,57).

Також батько заявника має рідного брата - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мати заявника (дружина батька) померла у 2017 році, що підтверджується свідоцтвом про смерть а.с.50)

У зв`язку з агресією РФ донька ОСОБА_2 (сестра заявника) та його онуки (небоги заявника) виїхали за межі України де отримали тимчасовий захист відповідно Директиви про тимчасовий захист (2001/55 EC) активованої Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року про забезпечення негайного захисту в країнах ЄС для людей, переміщених внаслідок російського вторгнення в Україну.

В матеріалах справи містяться копії їх заяв, засвідчених в консульських установах посольств за місцем їх перебування, за змістом яких вони відмовляються від здійснення догляду за ОСОБА_2 (а.с. 39, 46, 47).

Рідний старший брат ОСОБА_2 ОСОБА_7 проживає окремо від нього с. Юр`ївка Бородінської селищної громади у Болградському районі Одеської області. Є хворою людиною, яка має невеликий річний дохід. Наведені обставини підтверджуються (копією паспорта, довідкою лікаря ОСОБА_8 , довідкою Арцизького об`єднаного управління ПФУ про доходи (а.с. 40-44).

Наведені обставини у їх сукупності підтверджують, що батько заявника є особою з інвалідністю 1 групи, яка потребує постійного стороннього догляду і серед осіб першого ступеня споріднення та інших членів сім`ї, які перебувають на території України, лише заявник може фізично здійснювати догляд за ним ( за умови звільнення з військової служби).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

Положеннями ч. 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як убачається зі змісту поданої заяви, серед іншого, вона мотивована тим, що заявник бажає звільнитися з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за хворим батьком, проте не може вирішити це питання у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону№ 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Проходження військової служби є складовою військового обов`язку .

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ( ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII ).

Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є видом військової служби.

У зв`язку із повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX з 24 лютого 2022 року на території держави введено режим воєнного стану та оголошено проведення загальної мобілізації, які діють дотепер.

Відповідно до п. п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період звільняються з військової служби у зв`язку з необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім`ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють постійний догляд.

Пунктом 233 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, встановлено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Згідно з п. 12.9 розділу XII, 14.10 розділу XIV «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 року документи на звільнення військовослужбовців з військової служби надсилаються безпосередньо до служби персоналу, підпорядкованій посадовій особі, яка має право на звільнення такого військовослужбовця з військової служби.

Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Отже чинне законодавство встановлює порядок проходження військової служби.

Відмова у звільненні особи з військової служби, є підставою для оскарження дій відповідальних за такі рішення посадових осіб до суду.

Встановлення юридичного факту, про який у своїй заяві просить заявник, може бути у подальшому пов`язане з вирішенням спору у порядку адміністративного судочинства., оскільки питання прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є предметною юрисдикцією адміністративних судів (п.2 ч.2 ст. 19 Кодексу України про адміністративне судочинство).

У постановах від 10.04.2019 у справі №320/948/18, від 08.11.2019 у справі №161/853/19, від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 Велика Палата Верховного Суду висловлювала наступну позицію.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналіз чинного законодавства у сфері військової служби, як різновиду публічної служби, норм процесуального законодавства, позицій Верховного Суду щодо справ, які підлягають розгляду у порядку окремого провадження у цивільному судочинстві, дають суду підстави дійти висновку, що встановлення факту необхідності здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім`ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють постійний догляд, не підлягають розгляду у порядку окремого провадження.

Питання звільнення особи з військової служби відноситься до повноважень посадових осіб ЗСУ, які несуть повну відповідальність за їх вирішення з урахуванням покладених на них завдань. Дії таких посадових осіб мають відповідати засадам встановленого в Україні правопорядку, відповідно до якого посадові особи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Окрім зазначеного, суд бере до уваги, що факт перебування рідної сестри заявника та його племінниць (доньки та онук ОСОБА_2 ) за межами України не звільняє їх від обов`язку, встановленого нормами Сімейного кодексу України, утримувати непрацездатного батька (діда) (ст. ст. 202, 203, 266 Сімейного кодексу України).

Ураховуючи наведене, а також позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 18 грудня 2024 року у справі № 352/1658/23, суд дійшов висновку про відмову у задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265,293,294,315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено протягом п`яти днів.

Суддя І.М. Кирилюк