Ухвала від 02.10.2025 по справі 514/39/25

УХВАЛА

02 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 514/39/25

провадження № 61-11688ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаврилюк Ірина Олександрівна, на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 07 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня 2025 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення

УСТАНОВИВ:

1. 15 вересня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаврилюк І. О., на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 07 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня 2025 року у цивільній справі № 514/39/25.

2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

І. Щодо строку на касаційне оскарження

3. Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).

5. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК).

6. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).

7. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).

8. Безпосередньо у касаційній скарзі представник ОСОБА_1 зазначає, що строк на касаційне оскарження судових рішень не пропущено, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції надійшла до електронного кабінету представника 16 серпня 2025 року.

9. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження вказаного представник не надала, а матеріали справи № 514/39/25 на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження в розпорядженні Верховного Суду відсутні.

10. У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

11. Згідно з абзацом першим частини третьої статті 393 ЦПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу після спливу строків, визначених у статті 390 ЦПК України, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

12. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 має звернутися до Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази на підтвердження зазначених його представником підстав поновлення такого строку.

ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження

13. У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

14. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК, як на підставу касаційного оскарження, відповідачу необхідно зазначити: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання відповідача є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку відповідача відповідна норма повинна застосовуватися.

15. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

16. Так, у касаційній скарзі представник ОСОБА_1 узагальнено посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зазначає постанови Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

17. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 повинен чітко зазначити підстави касаційного оскарження та навести відповідне обґрунтування з посиланням на конкретні пункти частини другої статті 389 ЦПК.

18. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).

ІV. Недоліки, які необхідно усунути

19. Таким чином недоліки касаційної скарги відповідачем мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду:

1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з доказами на підтвердження підстав для поновлення такого строку;

2) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі та уточненням прохальної частини касаційної скарги.

У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» особи, що подають касаційну скаргу, мають надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.

20. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

21. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

22. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаврилюк Ірина Олександрівна, на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 07 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня 2025 року у цивільній справі № 514/39/25 залишити без руху.

2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, або буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П. І. Пархоменко