Ухвала

від 28.02.2025 по справі 481/1157/24

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1157/24

Провадж.№ 1-кп/481/15/2025

У Х В А Л А

іменем УКРАЇНИ

28.02.25 рокуНовобузький районний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_4 ( а режимі відео конференції ), розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг, Миколаївської області кримінальне провадження № 62024150010000019 від 04.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіцмань, Чернівецької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , на момент розгляду кримінального провадження військовослужбовець мобілізований за призовом, номером обслуги мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України

Установив:

Обвинувачений ОСОБА_4 14.10.2023 о 21 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді навідника танкового взводу танкової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби в АДРЕСА_2 та незаконно перебував поза його межами, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби по 12.01.2024.

Тобто ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні пояснила, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні. Однак заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки після вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_4 не лише забажав продовжити військову службу, а й фактично продовжив її і наразі перебуває на посаді номера обслуги мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю, також просив звільнити його від кримінальної відповідальності, оскільки він відразу повернутися до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України де й надалі продовжує проходження військової служби.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення та проходження військової служби під час дії воєнного стану» від 20.08.2024 № 3902-ІХ, який набрав чинності 07.09.2024 року, доповнено ст. 401 КК України частиною п`ятою такого змісту: «особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби».

Враховуючи те, що Закон України № 3902-ІХ від 20.08.2024 року пом`якшує становище особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення та проходження військової служби під час дії воєнного стану, тому він поширюється, відповідно до положень ст. 5 КК України, а також статей 8 та 58 Конституції України, як норм прямої дії, на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності таким законом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 401 КК України, прокурор або суд повинен отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким обвинуваченим.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України в умовах воєнного стану, щиро покаявся у вчиненому та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 286 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Враховуючи викладене, особу обвинуваченого, думку прокурора, який просив суд звільнити останнього від кримінальної відповідальності, довідку форми 5 від 26.02.2025 року № 191/1477 командира військової частини НОМЕР_1 про те, що матрос ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 28.04.2023 року по теперішній час; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2025 №1 відповідно до якого ОСОБА_4 з 01.01.2025 року приступив до виконання обов`язків номера обслуги мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , суд вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого та звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження закрити.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Натомість фактичне повернення військовослужбовця на військову службу ще до закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності вже таких гарантій не потребує, оскільки вказана вище мета вже досягнута.

Тому закриття кримінального провадження за вказаних вище обставин не потребує будь-яких додаткових умов, окрім волі на це обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено

Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ч.5 ст.401,ч.5 ст. 407 КК України, ст.ст.284-286, ч.3 ст. 288, 314 КПК України, суд

Постановив:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження № 62024150010000019 від 04.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ч. 5 ст. 401 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України - для продовження проходження військової служби.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150010000019 від 04.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала в повному обсязі проголошена 03.03.2025 року о 09 год 05 хв.

Суддя