Рішення

від 21.02.2025 по справі 376/2655/24

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2655/24

Провадження № 2/376/253/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Сквира

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Ловінської С.С.,

за участю секретаря судового засідання Кропивлянської С.М.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Маліцького О.О.,

представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Коваленко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Маліцького О.О. до ОСОБА_2 , третя особа - Сквирська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

Представник позивачки звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 . Через 2 роки після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, загальною площею 4.5307 га, кадастровий номер 3224084300:03:014:0003, яка розташована на території Малолисовецької сільської ради, Білоцерківського району Київської області. Вказує, що до Сквирської державної нотаріальної контори звернулася її тітка, ОСОБА_2 , дочка покійної ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини. Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа №75/2024 від 15.03.2024 року. Інша тітка, яка не є стороною у справі, також дочка покійної ОСОБА_3 , подала заяву про прийняття спадщини, але пізніше подала заяву про відмову від спадщини. ОСОБА_1 , як внучка своєї покійної баби ОСОБА_3 , спадкує ту частину спадщини, яка належала б за законом її батьку ОСОБА_5 , якби він був живий на час відкриття спадщини, у відповідності до ст. 1266 ЦК України. В червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Сквирської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за правом представлення після смерті своєї баби ОСОБА_3 . Строк, в який вона звернулася до нотаріуса, був поза межами шестимісячного строку, проте був пропущений на незначний термін. Так, Позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в червні 2024 року, а строк для прийняття спадщини сплинув 13 квітня 2024 року, тому цей термін вважає незначним. Про смерть своєї баби позивачка дізналася випадково, в червні 2024 року. Позивачка тривалий час не спілкувалася зі своєю бабою, так як її тітка ОСОБА_2 перешкоджала такому спілкуванню. Востаннє позивачка була у баби, ще коли був живий її батько ОСОБА_5 . ОСОБА_2 подала до нотаріуса про вступ у спадщину одноосібно. Наразі в суді перебуває справа про визнання заповіту нікчемним після смерті батька позивачки. 20.06.2024 державний нотаріус Сквирської державної нотаріальної контори відмовив у прийнятті заяви про вступ у спадщину та у видачі свідоцтва про право на спадщину по майну покійної ОСОБА_3 . 05.07.2024 нотаріус надав відмову щодо інформації про коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 і позивачці було роз`яснено право на звернення до суду із заявою про поновлення строку для прийняття спадщини і відкриття провадження стане підставою для зупинення вчинення нотаріусом нотаріальних дій по видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям. 13.08.2024 позивачка звернулася до нотаріуса про надання витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та з`ясувала, що, дійсно, нотаріус ще не видавала свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину по майну покійної ОСОБА_3 . Вважає, що її право на спадщину порушене, а підстави, вказані в позовній заяві, є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини. Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою від 19.09.2024 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвалою від 19.09.2024 витребувано у Сквирській державній нотаріальній конторі, у державного нотаріуса Савченко М.А. копію спадкової справи.

04.10.2024 на виконання ухвали суду від 19.09.2024 на адресу суду надійшла копія спадкової справи №75/2024, відкритої після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (а.с.44-54).

30.11.2024 на адресу суду від представника відповідачки Коваленко Ю.О. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.84-94), в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вказує, що ОСОБА_1 ніхто не забороняв в інший спосіб піклуватися про свою бабусю (через сусідів, через органи місцевого самоврядування) та в такий спосіб дізнаватися про стан її здоров`я. Вважає, що строк пропуску звернення до нотаріуса з заявою для прийняття спадщини є значним та позивачка не надала належних доказів факту звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

18.12.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі відповідно до вимог, викладених в позовній заяві. Пояснила, що вона з народження до 2016 року проживала з батьками в селі Малі Лисівці в будинку баби по маминій лінії. В 2003 році батьки розлучилися, батько пішов жити в будинок до своєї матері, ОСОБА_3 . З 2016 року вступила до навчального закладу і в селі бувала рідко. Мати її з 2020 року переїхала жити в м. Сквира. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, була на його похоронах. Після смерті батька подала до суду позов до ОСОБА_7 (доньки відповідачки ОСОБА_2 ) про оскарження заповіту, який складено батьком на користь дочки відповідачки, ОСОБА_8 . Справа триває по теп.час. З тих пір вони з відповідачкою не спілкуються. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся ОСОБА_3 . Про її смерть ніхто їй не повідомив. На початку червня 2024 року, перебуваючи на ринку в м. Сквира, зустріла бабиного сусіда - ОСОБА_9 , який повідомив їй, що бабуся вже померла. Тому 20.06.2024 вона звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, де нотаріус пояснила, що строк для прийняття спадщини сплинув 13 квітня 2024 року, і для поновлення строку їй необхідно звернутися з заявою до суду.

Представник позивачки адвокат Маліцький О.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та вказав, що на момент смерті бабці, батько позивачки та матір позивачки були розлучені близько 20 років. Батько зловживав алкоголем, що і стало причиною розірвання шлюбу. Мати позивачки не стягувала аліменти на утримання позивачки з батька, і відповідно після розірвання шлюбу між батьками позивачки не було нормального спілкування і з бабусею. Просить суд задовольнити позов, оскільки позивачем пропущено незначний строк для прийняття спадщини, і що протягом двох тижнів з моменту, коли дізналася позивачка про смерть бабусі, подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Коваленко Ю.О. просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вказали, що відповідачка не створювала перешкод позивачці у спілкуванні з бабусею, і з бабусею у позивачки не було неприязних стосунків. Вважають, що позивачкою пропущений строк на прийняття спадщини не з поважних причин, а відтак, вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

В судовому засіданні 10.02.2024 на задоволення клопотання представника відповідачки адвоката Коваленко Ю.О. допитано в якості свідка ОСОБА_9 , який дав показання суду, що був сусідом померлої ОСОБА_3 , не бачив, щоб ОСОБА_1 відвідувала бабцю ОСОБА_3 . Сам часто бував у неї вдома, так як вона не могла ходити. Бабцю доглядала ОСОБА_2 , відповідачка у справі. Батько позивачки не працював з того моменту, як розпалися колгоспи. Проживав до своєї смерті разом зі своєю матір`ю. Помер від церозу печінки.

Заслухавши сторін по справі, їх представників, свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 , - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане 09.11.2021 Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , яке видане 25.06.2024 Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.17).

Позивачка є онукою ОСОБА_3 . Доказом є наступні документи: свідоцтво про народження ОСОБА_10 , актовий запис № 3 від 19.02.1988, свідоцтво серії НОМЕР_3 , де батьком є ОСОБА_5 . (а.с.9); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис № 134 від 11.11.2008, де позивачкою було змінено прізвище на ОСОБА_3 (а.с.10); витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, № витягу 00045677726 від 25.06.2024, згідно якого батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_3 та ОСОБА_12 (а.с.18).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, загальною площею 4.5307 га, кадастровий номер 3224084300:03:014:0003, яка розташована на території Малолисовецької сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.19).

Згідно статті 1266 ЦК України позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті своєї бабці ОСОБА_3 за правом представлення. Вона як внучка спадкодавця спадкує ту частку спадщини, яка належала б за законом її батькові, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , якби він був живим на час відкриття спадщини.

Відповідно до копії матеріалів спадкової справи № 75/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 спадщину прийняла дочка померлої - ОСОБА_2 , згідно заяви № 169 від 15.03.2024 (а.с.45).

Дочка померлої - ОСОБА_13 відмовилася від прийняття спадщини на користь дочки спадкодавця - ОСОБА_2 , заява № 170 від 15.03.2024 (а.с.45).

20.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до Сквирської державної нотаріальної контори як спадкоємець за правом представлення, оскільки її батько, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , із заявою про прийняття спадщини та просила включити її до кола спадкоємців та свідоцтва про право на спадщину, як таку, що пропустила строк для прийняття спадщини, заява № 409 від 20.06.2024. (а.с.52).

20.06.2024 Сквирська державна нотаріальна контора надала ОСОБА_1 відповідь за № 401/02-14, де роз`яснила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, оскільки строк для прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплинув 13 квітня 2024 року та повідомлено про право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (а.с.53).

03.07.2024 позивачка звернулася до Сквирської державної нотаріальної контори із заявою про надання інформації щодо кола спадкоємців після смерті бабці, які прийняли спадщину (а.с.53).

05.07.2024 Сквирською державною нотаріальною конторою було надано відповідь ОСОБА_1 за № 435/02-14. (а.с.54).

Відповідно до ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України - визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст.1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст.1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст.1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин та є незначним.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачкою та її представником, а також свідком, якого було залучено відповідачем у справі, позивачка не знала про смерть бабці ОСОБА_3 . А дізналася про її смерть лише в червні 2024 року, про що їй повідомив свідок ОСОБА_14 , який був у м. Сквира на ринку. В селі Малі Лисівці позивачка не проживала з 2016 року, а з 2020 року повністю з матір`ю переїхали проживати в м. Сквиру. Про смерть бабусі їй ніхто не повідомив, хоча дві її дочки - відповідачка ОСОБА_2 та ОСОБА_13 були обізнані про смерть матері, так як здійснювали її поховання. Позивачка є племінницею ОСОБА_2 та ОСОБА_13 , та дочкою їхнього брата, який помер раніше - ІНФОРМАЦІЯ_1 . З батьком позивачка також не проживала з 2003 року, оскільки вони з матір`ю розірвали шлюб. ЇЇ самостійно виховувала матір. Батько не утримував позивачку після розірвання шлюбу з матір`ю. Як показав свідок ОСОБА_14 , батько не працював довгий час, з моменту як розпались колгоспи, а помер від цирозу печінки. До бабусі в останні роки після смерті батька вона перестала їздити, оскільки виник спір щодо чинності заповіту, складеного її батьком на користь дочки відповідачки. А відповідачка проживала з бабусею. Однак ні відповідачкою, ні її сестрою ОСОБА_13 , не було повідомлено позивачку про смерть бабусі.

Суд не бере до уваги мотиви представника відповідачки, що спадкоємець повинен бути обізнаний про спадкодавця, цікавитись його станом здоров`я та відповідно знати про смерть його, а тому слід відмовити в позові. Позивачка є внучкою спадкодавця ОСОБА_3 , а згідно ч.1 ст.202 Сімейного кодексу України саме повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Отже, обов`язок утримувати бабцю позивачкою був відсутній, в силу того, що у бабці було ще дві дочки, які проживали поряд з нею, та бабцею не було складено заповіту на користь позивачки.

Про смерть бабусі ОСОБА_3 позивачці стало відомо лише в червні 2024 року, після чого вона почала вживати заходів для прийняття спадщини за померлою ОСОБА_3 як спадкоємець за правом представлення, оскільки її батько, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи, про що наголошено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18).

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити, та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного ст. ст.1222, 1223, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення через місцевий суд до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 28.02.2025.

Суддя С.С.Ловінська