Рішення

від 30.01.2025 по справі 915/1044/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1044/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача - Лисенко К.І.,

від відповідача - Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, е-mail: office@narp.ua; код ЄДРПОУ 09794409) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алнік-Строй" (54000, м. Миколаїв, вул. Лазурна, 16Б, оф. 49; e-mail: tovalnikstroy@gmail.com; код ЄДРПОУ 42990695) про стягнення заборгованості в сумі 340081,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алнік-Строй" про стягнення заборгованості за договором від 30.11.2022 № 80-22 в загальному розмірі 340081,55 грн., в т.ч. штрафу в розмірі 105542,55 грн. та 234539,00 грн. сплаченого ПДВ, посилаючись на таке.

Між ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" та ТОВ "Алнік-Строй" було укладено договір № 80-22 від 30.11.2022 р, відповідно до розділу 1 якого виконавець (відповідач) зобов`язується за завданням замовника (позивач) на свій ризик виконати та здати йому в установлений цим договором строк, виконання нижче вказаних робіт в повному обсязі (код за ДК 021:2015 -45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи). Ліквідація наслідків бойових дій, поточний ремонт (ремонт і заміна заповнення віконних та дверних прорізів) цеху №1 складання літаків та ремонт, інв. № 103-10001, розташованого за адресою: ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", Україна, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4. Замовник зобов`язується надати виконавцю будівлю ангар за адресою: м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, прийняти від виконавця закінчені роботи, згідно кошторисної документації.

Згідно з п. 2.4 розділу 2 договору датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття у цілому замовником і підписанням акту приймання-передачі виконаних робіт. Розділом 3 передбачено ціну договору, вартість робіт за цим договором, згідно договірної ціни складає 1407234,00 грн. з ПДВ. В вартість робіт враховується: виконання робіт в повному обсязі та належної якості, використання техніки та обладнання, паливно-мастильних матеріалів, будівельних та витратних матеріалів, доставки обладнання, необхідної техніки та працівників на місце виконання робіт та всі інші витрати виконавця, обов`язкові з чинним законодавством. не враховані виконавцем: вартість матеріалів, окремих робіт або витрат не сплачується замовником окремо, а витрати на їх придбання або виконання вважаються врахованими в ціні договору.

Відповідно до розділу 4 договору розрахунки за цим договором здійснюються замовником на поточний (банківський) рахунок виконавця наступним чином: - передоплата у розмірі 30% - 422170,20 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 70361,70 грн. надається строком до 20.12.2022 р.; залишок від суми - 985063,80 грн., в тому числі ПДВ - 164177,30 грн. сплачуються протягом 5 банківських днів із дати прийняття замовником робіт у цілому та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника (п.4.2).

Як вказує позивач, 21.10.2022 р. сторонами було підписано договірну ціну до договору №80-22.

Згідно з п. 12.1 Розділу 12 договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до скасування воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні' від 24.02.2022р. №64/2022 та продовженого відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку воєнного стану в Україні" від 14.03.2022р., №133/2022, від 18.04.2022р. №259/2022, від 17.05.2022р. №341/2022 від 12.08.2022р. №573/2022 та від 7.11.2022р. №757/2022, в разі продовження строку дії воєнного стану в Україні договір діє до закінчення строку дії воєнного стану, але не пізніше ніж до 31.12.2022 року, а в частині виконання зобов`язань сторонами договір діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за цим договором.

Позивач зазначає, що 20.12.2022 р. сторони підписали додаткову угоду №1, якою внесли зміни до п.2.1 розділу 2 договору, яким збільшили строки виконання робіт, а також внесли зміни до п.4.1 розділу 4 договору, де строки внесення передплати змінено з 20.12.2022 до 30.12.2022 р.

За ствердженнями позивача, 30.11.2022 р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №005/н на загальну суму 422170,20 грн. (з урахуванням ПДВ). Так, на виконання умов договору, а саме п.4.1, позивач сплатив відповідачу суму передплати у розмірі 30% - 422170,20 грн. згідно з платіжним дорученням №1 від 02.12.2022 р.

Позивач вказує, що 23.12.2022 та 26.12.2022 між ним та відповідачем було підписано акт №12/22-1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року.

Як стверджує позивач, 23.12.2022 р. відповідач виставив рахунок-фактуру №007/н на загальну суму 985063,80 грн (з урахуванням ПДВ), та 26.12.2022 р. позивач сплатив відповідачу залишок по договору у сумі 985063,80 грн. згідно з платіжним дорученням №8. Разом з тим станом на 23.08.2024 р. відповідач не виконав умови договору №80-22 в повному обсязі, а саме не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, на думку позивача, порушує умови договору (п. 4.1).

Позивач вказує, що п.9.14 Розділу 9 договору встановлено, що в разі відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством терміни або заповнення податкової накладної з порушенням ст. 201 ПКУ виконавець оплачує штраф у розмірі 25% від суми авансового платежу. Відтак, позивач вважає, що має законне право нарахувати на суму авансового платежу 25% штрафу, оскільки зі свого боку він виконав всі умови договору, сума штрафу складає 105542,55 грн. (422170,20 *25%).

Також позивач вважає, що з урахуванням відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у нього виникає законне право, яке передбачено умовами договору 80-22 (п.4.1 розділу 4), вимагати від відповідача повернення сплаченої суми ПДВ по договору у загальній сумі 234539,00 грн., оскільки вказаним пунктом чітко передбачено, що реєстрація податкової накладної є обов`язковою.

Як стверджує позивач, 20.03.2024 р. ним було отримано гарантійний лист № 2112 від відповідача, в якому зазначено, що реєстрація податкових накладних буде проведена до 05.04.2024 р., однак зобов`язання з боку відповідача по гарантійному листу не були виконані.

Позивач зазначає, що намагався вирішити вказане питання досудовим шляхом, а саме направивши на адресу відповідача претензію від 23.07.2024 р. № 2131/ю, яка направлялась відповідачу як електронною поштою так й Укрпоштою, проте відповідь на претензію не отримано.

Відтак, враховуючи наведене, за ствердженням позивача, сума боргу відповідача складає 340081,55 грн., у т.ч. 105542,55 грн. - 25% штрафних санкцій від авансового платежу та 234539,00 грн. - сума ПДВ, яка підлягає поверненню.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2024 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1044/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 26.09.2024 р. о 11:10.

25.09.2024 р. від представника позивача - ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" Чуб К.І. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 11522/24), яке обґрунтовано тим, що представник позивача приймає участь в іншому судовому засіданні в Миколаївському окружному адміністративному суді та не зможе прибути в судове засідання по справі № 915/1044/24.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2024 р. у справі №915/1044/24 підготовче засідання відкладено на 10.10.2024 о 13:30, приймаючи до уваги неявку сторін у підготовче засідання та неможливість з`ясування заперечень відповідача на позов з огляду на відсутність відзиву на позов.

09.10.2024 р. від представника позивача - ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" Чуб К.І. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 12169/24, № 12170/24).

Так, позивач зазначає, що у позові він просить стягнути з відповідача окрім суми штрафу у розмірі 25% від суми авансового платежу, суму ПДВ в розмірі 234539,00 грн., оскільки відповідач не виконав умови договору, а саме не зареєстрував у встановлені законодавством строки податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, на думку позивача, позбавило його права на відшкодування суми ПДВ з державного бюджету, як це встановлено Податковим законодавством, внаслідок чого позивач поніс реальні збитки. Збитками, на думку позивача, є сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість у розмірі 234539,00 грн.

Як стверджує позивач, 26.12.2022 р. він сплатив відповідачу залишок по договору у сумі 985063,80 грн., отже станом на 09.10.2024 р. позивач втратив право на формування податкового кредиту та вимагає погашення збитків у розмірі втраченої суми ПДВ в розмірі 234539,00 грн. з відповідача. Так, посилаючись на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 01.12.2023 по справі № 926/3347/22, постановах Великої Палати Верховного суду від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 та від 01.03.2023 по справі № 925/556/21, позивач зазначає, що чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Відтак, позивач вважає, що має право на відшкодування збитків у вигляді втраченої суми ПДВ в розмірі 234539,00 грн.

У підготовчому засіданні господарського суду 10 жовтня 2024 року по справі № 915/1044/24 за участю сторін судом було протокольно оголошено перерву до 31 жовтня 2024 року о 14 год. 30 хв. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.

25.10.2024 р. від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алнік-Строй" Савченка М.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначене на 31.10.2024 р. о 14:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 12987/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2024 р. у справі №915/1044/24 задоволено вказану заяву відповідача про участь представника у підготовчому засіданні, яке призначене на "31" жовтня 2024 р. о 14:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Під час підготовчого засідання 31.10.2024 року представник відповідача просив надати додатковий час для оформлення пояснень у справі. Також у підготовчому засіданні представник позивача просив надати можливість для подачі додаткових пояснень щодо правових підстав стосовно вимог про стягнення сплаченого ПДВ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 р. у справі №915/1044/24 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, також підготовче засідання відкладено на 18.11.2024 р. о 13:30.

18.11.2024 р. від представника позивача - ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" Лисенко К.І. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 14321/24).

Позивач зазначає, що відповідно до Закону України 'Про особливості реформування підприємств обороннопромислового комплексу державної форми власності", розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1595-р 'Про погодження перетворення державних підприємств в акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю", наказу Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" від 13.02.2024 №91 "Про деякі питання створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП"", створене Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" шляхом перетворення Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", про що внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16.02.2024 №1010361450000036415. Відповідно до п.1.1 Статуту ТОВ "Миколаївський авіаремонтий завод "НАРП" (код ЄДРПОУ 09794409) з дня його державної реєстрації Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтий завод "НАРП". ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" є правонаступником всіє прав і обов`язків ДП "Миколаївський авіаремонтний завод 'НАРП" по Договору №80-22, який було укладено між ДП "НАРП" та ТОВ "Алнік-Строй".

Також позивач зазначає, що умовами договору №80-22, а саме п.9.14 Розділу 9 договору встановлено, що в разі відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством терміни або заповнення податкової накладної з порушенням ст. 201 ПКУ виконавець оплачує штраф у розмірі 25% від суми авансового платежу. Відтак позивач вважає, що має законне право нарахувати на суму авансового платежу 25% штрафу, оскільки зі свого боку позивач виконав всі умови договору, на відміну від відповідача, а тому сума штрафу складає 105542,55 грн. (422170,20 *25%).

Як вказує позивач, згідно з п.12.1 Розділу 12 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до скасування воєнного стану в Україні оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. №64/2022 та продовженого відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку воєнного стану в Україні" від 14.03.2022р., №133/2022, від 18.04.2022р. №259/2022, від 17.05.2022р. №341/2022 від 12.08.2022р. №573/2022 та від 7.11.2022р. №757/2022, в разі продовження строку дії воєнного стану в Україні договір діє до закінчення строку дії воєнного стан, але не пізніше ніж до 31.12.2022 року, а в частині виконання зобов`язань сторонами договір діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за цим договором.

Позивач зауважує, що Законом України від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення' Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану.

Також позивач зазначає, що окрім штрафу просить суд стягнути з відповідача суму ПДВ у розмірі 234539,00 грн., що є сумою нанесених відповідачем збитків через відсутність зареєстрованої податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних. На думку позивача, його збитками є сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість у розмірі 234539,00 грн., яку позивачем станом на момент подання позовної заяви так і не отримано через порушення відповідачем податкового законодавства.

Позивач, із посиланням на норми ст. 22 Цивільного кодексу України зазначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. Як вказує позивач, через порушення податкового законодавства з боку відповідача, позивач втратив право на формування податкового кредиту, а отже не зможе повернути сплачену суму податку на додану вартість, що є прямими збитками у розумінні цивільного та господарського законодавства.

Посилаючись на п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивач вказує, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Як зазначає позивач, чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Позивач вказує, що на підтвердження своїх доводів щодо понесених збитків, він долучав до позовної заяви укладений договір №80-22 між ДП "НАРП" (наразі ТОВ "НАРП") та ТОВ "Алнік Строй", рахунки на оплату, видаткові накладні, які підтверджують факт здійснення оплати за надані послуги з урахуванням суми податку на додану вартість, право на повернення якої з державного бюджету, на думку позивача він втратив через бездіяльність відповідача, рапорт за підписом головного бухгалтера ТОВ "НАРП", де зазначено про відсутність з боку ТОВ "Алнік Строй" зареєстрованої податкової накладної, гарантійний лист від 20.03.2024 року №2112 зі сторони ТОВ "Алнік Строй", з якого вбачається, що відповідач гарантує здійснення реєстрації податкової накладної, претензія з боку позивача на адресу відповідача, стосовно не виконання з боку ТОВ "Алнік Строй" умов договору та гарантійного листа.

Також позивач просить долучити до матеріалів справи оборотно-сальдову відомість по рахунку 6442 «Податковий кредит непідтверджений» за 01.12.2022 - 14.11.2024 рр. за підписом головного бухгалтера та директора ТОВ "НАРП" та лист-запит №3199\4 від 14.11.2024 р. до податкового органу, стосовно надання підтвердження щодо відсутності зареєстрованої податкової накладної по Договору №80-22 укладеного з ТОВ "Алнік Строй".

У підготовчому засіданні господарського суду 18 листопада 2024 року по справі №915/1044/24 за участю сторін судом було протокольно оголошено перерву до 02 грудня 2024 року о 13 год. 00 хв. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.

02.12.2024 р. від представника позивача - ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" Лисенко К.І. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення документів (вх. № 15046/24), зокрема копії листа від ТОВ "НАРП" на адресу податкового органу №3346 та відповіді на лист ТОВ "НАРП" від податкового органу.

Також 02.12.2024 р. від представника позивача - ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" Лисенко К.І. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення документів (вх. № 15046/24), а саме копію листа від ТОВ "НАРП" на адресу податкового органу №3382/4 від 21.11.2024 р.

У підготовчому засіданні господарського суду 02 грудня 2024 року по справі №915/1044/24 за участю сторін судом було протокольно оголошено перерву до 09 грудня 2024 року об 11 год. 00 хв. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.

05.12.2024 р. від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алнік-Строй" Савченка М.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначене на 09.12.2024 р. об11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 15384/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2024 р. у справі №915/1044/24 задоволено клопотання представника відповідача про участь у підготовчому засіданні, яке призначено на 09.12.2024 р. об 11:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

09.12.2024 р. від представника позивача - ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" Лисенко К.І. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення документів (вх. № 15472/24), зокрема копії аудиторського звіту від 05.12.2024 р.

Так, розгляд справи в підготовчому засіданні 09.12.2024 р. об 11:00 год. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 р. у справі №915/1044/24 підготовче засідання призначено на 23.12.2024 о 14:00.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 р. у справі №915/1044/24 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.012025 р. о 14:30

У судовому засіданні господарського суду 20 січня 2025 року по справі №915/1044/24 за участю сторін судом було протокольно оголошено перерву до 30 січня 2025 року о 12 год. 30 хв. згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 30.01.2025 р. позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, натомість представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

30.11.2022 р. між Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (наразі Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП") (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алнік-Строй" (виконавець) укладено договір № 80-22, згідно з розділом 1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений цим договором строк, виконання нижче вказаних робіт в повному обсязі (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи). Ліквідація наслідків бойових дій, поточний ремонт (ремонт і заміна заповнення віконних та дверних прорізів) цеху №1 складання літаків та ремонт, інв. № 103-10001, розташованого за адресою: ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", Україна, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4. Замовник зобов`язується надати виконавцю будівлю ангар за адресою: м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, прийняти від виконавця закінчені роботи, згідно кошторисної документації.

Згідно з п. 2.1 виконавець починає виконувати роботи, вказані у пункті 1.1.1, згідно цього договору, протягом 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору та отримання передплат згідно п. 4.1. договору. Виконання робіт за цим договором виконується до 20.12.2022 року.

Відповідно до розділу 3 договору вартість робіт за цим договором, згідно договірної ціни складає 1407234,00 грн. з ПДВ. В вартість робіт враховується: виконання робіт в повному обсязі та належної якості, використання техніки та обладнання, паливно-мастильних матеріалів, будівельних та витратних матеріалів, доставки обладнання, необхідної техніки та працівників на місце виконання робіт та всі інші витрати виконавця, обов`язкові з чинним законодавством. не враховані виконавцем: вартість матеріалів, окремих робіт або витрат не сплачується замовником окремо, а витрати на їх придбання або виконання вважаються врахованими в ціні договору.

Розділом 4 договору встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються замовником на поточний (банківський) рахунок виконавця наступним чином:

- передоплата у розмірі 30% - 422170,20 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 70361,70 грн. надається строком до 20.12.2022 р.;

- залишок від суми - 985063,80 грн., в тому числі ПДВ - 164177,30 грн. сплачуються протягом 5 банківських днів із дати прийняття замовником робіт у цілому та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4.1).

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника (п.4.2).

Згідно з п. 5.1 договору замовник, серед іншого, має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушеннями виконавцем даного договору.

Відповідно до п. 5.4 договору виконавець, серед іншого, зобов`язаний відшкодувати відповідно до законодавства та цього договору завдані замовнику збитки, якщо буде доказано, що вони виникли з вини виконавця.

Як визначено п. 7.1 договору, прийом-передача закінчених робіт виконавцем і приймання їх замовником здійснюється шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до п. 9.1 договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Згідно з п. 9.3 договору, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. Застосування санкцій до сторони, яка порушила зобов`язання за цим договором, не звільняє її від виконання зобов`язань, крім випадків, коли інше передбачено законом або цим договором, чи управнева сторона відмовилась від прийняття виконання зобов`язань. Уразі порушення зобов`язань за цим договором можуть настати такі правові наслідки: припинення виконання зобов`язань за цим договором внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено цим договором або законом, чи розірвання даного договору, зміна умов цього договору, сплата штрафу, пені, відшкодування збитків.

Пунктом 9.10 договору встановлено, що у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов`язаний задовольнити добровільно. У разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію або відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

Згідно з п. 9.11. договору під збитками сторони розуміють витрати, зроблені відповідною стороною на користь іншої сторони, зобов`язання якої не було своєчасно виконано, або виконано неякісно, чи на користь третьої особи, залученої до виконання зобов`язання, невиконаного або виконаного неналежним чином, а також втрати, яких сторона зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, та витрати, які сторона зробила для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються у грошовій формі.

Пунктом 9.12 договору сторони визначили, що у разі порушення виконавцем порядку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, встановленого нормами податкового законодавства, у тому числі - зупинення реєстрації, відмова в реєстрації, відсутність факту реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, внаслідок чого замовник втратив право на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість, замовник має право, без звернення до господарського суду, остаточно зменшити оплату послуг на суму втраченого податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 9.14 договору, в разі відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством терміни або заповнення податкової накладної з порушенням ст. 201 ПКУ виконавець оплачує штраф у розмірі 25% від суми авансового платежу.

Згідно з п. 12.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до скасування воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні' від 24.02.2022р. №64/2022 та продовженого відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку воєнного стану в Україні" від 14.03.2022р., №133/2022, від 18.04.2022р. №259/2022, від 17.05.2022р. №341/2022 від 12.08.2022р. №573/2022 та від 7.11.2022р. №757/2022, в разі продовження строку дії воєнного стану в Україні договір діє до закінчення строку дії воєнного стану, але не пізніше ніж до 31.12.2022 року, а в частині виконання зобов`язань сторонами договір діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за цим договором.

Додатковою угодою № 1 від 20.12.2022 р. до договору від 30.11.2022 р. № 80-22 сторони внесли зміни до п. 4.1 договору, виклавши його в наступній редакції:

розрахунки за цим договором здійснюються замовником на поточний (банківський) рахунок виконавця наступним чином:

- передоплата у розмірі 30% - 422170,20 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 70361,70 грн. надається строком до 30.12.2022 р.;

- залишок від суми - 985063,80 грн., в тому числі ПДВ - 164177,30 грн. сплачуються протягом 5 банківських днів із дати прийняття замовником робіт у цілому та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також 21.10.2022 р. між сторонами було підписано договірну ціну до договору №80-22.

Як свідчать матеріали справи, сторонами на виконання договору від 30.11.2022 р. № 80-22 оформлено акт № 12/22-1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, який було підписано 23.12.2022 р. з боку виконавця та 26.12.2022 р. з боку замовника без зауважень.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, укладений між сторонами по справі договір від 30.11.2022 р. № 80-22 є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, та не заперечується сторонами, на виконання умов договору від 30.11.2022 р. № 80-22 та згідно з актом приймання виконаних робіт № 12/22-1 від 26.12.2022 р. відповідач виконав для позивача будівельні роботи на загальну суму 1407234,00 грн. (в т.ч. ПДВ 234539,00 грн.), а позивач оплатив відповідачу вказані роботи в повному обсязі на суму 1407234,00 грн. (в т. ч. ПДВ 234539,00 грн.) в наступному порядку:

- згідно з платіжним дорученням від 02.12.2022 р. № 1 сплачено 422170,20 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 70361,70 грн.), що є передоплатою згідно з п. 4.1 спірного договору;

- згідно з платіжним дорученням від 26.12.2022 р. № 8 сплачено 985063,80 грн. (у т. ч. ПДВ 20% 164177,30 грн.), що є остаточним розрахунком згідно з п. 4.1 договору.

Разом з тим, за ствердженнями позивач, відповідач не виконав умови договору №80-22 в повному обсязі, а саме не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є порушенням п. 4.1 договору.

Наразі з наявної в матеріалах справи, копії гарантійного листа відповідача № 2112 від 20.03.2024 р. вбачається, що останній зазначав, що реєстрація податкових накладних буде проведена ним до 05.04.2024 р. Між тим в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем реєстрації податкових накладних за результатами виконання ним і оплати позивачем виконаних робіт за спірним договором.

Також матеріали справи свідчать, що позивачем направлялась на адресу відповідача претензія від 23.07.2024 р. № 2131/ю електронною поштою та Укрпоштою, але відповіді на претензію позивач не отримав.

Під час розгляду справи відповідач вказані обставини стосовно нездійснення реєстрації податкових накладних за результатами виконання робіт за спірним договором не спростував, натомість пояснив, що нездійснення реєстрації таких податкових накладних обумовлено анулюванням податковим органом свідоцтва платника податку на додану вартість відповідача. Однак, на підтвердження вказаних обставин відповідачем жодних доказів до суду не було надано, у зв`язку з чим такі доводи відповідача до уваги суду не приймаються.

Так, спір у даній справі виник з підстав нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних за результатами виконання робіт за спірним договором, у зв`язку з чим позивачем застосовано до відповідача на підставі п. 9.14 договору штраф у розмірі 25% від суми авансового платежу, а також відповідальність у вигляді відшкодування збитків в сумі сплаченого позивачем ПДВ в розмірі 234539,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 105542,55 грн., нарахованого згідно з п. 9.14 договору від 30.11.2022 р. № 80-22, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 9.14 договору в разі відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством терміни або заповнення податкової накладної з порушенням ст. 201 ПКУ виконавець оплачує штраф у розмірі 25% від суми авансового платежу.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на час виконання робіт за спірним договором) встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, встановлюючи відповідальність відповідача як виконавця робіт у виді штрафу у розмірі податкової ставки ПДВ від авансового платежу сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв`язку із цим податкового кредиту.

Тобто, передбачена пунктом 9.14 договору відповідальність виконавця робіт не пов`язана із виконанням ним своїх зобов`язань щодо виконання робіт, оскільки виникає у разі невиконання виконавцем вимог податкового законодавства.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом частини другої статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.

Отже, за змістом статей 173, 174 Господарського кодексу України нездійснення реєстрації податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням відповідачем установленого порядку здійснення господарської діяльності, оскільки такий обов`язок виникає у відповідача на підставі податкового законодавства.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору як здійснення реєстрації податкової накладної не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на виконавця робіт господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у справах від 02.05.2018 у справі №908/3565/16, від 10.05.2018 у справі №917/799/17, від 07.02.2019 у справі №913/272/18. Зокрема, в постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 913/272/18, в якій розглядався спір про стягнення штрафу за порушення умов договору поставки в частині своєчасної реєстрації податкової накладної на товар у Єдиному реєстрі податкових накладних та збитків, судом зроблено висновки щодо неможливості покладення на відповідача штрафних санкцій, передбачених умовами договору, у зв`язку із несвоєчасною реєстрацією ним податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, компенсаційний характер санкції, передбаченої пунктом 9.14 договору, яка ніяким чином не пов`язана із забезпеченням належного виконання зобов`язань з виконання робіт, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафу в сумі 105542,55 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 234539,00 грн. сплаченого ПДВ в якості відшкодування збитків суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 623 ЦК боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі N 925/1289/19.

За умовами частин 1 - 4 статті 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ч. 1).

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків (ч. 2).

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше (ч. 3).

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання (ч. 4).

Тобто відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають зазначеного прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню (постанова Верховного Суду від 30.05.2022 у справі N 922/2475/21).

У відповідності до вимог частини 3 статті 226 ГК України своєчасне попередження другою стороною про невиконання нею зобов`язання може бути підставою для відмови у відшкодуванні збитків стороні, якщо вона могла запобігти їх виникненню.

Право особи на відшкодування збитків у зв`язку із неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку має ставитися також у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов`язків.

Так, в даному випадку позовні вимоги про відшкодування ПДВ в якості збитків обґрунтовані тим, що через незареєстровану в Єдиному реєстрі податкових декларацій податкову накладну позивачем втрачено право на податковий кредит в сумі сплаченого ним ПДВ 234539,00 грн., що увійшов до вартості виконаних відповідачем і оплачених позивачем робіт.

Стосовно права позивача на податковий кредит і пов`язаний з цим майновий інтерес суд зауважує про таке.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Між тим, як вже зазначалось судом вище, відповідачем не було здійснено реєстрацію податкових накладних за результатом виконання ним робіт і оплати їх позивачем за спірним договором, про що свідчать також наявні в матеріалах справи лист ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.11.2024 у відповідь на запит позивача.

Отже, сума ПДВ по спірній господарській операції мала бути додана позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно зі встановленим податковим законодавством порядком. Такі дії з боку позивача можливі лише за наявності належно оформлених та зареєстрованих відповідачем як продавцем робіт податкових накладних.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Велика Палата дійшла висновку, що з 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 виснувала, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічний висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Отже, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 01.01.2015 за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Так, у спірному випадку факт протиправної поведінки відповідача, що полягає у нездійсненні реєстрації податкових накладних, підтверджується, і відповідачем цей факт не спростовано. При цьому обставин, які б свідчили, що податкові накладні не були зареєстровані не з вини відповідача, судом не встановлено. Також наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом та п.4.1 договору обов`язку зареєструвати податкову накладну після підписання акту №12/22-1 приймання виконаних по договору будівельних робіт за грудень 2022 року на суму 1407234,00 грн., що стало наслідком неможливості включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, а також відповідно зменшення податкового зобов`язання на суму 234539,00 грн.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, де предметом спору було стягнення збитків завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо надання позивачеві податкових накладних за договором від 01.03.2001 № 291 на послуги з оренди майна, суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також відповідно зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Отже, враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення з боку відповідача через нездійснення реєстрації податкових накладних за результатами виконання спірного договору.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем під час розгляду спору не спростовані доводи позивача та встановлені судом обставини, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання останнім своїх зобов`язань щодо своєчасного проведення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" в частині стягнення з відповідача 234539,00 грн. сплаченого ПДВ в якості збитків обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення частково відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, що складають 3518,08 грн. (234539,00 х 5101,22/ 340081,55).

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, е-mail: office@narp.ua; код ЄДРПОУ 09794409) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алнік-Строй" (54000, м. Миколаїв, вул. Лазурна, 16Б, оф. 49; e-mail: tovalnikstroy@gmail.com; код ЄДРПОУ 42990695) про стягнення заборгованості в сумі 340081,55 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алнік-Строй" (54000, м. Миколаїв, вул. Лазурна, 16Б, оф. 49; e-mail: tovalnikstroy@gmail.com; код ЄДРПОУ 42990695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, е-mail: office@narp.ua; код ЄДРПОУ 09794409) 234539/двісті тридцять чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять/грн. 00 коп. сплаченого ПДВ та сплачений судовий збір в розмірі 3518/три тисячі п`ятсот вісімнадцять/ грн. 08 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 28.02.2025 року у зв`язку з тривалими повітряними тривогами в умовах воєнного стану.

Суддя Л.М. Ільєва