Постанова

від 03.03.2025 по справі 606/833/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/833/22Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/146/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу № 606/833/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2024 року (ухвалене суддею Братасюком В.М., дати складення повного тексту судового рішення не зазначено) в справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПрАТ «СК «АРКС», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, апелянт), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат» (далі - ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обґрунтований тим, що 16 липня 2020 року між ПАТ «СК «АРКС» та ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №533а0п, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб ISUZU, д.р.н. НОМЕР_1 , власник автомобіля - ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат». 04 лютого 2021 року о 09:55 год в а/д М-19 на перехресті с.Сухостав та с.Яблунів трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ISUZU, д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , який керував автомобілем ЗАЗ, д.р.н. НОМЕР_3 , внаслідок чого пошкоджено автомобіль ISUZU , д.р.н. НОМЕР_2 , що застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту №533а0п від 16 липня 2020 року. Згідно довідки №3021036444170436 та постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2021 року у справі №606/303/21, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України (ст.124 КпАП України). Зазначає, що страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, внаслідок чого ПрАТ «СК «АРКС» виплатило 80441.00 грн.

05 травня 2021 року позивач звернувся до ПрАТ «УПСК», яке є страховиком ОСОБА_2 із заявою про виплату регресного страхового відшкодування.

Враховуючи те, що відповідно до звіту №57 про оцінку автомобіля ISUZU, д.р.н. НОМЕР_2 , оцінювачем розраховано коефіцієнту фізичного зносу, який склав 0.4659, ПрАТ «УПСК» застосовано коефіцієнт фізичного зносу до складових запчастин, що підлягали заміні. Зокрема, ПрАТ «УПСК» застосовано коефіцієнт фізичного зносу до вартості замінюваних матеріалів, зазначених в рахунку №25, який підтверджує реально понесені витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, однак не сплачено вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, розраховану оцінювачем в звіті №57 про оцінку автомобіля, яка склала 51800.13 грн.

Таким чином, ПрАТ «УПСК» 11 серпня 2021 року здійснено на користь ПрАТ «СК «АРКС» виплату страхового відшкодування в розмірі 47150.13 грн, а тому сума збитків, які не відшкодовані ПрАТ «СК «АРКС», на дату подання позову становить 33290.87 грн.

У зв`язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача 33290.87 грн шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2024 року позов ПрАТ «СК «АРКС», задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК «АРКС» 33290.87 грн на відшкодування завданої в ДТП шкоди. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Свірський Т.В., подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що виходячи з положень Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ліміт відповідальності щодо автомобіля ЗАЗ, д.р.н. НОМЕР_3 , який застрахований у ПрАТ «УПСК» за полісом обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/7824825 від 18 травня 2020 року за шкоду, заподіяну майну, становить 130000.00 грн, що є достатньою сумою для покриття збитків ПрАТ «СК «АРКС», заподіяних дорожньо-транспортною пригодою 04 лютого 2021 року, в тому числі регресної вимоги до ПрАТ «УПСК». Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Звертає увагу на те, що сума стягнення за оскаржуваним рішенням суду розрахована, виходячи із вартості відновлювального ремонту транспортного засобу потерпілої у ДТП сторони без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин (деталей) такого транспортного засобу, які були замінені на нові під час ремонтних робіт. Таким чином, потерпіла сторона ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» отримала за рахунок винної сторони невиправдане безпідставне благо у виді пошкоджених складових частин (деталей) автомобіля, які можуть становити певну цінність. За таких обставин, ПрАТ «СК «АРКС» сплачуючи на користь ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» в сумі страхового відшкодування вартість замінених складових частин (деталей) автомобіля, зобов`язаний був вчинити дії, спрямовані на отримання цих складових частин (деталей) і в подальшому передати їх винній стороні при стягненні страхового відшкодування в порядку регресу.

У зв`язку з викладеним просять рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

06 січня 2025 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ПрАТ «СК «АРКС» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а тому відповідач має нести відповідальність в розмірі 80441.00 грн - вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу ISUZU д.р.н. НОМЕР_2 згідно рахунку №25 - в розмірі фактичних витрат, понесених у зв`язку із ремонтом пошкодженого ТЗ.

Відповідно до звіту № 57 про оцінку автомобіля, вартість відновлювального ремонту ТЗ ТЗ Isuzu (д.р.н. НОМЕР_2 ), з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0.4659) складає 51800.13 грн. ПрАТ «УПСК» застосовано коефіцієнт фізичного зносу до складових запчастин, що підлягали заміні та сплачено ПрАТ «СК «АРКС» 47150.13 грн, оскільки вказана сума підтверджує реально понесені витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, а не вартість в звіті № 57.

Крім того, якщо відповідач мав намір отримати замінені деталі, то він зобов`язаний був повідомити завчасно про свій намір - після ДТП. Відповідач, як особа, діями якої завдано шкоди, мав цікавитись, чи відшкодовано потерпілому всі завдані збитки, але натомість він зазначив про це лише на стадії апеляційного розгляду справи.

У зв`язку з викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

За правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову у даній справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

16 липня 2020 року між ПрАТ «СК «АРКС» та ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №533а0п, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб ISUZU д.н.з. НОМЕР_1 , страхова сума - 930000 грн, франшиза - 0.5 (т.1 а.с.29-38).

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2021 року у справі №606/303/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП

Вказаною постановою встановлено, що 04 лютого 2021 року ОСОБА_2 о 09 годині 55 хвилин на а/д М-19 (на перехресті с.Сухостав та с.Яблунів), керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ-110206», н.з. НОМЕР_4 , порушив вимоги пункту 2.3 (б), 10.4 ПДР України, а саме: під час повороту ліворуч не надав переваги в русі зустрічному транспортному засобу марки «ISUZU», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та допустив із ним зіткнення, що спричинило до пошкодження зазначених транспортних засобів (т.1 а.с.10).

З довідки УПП в Тернопільській області про дорожньо-транспортну пригоду №3021036444170436 від 15 березня 2021 року вбачається, що 04 лютого 2021 року внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України відбулася дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом марки «ЗАЗ-110206», д.н.з. НОМЕР_4 , та транспортним засобом марки «ISUZU», д.н.з. НОМЕР_2 (т.1 а.с.11).

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «УПСК» згідно полісу № АР/7824825 від 18 травня 2020 року, яким встановлено ліміт майнової відповідальності (страхова сума) - 130000 грн, франшиза - 0 грн (т.1 а.с.65).

Страхувальник ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» звернувся до страховика ПрАТ «СК «АРКС» з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, а також із заявою на виплату страхового відшкодування, в якій просив перерахувати кошти на СТО ФОП ОСОБА_4 , де проводився ремонт пошкодженого автомобіля «ISUZU», д.н.з. НОМЕР_2 (т.1 а.с.15-16).

Відповідно до звіту №57 від 25 березня 2021 року про оцінку автомобіля, складеного ФОП ОСОБА_5 , слідує, що вартість відновлювального ремонту ТЗ Т3 Isuzu, д.р.н. НОМЕР_5 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0.4659) складає 51800.13 грн з ПДВ. Також встановлено, що вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу становить 81378.26 грн (т.1 а.с.17-20).

Згідно рахунку на оплату №25 від 15 березня 2021 року, складеного ФОП ОСОБА_4 , вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ISUZU», д.н.з. НОМЕР_2 , без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу, становить 85091.00 грн (т.1 а.с.14).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №ARX2747887 від 29 березня 2021 року та умов договору страхування №533а0п від 16 липня 2020 року, розмір страхового відшкодування склав 80441.00 грн, яке позивачем ПрАТ «СК «АРКС» сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно платіжного доручення №765442 від 30 березня 2021 року (т.1 а.с.9, 12).

Відповідно до п.27.13 Договору страхування № 533а0п від 16 липня 2020 року при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої договором франшизи.

Розрахунок розміру виплаченого ПрАТ «СК «АРКС» страхового відшкодування за даним страховим випадком розраховувався наступним чином:

85091.00 грн - 4650.00 грн = 80441.00 грн, де:

- 85091.00 грн - вартість відновлювального ремонту Isuzu, д.н.з. НОМЕР_2 згідно рахунку № 25;

- 4650.00 грн - франшиза згідно договору страхування.

05 травня 2021 року ПрАТ «СК «АРКС» звернулося до ПрАТ «УПСК», як страховика ОСОБА_2 , із заявою про виплату 80441.00 грн страхового відшкодування в порядку регресу (т.1 а.с.42).

Згідно платіжного доручення №17356 від 11 серпня 2021 року ПрАТ «УПСК» здійснено на користь ПрАТ «СК «АРКС» виплату страхового відшкодування в розмірі 47150.13 грн (т.1 а.с.43).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

Стаття 1187 ЦК України регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною першою цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (згідно із пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при:

(1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;

(2) розірванні договору в судовому порядку;

(3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;

(4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України;

(5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 1961-IV).

Згідно із статтею 3 Закону 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону 1961-IV).

Відповідно до статті 9 Закону 1961-IV, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно із абзацом першим пункту 22.1 статті 22 Закону 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17.

Слід також зазначити, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених зазначеним Законом випадках - Моторного (транспортного) страхового бюро України та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за вказаним Законом не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Разом з тим принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 147/66/17.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зроблено висновок, що «стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».

Звертаючись до суду із даним позовом ПрАТ «СК «АРКС» посилалося на те, що воно, як страховик потерпілого у ДТП 04 лютого 2020 року особи - ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» (власника пошкодженого автомобіля ISUZU», д.н.з. НОМЕР_2 ) виплатило на ремонт вказаного автомобіля за договором добровільного страхування страхове відшкодування в сумі 80441.00 грн з урахуванням вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу. Оскільки ПрАТ «УПСК», як страховик ОСОБА_2 , сплатило на користь ПрАТ «СК «АРКС» суму страхового відшкодування - вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу в сумі 47150.13 грн, то різниця між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням, що становить суму 33290.87 грн підлягає стягненню з винної особи - ОСОБА_2 .

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до ПрАТ «СК «АРКС» після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням експлуатаційного зносу деталей становить 51800.13 грн, однак позивачем на відновлення пошкодженого автомобіля виплачено 80441.00 грн.

Таким чином правильним є висновок суду першої інстанції про те, що існують правові підстави для стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Разом з тим, задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги ПрАТ «СК «АРКС», місцевим судом в повній мірі не враховано, що відповідно до звіту № 57 від 25 березня 2021 року вартість відновлювального ремонту ТЗ ІSUZU, д.р.н. НОМЕР_5 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0.4659) складає 51800.13 грн з ПДВ. При цьому встановлено, що вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу становить 81378.26 грн.

В матеріалах справи відсутні докази щодо вартості відновлювального ремонту ТЗ ISUZU, д.р.н. НОМЕР_5 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу відповідно до рахунку на оплату №25 від 15 березня 2021 року, де вартість відновлювального ремонту автомобіля ISUZU», д.н.з. НОМЕР_2 без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу становить 85091.00 грн.

Судом апеляційної інстанції не встановлено та матеріалами справи не підтверджено з якого розрахунку виходило ПрАТ «УПСК», як страховик ОСОБА_2 , виплачуючи ПрАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу в розмірі 47150.13 грн, а не 51800.13 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ПрАТ «УПСК», як страховик ОСОБА_2 , повинно було сплатити на користь ПрАТ «СК «АРКС» суму страхового відшкодування - вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу в сумі 51800.13 грн, як це визначено у звіті № 57 від 25 березня 2021 року.

Посилання позивача ПрАТ «СК «АРКС» про те, що ПрАТ «УПСК» застосовано коефіцієнт фізичного зносу до вартості замінюваних матеріалів, зазначених в рахунку №25 від 15 березня 2021 року, апеляційний суд відхиляє, оскільки у вказаному документі відсутні відомості про вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, а тому апеляційний суд вважає, що ПрАТ «УПСК» безпідставно зменшено суму страхової виплати на 4650 грн.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом зменшення розміру стягнення відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до 28640.87 грн, яку слід стягнути з відповідача, оскільки вказане буде відповідати меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності згідно полісу № АР/7824825 від 18 травня 2020 року.

Доводи апелянта про те, що ліміт майнової відповідальності який застрахований у ПрАТ «УПСК» становить 130000.00 грн є достатньою сумою для покриття збитків ПрАТ «СК «АРКС», суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки поняття «страхова виплата» та «витрати фактичної вартості ремонту (реальні збитки)» не є тотожними, оскільки страхова виплата може бути здійснення виключно страховиком з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, а витрати фактичної вартості ремонту (реальні збитки) можуть бути здійсненні винною особою без урахування коефіцієнта фізичного зносу. Отже не підлягає стягненню із страховика вартість відновлювального без урахування коефіцієнта фізичного зносу.

Твердження апелянта про те, що потерпіла сторона ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» отримала за рахунок винної сторони невиправдане безпідставне благо у виді пошкоджених складових частин автомобіля, які можуть становити певну цінність, апеляційний суд бере до уваги, однак зазначає, що замовником робіт із ремонту автомобіля ISUZU, д.р.н. НОМЕР_2 є ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат», ПрАТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту, а тому вимоги щодо повернення винній особі пошкоджених складових частин автомобіля можуть заявлятися до ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат», як такого в кого вони зберігалися.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду, зменшивши розмір стягнення відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з розміру 33290,87 грн до 28640,87 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2024 року - змінити, зменшивши розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, із 33290 (тридцять три тисячі двісті дев`яносто) гривень 87 копійок до 28640 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок) гривень 87 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови - 03 березня 2025 року.

Реквізити сторін:

Позивач: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», адреса: м.Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат», адреса: Полтавська область, Глобинський район, м. Глобино, вул. Володимирівська, 228, ЄДРПОУ 25167451.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

Н.М. Храпак