Рішення

від 28.02.2025 по справі 320/33316/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року справа № 320/33316/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: 21.09.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Київський електровагоноремонтний завод» (далі також - ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод», позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі також - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботи з великими платниками податків, відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2023 № 2008/Ж10/31-00/07-03-02-20 на суму 4 831 552,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення як такого, що прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботи з великими платниками податків на підставі хибних висновків акту документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства в частині недотримання позивачем вимог частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII), а саме: порушення встановлених Національним банком України (далі також - НБУ) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів при здійсненні взаєморозрахунків за зовнішньо-економічним контрактом від 24.08.2021 № 331.

Представник позивача зазначає про відсутність підстав для нарахування пені за прострочення розрахунків за зовнішньо-економічним контрактом від 24.08.2021 № 331, оскільки його виконання було зупинено у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме: початком військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, що є підставою для зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені відповідно до положень частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII.

Також в обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення від 08.09.2023 № 2008/Ж10/31-00/07-03-02-20 представник позивача посилається на протиправність проведення Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботи з великими платниками податків документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, оскільки така перевірка, за посиланням позивача, проведена за відсутності підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Так, представник позивача зазначає, що письмовий запит контролюючого органу, направлений на адресу ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод», не містив будь-яких конкретних фактів порушення платником податків вимог валютного, податкового та іншого законодавства; ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» надало відповідь на запит податкового органу. Відтак позивач зазначає про відсутність підстав для призначення позапланової перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання; від позивача та відповідача витребувано докази у справі.

15.11.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботи з великими платниками податків заперечує проти доводів позовної заяви та просить відмовити у задоволенні позову. Так, представник відповідача наголошує на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення як такого, що прийнято на підставі підтверджених висновків акту перевірки щодо порушення ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» граничних строків розрахунків за зовнішньо-економічних контрактом від 24.08.2021 № 331. Зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон № 671/97-ВР). Наголошує, що документальна позапланова перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства проведена за наявності підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а саме: отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків, зокрема, валютного законодавства та ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу.

22.01.2024 представником позивача через підсистему «Електронний Суд» подано заяву про зміну підстав позову. У поданій заяві представник позивача додатково до підстав позову, визначених у позовній заяві, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2023 № 2008/Ж10/31-00/07-03-02-20 з підстав відсутності у податкового органу повноважень на проведення перевірки. Зазначено, що наказ про проведення перевірки від 31.07.2023 № 297/Ж1 із строком проведення перевірки 3 робочі дні з 31.07.2023 був вручений уповноваженій особі ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» безпосередньо у день початку проведення перевірки - 31.07.2023, що не відповідає вимогам абзацу другого пункту 78.4 статті 78 ПК України. Представник позивача також зазначає, що 31.07.2023 ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки від 31.07.2023 № 297/Ж1, про що позивачем було повідомлено податковий орган листом від 01.08.2023. Зазначене, на думку, позивача свідчить про те, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботи з великими платниками податків під час проведення перевірки діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову від 22.01.2024.

09.02.2024 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на заяву про зміну підстав позову, згідно з яким Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботи з великими платниками податків заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. Представник контролюючого органу зауважує, що документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» проведена за наявності підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Зазначає, що під час проведення перевірки ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» на виконання запиту податкового органу надавало письмові пояснення та документи, незгоди із проведенням перевірки не висловлювало.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 від Національного банку України витребувано копію листа Національного банку України від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК в частині, що стосується строків розрахунків при здійсненні ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» взаєморозрахунків з компанією-нерезидентом відповідно до контракту (договору) №331 від 24.08.2021.

24.07.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровані документи, надані Національним банком України на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 задоволено клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.07.2024 про зупинення провадження у справі та зупинено провадження в адміністративній справі № 320/33316/23 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/25642/22.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 поновлено провадження у справі; у справі призначено судове засідання.

У судове засідання, призначене на 21.01.2025, з`явилися представник відповідача та представник позивача. Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти задоволення якого представник відповідача не заперечував.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 00480247) зареєстровано у Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрацій, взято на облік як платник податків 30.12.1993; основний вид діяльності за КВЕД 33.17 «Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів».

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом (угодою) від 24.08.2021 № 331 за період діяльності з 24.08.2021 по 30.06.2023 на підставі листа ДПС України від 06.12.2022 № 15770/7/99-00-07-05-01-07 щодо інформації, наданої НБУ уповноваженими банками, за результатами якої складений акт перевірки від 09.08.2023 № 1832/Ж5/31-00-07-03-02-15/00480247.

Перевіркою встановлено, що 24.08.2021 між ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» (Замовник) та компанією DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина) (виконавець) укладений контракт № 331, відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати комплекс аналітичних послуг, передбачених у специфікації (Додаток 1), а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 3.5 Контракту від 24.08.2021 № 331 протягом 10 (десяти) банківських днів з дати погодження Виконавцем Рознарядки Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 20 (двадцяти) % від загальної вартості послуг, визначеної у Додатку 1.

Відповідно до пункту 3.6 Контракту від 24.08.2021 № 331 оплата послуг Виконавця проводиться Замовником протягом 20 (двадцяти) банківських днів від дня підписання сторонами акту наданих послуг та одержання виставленого Виконавцем остаточного рахунку.

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 28.10.2021 № 2 ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» перерахувало на користь DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина) попередню оплату в сумі 178 200,00 Евро (5 460 885,54 грн).

Перевіркою встановлено, що послуги за контрактом від 24.08.2021 № 331 нерезидентом DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина) не надавалися; повернення валютних коштів не здійснено. Станом на 30.06.2023 у ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» встановлена прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 178 200,00 Евро із терміном погашення заборгованості 27.10.2022.

Згідно з висновками акту перевірки від 09.08.2023 № 1832/Ж5/31-00-07-03-02-15/00480247 ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» порушило вимоги частини третьої статті 13 Закону № 2473-VIII в частині ненадання нерезидентом послуг, передбачених умовами договору від 24.08.2021 № 331/не повернення нерезидентом валютних коштів у розмірі 178 200,00 Евро (граничний термін отримання послуг/повернення валютної виручки - 27.10.2022), що призвело до порушення законодавчо встановлених стоків розрахунків на 246 днів (28.10.2022 - 30.06.2023).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 09.08.2023 № 1832/Ж5/31-00-07-03-02-15/00480247 ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» 24.08.2023 подало заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких рішенням податкового органу від 04.09.2024 № 719/Ж12/31-00-07-03-02-22 висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки від 09.08.2023 № 1832/Ж5/31-00-07-03-02-15/00480247 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 08.09.2023 № 2008/Ж10/31-00/07-03-02-20, яким ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» на підставі частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України за порушення строків термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано пеню у розмірі 4 831 552,07 грн.

Вказуючи на протиправність податкового повідомлення-рішення від 09.08.2023 № 1832/Ж5/31-00-07-03-02-15/00480247, ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» звернулось до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

У постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків Верховний Суд зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач покликається на протиправність призначення та проведення перевірки, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору й підлягають першочерговому дослідженню.

Аналізуючи доводи ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з мотивів відсутності встановлених законом підстав для проведення документальної позапланової перевірки та порушення процедури її проведення, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до підпункту 72.1.2.6 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема інформація про експортні та імпортні операції платників податків.

Інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу (пункт 73.1 статті 73 ПК України).

До інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах 72.1.1.1, 72.1.1.2, 72.1.1.3 (в частині обов`язку платника податків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів, передбачених розділом V цього Кодексу), 72.1.1.4, 72.1.2.1, 72.1.2.3, 72.1.2.4, 72.1.2.5, 72.1.2.6 підпункту 72.1.2, підпункті 72.1.5 статті 72 цього Кодексу (пункт 73.2 статті 73 ПК України).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2473-VIII уповноважені установи зобов`язані надавати Національному банку України інформацію про валютні операції, що здійснюються суб`єктами валютних операцій через ці установи, а також про власні валютні операції.

Національний банк України співпрацює з іншими органами державної влади щодо обміну інформацією, пов`язаною із здійсненням валютних операцій, з урахуванням положень законодавства про банківську таємницю (часина п`ята статті 10 Закону № 2473-VIII).

Частиною дванадцятою статті 11 Закону № 2473-VIII встановлено, що органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.

Пунктом 25 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція № 7), встановлено, що банк відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління НБУ від 13.11.2018 № 120, надає НБУ інформацію про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів, товарів (або незавершення у граничні строки розрахунків імпортних операцій резидентів без увезення продукції на територію України), уключаючи такі факти за власними операціями банку.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України встановлено, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

У пункті 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту та 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що оскаржуване ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» податкове повідомлення-рішення прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, що проведена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а саме: отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків, зокрема, валютного законодавства, та не надання платником податків пояснень та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Позивач заперечує правомірність проведення документальної позапланової перевірки з тих підстав, що надісланий на адресу ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» запит податкового органу не містив конкретних фактів порушення позивачем вимог валютного законодавства, що, у свою чергу, виключає висновок про наявність підстав для призначення документальної позапланової перевірки з мотивів ненадання платником податків запитуваних документів або ж їх надання не у повному обсязі.

Також позивач зазначає, що наказ про проведення перевірки від 31.07.2023 № 297/Ж1 був вручений уповноваженій особі ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» безпосередньо у день початку проведення перевірки - 31.07.2023, що не відповідає вимогам абзацу другого пункту 78.4 статті 78 ПК України. Крім того, позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки 31.07.2023 ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки від 31.07.2023 № 297/Ж1.

Відповідач на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов`язує наявність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, надав суду лист Державної податкової служби України від 06.12.2022 № 15770/7/99-00-07-05-01-07, запит Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.12.2022 № 9860/6/31-00-07-03-02-06 про надання інформації, а також лист ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» від 27.01.2023 №89/ГБ/23 з додатками до нього, направлений у відповідь на запит контролюючого органу; на підтвердження дотримання процедури проведення перевірки - копію наказу від 31.07.2023 № 297/Ж та копію направлення на проведення перевірки.

За результатами дослідження наданих документів судом встановлені наступні обставини справи.

Листом Державної податкової служби України від 06.12.2022 № 15770/7/99-00-07-05-01-07 на адресу Головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків для організації і проведення контрольно-перевірочної роботи відповідно до статті 78 ПК України скерований витяг з інформації, наданої Національним банком України щодо виявлених фактів ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, станом на 01.11.2022, яка надана банками до НБУ згідно з Інструкцією № 7.

Згідно з відомостями листа від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК, наданим Національним банком України на виконання вимог ухвали суду, а також витягу з інформації, наданої банками, що є додатком до вказаного листа, станом на 01.12.2022 ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» прострочило здійснення розрахунків за зовнішньо-економічним контрактом від 24.08.2021 № 331 (дата експорту товару або дата авансового платежу - 28.10.2021; дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 28.10.2022; діапазон суми - від 1 до 10 млн грн).

27.12.2022 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платками податків на адресу ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» скерований запит № 9860/6/31-00-07-03-02-06 про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно порушення законодавчо встановлених строків розрахунків при здійсненні ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» взаєморозрахунків з компанією-нерезидентом відповідно до контракту від 24.08.2021 № 331. Зазначено, що відповідно до податкової інформації, одержаної від уповноважених банків, дати здійснення платежів за імпортними зовнішньоекономічними операціями/дати оформлення МД (Актів) за експортними операціями, за якими перевищено законодавчо встановлені строки розрахунків за контрактом від 24.08.2021 № 331 становлять 24.08.2021 - 28.10.2022.

На виконання вимог запиту від 27.12.2022 № 9860/6/31-00-07-03-02-06 ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків листом від 27.01.2023 №89/ГБ/23 надано: контракт від 24.08.2021 № 331, рознарядку до контракту 24.08.2021 № 331, інвойс № 3110R0073, заява № 3 про купівлю іноземної валюти від 28.10.2021, платіжне доручення в іноземній валюті від 28.10.2021 № 2, виписку по рахунку, картку рахунку 3711 по DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина), обігову відомість по рахунку 3711 по DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина), висновок торгово-промислової палати України щодо настання форс-мажорних обставин № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, лист департаменту інвестиційної діяльності АТ «Укрзалізниця» від 22.02.2022 № ЦІД-10/421.

Судом встановлено, що будь-яких документів (валютно-митні декларації, акти виконаних робіт тощо), що підтверджують факт поставки товарів/надання послуг на суму здійсненої нерезиденту передоплати, ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» на запит контролюючого органу не надано.

Оцінивши надані сторонами та витребувані судом докази, суд дійшов висновку про доведеність з боку Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків наявності обставин, з якими підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов`язує наявність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства стосовно ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод».

Так, отримані податковим органом у порядку інформаційного співробітництва з Національним банком України відомості свідчили про порушення ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» вимог валютного законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи; зазначені відомості отримані у порядку взаємодії Національного банку України та Державної податкової служби України щодо обміну інформацією, пов`язаною із здійсненням валютних операцій; письмовий запит Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.12.2022 № 9860/6/31-00-07-03-02-06, скерований на адресу платника податків, містив інформацію щодо змісту порушень ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» вимог валютного законодавства, а саме: прострочення здійснення розрахунків за зовнішньо-економічним ко контрактом від 24.08.2021 № 331, у тому числі, із зазначенням періоду такого прострочення; надані платником податків документи не спростовували наявну у податкового органу інформацію щодо порушення платником податків вимог валютного законодавства.

Доводи позивача щодо не зазначення у запиті податкового органу конкретних фактів порушення вимог валютного законодавства спростовуються встановленими судом обставинами справи. Так, суд зауважує, що запит Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.12.2022 № 9860/6/31-00-07-03-02-06 містив чіткі посилання на порушення ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за зовнішньо-економічним ко контрактом від 24.08.2021 № 331; податкова інформація, у зв`язку з отриманням якої податковий орган направив вказаний запиту, отримана відповідачем у спосіб, що встановлений статтями 72, 73 ПК України та статтею 10 Закону № 2473-VIII.

За встановлених обставин справи та наведеного правового регулювання суд зазначає про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з мотивів відсутності встановлених законом підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Водночас судом встановлено, що копія направлення на перевірку від 31.07.2023 №619/Ж3/31-00-07-03-02-13 та копія наказу про призначення перевірки від 31.07.2023 №297/Ж1 вручені уповноваженій особі ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» безпосередньо у день проведення перевірки - 31.07.2023, що суперечить положенням абзацу другого пункту 78.4 статті 78 ПК України, відповідно до яких зазначені документи мають бути вручені до проведення перевірки.

За вказаних обставин суд погоджується з доводами позовної заяви щодо допущення Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків процедурного порушення під час проведення перевірки в частині несвоєчасного вручення платнику податків наказу про проведення перевірки та направлення на її проведення.

Надаючи оцінку зазначеним доводам як підстави для скасування податкового повідомлення-рішення, суд керується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформованим у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, відповідно до якого підставами для скасування рішень, прийнятих за результатами перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У розрізі зазначеного суд зауважує, що ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» вказуючи на наявність процедурного порушення з боку податкового органу під час проведення перевірки, що виявилось у наданні копії наказу про призначення перевірки та направлення у день проведення перевірки, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначене порушення вплинуло або ж об`єктивно могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу щодо порушення ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» вимог валютного законодавства в частині прострочення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 24.08.2021 № 331.

Суд зазначає, що вручення платнику податків документів, передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК України, у день проведення перевірки у спірних правовідносинах не обмежило платника податків у реалізації його прав, передбачених ПК України, у тому числі, права на надання документів, що належать до предмета перевірки або пов`язані з предметом перевірки

Так, у ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» був обізнаним про факт проведення перевірки, йому були відомі підстави її проведення, він не був обмежений у праві бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення та документи з питань, що становлять предмет перевірки, висловлювати власні міркування та заперечення щодо обставин, які є предметом перевірки тощо.

Судом, зокрема, встановлено, що 01.08.2023, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, контролюючим органом на адресу ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» надісланий запит про надання документів № 1, у відповідь на який ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» листом від 02.08.2023 № 1336/БУ/23 надало документи, що належали до предмета перевірки.

Суд зауважує, що аналіз практики Верховного Суду свідчить про те, що несвоєчасне вручення платнику податків наказу про проведення перевірки та направлення не є безумовною підставою для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки. Так, судом досліджувалося, яким чином недотримання контролюючим органом встановлених ПК України строків повідомлення платника податків про початок проведення перевірки вплинуло на можливість реалізації платником податків тих чи інших прав та обов`язків, і яким чином зазначене вплинуло на обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Зокрема, у постановах від 25.05.2020 у справі № 810/1963/18, від 12.10.2019 у справі № 815/1850/15, від 25.01.2023 у справі №1.380.2019.004064 Верховний Суд зазначав, що хоча наказ про проведення перевірки та направлення не були отримані платником до початку перевірки, право платника бути повідомленим про перевірку і на участь у її проведенні не були порушені. Він (позивач) надавав до її закінчення пояснення та документи, тому підстав вважати перевірку проведеною протиправно та скасування з цих підстав оскаржуваних рішень - немає.

Враховуючи зазначене, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах вручення платнику податків наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку у день її проведення не призвело до обмеження платника податків у реалізації прав, наданих йому ПК України, та, відповідно, не вплинуло та не могло вплинути на обґрунтованість висновків акту перевірки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав недотримання Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків вимог пункту 78.4 статті 78 ПК України в частині вручення платнику податків до початку проведення перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Оцінюючи доводи позовної заяви щодо протиправності проведення перевірки з підстав оскарження ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» наказу про проведення перевірки від 31.07.2023 № 297/Ж1 у судовому порядку, суд керується таким.

Судом встановлено, що 31.07.2023, в день початку перевірки, ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу від 31.07.2023 № 297/Ж1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 № 320/1578/24 позовну заяву ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 № 320/1578/24 позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

Зазначаючи про відсутність підстав для висновку про протиправність проведення перевірки з мотивів подання платником податків до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, суд виходить з того, що ПК України не містить положень, які передбачають зупинення дії рішення контролюючого органу про проведення перевірки у випадку його оскарження в судовому порядку.

Факт звернення платника податків до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки не перешкоджає проведенню контролюючим органом такої перевірки.

У свою чергу, недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно з положеннями пункту 81.2 статті 81 ПК України оформлюється актом.

Підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки згідно з вимогами пункту 81.1 статті 81 ПК України є непред`явлення платнику податків направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених ПК України.

У спірних правовідносинах посадових осіб Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було допущено до проведення перевірки; акт недопуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки не складався; наказ про перевірку, направлення та службове посвідчення були пред`явлені уповноваженій особі платника податків, що підтверджується підписом такої особи в направленні на перевірку.

За вказаних обставин суд зазначає про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2023 № 2008/Ж10/31-00/07-03-02-20 з підстав проведення перевірки всупереч зверненню ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» до суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки від 31.07.2023 № 297/Ж1.

Аналізуючи доводи позовної заяви щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 08.09.2023 № 2008/Ж10/31-00/07-03-02-20 як такого, що прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі хибних висновків акту перевірки щодо недотримання позивачем вимог частини третьої статті 13 Закону № 2473-VIII при здійсненні взаєморозрахунків за зовнішньо-економічним контрактом від 24.08.2021 № 331, укладеним з компанією-нерезидентом DB Engineering Consulting GmbH (Німенччина), суд керується таким.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом №2473-VIII, який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Стаття 13 Закону № 2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473-VIII).

Згідно із вимогами частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII).

Водночас частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Постановою Правління НБУ від 04.04.2022 № 68 Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».

Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).

До 05.04.2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів.

У цій справі встановлена згідно з актом податкової перевірки кількість днів, протягом яких відбулось порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, не є спірною. Поряд з цим позивач наполягає, що з 24.02.2022 внаслідок виникнення форс-мажорних обставин перебіг вказаних строків зупинився, що виключає правомірність нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньо-економічним контрактом від 24.08.2021 № 331.

Вирішуючи питання щодо того, які саме обставини слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили), а також щодо документів та доказів, які підтверджують їх настання та припинення, та органу, уповноваженого на таке засвідчення, суд виходить з такого.

Стаття 14-1 Закону № 671/97-ВР передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 Верховний Суд виснував, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону № 671/97-ВР законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.

Водночас суд зауважує, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 року у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Аналіз наведених правових норм та практики Верховного суду свідчить про те, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» в якості документа, який підтверджує настання форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, вважаючи, що цей документ має оцінюватися як довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) у розумінні частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану і це є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Цей лист адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Питання прийнятності листа ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 як єдиного доказу, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), вже було предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постановах від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22, від 28.08.2023 у справі №910/6234/22, від 16.09.2024 у справі № 520/6236/23 Верховний Суд сформулював позицію, за змістом якої лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є ні сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», ні документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини, а також не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Підстави вважати на підставі вказаного листа, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів, відсутні, тому кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Таким чином, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є у розумінні чинного законодавства сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 зазначив, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина), як і інших доказів, які у своїй сукупності підтверджували б неможливість виконання компанією DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина) зобов`язань за зовнішньо-економічним контрактом від 24.08.2021 № 331 або ж повернення сплачених авансованих платежів у період до 28.10.2022 у зв`язку з веденням в Україні воєнного стану, ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» ані під час проведення перевірки, ані під час судового розгляду не надано.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання суд зазначає про недоведеність з боку позивача наявності обставин, з якими частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIII передбачає наявність підстав для зупинення перебігу строків розрахунків, встановлених частиною першою цієї статті.

Перевірячи оскаржуване податкове повідомлення-рішення на відповідність критеріям, встановлених частиною другою статті 2 КАС України в частині обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, суд зазначає таке.

Актом перевірки встановлено, що ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» на виконання пункту 3.5 контракту від 24.08.2021 № 331 платіжним дорученням в іноземній валюті від 28.10.2021 № 2 на користь DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина) перерахувало попередню оплату в сумі 178 200,00 Евро (5 460 885,54 грн); послуги за контрактом від 24.08.2021 № 331 нерезидентом DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина) не надавалися; повернення валютних коштів не здійснено. Станом на 30.06.2023 у ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» встановлена прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 178 200,00 Евро із терміном погашення заборгованості 27.10.2022.

Листом від 31.07.2023 № ПрАТ КЕВРЗ-10/1028, адресованим члену правління та директорам юридичного департаменту та департаменту корпоративних фінансів, ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» підтвердило відсутність станом на 31.07.2023 документів, які підтверджують факт надання DB Engineering Consulting GmbH (Німеччина) послуг за договором від 24.08.2021 № 331.

Доказів звернення до суду, міжнародного комерційного арбітражу із позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 24.08.2021 № 331 ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» не надано.

Наявності підстав для зупинення строків розрахунків, встановлених частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII, судом у спірних правовідносинах на встановлено.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку про доведеність з боку Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків обґрунтованості висновків акту перевірки від 09.08.2023 № 1832/Ж5/31-00-07-03-02-15/00480247 в частині порушення ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» встановлених граничних строків розрахунків за зовнішньо-економічним контрактом від 24.08.2021 № 331, що є підставою для нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) згідно з вимогами частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII.

При розгляді вказаного спору суд також вважає за необхідне надати оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у розрізі наявності/відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 (щодо ненарахування/анулювання нарахованої пені внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану), абзацу 11 пункту 52-1 (щодо ненарахування/списання нарахованої пені протягом дії карантину), підпункту 69.9 пункту 69 (щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 було зупинено провадження в адміністративній справі № 320/33316/23 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/25642/22.

Спірними питаннями у справі № 240/25642/22 були:

1) нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто чи розповсюджується заборона нарахувати пеню, передбачена абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України, на правовідносини щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків згідно статті 13 Закону № 2473-VIII;

2) розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (набрав чинності з 07.03.2022) щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

3) розповсюдження приписів підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 ПК України на правовідносини з нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті.

У постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 Верховний Суд констатував, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються виключно Законом № 2473-VIII, який є спеціальним законом. Зміна положень Закону № 2473-VIII здійснюється виключно шляхом внесення змін до нього. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням Закону№ 2473-VIII, застосовуються положення саме Закону № 2473-VIII.

З огляду на специфічність правовідносин, що стосуються строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом № 2473-VIII, та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, Судова палата дійшла висновку, що підпункт 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 (стосується ненарахування/анулювання нарахованої пені внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану), абзац 11 пункту 52-1 (стосується ненарахування/списання нарахованої пені протягом дії карантину), підпункт 69.9 пункту 69 (стосується зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, та на пеню, нараховану за порушення вимог цього законодавства.

Суд враховує зазначений правовий висновок Верховного Суду при розгляді вказаної справи та не вбачає у спірних правовідносинах наявності таких обставин, які б зумовили інше правозастосування Закону № 2473-VIII та ПК України.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведене правове регулювання, а також зважаючи на доведеність з боку Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків обґрунтованості висновків акту перевірки від 09.08.2023 № 1832/Ж5/31-00-07-03-02-15/00480247 в частині порушення ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» встановлених граничних строків розрахунків за зовнішньо-економічним контрактом від 24.08.2021 № 331, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 08.09.2023 № 2008/Ж10/31-00/07-03-02-20, та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів судового захисту прав позивача за вказаним позовом.

Беручи до уваги результат розгляду справи, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.