Постанова

від 28.02.2025 по справі 604/1375/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 604/1375/24 пров. № А/857/32178/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя: Сіянко В.М., місце ухвалення селище Підволочиськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підволочиської селищної ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 , 15.10.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати ВП № 76184705 Збаразького ВДВС від 03.10.2024 на суму 1306 грн;

- зобов`язати Збаразький ВДВС негайно зняти арешт з усіх особових рахунків у банках;

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, яка послужила підставою для відкриття ВП №76184705 від 03.10.2024 і закрити справу.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2024 року позов залишено без руху. Надано позивачу для виправлення недоліків позовної заяви п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві.

З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду питання по суті спору.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що при наявності особистого кабінету в системі Електронний суд документи можуть подаватись через нього, однак через збої в системі Електронного суду скористатись ними не мав можливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи вимоги цієї статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цю справу слід розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що останній день для усунення недоліків згідно з ухвалою суду про залишення позову без руху - 28 жовтня 2024 року, однак позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 160 КАС України передбачено вимоги до позовної заяви.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 цієї статті, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В позовній заяві зазначаються, зокрема:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 161 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (ч. 4 ст. 169 КАС України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2024 року позов залишено без руху. Надано позивачу для виправлення недоліків позовної заяви п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що позивачем:

- не сплачено судового збору за вимогу про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 605,60 грн, за вимогу про оскарження рішення державного виконавця - 1211,20 грн, за вимогу про зобов`язання вчинити певні дії - 1211,20 грн;

- позивачем заявлено вимогу про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, при цьому до позову не долучено оригінал або копію оскаржуваного рішення;

- не зазначено особу, яка має відповідати за позовом в частині вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (відповідача), із зазначенням повного найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

ОСОБА_1 отримав вказану ухвалу 22.10.2024 о 19:41:21, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а. с. 18).

Позивачем, 30.10.2024 на виконання вимог цієї ухвали подано уточнену позовну заяву, копію постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.08.2024 № 34, квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що останній день для усунення недоліків згідно з ухвалою суду про залишення позову без руху - 28 жовтня 2024 року, а позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог процесуального законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки копію ухвали Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2024 року залишено без руху позивач отримав 22.10.2024 о 19:41:21, тобто після 17 год, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 120 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, останній день для усунення недоліків зазначених в ухвалі є 28 жовтня 2024 року.

Як уже зазначалося, позивач 30.10.2024 на виконання вимог ухвали від 21.10.2024 подано уточнену позовну заяву, копію постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.08.2024 № 34, квитанцію про сплату судового збору.

Тобто з пропуском дводенного строку, визначеного в ухвалі про залишення позову без руху, що на думку суду апеляційної інстанції не є надмірним.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, однією з конституційних засад, яка визначена у частині першій статті 55 Конституції України, є право кожного на звернення до суду. Цей принцип полягає у тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тому необґрунтоване повернення позовної заяви суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя.

Суд апеляційної інстанції зауважу, що Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

У пункті 36 рішення «Беллет проти Франції» (Bellet v. France № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Golder v. the United Kingdom» від 21 лютого 1975 року № 4451/70, пункт 57 рішення у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» від 28 травня 1985 року № 8225/78, пункт 37 рішення у справі «Guerin v. France» від 29 липня 1998 року № 25201/94, пункт 96 рішення у справі «Krombach v. France» від 13 лютого 2001 року № 29731/96, пункти 53, 55 рішення у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року № 15123/03, пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року № 24402/02, пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року № 45783/05.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суд першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним, оскільки повертаючи позов, суд проявив надмірний формалізм, так як пропуск строку подання заяви про усунення недоліків становив лише 2 дні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при поверненні позову допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до приписів ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають, оскільки справа ще не розглянута по суті.

Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 604/1375/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін