Постанова

від 23.11.2010 по справі 2/271

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 р. № 2/271

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників :

позивача - Магдаліна М.В.,

відповідачів

третьої особи - Лисенко Я.О.,

- Хлипенко О.О.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

касаційну скаргу

ТОВ "Барс-2000"

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 29.09.2010

у справі №2/271

за позовом ВАТ "Вугільна компанія "Шах та "Красноармійська-Західна №1"

до

(третя особа 1.ЗАТ "Укрпрофоздоровниця";

2.ТОВ "Барс-2000"

- ТОВ "Віорика-Крим")

про визнання недійсними догов ору доручення №4/30 від 30.04.2003,

додаткової угоди №1 від 05.05.2003 д о нього,

договору купівлі-продажу № 0104/2003-38 від 10.12.2003

та зобов'язання повернути м айно на баланс відповідача-1

встановив:

Рішенням господарськог о суду м.Києва від 16.07.2010 (судді: До мнічева І.О., Бондаренко Г.П., Уд алова О.Г.), в позові відмовлен о з мотивів спливу позовної д авності.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 29.09.2010 (судді: Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.) рішення скасовано, строк позовної да вності відновлено, позов зад оволено частково - на підстав і ч.1 ст.48, ст.59 та ч.1 ст.63 ЦК УРСР виз нано недійсними догові р доручення №4/30 від 30.04.2003 і додат кову угоду №1 від 05.05.2003 до нього, укладені між ВАТ "Вугіль на компанія "Шахта "Красноарм ійська-Західна №1" (довіритель ) та ТОВ "Барс-2000" (повірений), з ог ляду на їх укладення посадов ою особою позивача (першим за ступником голови правління ОСОБА_1) з перевищенням сво їх повноважень, наданих за до віреністю №3264 від 26.06.2002, виданою без права передоручення повн оважень третім особам, а тако ж визнано недійсним договір купівлі-продажу №0104/2003-38 від 10.12.2003 я к такий, що укладений від імен і позивача (ВАТ "Вугільна комп анія "Шахта "Красноармійська -Західна №1") не уповноваженою на це особою (повіреним - ТОВ "Б арс-2000"), та з порушенням умов ми рової угоди від 02.06.2003, затвердже ної ухвалою господарського с уду АР Крим по справі №2-8/8461.2-2003, та рішення загальних зборів ЗА Т "Укрпрофоздоровниця" від 17.09.2 003 №1/7 «Об отчуждении имущества », якими право прямого викупу спального корпусу №1 колишнь ого санаторію «Севастополь» надавалося виключно позивач у, а не відповідачу-2. В решті по зовних вимог провадження у с праві припинено.

ТОВ "Барс-2000" в поданій касаці йній скарзі та додаткових по ясненнях до неї просить пост анову скасувати, в задоволен ні позовних вимог про визнан ня недійсними договорів відм овити, а в решті позову провад ження у справі припинити, пос илаючись на порушення апеляц ійним судом норм матеріально го та процесуального права, а саме ст.29 ЦК УРСР, ст.92 ЦК Україн и та ст.ст.35,80 ГПК України. Зокре ма, скаржник вважає, що рішенн ям господарського суду АР Кр им від 26.06.2007 у справі №2-5/14966-2006 встан овлено той факт, що грошові ко шти, необхідні для виконання доручення та оплати придбан ого спірного майна, ВАТ “Вугі льна компанія шахта “Красноа рмійська-Західна №1” на рахун ок ТОВ “Барс 2000“ не перерахува ло, у зв' язку з чим спірне май но було придбано ТОВ “Барс 2000“ за грошові кошти в сумі 674192,20 гр н., надані третьою особою (ТОВ “Віоріка-Крим”) за договором комісії від 20.10.2003 №20/10. В подальшо му, рішенням третейського су ду від 30.12.2003 право власності на спірне майно було визнано за ТОВ “Віоріка-Крим“. Вказаний факт в силу вимог ч.2 ст.35 ГПК Ук раїни не підлягає доведенню при розгляді даної справи, в я кій беруть участь ті ж самі ст орони. Окрім того, на думку зая вника, доказом схвалення дог овору купівлі-продажу акціон ерним товариством є зверненн я останнього до господарсько го суду м.Києва в листопаді 2004 р оку з позовною заявою про виз нання права власності на спі рний спальний корпус №1 (справ а №3/545), у якій товариство вважа є себе власником нерухомого майна на підставі договору к упівлі-продажу №0104/2003-38 від 10.12.2003.

Колегія суддів, перевіривш и фактичні обставини справи на предмет правильності їх ю ридичної оцінки судом апеляц ійної інстанції, заслухавши пояснення присутніх у засіда нні представників позивача, відповідача-1 і третьої особи , дійшла висновку, що касаційн а скарга підлягає відхиленню , а оскаржувана постанова - з алишенню без змін з наступни х підстав.

Скасовуючи первісне рішен ня про відмову в позові та при ймаючи нове рішення про част кове задоволення позову, апе ляційний господарський суд в иходив з того, що:

9 лютого 1993 року між державни м підприємством «Ялтакурорт »та державним підприємством шахтою «Красноармійська-Зах ідна №1»(правонаступником як ого є позивач - ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна №1» ) було укладено договір №У-73/пр «Об участии шахты в реконстр укции зданий и сооружений са натория «Севастополь»на кур орте г.Ялты в качестве застро йщика». У відповідності до ум ов договору ДП шахта «Красно армійська-Західна №1»за раху нок власних коштів здійснює реконструкцію будівель та сп оруд лікувального корпусу №1 та проводить будівництво ка налізаційно-насосної станці ї.

Пунктом 4 вказаного договор у було передбачено, що при рео рганізації ДП «Ялтакурорт»в акціонерне товариство ДП ша хта «Красноармійська-Західн а № 1»увійде до складу учасник ів товариства в якості засно вника з видачею цінних папер ів, що підтверджують її внесо к та право користування куро ртом.

При реорганізації ДП «Ялта курорт»у закрите акціонерне товариство «Укрпрофоздоров ниця»у порушення умов догово ру №У-73/пр частка ДП шахта «Кра сноармійська-Західна № 1»вид ілена не була. При цьому, остан ня свої зобов'язання за догов ором виконала та реконструюв ала спальний корпус №1 санато рію «Севастополь».

02.06.2003 року ухвалою господарсь кого суду АР Крим було затвер джено мирову угоду між закри тим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закла дів профспілок України «Укрп рофоздоровниця» (відповідач -1), ВАТ «ВК «Шахта «Красноармі йська-Західна №1», ДП «Ялтакур орт»ЗАТ «Укрпрофоздоровниц я»та TOB «Левант», якою визначе но порядок добровільного вре гулювання спірних відносин, в тому числі врегулювання ві дносин набуття права власнос ті на спальний корпус №1 колиш нього санаторію «Севастопол ь»загальною площею 968,1м2 з прил еглими будівлями та елемента ми благоустрою, розташованог о у Приморському парку м.Ялта шляхом прямого викупу спаль ного корпусу №1 ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна №1 ».

У відповідності до мирової угоди від 02.06.2003 позивач після о тримання дозволу загальних з борів ЗАТ «Укрпрофоздоровни ця»про відчуження шляхом пря мого викупу спального корпус у №1, інженерних мереж з теплот расою та елементами благоуст рою викупає майно у відповід ності з експертною оцінкою з а ринковою вартістю. 17 вересня 2003 року загальними зборами ЗА Т «Укрпрофоздоровниця»було прийнято рішення №1/7 «Про від чуження майна ЗАТ «Укрпрофоз доровниця».

Як вбачається з договору до ручення №4/30 від 30.04.2003 (далі - догов ір доручення), позивач доручи в TOB «Барс-2000»(далі - відповідач-2 ) укласти з ЗАТ «Укрпрофоздор овниця»ДП «Ялтакурорт»дого вір купівлі-продажу нерухомо го майна спального корпусу № 1 колишнього санаторію «Сева стополь».

05.05.2003р. між позивачем та відпо відачем-2 укладено додаткову угоду №1, у відповідності до п .1.2 якої позивач надає відпові дачу-2 повноваження на підпис ання розрахункових документ ів, договорів купівлі-продаж у та інших документів, пов'яза них з господарською діяльніс тю підприємства. Також сторо нами було визначено, що майно , придбане відповідачем-2 за ко шти позивача, є власністю поз ивача, а майно, придбане за кош ти відповідача-2, є власністю о станнього.

З тексту вищенаведених дог овору доручення та додатково ї угоди до нього вбачається, щ о від імені позивача договір доручення та додаткову угод у до нього підписувала перши й заступник голови правління позивача - ОСОБА_1, що викон увала свої службові повноваж ення у відповідності та в меж ах довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Красно армійського міського нотарі ального округу Донецької обл асті Богатовою І.О. та зареєст рованою в реєстрі за №3264 від 26.06. 2002.

У довіреності №3264 від 26.06.2002 заз начено, що вона видана без пра ва передоручення третім особ ам повноважень, наданих ОСО БА_1.

Враховуючи, що правовіднос ини між сторонами виникли до моменту введення в дію Цивіл ьного кодексу України, при ро згляді справи слід застосову вати Цивільний кодекс УРСР, я кий діяв до 01.01.2004р.

У відповідності зі ст.386 ЦК УР СР за договором доручення од на сторона (повірений) зобов'я зується виконати від імені т а за рахунок другої сторони (д овірителя) певні юридичні ді ї.

Згідно з ч.1 ст.63 ЦК УРСР угода , укладена від імені другої ос оби особою, не уповноваженою на укладання угоди або з пере вищенням повноважень, створю є, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, я ку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою.

В матеріалах справи відсут ні докази того, що юридична ос оба - позивач вчинював дії, які б свідчили про подальше схва лення договору доручення та додаткової угоди до нього.

Відповідно до ч.1 ст.48 та ст.59 Ц К УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закон у. Угода, визнана недійсною, вв ажається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з са мого змісту угоди випливає, щ о вона може бути припинена ли ше на майбутнє, дія угоди визн ається недійсною і припиняєт ься на майбутнє.

Зі змісту договору доручен ня та додаткової угоди до ньо го не випливає, що договір дор учення може бути припинений лише на майбутнє. Апеляційна інстанція погодилася з висн овками суду першої інстанції про те, що договір доручення № 4/30 від 30.04.2003 та додаткова угода № 1 від 05.05.2003 до нього є недійсними з моменту укладення на підст аві ч.1 ст.48, ст.59 та ч.1 ст.63 ЦК УРСР, як договір, що суперечить вим огам закону, оскільки укладе ний з перевищенням повноваже нь особи, що діяла від імені по зивача, та не схвалений в пода льшому позивачем.

Умовами мирової угоди від 02 .06.2003, затвердженої ухвалою гос подарського суду АР Крим по с праві №2-8/8461.2-2003 визначено порядо к добровільного врегулюванн я спірних відносин, в тому чис лі врегулювання відносин наб уття права власності на спал ьний корпус №1 колишнього сан аторію «Севастополь»загаль ною площею 968,1 м2 з прилеглими б удівлями та елементами благо устрою, розташованого у Прим орському парку м.Ялта шляхом прямого викупу позивачем спального корпусу №1.

Відповідно до витягу з прот околу №1 засідання позачерго вих загальних зборів відпові дача-1 від 17.09.2003 прийнято рішенн я дозволити продаж позивачу за ціною не нижче оціночної в артості майна шляхом прямого викупу спального корпусу №1, т еплових мереж та елементів б лагоустрою санаторію «Севас тополь»в м.Ялті.

Між тим, 20.10.2003 року між відпові дачем-2 та третьою особою був у кладений договір комісії №20/10 , за умовами якого комісіонер (відповідач-2) прийняв на себе зобов'язання за дорученням к омітента вчинити в інтересах останнього угоду з придбанн я нерухомого майна спального корпусу №1 «Сон у моря»санато рію «Севастополь»загальною площею 968,1 м2, розташованого за адресою: м.Ялта, Приморський п арк, від свого імені та за раху нок комітента.

На виконання умов мирової у годи, 10.12.2003 року між відповідаче м-1 та відповідачем-2 (повірени м від ВАТ «ВК «Шахта «Красноа рмійська-Західна №1») було укл адено договір №0104/2003-38 купівлі-п родажу об'єкту нерухомого ма йна спального корпусу №1 коли шнього санаторію «Севастопо ль». При укладанні зазначено го договору відповідач-1 керу вався своїм статутом (зі змін ами), затвердженим загальним и зборами товариства (проток ол №3-12 від 12 грудня 2001 року та ріш ення загальних зборів товари ства від 17.09.2003 №1/7 «Об отчуждении имущества»).

Згідно п.5 договору купівлі- продажу право власності на м айно переходить від продавця до покупця з моменту підписа ння акту приймання-передачі майна, який 23.12.2003 року був підпи саний представниками TOB «Барс -2000»та ЗАТ «Укрпрофоздоровниц я».

Судом першої інстанції вст ановлено, що договір купівлі -продажу порушує умови миров ої угоди від 02.06.2003, затвердженої ухвалою господарського суду АР Крим по справі №2-8/8461.2-2003 та ріш ення загальних зборів відпов ідача-1 від 17.09.2003, оскільки лиш е позивачу надавалось виключ не право на придбання вказан ого нерухомого майна шляхом прямого викупу.

Проте, відповідач-1, не перев іривши повноваження повірен ої особи від позивача та пору шивши рішення вищого органу управління свого товариства , уклав договір купівлі-прода жу безпосередньо з іншої осо бою - відповідачем-2, у якої, як п опередньо встановлено судом , були відсутні повноваження на вчинення дій від імені та в інтересах позивача.

У матеріалах справи відсут ні докази того, що юридична ос оба - позивач вчинювала дії, що свідчать про подальше схвал ення договору купівлі-продаж у №0104/2003-38 від 10.12.2003.

Крім того, якщо відповідач-2 на час укладання договору ку півлі-продажу діяв на підста ві договору доручення, підпи саного заступником голови пр авління ВАТ «ВК «Шахта «Крас ноармійська-Західна №1»- ОС ОБА_1, то відповідач-1 не був п озбавлений права перевірити повноваження Відповідача-2 т а ОСОБА_1 та пересвідчитис ь щодо відсутності у останнь ої прав передоручати третім особам повноваження на вчине ння дій (в тому числі на уклада ння договорів купівлі-продаж у), що передбачені довіреніст ю від 26.06.2002 №3264.

Зі змісту договору купівлі -продажу нерухомого майна №0104 /2003-38 від 10.12.2003 не випливає, що дого вір купівлі-продажу може бут и припинений лише на майбутн є, а тому договір купівлі-прод ажу нерухомого майна спально го корпусу № 1 колишнього сана торію «Севастополь»№0104/2003-38 від 10.12.2003 слід визнати недійсним з моменту укладення на підстав і ч.1 ст.48, ст.59 та ч.1 ст.63 ЦК УРСР.

Як свідчать матеріали спра ви, про порушення своїх прав п озивачу стало відомо лише пі сля скасування рішення госпо дарського суду м.Києва від 23.12.2 004 по справі №3/543 у лютому 2006 року.

Крім того, лише після поверн ення документів за наслідкам и прокурорської перевірки по зивачем було встановлено, що від імені позивача договір д оручення та додаткову угоду до нього підписувала перший заступник голови правління ОСОБА_1 на підставі довіре ності, посвідченої приватним нотаріусом Красноармійсько го міського нотаріального ок ругу Донецької області Богат овою І.О. та зареєстрованою в р еєстрі за №3264 від 26.06.2002. Довірені сть видавалась без права пер едоручення повноважень трет ім особам. Таким чином, у ОСО БА_1 при укладанні зазначен их договорів були відсутні п рава передоручення повноваж ень, оскільки це не було перед бачено довіреністю.

В матеріалах справи наявні копії запиту прокуратури До нецької області №7/1-205вих від 25.01 .2005 про витребування документ ів та супровідного листа №7/1-6490 -08 від 17.08.2009 про повернення докум ентів за минуванням потреби, рішення господарського суду м.Києва від 23.12.2004 та постанови В ищого господарського суду ві д 28.02.2006 у справі №3/545.

До того ж, жодних доказів то го, що позивачу було відомо пр о те, що договір доручення бул о підписано неуповноваженою особою, відповідачами надан о не було. В судовому засіданн і представник позивача поясн ив, що довіреність посвідчен а нотаріально та була відсут ня в реєстрі довіреностей, що видавались на підприємстві. Таким чином, лише 17.08.2009 року кер івництву позивача стало відо мо про те, що зазначений догов ір доручення було підписано від імені позивача неуповнов аженою особою. В матеріалах с прави відсутні докази щодо н аявності копії цієї довірено сті в будь-яких справах, що роз глядались за участю позивача (рішення третейського суду в ід 30.12.2003, рішення господарськог о суду м.Києва від 23.12.2004 у справі №3/545, судові рішення у справі № 2-5/14966-2006 господарського АР Крим). Також відсутні докази того, щ о позивач знав про порушення свого права під час надання д окументів на запит прокурату ри Донецької області.

З огляду на викладене, апеля ційна інстанція дійшла висно вку про поважність пропуску строку позовної давності, в з в'язку з чим в порядку ч.5 ст.267 ЦК України порушене право підл ягає захисту в судовому поря дку.

Колегія погоджується з вис новками суду з огляду на таке .

Згідно зі ст.63 ЦК УРСР, чинног о на момент укладення спірни х договорів, угода, укладена в ід імені другої особи особою , не уповноваженою на укладен ня угоди або з перевищенням п овноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і об ов'язки для особи, яку предста вляють, лише в разі дальшого с хвалення угоди цією особою. Н аступне схвалення угоди особ ою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її ук ладення.

Відповідно до ч.1 ст.68 ЦК УРСР особа, якій видана довіреніс ть, повинна особисто вчинити ті дії, на які вона уповноваже на. Вона може передоручити їх вчинення іншій особі, якщо уповноважена на це довірені стю або примушена до цього обставинами для охорони інт ересів особи, яка видала дові реність.

Стаття 63 ЦК УРСР не обмежує д ії, що можуть свідчити про схв алення правочину, певним вич ерпним колом обставин. Зазна чена норма також не встановл ює обмежень щодо часу здійсн ення відповідних дій та не ун еможливлює вчинення таких ді й після подання позову про ви знання договору недійсним.

Визначальним у вчиненні ді й щодо схвалення договору, вч иненого з перевищенням повно важень, є зміст таких дій, оскі льки вони мають свідчити про прийняття договору до викон ання. Очевидно також, що таке с хвалення повинно бути до при йняття рішення у справі про в изнання договору недійсним.

Схвалення правочину можли ве у різних формах. Зокрема, як що особа, яку представляють, п рямо заявила про це в письмов ій формі, що в даному випадку н а має місця з огляду на відсут ність в матеріалах справи ко нкретних рішень загальних зб орів акціонерів ВАТ "Вугільн а компанія "Шахта "Красноармі йська-Західна №1" про надання з годи на схвалення спірного д оговору купівлі-продажу №0104/2003 -38 від 10.12.2003.

Однак, таке схвалення можли ве і шляхом вчинення конклюд ентних дій, які свідчать про п рийняття до виконання догово ру (виплата контрагенту грош ової суми, прийняття або пере дання майна тощо). Схвалення д оговору особою, яку представ ляють, свідчить про чинність договору з моменту його укла дення і, відповідно, про пошир ення на неї усіх прав та обов'я зків як сторони за договором з цього моменту.

Судами першої та апеляційн ої інстанцій на підставі рет ельної правової оцінки умов договору доручення №4/30 від 30.04.20 03 і додаткової угоди №1 від 05.05.2003 до нього (а.с.14-16 том 1), укладених між ВАТ "Вугільна компанія "Ша хта "Красноармійська-Західна №1" (довіритель) та ТОВ "Барс-2000" (п овірений), нотаріально посві дченої довіреності №3264 від 26.06.20 02 (а.с.116 том 1), виданої без права п ередоручення повноважень тр етім особам, та інших наявних у справі доказів в їх сукупно сті достовірно встановлено, а відповідачами не спростова но очевидний факт укладення спірних угод від імені позив ача (довірителя) особою (перши м заступником голови правлін ня ОСОБА_1), яка не мала прав а передоручати третім особам (в даному випадку - відповідач у-2) повноваження щодо укладен ня та підписання договорів, я кі (повноваження) ОСОБА_1 п овинна реалізовувати особис то (ч.1 ст.68 ЦК УРСР), що є достатнь ою підставою для визнання сп ірного договору доручення не дійсним.

Внаслідок цього виникають правові підстави і для визна ння недійсним договору купів лі-продажу №0104/2003-38 від 10.12.2003 як так ого, що укладений від імені по зивача (ВАТ "Вугільна компані я "Шахта "Красноармійська-Зах ідна №1") не уповноваженою на ц е особою (повіреним - ТОВ "Барс -2000"), оскільки при укладенні ць ого договору відповідач-2 дія в саме на підставі недійсног о договору доручення №4/30 від 30. 04.2003.

Також апеляційна інстанці я правильно зазначила про те , що договір купівлі-продажу № 0104/2003-38 від 10.12.2003 укладено з порушен ням умов мирової угоди від 02.06.2 003, затвердженої ухвалою госпо дарського суду АР Крим по спр аві №2-8/8461.2-2003, та рішення загальн их зборів ЗАТ "Укрпрофоздоро вниця" від 17.09.2003 №1/7 «Об отчуждени и имущества», якими право пря мого викупу спального корпус у №1 колишнього санаторію «Се вастополь»надавалося виклю чно позивачу, а не відповідач у-2.

Не заслуговують на увагу го лослівні твердження заявник а про вчинення договору дору чення №4/30 від 30.04.2003 першим заступ ником голови правління ОСО БА_1, як посадовою особою поз ивача на підставі п.8.4.7 Статуту ВАТ "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1" ( в редакції 2003 року), оскільки, п о-перше, Статут у вказаній ред акції в матеріалах справи ві дсутній. По-друге, договір дор учення №4/30 від 30.04.2003 містить чітк і вказівки щодо його укладен ня зі сторони позивача особо ю (ОСОБА_1) на підставі дові реності №3264 від 26.06.2002, скасування чи визнання недійсною якої с таном на 30.04.2003р. з матеріалів сп рави не вбачається.

Колегія відхиляє доводи ві дповідача-2 щодо схвалення сп ірного договору купівлі-прод ажу акціонерним товариством шляхом звернення останнього до господарського суду м.Киє ва в листопаді 2004 року з позовн ою заявою про визнання права власності на спірний спальн ий корпус №1 (справа №3/545), у якій товариство вважає себе власн иком нерухомого майна на під ставі договір купівлі-продаж у №0104/2003-38 від 10.12.2003, оскільки вказа на процесуальна дія не є вчин енням конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до ви конання договору (виплата ко нтрагенту грошової суми, при йняття або передання майна т ощо).

Натомість, судами встановл ено та заявником визнається, що грошові кошти за придбани й об'єкт купівлі-продажу пози вач не сплачував, а акт прийма ння-передачі майна від 23.12.2003 рок у був підписаний представник ами TOB «Барс-2000»та ЗАТ «Укрпроф оздоровниця», тобто без учас ті позивача.

При цьому, укладаючи догові р купівлі-продажу №0104/2003-38 від 10.12.2 003, відповідач-2 фактично діяв н е в інтересах позивача (довір ителя), а в інтересах та за рах унок комітента (ТОВ “Віоріка -Крим”) згідно умов укладеног о між ними договору комісії в ід 20.10.2003 №20/10, оскільки сплачував вартість придбаного майна н алежними третій особі грошов ими коштами.

Наведене в сукупності пере конливо свідчить про наявніс ть достатніх підстав вважати оспорюваний договір купівлі -продажу несхваленим позивач ем та обумовлену цим наявніс ть правових підстав для визн ання його недійсним.

Касаційна інстанція також не приймає до уваги передчас ні посилання скаржника на пр еюдиціальне значення факту в изнання за ТОВ “Віоріка-Крим “ права власності на спірне м айно, встановленого рішенням господарського суду АР Крим від 26.06.2007 у справі №2-5/14966-2006, оскільк и, по-перше, суб'єктний склад с торін (позивача та відповіда чів) у справах №2/271 та №2-5/14966-2006 не є тотожним, а тому підстави для застосування ч.2 ст.35 ГПК Украї ни відсутні. По-друге, в обґрун тування рішення про відмову в первісному позові у справі №2-5/14966-2006 господарський суд АР Кр им послався, зокрема, на відсу тність визнання недійсним до говору доручення №4/30 від 30.04.2003, щ о є предметом спору у даній сп раві, а тому оціночні судженн я, викладені в рішенні господ арського суду АР Крим від 26.06.2007 у справі №2-5/14966-2006, не є фактами в р озумінні ч.2 ст.35 ГПК України.

Що стосується відновлення апеляційним судом строку по зовної давності на підставі ч.5 ст.267 ЦК України у зв'язку зі в становленням поважних причи н його пропуску позивачем, то згідно імперативних вимог с т.1117 ГПК України касаційна і нстанція не має права встано влювати або вважати доведени ми обставини, що не були встан овлені у рішенні або постано ві господарського суду чи ві дхилені ним, вирішувати пи тання про достовірність того чи іншого доказу, про переваг у одних доказів над іншими, зб ирати нові докази або додатк ово перевіряти докази.

Таким чином, в розрізі даног о спору касаційна інстанція не вправі встановлювати обст авини початку перебігу строк у позовної давності та його з акінчення, наявності чи відс утності поважних причин проп уску цього строку як підстав и для його відновлення тощо.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної пос танови.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарсь кого процесуального кодексу України, Вищий господарськи й суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 29.09.2010 у справі №2/271 залиши ти без змін, а касаційну скарг у ТОВ "Барс-2000" - без задоволення .

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун