Постанова

від 25.02.2025 по справі 911/144/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2025 р. Справа№ 911/144/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 Старика Володимира Михайловича про ухвалення додаткового рішення

за розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2

на рішення господарського суду Київської області від 12.06.2024

у справі №911/144/24 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом ОСОБА_2

до 1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_3

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Юг"

про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі товариства, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, скасування реєстраційної дії (запису) щодо товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.06.2024 відмовлено у задоволенні позову повністю. Судові витрати покладено на позивача.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/144/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, понесені ОСОБА_2 судові витрати у суді першої інстанції (9 084, 00 грн судового збору, 40 000, 00 грн витрат на правову допомогу) та апеляційної інстанції (10 900, 80 грн судового збору, 20 000, 00 грн витрат на правову допомогу) в загальному розмірі 79 984, 80 грн покласти на відповідачів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/144/24 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/144/24 залишено без змін.

17.01.2025 через канцелярію суду від представника ОСОБА_1 Старика Володимира Михайловича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить ухвалити додаткову постанову у справі №911/144/24, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) від 17.01.2025 заяву по справі №911/144/24 передано на розгляд раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у складі: головуючого судді Руденко М.А., судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 призначено заяву представника ОСОБА_1 Старика Володимира Михайловича щодо розподілу судових витрат до розгляду на 25.02.2025.

18.02.2025 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, вказуючи, що такі витрати є завищеними та неспівмірними, просив суд відмовити в їх задоволенні, а в разі прийняття судом рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу просив зменшити їх розмір до 2 000, 00 грн.

20.02.2025 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.02.2025 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності уповноваженого представника відповідача 1. В зазначеній заяві представник підтримав вимоги своєї зави просив її задовольнити, винести додаткову поставно якою стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

У судове засідання 25.02.2025 представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду заяви всі представники повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, а також рекомендованим листом з повідомленням (а.с. 98, 99, 117-124 т. 2).

Стосовно клопотання позивача про відкладення розгляду справи, то колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 202 ГПК України) є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви в судовому засіданні 25.02.2025 за відсутності представників сторін.

Колегією суддів не встановлено обставин згідно яких заява відповідача 1 не може бути розглянута в даному судовому засіданні за відсутності вказаних представників.

Розглянувши заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи, колегія суддів зазначає наступне.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач 1 до відзиву на апеляційну скаргу надав акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №23-09/24 з розрахунком суми судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, що становить 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 214 т. 1).

17.01.2025 до суду апеляційної інстанції від відповідача 1 надійшло клопотання про ухвалення додаткової постанови, в якій представник просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн (а.с. 90-93 т. 2).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявником, зокрема, надано: договір про надання правничої допомоги №18-10/23 від 18.10.2023 (а.с. 53-56 т. 2); акт приймання - передавання виконаних робіт (наданих послуг) №23-09/24 від 23.09.2024 на суму 20 000, 00 грн (а.с. 215 т. 1); квитанція до прибуткового касового ордеру №01 від 23.09.2024 (а.с. 216 т. 1); ордер серія АА №1473003 від 25.09.2024 (а.с. 217 т. 1).

З поданих доказів вбачається, що 18.10.2023 між відповідачем 1, як клієнтом, та адвокатським об`єднанням "АНВО ГРУП" укладено договір про надання правової допомоги №18-10/23 (а.с. 53-56 т. 2), в якому сторони погодили, зокрема, що кінцевий фактичний розмір винагороди фіксується в актах передачі-приймання послуг, які оформлюються сторонами за результатами кожного місяця надання послуг (пункт 2.1 договору). Оплата послуг виконавця може бути здійснена шляхом передплати на підставі рахунку виставленого виконавцем.

23.09.2024 між відповідачем 1 та адвокатським об`єднанням "АНВО ГРУП" підписано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 23.09.2024, а також детальний опис робіт (а.с. 215 т. 1).

В зазначеному акті сторони погодили, надання правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги №18-10/23 від 18.10.2023, а саме:

1. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення господарського суду господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі №911/144/24 (фіксована сума) 5000, 00 грн.

2. Представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції шліхом персональної участі адвоката у судових засіданнях (фіксована сума) 15 000, 00 грн.

Загальна вартість правової допомоги складає 20 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

15.10.2024 під час розгляду справи, до апеляційного суду позивачем подано заперечення розміру витрат на правничу допомогу (а.с. 234 т. 1), в обґрунтування якого представник вказував, що заявлений відповідачем 1 розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, оскільки доводи і позиція сторін протягом розгляду справи не змінювалися і доводи у відзиві на апеляційну скаргу суттєво не відрізнялися від доводів викладених у відзиві на позовну заяву. Окрім того, розмір заявлених витрат не відповідає складності справи, ринковим цінам та кількості виконаної адвокатом роботи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі №917/272/23, від 05.03.2024 у справі №916/2266/22, від 17.04.2024 у справі №910/19865/21 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Дослідивши та оцінивши обґрунтованість заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи подане позивачем заперечення щодо розміру судових витрат на правову допомогу, беручи до уваги те, що правова позиція відповідача 1 була сталою, і адвокат Старик В.М. надавав правову допомогу позивачу в цій справі в суді першої інстанції і правова позиція була незмінна, а тому, відповідно, був обізнаний з усіма обставинами цієї справи, та те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, суд апеляційної інстанції вважає справедливим та розумним задовольнити подане клопотання відповідача 1 частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000, 00 грн за супровід справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 Старика Володимира Михайловича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/144/24 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНЩКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп. за супровід справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви представника ОСОБА_1 Старика Володимира Михайловича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Матеріали справи №911/144/24 повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому статтями 286-291 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 28.02.2025

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко