Постанова

від 25.02.2025 по справі 910/9677/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2025 р. Справа№ 910/9677/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Антоненко Л.Л. (в порядку самопредставництва);

від відповідача: Числовська І.В. - адвокат, посвідчення № 000992;

від третьої особи на стороні позивача: Ястребова І.Г. (в порядку самопредставництва);

від Служби у справах дітей: не з`явились;

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі законного представника матері - ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 (повний текст рішення складено та підписано 07.12.2023)

у справі №910/9677/23 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до ОСОБА_1 в особі законного представника матері - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної державної адміністрації у м. Києві

про стягнення 358 326,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (надалі - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулося до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_3.), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - третя особа, Департамент) про стягнення боргу в розмірі 260 673, 95 грн, пені в розмірі 66 900,87 грн, інфляційних втрат в розмірі 18 603,51 грн, 3% річних в розмірі 4 327,56 грн та штрафу в розмірі 7 820,21 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість в розмірі 260 673, 95 грн, пеню в розмірі 66 900,87 грн, інфляційні втрати в розмірі 18 603,51 грн, 3% річних в розмірі 4 327,56 грн, штраф в розмірі 7 820,21 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 374,90 грн.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва 29.11.2023 та ухвалити нове рішення у справі №910/9677/23, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 358 326,10 грн. Стягнути з позивача понесені судові витрати за подання апеляційної скарги.

Справа розглядалась різними складами суду, апеляційне провадження у даній справі зупинялось та поновлювалось.

19.12.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийнято до провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/9677/23, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сітайло Л.Г., Кравчук Г.А. Призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/9677/23.

26.12.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою вчинено додаткові підготовчі дії. Витребувано у Першої київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 910/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

16.01.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийнято до провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/9677/23, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сітайло Л.Г., Майданевич А.Г. Ухвалено про повторне проведення підготовчого провадження.

16.01.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/9677/23 до 23.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 було задоволено заяву позивача про визначення процесуального правонаступника відповідача - ОСОБА_1 . Замінено відповідача на процесуального правонаступника відповідача у справі №910/9677/23 ОСОБА_1 в особі законного представника матері - ОСОБА_2 . Задоволено клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Службу у справах дітей та сім`ї Оболонської районної державної адміністрації у м. Києві. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу у справах дітей та сім`ї Оболонської районної державної адміністрації у м. Києві. Зобов`язано позивача надіслати Службі у справах дітей та сім`ї Оболонської районної державної адміністрації у м. Києві копію позову з додатками. Зобов`язано скаржника надіслати Службі у справах дітей та сім`ї Оболонської районної державної адміністрації у м. Києві копію апеляційної скарги з додатками. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги. Відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі законного представника матері - ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/9677/23 на 05.02.2025 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 було виправлено описку в резолютивній частині ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 у справі № 910/9677/23. Вважати вірним дату та час судового засідання - 25.02.2025 на 15 год. 00 хв., замість помилково вказаного - 05.02.2025 на 15 год. 00 хв.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г., вказана судова колегія ухвалою від 25.02.2025 прийняла апеляційну скаргу у даній справі до свого провадження, розглянула справу по суті та ухвалила постанову у даній справі.

В судове засідання 25.02.2025 з`явились представники позивача, відповідачки та третьої особи. Адвокатка апелянтки в судовому засіданні 25.02.2025 підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові. Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 25.02.2025 проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи здійснення судом апеляційної інстанції правонаступництва, залучення третьої особи, з метою забезпечення рівності сторін, враховуючи узгодження сторонами продовження строку розгляду апеляційної скарги, з урахуванням дії воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Так, скаржник зазначив, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення орендної плати за період з 01.08.2022 по 30.04.2023, судом першої інстанції було помилково взято до уваги акт огляду, складений позивачем 10.11.2022. Скаржник вважає, що сторона взагалі не отримувала повідомлення про проведення перевірки, оскільки в той час представникам балансоутримувача доступу до об`єкта оренди з метою контролю за його використанням та виконанням орендарем умов цього договору. Відповідач не був присутній під час проведення даної перевірки, оскільки дізнався про її проведення із запізненням, зважаючи на масовані ракетні атаки в Україні та відключення світла, що унеможливлювало доступ останнього до електронної пошти.

Не зважаючи на вказане, 10 листопада 2022 року було здійснено перевірку на об?єкті оренди за адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів (нині бульвар Миколи Міхновського) буд 8 та, як було вказано позивачем, встановлено факт розміщення на орендованих торговельного об?єкта з продажу алкогольних та тютюнових виробів. У зв?язку з цим позивачем було нараховано відповідачу у листопаді 2022 року орендну плату у розмірі 50% розміру орендної плати, установленої договором, у сумі 72 074,78 грн. за період з 01.08.2022 по 30.11.2022.

Окрім цього, скаржник зазначив, що акт огляду від 10.11.2022 був складений інженером І категорії Т.І. Гуравською та підписано начальником А.М. Корнієнком, тобто зазначений акт складено одноособово, а не комісійно, відтак не є належним доказом підтвердження обставину продажу в об?єкті оренди алкогольних та тютюнових виробів. А тому, за доводами скаржника, суд першої інстанції помилково послався на вказаний акт як на підставу задоволення позову.

Оскільки вказаний акт не підтверджує та не може підтверджувати систематичний продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у період з 01.08.2022 по 30.04.2023, то стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 260 673, 95 грн, пені в розмірі 66 900,87 грн, інфляційних втрат в розмірі 18 603,51 грн, 3% річних в розмірі 4 327,56 грн, штрафу в розмірі 7 820,21 грн є незаконним.

А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції - скасувати, відмовивши в позові.

5. Узагальнений виклад відзиву на апеляційну скаргу у даній справі

Так, позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою з урахуванням наступного.

Позивач вважає доводи апелянта про нарахування орендної плати, за період з 01.08.2022 по 22.08.2022, відповідно до рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4909/4950 - неправомірними, оскільки рішення офіційно опубліковано тільки 23.08.2022.

В цій частині позивач зазначив, що пунктом 1.2.2. рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4909/4950 установлено, що починаючи з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарям, визначеним у додатку 1 до цього рішення (зокрема орендарям, які використовують об`єкт оренди для розміщення торговельних об`єктів з продажу алкогольних та/або тютюнових виробів), орендна плата нараховується в розмірі 50% розміру орендної плати, установленої договором оренди.

За доводами позивача, він правомірно, керуючись п. 1.2.2. рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4909/4950 здійснив нарахування орендної плати відповідачеві з 01.08.2022 та вважає такі дії законними, з чим погодився суд першої інстанції з наступних підстав.

Щодо доводів скаржника про неправомірність врахування акту від 10.11.2022, позивач зазначив, що 09.11.2022 року на наступну електронну адресу: tpavel@ukr.net відповідачу надіслано повідомлення про необхідність забезпечення 10.11.2022 представникам позивача доступу до об`єкта оренди з метою здійснення контролю за його використанням та виконанням відповідачем умов договору оренди. Оскільки договором оренди нерухомого майна від 23.11.2020 № 3285 не визначено окремого механізм повідомлення про огляд об`єкта оренди, - позивач повідомив відповідача електронним листом. Таке є діловим звичаєм для господарських відносин та не суперечить нормам законодавства та умовам договору.

10.11.2022 року відповідач/представник відповідача на об`єкт оренди не з`явився, доступ до орендованих приміщень надано працівницею магазину, який знаходиться на території орендованих приміщень. При огляді об`єкта оренди комісією встановлено факт розміщення на орендованих площах торговельного об`єкта з продажу, зокрема, алкогольних та тютюнових виробів, що підтверджується фотоматеріалами. Тому сторона вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.11.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (як орендодавцем), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (як орендарем) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (як балансоутримувачем) було укладено договір оренди № 3285 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі також - договір), відповідно до умов якого орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Як вбачається з п. 4.1. Умов, об`єктом оренди є нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 103,90 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 8 та обліковуються на балансі КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до п. 8.1. умов, місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 26 001,00 грн без ПДВ.

У розділі 3 договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем. Додатково до орендної плати, авансового внеску орендної плати та забезпечувального депозиту, зазначених у п.п. 8.1., п.п. 9, 10 Умов, нараховується податок на додану вартість у розмірах та в порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, авансовим внеском та забезпечувальним депозитом.

Згідно з п. 12.1. договору, цей договір укладено на строк, визначений у п. 11 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується даною припинення цього договору.

Строк дії договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 11.1. Умов).

23.11.2020 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна.

Як вбачається із доводів позивача, внаслідок систематичного порушення умов договору оренди заборгованість ФОП ОСОБА_3 зі сплати:

- орендної плати за періоди з 01.11.2021 по 28.02.2022 та з 01.11.2022 по 30.04.2023 становить 230 575,35 грн;

- відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди за період з 01.12.2021 по 30.04.2023 визначено у розмірі 30 098,60 грн.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вказані події мали місце між сторонами: померлою фізичною особою підприємцем та юридичною особою, тобто виникли із господарської діяльності та між суб`єктами господарської діяльності. Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо неналежного виконання сторонами договору оренди.

Водночас, що до здійсненного судом апеляційної інстанції правонаступництва, зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Водночас законодавство не виділяє такого суб`єкта права власності як фізична особа - підприємець, а лише встановлює, що фізична особа відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Суб`єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому правовий статус підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у власності фізичної особи (зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №920/50/19).

Про нероздільність майна, прав та обов`язків фізичної особи, набутих як у зв`язку із підприємницькою діяльністю, так і поза нею, додатково свідчить те, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 916/559/17); господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18).

Таким чином, права вимоги за договором, у якому кредитором є фізична особа - підприємець, можуть успадковуватись незалежно від наявності у спадкоємця правового статусу підприємця. Відповідний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 25.10.2021 у справі №910/1041/15.

В даному випадку померла особа була боржником.

Так, згідно зі ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК визначено перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини. Не входять до складу спадщини права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 цього Кодексу.

Як зазначалось раніше, 25.03.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення провадження у справі №910/9677/23, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 12.03.2024, до залучення до участі у справі правонаступника.

26.12.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою вчинено додаткові підготовчі дії. Витребувано у Першої Київської державної нотаріальної контори (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 11, тел.: (044) 235-30-35) належним чином завірену копію спадкової справи № 910/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Зобов`язано надати витребувану належним чином завірену копію спадкової справи № 910/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

До суду апеляційної інстанції надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №910/2024, яка досліджена судом.

З указаної спадкової справи вбачається,зокрема, зі свідоцтва про право на спадщину за законом, що після померлого ОСОБА_3 на спадкове майно померлого видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я малолітньої дочки померлого - ОСОБА_1 .

З урахуванням тієї обставини, що в даному випадку зобов`язання за договором оренди не є нерозривно пов`язаним з особою боржника, може бути виконане іншою особою, а тому правовідносини у даній справі допускають правонаступництво.

А тому ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.01.2025 було замінено відповідача (скаржника) на процесуального правонаступника у справі №910/9677/23 ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) в особі законного представника матері - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 ).

Щодо суті заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як вбачається із позовної заяви, позивач фактично просив стягнути орендну плату за користування нерухомим майном за період з 01.11.2021 по 28.02.2022 та з 01.11.2022 по 30.04.2023.

На підтвердження нібито наданих послуг позивачем було долучено до матеріалів справи частково підписані в односторонньому порядку акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №№ 3872 від 30.11.2021; 4379 від 31.12.2021; № 177 від 31.01.2022; №549 від 28.02.2022. Судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 25.02.2025 досліджено зазначені докази.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 3.1. договору, орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1. пункту 8 Умов.

Відповідно до пункту 8 Умов, місячна орендна плата, визначена за результатами аукціону становить 26 001,00 грн.

Разом з цим, як вбачається із наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), останнім було нараховано орендну плату (зокрема, що стосується періоду 01.11.2021 по 28.02.2022) в наступних розмірах: за листопад 2021 - 16 380,64 грн; за грудень 2021 - 16 380,64 грн, за січень 2022 - 18 018,70 грн; за лютий 2022 - 18 018,70 грн.

Разом з цим, як вбачається з наданого самим позивачем розрахунку (т. 1, а.с. 75), ним було зазначено, що за період з 16.12.2021 до 28.12.2021 сума боргу - 16 380,64 грн, тоді як наступний період з 28.12.2021 до 07.06.2023 сума боргу самостійно вказана позивачем у розмірі 34,81 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відмовляє в позові через необґрунтованість в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України.

Також на вказану суму боргу позивачем (у першому періоді) було здійснено нарахування річних та інфляційних втрат.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично, зазначаючи про залишок заборгованості за листопад 2021 у розмірі 34,81 грн, позивач не надає жодних виписок з банківських рахунків про зарахування коштів із призначенням платежів за відповідні місяці. Більше того, як вбачається з умов договору, зокрема, з пункту 3.5. договору в день укладення договору орендар сплачує орендну плату за кілька місяців, визначену у пункті 9 Умов. Жодним доказом позивач не довів, що зазначена сплата була зарахована за інший спірний період.

Тоді як пунктом 3.9. сторони погодили (абзац 2), що сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до пункту 3.5. цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання-передачі майна.

Окрім цього, у розділі 3 договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем. Додатково до орендної плати, авансового внеску орендної плати та забезпечувального депозиту, зазначених у п.п 8.1., п.п. 9, 10 Умов, нараховується податок на додану вартість у розмірах та в порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, авансовим внеском та забезпечувальним депозитом.

В цій частині суд апеляційної інстанції також про наявну невідповідність визначеної договором ставки орендної плати (визначену п. 8.1. договору) та вартість орендної плати, виставлену позивачем у вищенаведених актах. Більше того, з урахуванням детального розрахунку вартості оренди за кожен місяць (відповідно до методики), з урахуванням відсутності будь-якої інформації з підтверджуючими доказами щодо розміру здійснений відповідачем оплат (про які сам зазначає позивач), суд фактично позбавлений можливості повно та об`єктивно встановити всі обставини справи, зокрема, щодо наявності заборгованості за період з 01.11.2021 по 28.02.2022. До того ж, з 24.02.2022 було введено воєнний стан в Україні.

Щодо іншого періоду нарахування, зокрема з 01.11.2022 по 30.04.2023, суд апеляційної інстанції зазначає, що нарахування орендної плати за вказаний первод фактично було здійснено на підставі акту огляду орендних приміщень від 10.11.2022 (т. 1, а.с. 53).

Так, суд апеляційної інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2022 на електронну адресу відповідача було надіслано повідомлення про необхідність забезпечення 10.11.2022 представниками балансоутримувача доступу до об`єкта оренди з метою здійснення контролю за його використанням та виконанням орендарем умов договору оренди.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що орендар зобов`язаний забезпечити представникам орендодавця та балансоутримувача доступ на об?єкт оренди у робочі дні у робочий час (а у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час, яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень, - то у будь-який інший час) з метою здійснення контролю за його використанням та виконанням орендарем умов цього договору. Про необхідність отримання доступу до об?єкта оренди Балансоутримувач або орендодавець повідомляє орендареві електронною поштою принаймні за один робочий день, крім випадків, коли доступ до об??єкта оренди необхідно отримати з метою запобігання нанесенню шкоди об?єкту оренди чи власності третіх осіб через виникнення загрози його пошкодження внаслідок аварійних ситуацій або внаслідок настання надзвичайних ситуацій, техногенного та природного характеру, а також у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час, яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень. У разі виникнення таких ситуацій орендар зобов?язаний вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків.

Таким чином, сторони погодили направлення такого акту принаймні за один робочий день. Натомість в даному випадку позивачем навіть не було дотримано строку в один робочий день, оскільки відправивши лист 09.11.2022, сторона здійснила перевірку 10.11.2022. В даному контексті суд апеляційної інстанції приймає, як обґрунтовані, доводи скаржника, що в період жовтень-листопад 2022 росією було завдано значну кількість масованих ударів по енергосистемі України, що в своє чергу, призвело до значних перебоїв з електроживленням, а тому з урахуванням вказаних загальновідомих обставин, позивач мав допускати та з розумінням ставитись до того, що відповідача може не отримати, або не своєчасно бути обізнаним про надіслання на його пошту електронного листа.

В указаному акті 10.11.2022 при огляді об`єкта оренди комісією встановлено факт розміщення на орендованих площах торговельного об`єкта з продажу, зокрема, алкогольних та тютюнових виробів, що підтверджується фотоматеріалами та такими спостереженнями:

- на фасаді об`єкта оренди з правого боку від центрального входу до об`єкта оренди розміщено вивіску «продукти КОЛО дому»;

- в частині орендованих приміщень виставлено на продаж харчові продукти;

- навпроти входу до торговельного об`єкта розміщено шестирівневий стелаж, на якому виставлено на продаж пляшки зі спиртними напоями (вина, шампанське, горілка, коньяки, лікери тощо) з відповідними цінниками;

- справа від входу до торговельного об`єкта розміщено декількарівневі холодильники, в яких виставлено на продаж пляшки з пивом та слабоалкогольними напоями з відповідними цінниками;

- навпроти входу до торговельного об`єкта розміщено декількарівневі стелажі з виставленими на продаж пачками тютюнових виробів з відповідними цінниками.

За результатами проведеного огляду представники КП «Київтеплоенерго» склали відповідний акт огляду від 10.11.2022, який підписано Начальником ВМП УМВ ДОД КП «Київтеплоенерго» А.М. Корнієнком та Інженером І категорії ВМП УМВ ДОД КП №Київтеплоенерго» Т.І. Гуравською. Орендар/представник орендаря на об`єкт оренди не з`явився, доступ до орендованих приміщень надано працівницею магазину, який знаходиться на території орендованих приміщень.

Суд апеляційної інстанції в цій частині приймає доводи скаржника, що позивачем не було дотримано порядок повідомлення орендаря про проведення перевірки. Більше того, з акту вбачається, що останній було складено в односторонньому порядку двома представниками позивача. Відомості щодо присутності відповідача під час проведення відсутні. Щодо долучених до даного акту фотоматеріалів, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановити достовірність місця, дати та часу не видається можливим, тоді як зазначена дата та місце на самих фотографіях (зроблених позивачем без участі відповідача) не може свідчити на встановлення певних фактів як здійснення використання саме відповідачем приміщення.

При цьому, в позовній заяві (аркуш 6) сам позивач зазначив: «На підставі встановленого факту, керуючись п. 1.2.2. рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4909/4950, КП «Київтеплоенерго» у листопаді 2022 року здійснено нарахування орендної плати у вигляді 50% розміру орендної плати, установленої договором оренди у розмірі 72 074,48 грн за період з 01.08.2022 по 30.11.2022…» (тобто, за період ще до огляду).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 1.2.2. рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4909/4950 «Про знесення змін до рішення Київської міської ради від 30 березня 2022 року № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ», установлено, що з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарям, визначеним у додатку 1 до цього рішення (зокрема орендарям, які використовують об`єкт оренди для розміщення торговельних об`єктів з продажу алкогольних та/або тютюнових виробів), орендна плата нараховується в розмірі 50% розміру орендної плати, установленої договором оренди.

В цій частині суд апеляційної інстанції враховує доводи апелянта, що складений акт від 10.11.2022 не може підтверджувати використання спірного приміщення з 01.08.2022 для розміщення торговельних об`єктів з продажу алкогольних та/або тютюнових виробів. Більше того, з урахуванням порушення порядку складання (неналежного повідомлення орендаря) акту від 10.11.2022 в матеріалах справи фактично відсутні докази використання відповідачем спірного приміщення (починаючи з 28.02.2022). За таких обставин акт не визнається судом апеляційної інстанції належним доказом в розумінні ст. 74 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням встановленого вище судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог у даній справі в частині стягнення орендної плати період з 01.11.2021 по 28.02.2022 та з 01.11.2022 по 30.04.2023. Так, наявні в матеріалах справи докази не дають достеменно встановити (по першому періоду) наявність заборгованості відповідача по сплаті орендної плати (з урахуванням відсутності доказів зарахування авансового платежу (періодів і сум), зарахування залишку депозиту (передбаченого договором), враховуючи визнані позивачем часткові оплати.Тоді як по другому періоду - відсутні належні докази в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України використання такого орендованого приміщення відповідачем з урахуванням початку повномасштабного вторгнення, діє воєнного стану та в подальшому смерті ФОП ОСОБА_3 А тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 260 673, 95 грн (230 575,35 грн - заборгованість з орендної плати та 30 098,60 грн - заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою) - є необґрунтованим. Отже, відсутні підстави для стягнення вказаної заборгованості.

З урахуванням того, що всі інші позовні вимоги є похідними, суд апеляційної інстанції також відмовляє у їх стягнення. А тому відсутні підстави для стягнення нарахувань згідно ст. 625 ЦК України.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично борг (з урахуванням правонаступництва на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції) було заявлено до малолітньої особи. А тому перегляд рішення було здійснено в межах вимог апеляційної скарги в розумінні ст. 269 ГПК України, однак враховуючи доводи та пояснення апелянтки (правонаступниці), виходячи із правової ситуації, що склалася внаслідок смерті первісного боржника.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що на підставі невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими - рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового - про відмову в позові.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права. (п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає про нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, через що були помилково застосовані норми матеріального права в частині порушення відповідачем зобов`язань (ст. 762 ЦК України та 625 ЦК України), що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового - про відмову в позові повністю на підставі ч. 4 ст. 269, ст. 277 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 277, 281-283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі законного представника матері - ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/9677/23 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/9677/23 - скасувати, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.03.2025.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич