Рішення

від 03.03.2025 по справі 541/1922/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1922/24

Номер провадження 2-др/541/3/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(додаткове)

03 березня 2025 року місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шатілової Л.Г.,

за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Долженко Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, стягнення аліментів, третя особа: Виконавчий комітет Миргородської міської ради (як орган опіки та піклування), -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Долженко О.М. звернулася до суду із заявою, у який просить ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 18500 гривень 00 копійок.

На обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.02.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, стягнення аліментів, третя особа: Виконавчий комітет Миргородської міської ради (як орган опіки та піклування) були задоволені в повному обсязі. Даним рішенням не вирішено питання про судові витрати, в тому числі витрати, які були понесені позивачем ОСОБА_1 , які складаються із витрат на правничу допомогу на загальну суму 18500,00 грн, що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги від 15.05.2024, копіями квитанцій на загальну суму 18500,00 грн., остаточним розрахунком вартості послуг адвоката, актом приймання виконаних послуг (а.с.179-181).

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Долженко О.М. в судове засідання не з`явилися, представник надала заяву, в якій просила розгляд провести за їх відсутності, на задоволенні клопотання наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник, адвокат Жиліна О.В., в судове засідання не з`явилися, представник подала заяву в якій заперечувала проти задоволення заяви представника позивача, просила зменшити витрати до мінімальної розумної суми. Дане питання просила вирішити за її відсутності та відсутності її довірителя.

Представник третьої особи подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2025 року по справі № 541/1922/24 (провадження 2/541/65/2025) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, стягнення аліментів, третя особа: Виконавчий комітет Миргородської міської ради (як орган опіки та піклування), позовні вимоги задоволено повністю.

В ході розгляду справи, до початку судових дебатів, представник позивача заявив клопотання про вирішення питання про стягнення на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 - 3 статті 134ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст.137ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така правова позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, наприклад у справах № 922/445/19, № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Згідно матеріалів справи, вбачається, що правова допомога позивачу надавалась на підставі договору про надання правової допомоги від 15.05.2024 року, п.2.3.1 передбачено, що клієнт зобов`язаний сплатити гонорар адвокату в розмірі та строк погоджені між ними. ОСОБА_1 було сплачено адвокату Долженко О.М. 18500 грн (а.с.178-179).

Постановою Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 зазначено, що у разі встановлення у договорі про надання правової допомоги фіксованої суми гонорару надавати детальний опис робіт не потрібно, адже «розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу».

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно із ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див.mutatis mutandisрішення у справі«East/West Alliance Limited» проти України»від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, врахувавши обставини справи, фінансовий стан обох сторін, складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд приходить до висновку, що розмір заявлених ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18500,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат.

З урахуванням наведеного, суд, за критеріями обґрунтованості розміру витрат на правову допомогу та пропорційності до предмета спору, приходить до висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 8000 грн., що відповідатиме критеріям розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 138, 140, 141, 270 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Долженко Оксани Миколаївни задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л. Г. Шатілова