Постанова

від 26.11.2010 по справі 67/38-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 67/38-10

Колегія суддів у ск ладі:

головуючий суддя Істом іна О. А., суддя Барбашов а С.В. , суддя Такмаков Ю .В.

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1 (дов . № б/н від 11.06.2010р.)

відповідача - Мирошничен ко Ю.Ю. (дов. № 22/09 від 16.01.2009р.)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Закритого акціон ерного товариства "Лозівськи й молочний завод", м. Лозова, Ха рківська область (вх. № 3547 Х/3 ) на рішення господарсько го суду Харківської області від 22.09.10 р. у справі № 67/38-10

за позовом Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_3, А ДРЕСА_1

до Закритого акціонер ного товариства "Лозівський молочний завод", м. Лозова, Хар ківська область

про стягнення 70 733,72 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_3 , звернувся до господарськог о суду Харківської області з позовом, в якому просив суд ст ягнути на свою користь з відп овідача, ЗАТ "Лозівський моло чний завод", суму боргу за дого вором № 96/10 від 12.03.2010 року в розмір і 69210,06 грн., інфляційні в розмірі 1380,05 грн., 3% річних в сумі 143,60 грн., в итрати по сплаті державного мита в сумі 708,00 грн., 236,00 грн. витра т на інформаційно - технічне з абезпечення судового процес у та 2500,00 грн. витрат на оплату по слуг адвоката. В обґрунтуван ня вимог по стягненню заборг ованості позивач посилався н а те, що згідно договору доруч ення № 96/10 від 12.03.2010 року ним було передано у власність відпов ідача цільне коров' яче моло ко (товар), згідно спеціалізов аних товарних накладних від 12.03.2010 р., 13.03.2010 р., 14.03.2010 р. та на підставі розрахункової платіжної від омості за період з 12.03.2010 р. по 14.03.2010 р. на загальну суму 74567,00 грн., яки й був відповідачем частково оплачений в сумі 5356,94 грн., у зв' язку з чим утворилася заборг ованість в сумі 69210,06 грн., яка ві дповідачем не була сплачена.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 22.09.2010 р. по справі № 67/38-10 (судд я Буракова А.М.) позов задоволе но частково. Стягнуто з ЗАТ "Ло зівський молочний завод" на к ористь ФОП ОСОБА_3 заборго ваність у сумі 69210,06 грн., 3% річних в сумі 143,60 грн., 1380,05 грн. - інфляцій них, 1000,00 грн. - витрат на послуги адвоката, 708,00 грн. - державного м ита та 236,00 грн. витрат на інформ аційно - технічне забезпечен ня судового процесу. В частин і позовних вимог щодо стягне ння витрат на послуги адвока та в розмірі 1500,00 грн. - відмовлен о.

Відповідач, ЗАТ "Лозівський молочний завод", з рішенням мі сцевого господарського суду не погодився, звернувся до Ха рківського апеляційного гос подарського суду з апеляційн ою скаргою, в якій просить ска сувати рішення господарсько го суду Харківської області від 22 вересня 2010 року по справі № 67/38-10 та стягнути з позивача на користь відповідача сплачен е державне мито по апеляційн ій скарзі в сумі 355,00 грн.

Позивач письмових пояснен ь або заперечень по апеляцій ній скарзі не надав. Його упов новажений представник - О СОБА_1 у судовому засіданні 23.11.2010р. просив апеляційну скарг у відповідача залишити без з адоволення, а рішення суду пе ршої інстанції у даній справ і без змін.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги в межах вимог, пе редбачених ст. 101 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, заслухавши уповноваже них представників позивача та відповідача, які підтрима ли свої позиції у справі, пер евіривши наявні у справі мат еріали на предмет їх юридичн ої оцінки судом першої інста нції, проаналізувавши правил ьність застосування господа рським судом норм матеріальн ого та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійш ла висновку про залишення ап еляційної скарги без задовол ення, виходячи з наступних об ставин.

Як свідчать матеріали спра ви, 12.03.2010р. між сторонами у справ і укладено договір дорученн я № 96/10 (далі - Договір), у відпові дності до п. 1.1. якого повірений (позивач) за винагороду зобов ' язався від імені і за рахун ок довірителя (відповідача) з дійснювати юридичні дії пов' язані з закупівлею у населен ня молока цільного коров' яч ого, що в подальшому має назву товар, за ціною, не нижче узго дженої сторонами в додатку д о цього договору. Повірений (п озивач) зобов' язався здійсн ити юридичні дії вказані у п. 1 .1. цього договору у формі підп исання відповідних угод з по стачальниками (фізичними осо бами), а також виконувати робо ти пов' язані з прийманням в казаного товару та наступною передачею його довірителю (в ідповідачу) (пункт 1.2. Договору ). При укладанні відповідних у год з постачальниками (фізич ними особами), повірений (пози вач) повинен врахувати, що тов ар має відповідати слідуючим показникам: кислотність таб лиці сортності (додаток 2); баз овий жир 3,4 %, але не більше 4,0 %, біл ок база 3,0 % та вище (пункт 1.6. Дого вору). Приймання товару по кі лькості та якості, здійснюєт ься у момент передачі його ві д повіреного довірителю, шля хом проведення відповідних а налізів у пункті приймання о станнього (пункт 1.8. Договору).

Пунктами 2.1., 2.1.4., 2.1.8. Договору об умовлено, що повірений (позив ач) зобов' язаний укладати в ід імені довірителя (відпові дача) договори з постачальни ками (фізичними особами) на по стачання товару та доручення м довірителя (відповідача) з обов' язаний провести з пост ачальниками (фізичними особа ми) відповідні розрахунки за поставлений товар.

Відповідно до п. 3.1. та 3.1.1. догов ору довіритель (відповідач) з обов' язаний для виконання п овіреним (позивачем) дій, вказ аних у п. 2.1.8. даного договору, пе редати у його розпорядження необхідні кошти. А згідно з пу нктом 4.1. Договору довіритель (відповідач) після отримання товару вказаного в п. 1.1. цього договору, для здійснення роз рахунку з постачальниками (ф ізичними особами) передає по віреному (позивачу) необхідн і грошові кошти.

Відповідно до п. 4.2. договору кошти, вказані в п. 4.1. цього дог овору довіритель (відповідач ) перераховує на розрахунков ий рахунок повіреного (позив ача), протягом 10 днів після над ання повіреним (позивачем) на копичувальних відомостей (п. 2.1.10.). Комісійна винагорода, яку банк відраховує з грошових к оштів повіреного (позивача), с плачує довіритель (відповіда ч). Строк дії цього договору пр отягом якого повірений (пози вач) має право діяти від імені довірителя встановлюється з 12.03.2010 р. по 31.12.2010 р. (пункт 6.2. Договору ).

Господарським судом право мірно визначено, що укладени й між сторонами Договір у від повідності з частиною 1 статт і 174 Господарського кодексу У країни є підставою для виник нення у його сторін прав і обо в'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою є до говором доручення.

Згідно з ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (пові рений) зобов' язується вчини ти від імені та за рахунок дру гої сторони (довірителя) певн і юридичні дії. Правочин, вчи нений повіреним, створює, змі нює, припиняє цивільні права та обов' язки довірителя. Ві дповідно до ч. 1 ст. 1004 Цивільног о кодексу України повірений зобов' язаний вчиняти дії ві дповідно до змісту даного йо му доручення. Згідно п.1 ч. 1 ст. 100 6 Цивільного кодексу України повірений зобов' язаний пов ідомляти довірителеві на йог о вимогу всі відомості про хі д виконання його доручення. В ідповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1007 Цивіль ного кодексу України довірит ель зобов' язаний, якщо інше не встановлено договором за безпечити повіреного засоба ми, необхідними для виконанн я доручення з елементами .

В силу приписів частини 1 ст атті 530 Цивільного кодексу Укр аїни, якщо у зобов' язанні, вс тановлений строк його викона ння, то воно підлягає виконан ню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одно стороння відмова від викона ння зобов' язання не допуска ється. Згідно зі статтею 193 Гос подарського кодексу України суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання н алежним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного ко дексу України та статті 202 Гос подарського кодексу України припиняється виконанням, пр оведеним належним чином. Час тиною 3 статті 509 Цивільного ко дексу України встановлено, щ о зобов'язання має ґрунтуват ися на засадах добросовіснос ті, розумності та справедлив ості.

В процесі розгляду справи п о суті господарським судом з а наявними у справі матеріал ами обґрунтовано встановлен о, що позивач поставив відпов ідачеві товар (молоко коров' яче) на загальну суму 74568,00 грн., о днак відповідач в порушення умов Договору за отриманий т овар розрахувався лише частк ово на суму 5356,94 грн., що підтвер джується платіжним дорученн ям № 9224 від 01.06.2010р. Заборгованіст ь відповідача станом на моме нт прийняття рішення у даній справі скала 69210,06 грн.

Колегія суддів вважає, що ро зглянувши заявлені позиваче м вимоги та проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, господарський с уд дійшов правильного виснов ку про задоволення позову що до стягнення з відповідача н а користь позивача 69210,06 грн. заб оргованості, оскільки докази сплати боргу у справі відсут ні, а зазначені позивачем дов оди та надані на їх підтвердж ення документальні матеріал и не спростовані відповідаче м у встановленому порядку.

Крім того, колегія суддів ви значає, що господарський суд цілком правильно задоволено заявлені позивачем вимоги п ро стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 143,60 грн. та інфля ційних в сумі 1380,05 грн. за весь ча с прострочення, які нарахова ні позивачем у відповідності з пунктом 2 статті 625 Цивільног о кодексу України. Вказаною н ормою передбачено, що боржни к, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на ви могу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

Окрім іншого, позивачем зая влено вимогу щодо відшкодува ння відповідачем адвокатсь ких витрат в сумі 2500,00 грн.

З огляду на вказані докумен ти, котрі містяться в матеріа лах справи, господарський су д з урахуванням принципу спі врозмірності та розумності д ійшов обґрунтованого висно вку про часткове задоволення позовних вимог про стягненн я з відповідача на користь по зивача витрат, пов' язаних з наданням послуг адвоката, в сумі 1000,00 грн., оскільки вказані кошти є судовими витратами у розумінні статті 44 Господарс ького процесуального кодекс у України та підлягають відш кодуванню за рахунок відпові дача на підставі статті 49 згад аного Кодексу.

З даними висновками господ арського суду повністю погод жується колегія суддів апеля ційної інстанції, оскільки в они відповідають обставинам справи та наявним матеріала ми, що є у справі, їм дана прави льна та повна правова оцінка у відповідності до статті 43 Г осподарського процесуально го кодексу України, згідно з я кою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єк тивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись за коном.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду у даній справі, відповідач у своїй ап еляційній скарзі вказує на т е, що в порушення норм процесу ального права суд розглянув справу у відсутності його пр едставника, який не був повід омлений про день, час та місце її розгляду, чим позбавив від повідача права на користуван ня рівними процесуальними пр авами з позивачем, а також не н адав можливості його предста внику подавати докази проти позову, наводити свої міркув ання з усіх питань, що виникли у ході судового процесу. Вказ ане на думку відповідача від повідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування р ішення суду.

Проте вказані вимоги заявн ика апеляційної скарги не пі длягають задоволенню, а наве дені на їх підтвердження дов оди не можуть бути прийнятим и до уваги колегією суддів в я кості підстав для скасування прийнятого у даній справі рі шення.

Правовий аналіз матеріалі в справи свідчить, що місцеви м господарським судом у відп овідності до вимог частини 2 с татті 4-3 Господарського проце суального кодексу України ст оронам були створені необхід ні умови для встановлення фа ктичних обставин справи і пр авильного застосування зако нодавства.

Відповідно до пункту друго го і четвертого частини трет ьої статті 129 Конституції Укра їни основними засадами судоч инства, зокрема, є рівність ус іх учасників судового процес у перед законом і судом, а тако ж змагальність сторін та сво бода в наданні ними суду свої х доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні п ринципи закріплені в статтях 4-2 (рівність перед законом і су дом) та 4-3 (змагальність) Господ арського процесуального код ексу України, згідно з якими п равосуддя у господарських су дах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судо вого процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, об ґрунтовують свої вимоги і за перечення поданими суду дока зами, для чого господарський суд створює їм необхідні умо ви для встановлення фактични х обставин справи і правильн ого застосування законодавс тва.

Відповідно до пункту 2 части ни 3 статті 104 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни підставою для скасування рішення господарського суду є розгляд ним справи за відсу тності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суд у.

У розумінні вказаної статт і не повідомленою належним ч ином про час і місце засіданн я суду слід вважати сторону, щ одо якої судом не було дотрим ано всіх вимог статті 64 Господ арського процесуального код ексу України, якою визначено порядок надіслання учасника м процесу ухвали суду про пор ушення провадження у справі та зміст цієї ухвали.

Дані норми господарський с уд не порушив, оскільки із мат еріалів справи вбачається, щ о відповідач на протязі всьо го розгляду справи належним чином повідомлявся про час т а місце судового засідання, у тому числі і про засідання су ду, в якому справу вирішено п о суті.

Так, у судовому засіданні 06.09 .2010р. уповноважений представн ик відповідача - Мірошнич енко Ю.Ю. проти суми основно го боргу не заперечував, але п росив суд надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи, для перерахунку заяв лених позивачем розміру інфл яційних нарахувань в сумі 1380,0 5 грн. та 3% річних в сумі 143,60 грн., а тому ухвалою господарськог о суду Харківської області в ід 06.09.2010р. розгляд справи відкла дено на 22.09.2010р. о 12:45 год. Протоколо м судового засідання від 06.09.2010р . (аркуш справи 37-38) та повідомле нням, яке заповнене сторонам и після судового засідання (а ркуш справи 41), зафіксований ф акт повідомлення представни ка відповідача Мірошничен ко Ю.Ю. про дату, час та місце наступного судового засідан ня, а саме: 22.09.2010р. о 12:45 год.

Отже, колегія суддів вважає , що відповідачу була надана м ожливість скористатись свої ми правами, передбаченими ст . 22 Господарського процесуаль ного кодексу України, а саме н аправити в суд свого предста вника, прийняти участь при ро згляді справі по суті справи 22.09.2010р., а також надати відповід ні документи в обґрунтування своїх заперечень проти позо ву, маючи на це достатньо часу . Проте, всупереч викладеним о бставинам, відповідач надани м йому правом не скористував ся, хоча йому було відомо про р озгляд справи 22.09.2010р. та жодних документів в підтвердження с воєї позиції у справі відпов ідач на вимогу господарськог о суду не представив. За таких обставин, колегія суддів вва жає, що господарський суд у ві дповідності до статті 75 Госпо дарського процесуального ко дексу України вирішив справу по суті за наявними в ній мате ріалами без участі представн ика відповідача з дотримання м норм процесуального права.

Водночас, колегія суддів ви значає, що вказані заявником апеляційної скарги обставин и, не впливають на прийняття г осподарським судом правильн ого та цілком правомірного р ішення по суті спору, оскільк и відповідач ні в суді першої ні в суді апеляційної інстан ції не надав жодних доказів с плати заборгованості та доку ментів в підтвердження сплат и боргу в сумі 69210,06 грн. судам не представив.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що порушень норм п роцесуального права, які мог ли б стати підставою для скас ування оскаржуваного рішенн я, місцевим господарським су дом не допущено.

При розгляді апеляційної с карги колегією суддів також встановлено, що в порушення в имог статті 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни, згідно з якою обов' язок доказування законодавчо пок ладений на сторони, доводи за явника апеляційної скарги не містять жодних посилань на в исновки господарського суду щодо вирішеного даного госп одарського спору по суті. При цьому, факт наявності заборг ованості в сумі 69210,06 грн. та її р озмір відповідач в апеляційн ій скарзі не оспорює.

Відповідно до статті 32 Госп одарського процесуального к одексу України доказами у сп раві є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарсь кий суд у визначеному законо м порядку встановлює наявніс ть чи відсутність обставин, н а яких ґрунтуються вимоги і з аперечення сторін, а також ін ші обставини, які мають значе ння для правильного вирішенн я господарського спору.

Відповідно до статті 33 Гос подарського процесуального кодексу України обов'язок до казування і подання доказів покладається на сторони, а зг ідно з частиною 2 статті 43 цьог о ж Кодексу ніякі докази не ма ють для господарського суду заздалегідь встановленої си ли.

Відтак, вимоги позивача до в ідповідача повинні бути підт верджені відповідними дока зами, а господарський суд оці нює кожний доказ окремо та вс і докази в сукупності, що відо бражується в судовому рішенн і.

Враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавств а колегія суддів вважає, що го сподарський суд за наявними у справі доказами у їх сукупн ості обґрунтовано встанови в наявність правових підстав для задоволення позову, оскі льки факт порушення відповід ачем умов спірного Договору та вимог чинного законодавст ва доведений позивачем належ ним чином та у повному обсязі .

Однак відповідач в обґрунт ування своїх заперечень та в икладених в апеляційній скар зі доводів, не надав як суду пе ршої так і апеляційної інста нції належних доказів які б п ідтверджували реальну і прав ову обґрунтованість для звіл ьнення його від відповідальн ості за неналежне виконання зобов'язань за спірним Догов ором, адже згідно зі ст. 629 Цивіл ьного кодексу України догові р є обов'язковим для виконанн я сторонами.

Окрім цього, у своїй апеляці йній скарзі відповідач ствер джує, що заявлена до стягненн я сума витрат на послуги адво ката у розмірі 2500,00 грн. не була д окументально надана йому для ознайомлення, що є порушення м з боку суду ст. 4-2 ГПК України, відповідно до якої правосуд дя у господарських судах зді йснюється на засадах рівност і всіх учасників судового пр оцесу перед законом і судом.

Проте, вказані посилання ві дповідача не змінюють цілком обґрунтованих та законних в исновків суду по суті спору, о скільки відповідач не був по збавлений права в порядку ст . 22 ГПК України ознайомитись з матеріалами справи, зробити з них витяги або зняти копії .

Згідно з частиною 3 статті 22 Г осподарського процесуально го кодексу України сторони з обов' язані добросовісно ко ристуватися належними їм про цесуальними правами, виявлят и взаємну повагу до прав і охо ронюваних законом інтересів другої сторони, вживати захо дів до всебічного, повного та об' єктивного дослідження в сіх обставин справи.

Переглядаючи справу в апел яційному порядку колегія суд дів визначилась, що в даному в ипадку вочевидь має місце не добросовісне використання п осадовими особами Закритого акціонерного товариства "Ло зівський молочний завод", м. Ло зова, Харківська область про цесуальних прав, наданих сто ронам Господарським процесу альним кодексом України, оск ільки всі дії відповідача яв но спрямовані на свідоме зат ягування судового процесу.

Приймаючи до уваги вищезаз начене, колегія суддів апеля ційного господарського суду вважає, що обставини справи б ули всебічно і повно дослідж ені господарським судом, а то му рішення господарського су ду Харківської області від 22 .09.2010р. по справі № 67/38-10 відповідає чинному законодавству та фа ктичним обставинам справи, а доводи відповідача, з яких по дана апеляційна скарга про с касування рішення, не можуть бути підставою для його змін и чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процес уального кодексу України, ко легія суддів Харківського ап еляційного господарського с уду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу За критого акціонерного товари ства "Лозівський молочний за вод", м. Лозова, Харківська обл асть залишити без задоволенн я.

Рішення господарського су ду Харківської області від 22.0 9.2010 р. у справі № 67/38-10 за лишити без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена до Вищого го сподарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Істоміна О. А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Такмаков Ю.В.

Повний текст постанови підписано 25 листопада 2010 року.