Постанова

від 25.02.2025 по справі 227/505/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2349/25 Справа № 227/505/24 Суддя у 1-й інстанції - Попович І. А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м.Кривий Ріг

справа №227/505/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Жура Наталія Володимирівна, та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Євген Вікторович, на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 08 листопада 2024 року, яке ухвалено суддею Попович І.А. у селищі Олександрівка Донецької області та повне судове рішення складено 18 листопада 2024 року,

УСТАНОВИВ:

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та розподіл спадкового майна, третя особа Служба у справах дітей Добропільської міської ради.

В обґрунтування позову зазначила, що вона майже 11 років, з 30 квітня 2011 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 .

Прийнявши рішення про спільне проживання, вони стали проживати у її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання у них, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась донька ОСОБА_5 .

За час проживання нею було змінено прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

З 2017 року ОСОБА_4 був призваний до лав Збройних Сил України. У зв`язку із тим, що місце служби ОСОБА_4 було м. Дніпро, вона та донька вирішили також переїхати у м. Дніпро. 07 грудня 2017 року чоловік знайшов квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та уклав договір її оренди з ОСОБА_8 . У вересні 2018 року донька ОСОБА_9 зарахована до першого класу КЗО Середня загальноосвітня школа №6 ДМР, на теперішній час навчається в КЗО Середня загльноосвітня школа №15 ДМР. 27 грудня 2018 року ОСОБА_4 уклав контракт про проходження служби в Збройних Силах України. Місце служби його періодично змінювалось. Крім того, ОСОБА_4 відповідно до довідки від 31 січня 2019 року був зареєстрований у АДРЕСА_3 . У 2019 році вона з ОСОБА_4 та донькою переїхали в іншу квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . У 2020 році ними була придбана квартира у АДРЕСА_5 , в яку заселилися 25 червня 2020 року, де на тепер проживають із донькою.

У зв`язку із періодичною зміною ОСОБА_4 місця служби, ними мінялося місце проживання. Постійна зміна місця проживання та винаймання житла була обумовлена зміною місця служби ОСОБА_4 та бажанням бути поряд один з одним. Разом із тим, основним місцем проживання була квартира у м. Добропілля. У 2021 році ОСОБА_4 проходив службу у АДРЕСА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув під час бою проти збройних сил рф в с. Валер`янівка Донецької області, про що її повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 та підтверджується свідоцтвом про смерть №13 від 29 березня 2022 року.

Крім того, позивачка зазначила, що коли ОСОБА_4 проходив службу в Донецькій області, то вони з донькою проживали у м. Добропілля, щоб частіше бачитись з ОСОБА_10 . Між нею та ОСОБА_4 під час спільного проживання склалися усталені стосунки, що притаманні подружжю, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права і обов`язки. За період спільного проживання вони зробили ремонт в квартирі у м. Добропілля Донецької області, спільно придбали речі: телевізор, пральну машину, пилосос, ноутбук, меблі, побутову техніку та інше. Виховували доньку ОСОБА_9 разом, разом всі відпочивали, святкували свята та дні народження. Як позивачка, так і ОСОБА_4 упродовж спільного проживання у зареєстрованому шлюбі не перебували.

Також, у 2012 році нею спільно з ОСОБА_4 , за кошти сімейного бюджету, було придбано автомобіль марки Nissan Qashqai, 2011 року випуску, білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 . На вказаному автомобілі вона та ОСОБА_4 відвозили доньку до школи, пересувались по місту та за його межами, їздили на відпочинок, у місто Добропілля, де проживали, таким чином використовували для сімейних потреб. Тому, вказане майно є спільним. Разом із тим, право власності на автомобіль було зареєстровано на ОСОБА_4 . Наразі приватним нотаріусом заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , у якій відповідачка, мати померлого, є спадкоємицею. Тому, виникла необхідність у розподілі спільно набутого майна через невизнання права позивачки на майно спадкоємицею.

Посилаючись на викладене позивач просила суд: встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 30 квітня 2011 року по 27 лютого 2022 року та визнати сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 автомобіль марки NISSAN QASHQAI, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , визначивши частку ОСОБА_1 у власності автомобіля у розмірі 1/2 та визнати право власності на вказану частку автомобіля.

РішеннямОлександрівського районного суду Донецької області від 08 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 30 квітня 2011 року по 27 лютого 2022 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Жура Н.В., просить скасувати рішення суду в частині не задоволених позовних вимог позивача та ухвалити нове рішення про їх задоволення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваному рішенні суд зазначає, що позивачем не надано доказів, що за такий короткий проміжок часу спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 30 квітня 2011 року до моменту придбання автомобіля 16 листопада 2011 року, вони мали достатній дохід, щоб придбати автомобіль на спільні кошти. Разом з тим, рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 08.11.2024 року встановлено факт сумісного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 30 квітня 2011 року по 27 лютого 2022 року. Суд, задовольняючи позов в цій частині, робить висновок, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний бюджет та взаємні права і обов`язки. Таким чином, суд визнає факт наявності спільного бюджету між вказаними особами.

Як стверджувалось позивачем та підтверджується наявними у справі матеріалами, в період спільного проживання і ОСОБА_1 і ОСОБА_4 працювали та отримували заробітну плату, для придбання автомобіля використали особисто зароблені до спільного проживання кошти (які з часу проживання стали спільним бюджетом) та кошти зароблені в період спільного проживання. Спірний автомобіль марки NISSAN QASHQAI використовувався для забезпечення сімейних потреб та ним постійно користувались усі члени сім`ї, майже кожного ранку відвозили доньку до школи, пересувались по місту, та за його межами, їздили до магазинів для закупівлі продуктів, у місто Добропілля до основного місця проживання, де відвідували батьків, на відпочинок, тобто використовували для потреб сім`ї та вважали спільним майном. Для визнання придбаного в період спільного проживання майна спільною власністю достатнім є факт встановлення такого спільного проживання в цей період.

Висновок суду про те, що спірний автомобіль придбано, серед іншого, за отримані від ОСОБА_2 кошти у якості подарунка не підтверджено жодними доказами, а є лише словами відповідача, направленими на пояснення ситуації на власну користь. Посилання відповідача на отримання нею премії, яку вона, нібито, надала сину для придбання автомобіля з долучення довідки про доходи з місця роботи є виключно доказом отримання відповідачем таких коштів на власну користь та жодним чином не підтверджує те, що ці кошти були витрачені на придбання автомобіля. Таким чином, висновок суду ґрунтується на припущеннях за відсутності належних та допустимих доказів цьому.

Апелянт зауважує на тому, що в матеріалах справи міститься лист регіонального сервісного центру ГСЦ ТВС в Донецькій області №31/5-542в/с від 03 лютого 2023 року яким повідомлено, що транспортний засіб марки «AUDI», моделА4, 1995 року випуску (на продаж якого посилається суд) був зареєстрований за ОСОБА_4 в період з 03 жовтня 2009 року по 11 жовтня 2012 року, тобто відчуження такого автомобіля власником відбулось майже через рік після того, як був придбаний спірний автомобіль NISSAN QASHQAI, 2011 року випуску, білого кольору номерний знак НОМЕР_1 .

Одночасно посилання в рішенні на свідчення відповідача ОСОБА_4 , який нібито підтвердив, що саме ОСОБА_4 самостійно придбав автомобіль не відповідає дійсності. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 підтвердив придбання автомобіля в період спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та його використанні в інтересах сім`ї, однак він не володів інформацією природи походження коштів, що були витрачені на його придбання.

В апеляційній скарзівідповідачка ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Є.В., просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог позивача та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з?ясування обставин справи та невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було враховано докази у справі, які підтверджують факт реєстрації та проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 30 квітня 2011 року та пізніше, за різними адресами. Зокрема, ОСОБА_11 проживав разом із батьками, а після народження дитини, брав участь у витратах на її утримання, однак однією сім?єю із позивачкою не проживав та спільного господарства з нею не вів.

Покази свідків є неналежними та недопустимими доказами. Довідка не містить відомостей про період проживання та містить загальну фразу про проживання ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_13 , тоді як остання до 2014 року мала прізвище « ОСОБА_6 », а тому довідка не може стосуватися періоду, до 14 січня 2014 року. При цьому, особа, яка підписала довідку технік-оглядач, не була допитана у якості свідка, а у рядку щодо підпису директора ОСОБА_14 стоїть позначка «/», що свідчить про те що ця довідка підписана невідомо ким. До того ж, останній був призначений на посаду 02 грудня 2013 року, а тому не володіє інформацією про події до цієї дати.

По суті факт сумісного проживання суд ґрунтує на припущенні, що позивач разом з ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний бюджет та взаємні права та обов`язки. Однак на підтвердження перелічених обставин суд не наводить жодного доказу, оскільки такі докази у справі відсутні.

Відповідач заперечує факт сумісного проживання позивача з сином відповідача ОСОБА_4 з 30 квітня 2011 року по 27 лютого 2022 року як такий, що не відповідає дійсності. Станом на 30 квітня 2011 року, як і раніше до вказаної дати, ОСОБА_4 проживав постійно фактично за місцем своєї реєстрації з батьками: АДРЕСА_7 , свого місця поживання не змінював. Де і з ким проживала ОСОБА_7 (під час шлюбу ОСОБА_6 ) відповідачу невідомо. Після народження доньки ОСОБА_15 визнав себе батьком, був вказаний у свідоцтві про народження, брав участь у витратах на дитину, однак однією сім`єю з позивачем вони не проживали, спільного бюджету і господарства не мали.

Вважає, що Договори оренди квартир у місті Дніпрі є нікчемними, оскільки не мстять підпису ОСОБА_4 та взагалі не містять інформації про осіб, які спільно з ним проживають.

Характеристики з навчальних закладів, на переконання відповідачки, теж є неналежними доказами, оскільки містять інформацію, яку школа не може знати та містять однакові фрази, що свідчить про їх складання однією особою.

Висновки суду першої інстанції щодо того, що позивачка та ОСОБА_4 були працевлаштовані та отримували заробітку плату не свідчать про їх спільне проживання та ведення спільного господарства.

Надані суду фотографії теж не підтверджують факт спільного проживання, а піклування батька про дитину, як і наявність у них спільних фотографій, є загальноприйнятним та не підтверджує факт його проживання з матір?ю дитини.

Також, звертає увагу суду на ту обставину, що після заведення спадкової справи, нотаріус зробив запити щодо відкритих рахунків спадкодавця до п?яти різних банків, що свідчить про те, що позивачка ОСОБА_1 навіть не мала уявлення в якому банку були у ОСОБА_10 відкриті рахунки.

Щодо спірного автомобіля зазначає, що він придбаний за особисті кошти її сина, отримані ним після продажу іншого автомобіля, та на кошти, які відповідачка йому надала, адже 30 жовтня 2011 року вона отримала за місцем роботи фінансову допомогу у розмірі 39 500 грн, що становить 5 000 доларів США, тобто половину від вартості автомобіля.

Відзиви на апеляційні скарги на подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Жура Н.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги позивача та заперечувала проти доводів апеляційної скарги відповідача та просила залишити її без задоволення, представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Базюкевича Є.В., який підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та просив її задовольнити, заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки ОСОБА_1 підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16 , який розірвано рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2009 року.

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , місце проживання ОСОБА_1 з 02 липня 2002 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 17 жовтня 2022 року Добропільський відліл державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області повідомив, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актові записи про шлюб відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не виявлено. Перевірку наявності актових записів про шлюб в Реєстрі проведено з 30 веренся 2011 року по 27 лютого 2022 року (том 1 а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_4 , у ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_9 , актовий запис № 178 від 26 червня 2012 року (том 1 а.с.12).

14 січня 2014 року позивачем змінено прізвище « ОСОБА_6 » на дівоче « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_5 (том 1 а.с.13).

ОСОБА_19 з 19 червня 2017 року перебував на службі у Збройних Силах України, відповідно до копії картки військового обліку в/ч НОМЕР_6 , контракту про проходження ОСОБА_20 військової служби у ЗСУ на посадах осіб офіцерського складу від 27 грудня 2018 року, витягів з наказів № 79 від 16 квітня 2019 року, № 15 від 25 січня 2021 року, № 27 від 27 січня 2021 року. ОСОБА_19 проходив службу у АДРЕСА_8 (том 1 а.с.14,18-19, 21, 24,25).

ОСОБА_4 07 грудня 2017 року та 24 вересня 2019 року укладалися договори оренди квартир у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 (том 1 а.с.12, 22-23).

Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання № 02.3-24/1458 від 31 січня 2019 року місце проживання ОСОБА_21 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 (том 1 а.с.20).

З копії характеристики нa дитину ОСОБА_5 КЗО «Середня загальноосвітня школа № 6» Дніпровської міської ради № 424 від 27 липня 2022 року встановлено, що ОСОБА_9 навчалась у школі з першого по третій класи 2018-2021 роки. Під час навчання проживала з батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_5 . З копії характеристики на дитину ОСОБА_5 KЗО «Середня загальноосвітня школа № 15» Дніпровської міської ради вбачається, що ОСОБА_5 навчається у закладі з 4 класу. Дитина виховувалася у повній сім`ї (том 1 а.с.16,17).

З копії довідки директора ПП «Добропільської ремонтно-експлуатаційної служби «Південний» від 16 березня 2022 року, яка видана ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_4 мешкав спільно з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт підтвердили сусіди ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ( НОМЕР_7 а.с.29).

ОСОБА_19 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час бою за селом Валер`янівка Донецької області проти збройних сил російської федерації, що встановлено з копії повідомлення № 13 від 29 березня 2022 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 . Повідомлення направлено на ім`я ОСОБА_1 та у ньому зазначено: вручено дружині ОСОБА_1 (том 1 а.с.28).

Відповідно до свідоцтва про смерть (виданого повторно) серії НОМЕР_8 ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Волноваха Донецької області (том 1 а.с.27).

Відповідно до копії письмових пояснень ОСОБА_24 , сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_25 разом зі своєю донькою ОСОБА_26 в період з 24 вересня 2019 року пo 24 червня 2020 року проживали в її квартирі за адресою: АДРЕСА_4 . Вона давно знайома з вказаною сім`єю і вони періодично спілкувались, до переїзду в її квартиру, оскільки вони в період з 07.12.2017 року по 24.09.2019 року проживали за адресою: АДРЕСА_2 , що є поверхом нижче (том1 а.с. 30-32)

Відповідно до копії письмових пояснень ОСОБА_27 , сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_25 разом зі своєю донькою ОСОБА_26 з 25 червня 2020 року проживали у АДРЕСА_5 ,в той час як вона є мешканцем цього ж будинку квартири АДРЕСА_9 (том1 а.с.33-35).

Відповідно до копії письмових пояснень ОСОБА_28 сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_25 разом зі своєю донькою ОСОБА_26 з 25 червня2020 року проживали у АДРЕСА_5 , в той час як він є мешканцем цього ж будинку квартири АДРЕСА_10 (том 1 а.с.36-38)

Відповідно до копії письмових пояснень ОСОБА_3 - дядька ОСОБА_12 , він стверджує, що ОСОБА_11 проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_29 , у яких спільна донька ОСОБА_9 , 2012 р.н. Проживали у АДРЕСА_1 , а потім у АДРЕСА_5 за місцем служби (том 1 а.с.39).

Відповідно до квитанцій про перерахування коштів ОСОБА_19 переводив позивачу ОСОБА_1 грошові кошти (том 1, а.с.37-44).

На копіях фотознімків, зроблених у 2018-2021 роках, під час відпочинку, на яких зображені позивач з донькою та ОСОБА_19 (том 1 а.с. 45-49).

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 від 14.02.2012 вбачається, що право власності на автомобіль марки Nissan Qashqai, білого кольору, державний номер НОМЕР_10 зареєстровано за ОСОБА_4 (том 1 а.с.50).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2011 по 4 квартал 2012 року, та з 1 кварталу 2017 по 4 квартал 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 працювала та отримувала заробітну плату. За період з 2 по 4 квартал 2011 року їй була нарахована заробітна плата на загальну суму 42 551,71 грн (том 1 а.с.53,54).

Ухвалюючи рішення про задволення позовних вимог позивачки в частині про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог позивача в цій частині.

Колегія суддів погоджується з таким висновокм суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини другоїстатті 3 СК України сім`юскладають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 № 5-рп/99установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 21 СК Українишлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першоїстатті 36 цього Кодексушлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно зістаттею 74 СК Україниякщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положенняглави 8 цього Кодексу.

Правилостатті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставістатті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16, належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Відповідно до пункту 7постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»судам роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно із частиною четвертоюстатті 368 ЦК Українимайно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).

Матеріалами справи встановлено та поясненнями свідків підтверджено, що позивач разом з ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний бюджет та взаємні права та обов`язки. Факт спільного проживання підтверджено довідкою ПП «Добропільської ремонтно-експлуатаційної служби «Південний» про проживання у місті Добропілля за адресою АДРЕСА_1 , поясненнями свідка ОСОБА_30 та відповідача ОСОБА_3 , які підтвердили їх спільне проживання, починаючи з 2011 року, а у АДРЕСА_5 - показами свідків ОСОБА_31 та відповідача ОСОБА_3 , а також виховання спільної доньки ОСОБА_9 за вказаними адресами. Проживання позивача та померлого ОСОБА_4 за різними адресами було зумовлено проходженням ним за життя військової служби. За час спільного проживання як позивач, так і ОСОБА_4 не перебували у іншому шлюбі, в т.ч. і не зареєстрованому, з іншими особами. Наявність спільного бюджету вбачається із досліджених судом довідок про отримані доходи, відповідно до яких позивач i ОСОБА_19 працювали та отримували заробітну платню.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про недоведеність вимог позивачки в частині факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи, в їх сукупності, зводяться до невірного розуміння скаржником вимог законодавства та власного тлумачення норм процесуального права. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 має бути залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині встановлення фактусумісного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 30 квітня 2011 року по 27 лютого 2022 року залишенню без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову в задовленні позовних вимог позивачки в частині розподілу спадкового майна, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_2 надані докази на підтвердження тієї обставини, що спірний автомобіль був придбаний ОСОБА_4 за кошти які належали йому особисто, а саме: отримані у якості заробітної плати, отримані від ОСОБА_2 у якості подарунку та отримані від продажу автомобіля Audi, який належав особисто ОСОБА_4 .

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за час їх спільного проживання без реєстрації шлюбу автомобілю марки Nissan Qashqai, 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та його поділ, колегія суддів враховує, що на час придбання автомобіля, позивач працювала та отримувала дохід.

Так, Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2011 по 4 квартал 2012 року, та з 1 кварталу 2017 по 4 квартал 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 працювала та отримувала заробітну плату. За період з 2 по 4 квартал 2011 року їй була нарахована заробітна плата на загальну суму 42 551,71 грн (том 1 а.с.53,54).

Доводи відповідача про те, що автомобіль був придбаний виключно за власні кошти ОСОБА_4 та частково за її кошти, отримані нею як фінансова допомога за місцем роботи у жовтні 2011 року, не доводять того, що ОСОБА_4 набув ці грошові кошти до початку спільного проживання з ОСОБА_1 , отримав на підставі договору дарування або у порядку спадкування, тощо.

Посилаючись на те, що частина вартості автомобіля марки Nissan Qashqai, 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , була оплачена за рахунок продажу належного ОСОБА_4 автомобіля, відповідач не надала доказів на підтвердження його продажу, ціни, за яку він був проданий, а також того, що вказані кошти витрачені на придбання спірного автомобіля.

У зв`язку з наведеним вище колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги позивачки та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розподіл спадкового майна з ухваленням в цій частині нового рішення про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , автомобіля марки Nissan Qashqai, 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 з визнанням за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобілю марки Nissan Qashqai, 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .

В іншій частині рішення суду має бути залишено без змін.

Отже, зважаючи на те, що вирішуючи спір в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд не порушив норми матеріального права та процесуального права, а вирішуючи спір в частині визнання автомобіля спільною сумісною власністю та його поділу, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, оскаржуване судове рішення в цій частині, у відповідності до вимогст. 376 ЦПК України,підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення цих позовних вимог.

Керуючисьст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Жура Наталія Володимирівна, задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Євген Вікторович, залишити без задоволення.

Рішення Олександрівськогорайонного судуДонецької областівід 08листопада 2024року скасуватив частинівідмови взадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розподілспадкового майна та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 автомобіль марки Nissan Qashqai, 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобілю марки Nissan Qashqai, 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 березня 2025 року.

Головуючий:

Судді: