Постанова

від 26.02.2025 по справі 320/46869/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/46869/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача Шабаровського Б.В., представника відповідача в режимі відеоконференції Трофімченка В.О., апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкі Констракшн» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

13.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енкі Констракшн» (надалі - ТОВ «Енкі Констракшн») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (відповідач 1), Державної податкової служби України (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2023 № 00048810706, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі акта перевірки від 15.03.2023 № 2384/16-31-07-06-06 та рішення Державної податкової служби України від 02.08.2023 № 21154/6/99-00-06-01.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення є протиправними, оскільки вони прийняті без урахування висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий хоча і після перевищення позивачем законодавчо встановленого строку розрахунків, проте ретроспективно такий висновок звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.05.2023 № 00048810706. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи у справі рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності спірного рішення.

Позивач рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не оскаржує.

Відповідач 1 подав апеляційну скаргу на рішення суду в частині задоволених позовних вимог, просить скасувати судове рішення, в цій частині, через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне рішення є правомірним через те, що висновок Міністерства економіки України включає в себе терміни, що не поширюються на строки нарахування пені за спірною господарською операцією, а тому він правомірно не був взятий до уваги контролюючим органом.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

У судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті за відсутності вказаної сторони.

Розгляд справи відбувся у межах доводів апеляційної скарги відповідача 1.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення предтавників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою з огляду на таке.

Обставини, встановлені судом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Головне управління ДПС у Полтавській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енкі Констракшн» щодо дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 28.04.2022 № 28/04, укладеного з нерезидентом, за результатами якої складено акт від 15.03.2023 № 2384/16-31-07-06-02/41602141.

В акті перевірки зазаначено наступне «… позивачем було укладено договір постачання від 28.04.2022 № 28/04 з компанією «Tomris Limited» (Об`єднані Арабські Емірати) на придбання прозорого флоат скла та на виконання вимог цього договору позивачем було здійснило з власного валютного рахунку на користь контрагента-нерезидента оплату на загальну суму 1 570 000,00 доларів США згідно цих платіжних доручень: від 06.05.2022 на суму 400 000,00 доларів США з граничним строком надходження товару 01.11.2022, від 23.05.2022 на суму 100 000,00 доларів США з граничним строком надходження товару 18.11.2022, від 24.05.2022 на суму 100 000,00 доларів США з граничним строком надходження товару 19.11.2022, від 25.05.2022 на суму 100 000,00 доларів США з граничним строком надходження товару 20.11.2022, від 26.05.2022 на суму 100 000,00 доларів США з граничним строком надходження товару 21.11.2022, від 15.07.2022 на суму 270 000,00 доларів США з граничним строком надходження товару 10.01.2023, від 20.07.2022 на суму 500 000,00 доларів США з граничним строком надходження товару 15.01.2023, … проте, станом на момент проведення перевірки товар на митну територію України по зазначеному Договору не імпортувався (не надходив), повернення валютної виручки не здійснювалося».

На підставі зазначених обставин відповідачем 1 в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», що полягає у ненадходженні товару в установлені граничні терміни розрахунків, а саме:

- в сумі 400 000,00 доларів США на 121 день з 02.11.2022 (наступний день за граничним строком надходження товару, що встановлений договором) по 02.03.2023 (початок проведення перевірки);

- в сумі 100 000,00 доларів США на 104 день з 19.11.2022 по 02.03.2023;

- в сумі 100 000,00 доларів США на 103 день з 20.11.2022 по 02.03.2023;

- в сумі 100 000,00 доларів США на 102 день з 21.11.2022 по 02.03.2023;

- в сумі 100 000,00 доларів США на 101 день з 22.11.2022 по 02.03.2023;

- в сумі 270 000,00 доларів США на 51 день з 11.01.2023 по 02.03.2023;

- в сумі 500 000,00 доларів США на 46 день з 16.01.2023 по 02.03.2023.

На підставі висновків акта перевірки Головне управління ДПС у Полтавській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 № 00048810706, яким нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 13 841 580,79 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 02.08.2023 № 21154/6/99-00-06-01 скаргу позивача на зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Крім того, позивач звернувся до Міністерства економіки України з відповідним зверненням на підставі Закону України "Про валюту та валютні операції" та отримав висновок Міністерства економіки України від 10.05.2023 № 4432-09/2187-07, яким продовжено строки розрахунків між ТОВ «ЕНКІ КОНСТРАКШН» та компанією «Tomris Limited» за договором поставки від 28.04.2022 № 28/04, з урахуванням додаткової угоди від 23.09.2022, додаткової угоди № 2 від 23.02.2023, додаткової угоди № 3 від 05.03.2023, за всіма переліченими вище платіжними дорученнями, з 21.03.2023 до 15.11.2023.

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Це Положення, відповідно до пункту 1, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Отже, у разі імпорту товарів, їх поставка має бути здійснена у визначені договором строки, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків 365 днів з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). При цьому, у разі якщо строк поставки умовами договорами не визначений також застосовується граничний строк розрахунків, що встановлений Національним банком України.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Висновки суду в межах доводів апеляційної скарги.

Отже, зі системного аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що на відповідача покладено здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства, а у разі імпорту товарів, їх поставка має бути здійснена у визначені договором строки, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків 365 днів з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). При цьому, у разі якщо строк поставки умовами договорами не визначений також застосовується граничний строк розрахунків, що встановлений Національним банком України.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на момент проведення перевірки (акт 15.03.2023) обумовлений договором строк поставки товарів закінчився, але фактично поставка товару не відбулася, що свідчить про порушення наведених вище граничних строків розрахунків, проте позивач отримав висновок Міністерства економіки України від 10.05.2023 № 4432-09/2187-07, яким продовжено строки розрахунків між ТОВ «ЕНКІ КОНСТРАКШН» та компанією «Tomris Limited» за договором поставки від 28.04.2022 № 28/04, з урахуванням додаткової угоди від 23.09.2022, додаткової угоди № 2 від 23.02.2023, додаткової угоди № 3 від 05.03.2023, за всіма переліченими вище платіжними дорученнями, з 21.03.2023 до 15.11.2023.

Отже, враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інсатнції, що висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який скасовує відповідальність за правопорушення й звільняє платника від відповідальності у вигляді сплати пені.

Доводи апелянта щодо неприйняття податковим органом висновку Міністерства економіки через те, такий висновок складено вже після перевірки, не заслуговують уваги, оскільки висновки суду першої інстанції зроблено з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної у постановах від 04.12.2018 у справі № 813/6485/14, від 10.04.2020 у справі № 810/1221/16, від 05.01.2021 у справі № 804/828/16, від 29.01.2021 у справі № 801/9330/13-а, від 15.02.2022 у справі № 160/16/20, які є обов`язкові для судів першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які ґрунтуються на нормі закону.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено належними та допустимими доказами протиправність спірного рішення відповідача 1.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст виготовлено 03.03.2025.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкі Констракшн» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк