Рішення

від 03.03.2025 по справі 910/17102/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2025Справа № 910/17102/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/17102/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тігрес"

до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс"

про стягнення 531 599,29 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тігрес" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" (далі - відповідач) про стягнення 531599,29 грн, з яких 253500,00 грн страхового відшкодування, 186739,70 грн пені, 78250,00 грн інфляційних втрат та 13109,59 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/17102/23 в позові було відмовлено, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 7973,99 грн покладено на позивача.

21.05.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

07.06.2024 до Господарського суду міста Києва від Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала про витребування матеріалів справи № 910/17102/23, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тігрес".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 було відкладено вирішення питання розгляду заяви Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів справи № 910/17102/23 з Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тігрес" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/17102/23 було задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/17102/23 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тігрес" до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС ІНШУРАНС" про стягнення 531599,29 грн задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС ІНШУРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тігрес" 247500,00 грн страхового відшкодування, 3500,00 грн витрат на залучення експерта, 12948,49 грн 3% річних, 186255,62 грн пені, 71132,68 грн інфляційних втрат. Матеріали справи №910/17102/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/17102/23 суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), суд здійснює розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення в тому самому порядку.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві на позовну заяву, на виконання вимог процесуального закону, відповідач зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Оскільки при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. В даному випадку підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем надано належним чином засвідчені копії Договору №1201/0121 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.12.2021 (далі - Договір), укладеного між ПрАТ "СК "Брокбізнес" і АБ "Голяр і партнери", Додаткової угоди від 18.12.2023 до Договору, якою враховано зміну найменування відповідача, Заяви від 05.12.2023 про надання професійної правничої (правової) допомоги, Протоколу погодження договірної ціни від 05.12.2023 та Акту прийому наданої професійної правничої допомоги від 15.04.2024 на суму 40 000,00 грн.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Дослідивши умови Договору, суд встановив, що розмір винагороди (гонорару) за надання правничої допомоги визначається сторонами у протоколах погодження договірної ціни, які є невід`ємними частинами Договору, та може бути розрахований виходячи з розцінок виконавця та/або кількості витраченого часу (п. 3.1 Договору).

Так, Протоколом погодження договірної ціни від 05.12.2023 визначено, що вартість однієї години роботи (послуг) виконавця поза судовим засіданням становить 2 000,00 грн, а вартість прибуття адвоката до суду, очікування та участі у судовому засіданні (в тому числі попередньому) становить 2 000,00 грн, незалежно від тривалості такого засідання та від тривалості очікування такого засідання.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що докази на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката було надіслано на адресу позивача.

Втім, позивач у встановленому процесуальним законом порядку клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката не подав.

Оцінивши у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надані відповідачем докази на підтвердження понесених судових витрат, суд, керуючись статтями 74 - 79 названого Кодексу, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на ціну позову, обсяг та зміст наданих адвокатом відповідача послуг, а також те, що вартість правничої допомоги при розгляді цієї справи була визначена у фіксованому розмірі, документально підтвердженими є витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 40000,00 грн.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, складність справи, відсутність заперечень позивача, а також обсяг та зміст наданих адвокатом відповідача послуг, зважаючи на те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачеві пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, в сумі 1 035,55 грн. Інша частина витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 38 964,45 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/17102/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тігрес" (Україна, 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, буд. 68; ідентифікаційний код: 39318026) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" (Україна, 04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3; ідентифікаційний код: 20344871) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 035 (одна тисяча тридцять п`ять) грн 55 коп.

3. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 38 964,45 грн покласти на відповідача.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено 03.03.2025.

Суддя О.В. Нечай