Рішення

від 14.01.2025 по справі 911/1817/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1817/24

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Яковенко М.С., розглянув матеріали справи

за позовом Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України

03027, Київська область, Фастівський район, село Новосілки, вулиця Садова, будинок 23, код ЄДРПОУ 00413297

до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО

03027, Київська область, Фастівський район, село Новосілки, вулиця Садова, будинок 6, код ЄДРПОУ 31425352

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Адіс Трейд

03127, Київська область, Києво-Святошинський район, село Новосілки, вулиця Садова, будинок 3-А, код ЄДРПОУ 38759928

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛ КРАФТ

03127, місто Київ, вулиця Ломоносова, будинок 27, код ЄДРПОУ 42504525

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Кінг-Сервіс

19332, Черкаська область, Лисянський район, село Почалинці, вулиця Корсунська, будинок 2, квартира 1, код ЄДРПОУ 43590243

4. Товариства з обмеженою відповідальністю Інвікта-Інжиніринг

02125, м. Київ, вулиця В. Шиманського, будинок 2/1, код ЄДРПОУ 39222989

про розірвання договору оренди та примусове виселення

за участі представників сторін:

позивача Білан М.І., посвідчення адвоката України №8215/10 від 08.10.2019, довіреність №1 від 09.01.2023;

відповідача не з`явився;

третьої особи 1 не з`явився;

третьої особи 2 Чубко В.В., наказ №31-01-К від 31.01.2019, посадова інструкція юриста від 08.01.2024;

третьої особи 3 не з`явився;

третьої особи 4 не з`явився;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№975/24 від 11.07.2024) Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР- ЕКСПО про розірвання договору оренди та примусове виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням грошових зобов`язань зі сплати орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №12/2016 від 28.10.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО, у зв`язку з чим, заявляється про розірвання договору оренди та виселення у примусовому порядку Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№8328/24 від 01.08.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№9297/24 від 12.09.2024).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2024 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення по справі №911/1817/24 (вх.№9586/24 від 23.09.2024) щодо усунення недоліків позову.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З огляду на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Адіс Трейд, Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛ КРАФТ, Товариства з обмеженою відповідальністю Кінг-Сервіс, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвікта-Інжиніринг, у зв`язку з тим, що рішення у справі може вплинути на їх права або обов`язки, оскільки за змістом позовної заяви та долученими до матеріалів справи документами спірне нерухоме майно передано цим юридичним особам в суборенду, зокрема: Товариство з обмеженою відповідальністю Адіс Трейд отримало від відповідача частину орендованих приміщень, яке, у свою чергу, 18.06.2020 передало їх в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛ КРАФТ за договором оренди майна №1906/Ор-20, частину приміщень передано Товариству з обмеженою відповідальністю Кінг-Сервіс за договором оренди майна №01/Ор-21 від 28.01.2021 та частину приміщень передано Товариству з обмеженою відповідальністю Інвікта-Інжиніринг за договором оренди майна №2606/21 від 26.06.2021.

Згідно з частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У відзиві відповідачем заявлене клопотання про витребування в Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України оригіналу договору оренди майна №01/Ор-21 від 28.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю АНТОР- ЕКСПО та Товариством з обмеженою відповідальністю Кінг-Сервіс, оскільки, відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, відповідач ставить цей договір під сумнів.

При розгляді цього клопотання відповідача, судом враховані письмові пояснення позивача (вх.№9586/24 від 23.09.2024) в яких позивач повідомляє про відсутність у нього оригіналу договору, що витребовується та зазначає осіб, в яких наявний вказаний оригінал.

Відповідно до частини 8 статті 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Згідно з частиною 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У зв`язку із фактичним виконанням позивачем вимог щодо витребування у нього оригіналу доказу, відповідно до частини 8 статті 81, частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для додаткового витребування оригіналу доказу судом за клопотанням відповідача через фактично добровільне задоволення цього клопотання позивачем.

Зважаючи на підстави цього клопотання і того, що відповідачем витребуваний у позивача оригінал договору, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО та Товариством з обмеженою відповідальністю Кінг-Сервіс, укладання якого Товариство з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО ставить під сумнів, з урахуванням частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про витребування письмових пояснень за підписом керівників та головних бухгалтерів Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО та Товариства з обмеженою відповідальністю Кінг-Сервіс, про те чи укладався договір оренди майна №01/Ор-21 від 28.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО та Товариством з обмеженою відповідальністю Кінг-Сервіс щодо спірного у справі нерухомого майна або його частини, яке Товариство з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО отримало у користування за договором оренди №12/2016 від 10.02.2017 з Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України, а також про витребування письмових пояснень за підписом керівників та головних бухгалтерів Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО та Товариства з обмеженою відповідальністю Адіс Трейд, про те чи укладався між цими товариствами договір або договори оренди або суборенди щодо спірного у справі нерухомого майна або його частини та надати суду копію цього договору (договорів), у разі його укладення (для долучення до матеріалів справи), а також надати його оригінал - для огляду у судовому засіданні; про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю Адіс Трейд письмових пояснень за підписом керівника та головного бухгалтера чи отримувало Товариство з обмеженою відповідальністю Адіс Трейд, на будь-якій правовій підставі, у користування спірне у справі нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Новосілки, з огляду на те, що відповідач ставить під сумнів копії письмових доказів, що надані до матеріалів справи та заперечує факт передачі в суборенду спірного у справі нерухомого майна, а вказані обставини віднесені позивачем до підстав позову, відтак, підлягають встановленню при розгляді справи, відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України та частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про витребування також у Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО, Товариства з обмеженою відповідальністю Адіс Трейд, Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛ КРАФТ, Товариства з обмеженою відповідальністю Кінг-Сервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Інвікта-Інжиніринг оригіналів договорів оренди майна №01/Ор-21 від 28.01.2021, №2606/21 від 26.06.2021, №1906/Ор-20 від 18.06.2020, для огляду у судовому засіданні у двох примірниках (по примірнику від кожної із сторін договору).

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2024 відкрито провадження у справі № 911/1817/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення по справі (вх.№100012/24 від 07.10.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення (вх.№10536/24 від 22.10.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-3 надійшли письмові пояснення (вх.№10744/24 від 29.10.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення (вх.№10788/24 від 30.10.2024).

У підготовче засідання 05.11.2024 з`явився представник позивача та представниця третьої особи - 2; представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений через підсистему ЄСІТС Електронний суд, представники третіх осіб -1, -3, -4 у засідання не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені судом за допомогою поштової кореспонденції.

У підготовчому засіданні 05.11.2024 оголошена перерва до 03.12.2024 о 15:40, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2024 учасників справи повідомлено про підготовче засідання 03.12.2024 о 15:40.

У підготовче засідання 03.12.2024 з`явився представник позивача та представник третьої особи - 2; представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений через підсистему ЄСІТС Електронний суд, представники третіх осіб -1, -3, -4 у засідання не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання ці треті особи повідомлені судом за допомогою поштової кореспонденції.

У підготовчому засіданні 03.12.2024 представником третьої особи - 2 подане клопотання про долучення доказів.

У зв`язку із поданням документів у судовому засіданні, судом роз`яснено представнику третьої особи - 2, що питання розгляду цих доказів буде вирішуватись судом у разі надання суду доказів надіслання їх копій іншим учасникам справи.

Представником третьої особи - 2 надані усні пояснення, що ним будуть подані суду докази надіслання вказаних документів іншим учасникам справи у день подання їх до суду.

У підготовчому засіданні 03.12.2024 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання.

Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №911/1817/24, призначено справу до розгляду по суті на 14.01.2025 о 16:00.

У судове засідання з розгляду справи по суті 14.01.2025 з`явились представники позивача та третьої особи-2, представники відповідача, представник третьої особи-1, третьої особи-3, третьої особи-4 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 14.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об`єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

28 жовтня 2016 року між Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України як орендодавцем (далі - позивач/орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО як орендарем (далі - відповідач/орендар) укладений договір оренди №12/2016 індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно:

- приміщення пункту сортування і упаковки плодів (реєстровий номер 00413297.1. ТЖЕЧСТ 10545 площею 724,6 кв. м, вартість об`єкта становить 2104610,00 грн;

- приміщення в будівлі пункту переробки плодів (реєстровий номер 00413297.2 ЕФОЦЯЖ 880 площею 558,3 кв. м, вартість об`єкта становить 1621590,00 грн;

- автовагова з будкою (реєстровий номер 00413297.2. АААЖБД481) площею 25 кв. м, вартість об`єкта становить 72610,00 грн;

- майданчик №1 прилеглий до пункту переробки плодів (реєстровий номер 00413297.2. ЕФОЦЯЖ 1673) площею 973, 6 кв. м, вартість об`єкта становить 116830,00 грн.

Все майно знаходиться на балансі Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою станом на 31.07.2016.

Майно передається в оренду з метою: для організації виробничого процесу, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції (пункт 1.2. договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, що вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1. договору).

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2. договору).

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України. Орендар повертає майно орендодавцю/балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому цим договором при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок зі складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (пункт 2.4. договору).

Орендар не має права передавати обов`язки за договором іншим юридичним або фізичним особам, а також здавати приміщення в суборенду цілком або частково (пункт 2.5. договору).

Оренда плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2016 року) 34699,96 грн (пункт 3.1. договору).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (пункт 3.2. договору).

Оренда плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3. договору).

Орендар зобов`язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору (пункт 5.1. договору).

Своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату (пункт 5.3. договору).

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язується повернути орендодавцеві орендоване майно належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати /повної або часткової/ орендованого майна з вини орендаря (пункт 5.10. договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 9.1. договору).

Цей договір укладено строком на 1 рік 2 місяці та він діє з 28 жовтня 2016 року до 31 грудня 2017 (пункт 10.1. договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди (пункт 10.6. договору).

Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря, ліквідації орендаря юридичної особи, смерті орендаря (фізичної особи) (пункт 10.8. договору).

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю (пункт 10.9. договору).

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (пункт 10.10. договору).

Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (пункт 10.12. договору).

Вказаний договір оренди підписаний та скріплений печатками орендаря та орендодавця.

У день укладення договору майно було передане орендодавцем в оренду відповідачу, про що складено акт прийому-передачі орендованого майна згідно з договором оренди нерухомого майна №12/2016 від 28.10.2016, що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Протягом строку дії договору сторони неодноразово укладали додаткові угоди, зокрема: від 02.01.2018, від 02.01.2019, від 17.01.2020, якими продовжили строк дії договору до 17.12.2022.

Суд зауважує, що спірні орендні правовідносини між сторонами на підставі договору тривали у період дії воєнного стану, який введено із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України", на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», який у подальшому продовжено та який триває на час розгляду справи.

Статтею 1 Закону України від 01.04.2022 № 2181-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» пунктом 6-1 такого змісту: «Під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану».

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

З огляду на викладене, спірний договір оренди №12/2016 індивідуально визначеного нерухомого майна від 28.10.2016 продовжений на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану (отже, діє під час розгляду справи судом).

Предметом позову у справі виступають вимоги позивача немайнового характеру про розірвання договору оренди та виселення у примусовому порядку Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО з орендованих в Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України нежитлових приміщень.

Відповідно до приписів частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відтак, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем істотних умов укладеного між сторонами договору, а також обставини щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача повернути власнику орендоване майно.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень статті 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатом дослідження доказів, що надані суду, оцінки їх відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, аналізу обставин справи відносно норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, є орендними, отже, регулюються відповідними положеннями чинного законодавства про оренду.

Так, відповідно до частин 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статей 759, 762 (частини 1) Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до приписів статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 26.12.2023 у справі №911/2450/23 за позовом Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО про стягнення 581264,15 грн заборгованості за договором оренди №12/2016 та примусове виселення, позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО на користь Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО заборгованість з орендної плати за період серпня 2022 року по липень 2023 року в сумі 187837,36 грн, в решті позову відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО рішення суду у справі №911/2450/23 добровільно не виконало, заборгованість з орендної плати за період з серпня 2022 року по липень 2023 року не сплатило, внаслідок чого Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України був змушений звернутися до державної виконавчої служби, проте, навіть у примусовому порядку, відповідач не виконав вищевказане рішення, на пітвердження чого позивач надав суду заяву про примусове виконання судового наказу на ім`я керівника Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), постанову №ВП74466830 від 15.03.2024 про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника №ВП74466830 від 15.03.2024, постанову про арешт майна боржника №ВП74466830 від 25.03.2024, постанову про розшук майна боржника №ВП74466830 від 25.03.2024.

Крім того, за твердженями позивача, з липня 2023 року по липень 2024 року відповідач також не здійснив жодних орендних платежів.

Також позивач зазначає, що відповідач передав в суборенду частину спірного майна третім особам, чим порушив пункт 2.5. договору оренди №12/2016 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідач проти позову заперечує, на спростування доводів позивача вказує, що він після завершення судового провадженняу справі №911/2450/23 неоднарозово звертався до позивача з проханням надати рахунки для оплати орендної плати, проте, позивачем звернення відповідача були проігноровані, а обставини надання відповідачем спірного майна в суборенду не пітверджуються доказами, що надані позивачем, також відповідач вказує на порушення позивачем строків позовної давності, а тому, враховуючи ці обставини, позовні вимоги не підлягають задоволеню.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛ КРАФТ у письмових поясненнях (вх.№10536/24 від 22.10.2024) зазначила, що нею було отримане у користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Новосілки, вулиця Озерна на підставі договору оренди майна №1101/Ор-19 від 10.01.2019, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛ КРАФТ, також 27.03.2019 було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди майна №1101/Ор-19 від 11.01.2019, договору оренди майна №1906/Ор-20 від 18.06.2020, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛ КРАФТ. Після цього, за твердженями третьої особи, відповідачем було повідомлено, що орендну плату за використання орендованого майна, потрібно перераховувати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіс Трейд", на підставі чого були укладені договори, а саме: догововір оренди майна №1906/Ор-20 від 18.06.2020, додаткову угоду від 01.07.2021 - додаток №2 до договору оренди майна №1906/Ор-20 від 18.06.2020 та додаткову угоду від 01.07.2020 - додаток №3 до договору оренди майна №19106/Ор-20 від 18.06.2020. Копії вищевказаних договорів були надані третьою особою до матеріалів справи.

У письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю Кінг-Сервіс(вх.№10744/24 від 29.10.2024) зазначило, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО було укладено договір оренди майна №01/Ор-21 від 28.01.2021, щодо оренди нерухомого майна або його частини за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Новосілки, вулиця Озерна 20, на пітвердження своїх пояснень надало копію договору до матеріалів справи.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю Інвікта-Інжиніринг були надані письмові пояснення (вх.№10788/24 від 30.10.2024) в яких зазначено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвікта-Інжиніринг та Товариством з обмеженою відповідальністю Адіс Трейд було укладено договір оренди майна №2606/21 від 26.06.2021 щодо оренди приміщення складу, площею 290 кв.м, виробничо-складського приміщення, площею 200 кв.м та офісного приміщення, площею 16 кв.м, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Новосілки, вулиця Озерна, 20, вказана копія договору надана до матеріалів справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженнями позивача, заборгованість з орендної плати відповідачем не погашено і досі. Викладені обставини стали підставою для звернення Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної сплати орендної плати закон покладає на орендаря.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати орендної плати не представив, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями, відповідно доводи позивача не спростував.

Судом враховано, що відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодесу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд (частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість за договором має місце з липня 2023 року, відповідач не здійснював жодних орендних платежів.

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19.

Аналогічна права позиція міститься і у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №327/163/17 від 13.05.2021.

Крім того, як було встановлено судом, відповідач порушив умови пункту 2.5. договору оренди №12/2016 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності та надав спірне орендоване майно у суборенду третім особам, на пітвердження чого третіми особами надані відповідні договори, які за своїм змістом є договорами суборенди.

Отже, зазначене свідчить про істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна як внесення орендної плати та заборони здавати орендоване приміщення частково або повністю у суборенду, що є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до пункт 5.3 договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 9.1 договору).

У зв`язку із вищезазначеним, суд вважає вимогу позивача про розірвання договору оренди №12/2016 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 28 жовтня 2016 року обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про виселення у примусовому порядку Товариства з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо» з орендованих у Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України нежитлових приміщень, суд зазначає таке.

За приписами частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Отже, як зазначеними положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і умовами Договору оренди, передбачені правові наслідки припинення договору оренди, зокрема, необхідність повернення орендованого майна.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

За приписами частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процессуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, суд вважає, що припинення договору оренди має супроводжуватись звільненням орендарем займаного приміщення.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про виселення у примусовому порядку Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО з орендованих в Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України нежитлових приміщень: пункту сортування і упаковки плодів №11-14, загальною площею 783 кв.м, приміщення і будівлі пункту переробки плодів, загальною площею 558,3 кв.м, автовагової з будкою, загальною площею 25 кв.м, майданчику №1 прилеглого до пункту переробки плодів, загальною площею 973 кв.м, розташованих за адресою село Новосілки, вулиця Озерна, 20, що є об`єктом оренди за спірним у справі договором.

Аргументи відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності не підлягають врахуванню судом, оскільки у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, строк позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, продовжується на строк дії такого стану (пункт 19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України).

Отже, за положенням зазначеної норми, з огляду на те, що введений в Україні з 24.02.2022 воєнний стан був неодноразово продовжений та триває дотепер, позивач, звертаючись до суду за даним позовом, не пропустив строки позовної давності.

Твердження відповідача про те, що несплата орендної плати зумовлена тим, що він не міг дізнатися у позивача рахунки для оплати, не беруться судом до уваги, оскільки відповідні реквізити для оплати містяться в самому договорі, крім того, судом врахована стала практика Верховного Суду про те, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 614 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини спірних правовідносин сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Інші доводи та докази оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.

Судовий збір, згідно з нормами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає покладенню на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх.№975/24 від 11.07.2021) Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТОР-ЕКСПО про розірвання договору оренти та примусове виселення задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №12/2016, укладений 28.10.2016 між Інститутом садівництва НААН та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо».

3. Виселити у примусовому порядку Товариство з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо» (Київська область, Фастівський район, село Новосілки вулиця Садова, будинок 6, код ЄДРПОУ 3142535) з орендованих в Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (03027, Київська область, Фастівський район, село Новосілки, вулиця Садова, будинок 23, код ЄДРПОУ 00413297) нежитлових приміщень: пункту сортування і упаковки плодів №11-14, загальною площею 783 кв.м, приміщення в будівлі пункту переробки плодів, загальною площею 558,3 кв.м, авто вагової з будкою, загальною площею 25 кв.м, майданчику №1 прилеглого до пункту переробки плодів, загальною площею 973 кв.м, розташованих за адресою село Новосілки, вулиця Озерна, 20.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо» (Київська область, Фастівський район, село Новосілки вулиця Садова, будинок 6, код ЄДРПОУ 3142535) на користь Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (03027, Київська область, Фастівський район, село Новосілки, вулиця Садова, будинок 23, код ЄДРПОУ 00413297) 6056, 00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень) витрат зі сплати судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 03.03.2025.

Суддя С.О. Саванчук