Ухвала від 04.03.2025 по справі 911/760/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/760/25

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс» про забезпечення позову

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальнісю «Діпі Транс» (84206, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Енгельса, буд. 110)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівен Торг» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, оф. 12)

про стягнення 958 486, 89 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальнісю «Діпі Транс» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівен Торг» про стягнення 958 486, 89 грн.

Водночас, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

03.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

За результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

В заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальнісю «Діпі Транс» просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕН ТОРГ", (ідентифікаційний код 39443667, місцезнаходження: вул. Київська, буд. 8, офіс 12, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08132, Україна), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕН ТОРГ", (ідентифікаційний код 39443667, місцезнаходження: вул. Київська, буд. 8, офіс 12, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08132, Україна) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕН ТОРГ", (ідентифікаційний код 39443667, місцезнаходження: вул. Київська, буд. 8, офіс 12, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08132, Україна), у межах суми позову у сумі 958 486 (дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень 89 коп.

- судові витрати покласти на відповідача.

Заява позивача про забезпечення позову мотивована тим, що виконання судового рішення у цій справі безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. Позивач зазначає, що відповідач з 03.12.2021 уникає вчинення передбачених Договором дій стосовно передачі останнім позивачу спеціалізованого вантажного самоскиду, марки Mercedes-Benz Actros 4140 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , та відповідних документів для проведення державної реєстрації права власності в сервісному центрі МВС України.

Позивач наголошує на тому, що статутний капітал ТОВ «Лівен Торг» становить лише 100, 00 грн., що є не співмірно малим, порівняно з сумою позовних вимог. Також, відсутня інформація про існування у відповідача нерухомого майна.

Разом з цим, позивач вказує, що з 30 одиниць транспортних засобів, що знаходились у власності відповідача 11 одиниць були викуплені позивачем, а решта 19 одиниць відповідач намагається реалізувати іншим покупцям, що без вжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення, у випадку задоволення позову.

Позивач також зазначає, що згідно даних відкритих джерел, сформованих в аналізі «Ліга-Закон», на даний час відповідач фактично не проводить господарської діяльності, фінансовий стан компанії погіршився та вирішується питання щодо відчуження корпоративних прав на компанію, що також може унеможливити виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із приписами ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до абзаців 2, 3, 4 пункту 3 вказаної вище постанови Пленуму достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститись в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Разом з тим, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 01.04.2022 у справі №925/1615/21, зокрема, зазначено таке:

«При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.».

Втім, судом встановлено що, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не надано суду доказів, у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Розмір статутного капіталу відповідача не впливає на правомірність застосування судом заходу забезпечення позову, оскільки підставою для забезпечення позову є не наявність чи відсутність коштів у відповідача, а наявність підстав вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 910/4050/17.

Твердження позивача про відсутність господарської діяльності відповідача, погіршення фінансового стану компанії та вирішення питання щодо відчуження корпоративних прав на компанію не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки без долучення відповідних доказів та надання обґрунтувань, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення в даній справі у випадку задоволення позовних вимог.

Фактично, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями позивача про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення за його позовом чи загрожують його невиконанню зовсім.

Також, наведені заявником обставини не свідчать про те, що грошові кошти чи майно, яке є у власності відповідача, може зникнути, зменшитися за кількістю, так само як і не доведено, що відповідачем здійснюються дії з метою відчуження належного йому майна третім особам.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів того, що обставини, на які заявник послався у заяві, свідчать про неможливість виконання рішення суду, у випадку його задоволення, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що загальне посилання заявника на наявність зобов`язання зі сторони відповідача, тобто, наявність спору між сторонами, не створює підстав для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча, ознака господарсько-процесуальних правовідносин не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.

При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського процесу, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлення наявності права на предмет спору відбувається при розгляді справи по суті та зазначається у резолютивній частині рішення суду. Відтак, зокрема, неприпустимим є використання заходів забезпечення позову - арешта усього або значної частини майна боржника, як способу тиску на сторону у справі, примусу до завершення спору на користь позивача, що також негативно вплине на дотримання принципу змагальності сторін господарського процесу.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс» про забезпечення позову у справі №911/760/25.

З огляду на положення ст. 129 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514, 00 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс» про забезпечення позову у справі №911/760/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 04.03.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смірнов