Ухвала

від 27.02.2025 по справі 922/2108/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

в порядку ст. 331 ГПК України

27 лютого 2025 року м. ХарківСправа № 922/2108/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши заяву (вх. № 3956 від 13.02.2025) Харківського орендного заводу "Спортінвентар" про розстрочення виконання рішення

по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобудінвест Плюс", м. Львів до Харківського орендного заводу "Спортінвентар", м.Харків про стягнення 63 726,07 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобудінвест Плюс" (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області 18 червня 2024 року із позовною заявою про стягнення з Харківського орендного заводу "Спортінвентар" (надалі - відповідач) загальної суми заборгованість в розмірі 63726,07грн (де: сума основного боргу в розмірі - 45876,00грн, суму 3% річних у розмірі 3229,69грн, суму індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 14620,38грн), а також суму судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ХОЗ "Спортінвентар" гарантійного листа щодо повернення суми авансового внеску на письмову вимогу замовника. Крім того, заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 позов задоволений повністю. Ухвалено стягнути з Харківського орендного заводу "Спортінвентар" (адреса: 61010, Харківська область, місто Харків, вулиця Миргородська, будинок 4; ЄДРПОУ 02941497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобудінвест Плюс" (адреса: 79071, Україна, Львівська обл., місто Львів, провулок Скнилівський 8-й, будинок, 6, офіс, 36; ЄДРПОУ 37776004) загальну суму заборгованості в розмірі 63726,07грн (де: сума основного боргу в розмірі - 45876,00грн, суму 3% річних у розмірі 3229,69грн, сума індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 14620,38грн), а також суму судового збору у розмірі 3028,00грн.

Східний апеляційний господарський суд своєю постановою від 04.02.2025 апеляційну скаргу Харківського орендного заводу "Спортінвентар" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2108/24 залишив без змін.

13 лютого 2025 року до суду надійшла заява (вх. №3956) від Харківського орендного заводу "Спортінвентар" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Харківській області від 14.11.2024 у справі №922/2108/24 у загальній сумі 63726,07 грн., а також суми судового збору у розмірі 3028,00 грн. на 11 місяців.

Ухвалою від 14.02.2025 прийнято заяву (вх. № 3956 від 13.02.2025) Харківського орендного заводу "Спортінвентар" про розстрочення виконання судового рішення до розгляду та призначено на "27" лютого 2025 р. о 11:45.

Представник Позивача (стягувача) у судове засідання не з`явився, у наданому клопотанні (вх. №5191 від 27.02.2025) просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з причини знаходження в іншому судовому засіданні. Заперечень щодо заяви (вх. № 3956 від 13.02.2025) до суду надано не було.

Представник Відповідача (боржника) у судове засідання не з`явився, було надано через Електронний суд заяву доповнення (вх. №4958 від 25.02.2025), де просить суд задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Харківській області від 14.11.2024 у справі №922/2108/24 про стягнення з Харківського орендного заводу "Спортінвентар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобудінвест Плюс" загальної суми заборгованості в розмірі 63726,07грн (де: сума основного боргу в розмірі - 45876,00грн, сума 3% річних у розмірі 3229,69грн, сума індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 14620,38грн), а також суму судового збору у розмірі 3028,00 грн. шляхом розстрочення вказаної суми на 11 місяців наступним чином:

- до 10 березня 2025 року 1030,00 грн

- до 10 квітня 2025 року 1030,00 грн

- до 10 травня 2025 року 1030,00 грн

- до 10 червня 2025 року 1030,00 грн

- до 10 липня 2025 року 1030,00 грн

- до 10 серпня 2025 року 1030,00 грн

- до 10 вересня 2025 року 3090,00 грн

- до 10 жовтня 2025 року 3090,00 грн

- до 10 листопада 2025 року 3090,00 грн

- до 10 грудня 2025 року - 20754,07 грн

- до 10 січня 2026 року 27522,00 грн, а також суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Частиною 2 статті 331 ГПК України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд звертає увагу, що всі учасники справи були повідомленні належним чионом, визнання обов`язковою явки учасників справи судом не визнавалось, а отже дана заява може бути розглянута без участі представників.

Щодо клопотання Позивача (стягувача) про відкладення розгляду даної заяви, суд зазначає, що враховуючи встановлений ч.2 ст. 331 ГПК України, судом надано строк для здійснення всіх необхідних дій для належного надання пояснення, заперечення, доказів тощо, який становить більше десяти дні, а отже підстав для задоволення клопотання про відкладення відсутні.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частинами 1, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Розглянувши заяву (вх. № 3956 від 13.02.2025) Харківського орендного заводу "Спортінвентар" про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає з наступне.

За приписами ч. 1, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 4 статті 331 ГПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

В обґрунтування наявності обставин, які ускладнюють (унеможливлюють) виконання рішення Господарського суду міста Харківській області від 14.11.2024 у справі №922/2108/24, заявник обґрунтовує тим, що в період з 24.02.2022 по 15.09.2022 внаслідок активних бойових дій у ХОЗ «Спортінвентар» не було доступу до ключових майнових активів, трудових ресурсів, які територіально розташовані в місті в Харкові. Крім того, було влучення ракети по території заводу, що також вплинуло на можливість господарської діяльності заводу, відсутні будь-які працівники, в тому числі юрист. Відповідач також посилався на дані обставини у своєму відзиві під час розгляду справи надаючи при цьому відповідні докази (фотографії, наказ «Про призупинення діяльності у зв`язку з військовою агресією» № 024-1П4).

Ще одно з підстав неможливості одразу погасити заборгованість Відповідач зазначає наявність на балансі ХОЗ «Спортінвентар» багатоквартирного житлового будинку, де мешканці здійснюють оплату за свої комунальні платежі на рахунок Відповідача. Накладення арешту на відповідний рахунок, з якого здійснюються обов`язкові комунальні платежі після відкриття виконавчого провадження, може порушити права як постачальників комунальних послуг, так і мешканців житлового будинку.

Відповідач посилається на відсутність на розрахунковому рахунку підприємства коштів на погашення заборгованості, подаючи до суду звіти податкової, відомості щодо нарахування заробітної плати.

Надаючи план графіку розстрочки Відповідач зазначає, що виплати стосовно погашення будуть здійснюватись з доходу посадової особи, а саме з пенсії (надано виписку з карти). При цьому, Відповідач вказує, що у серпні підприємство планує відновити свою діяльність і протягом трьох місяців (вересень, жовтень, листопад) сплачувати з розрахункового рахунку мінімальні виплати до повного відновлення господарської діяльності і погашення основної виплати за два місяці у грудні січні.

Суд враховує, що ХОЗ «Спортінвентар» має ушкодження після влучення ракети, де першочерговою задачею боржника був захист своїх працівників та винесено наказ «Про призупинення діяльності у зв`язку з військовою агресією» №024-1П4.

Суд погоджується, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні навіть якщо і може забезпечити виконання рішення у даній справі, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність боржника, яка направлена на відновлення підприємства, або зможе призвести до банкрутства підприємства боржника, що також не бути сприяти можливості виконання рішення у справі.

При цьому суд оцінює те, що від військової агресії понесені збитки та матеріальний стан, у якому опинився не тільки боржник, а й населення, підприємства, установи і організації. Таким чином на суд покладено тягар, де суд повинен враховувати всі обставини, дотримуючись балансу інтересів сторін, як доводи боржника, наведені у заяві про розстрочення виконання рішення суду так й порушене право стягувача.

Суд зазначає, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, де суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як Позивача, так і Відповідача, дотримуючись розумного строку розстрочки.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В сукупності вищезазначені негативні обставини призвели до критично значних фінансових збитків підприємства боржника.

Враховуючи наявність вищевикладених обставин не дає можливості Відповідачу (боржнику) вчасно та у повному обсязі виконати рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/2108/24 від 14.11.2024, у зв`язку з чим, останній звернувся до господарського суду з відповідною заявою про розстрочку виконання рішення суду.

Надання розстрочки виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

Суд зауважує, що розстрочення виконання рішення суду не звільняє відповідача від відповідальності, натомість забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який на час розгляду справи не скасований.

Суд враховує, що сам по собі факт військової агресії рф проти України не визначений законодавчо, як підстава для звільнення від оплати.

Натомість, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану".

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Відтак, режим воєнного стану свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення боржником.

Інститут відстрочення та розстрочення судового рішення існує як раз для того, щоб з урахуванням фінансового стану боржника та стягувача, пропорційності їх інтересів, об`єктивності та винятковості обставин, що ускладнюють або виключають можливість негайного виконання судового рішення, надати можливість боржнику виконати свій обов`язок не ставши при цьому банкрутом у силу тих скрутних форс-мажорних обставин, які наразі виникли через війну.

При вирішенні питання наявності балансу інтересів сторін, суд також враховує ті обставини, що підприємство відповідача з самого початку військової агресії опинилося під окупацією, а частина Борівської селищної територіальної громади знаходилась в зоні активних бойових дій, що є загальновідомим фактом.

Вказані факти, на переконання суду, доводять надзвичайні обставини, в яких здійснення відповідачем господарської діяльності та негайне виконання зобов`язань значно ускладнене.

Суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а є лише намаганням останнього через існування певних обставин забезпечити повне виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості перед стягувачем в спосіб, який є найбільш реальним та можливим для заявника (Відповідача).

При цьому, суд звертає увагу, що Позивачем не було надано та не доведено погіршення його матеріального стану внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду з боку Відповідача.

Отже, з огляду на вищевикладене, враховуючи фінансовий стан Відповідача, з метою недопущення погіршення економічної ситуації підприємства, суд дійшов висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення і доводи Відповідача в обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення заслуговують на увагу.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, предмет та напрями діяльності Відповідача, отримання пошкоджень приміщень Відповідача з підстав військової агресії, що в сукупності призвело до критично значних фінансових збитків заявника, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку, про часткове задоволення заяви боржника про розстрочку виконання судового рішення.

Що стосується строку надання розстрочки виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник просить суд розстрочити виконання рішення суду частинами на одинадцять місяців, що на думку суду не може бути задоволено, враховуючи час розгляду справи як в суді першої інстанції так і в апеляційній.

За приписами ч. 5 ст.331 ГПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розстрочення виконання судового рішення на три місяці, у зв`язку з чим заява Відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 232-235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. № 3956 від 13.02.2025) Харківського орендного заводу "Спортінвентар" про розстрочення рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2108/24 задовольнити частково.

2. Розстрочити боржнику Харківському орендному заводу "Спортінвентар" (адреса: 61010, Харківська область, місто Харків, вулиця Миргородська, будинок 4; ЄДРПОУ 02941497) виконання судового рішення щодо погашення загальної суми заборгованості в розмірі 63726,07грн (де: сума основного боргу в розмірі - 45876,00грн, суму 3% річних у розмірі 3229,69грн, сума індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 14620,38грн), а також суми судового збору у розмірі 3028,00грн, строком на 3 місяці наступним чином:

- до 10 березня 2025 року 22 251,36 грн

- до 10 квітня 2025 року 22 251,36 грн

- до 10 травня 2025 року 22 251,35 грн

3. В іншій частині заяви (вх. № 3956 від 13.02.2025) Харківського орендного заводу "Спортінвентар" про розстрочення рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2108/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.03.2025

СуддяІ.П. Жигалкін

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.