Ухвала

від 03.03.2025 по справі 686/19105/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19105/24

Провадження № 1-кс/686/2222/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , про примусове відібрання біологічних зразків, у кримінальному провадженні №12024243000001830 від 04.06.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із заступником начальника відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про надання дозволу на здійснення примусового відбирання біологічних зразків (слини) у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що «у провадженні слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12024243000001830 від 04.06.2024, про те, що група осіб, в тому числі у складі злочинної організації, займаються незаконними пересиланнями наркотичних засобів в місце позбавлення волі ДУ «Райківецька виправна колонія № 78», а також по факту встановлення та поширення злочинного впливу серед засуджених даної колонії.

26.02.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України.

Разом з тим, 06.11.2022 набрав чинності Закон України від 09.07.2022 № 2391-ІХ «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», який введено в дію 06.02.2023.

Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» передбачено обов?язкову державну реєстрацію геномної інформації щодо осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні умисних тяжких та особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров?я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду.

Державна реєстрація геномної інформації полягає в унесенні до Електронного реєстру геномної інформації людини, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, відомостей про генетичні ознаки людини та визначених цим Законом знеособлених персональних даних про особу.

Порядком проведення обов`язкової реєстрації геномної інформації людини, затвердженим постановою КМУ «Деякі питання реалізації ЗУ «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» від 29.08.2023 № 978, передбачено, що відбір біологічного матеріалу здійснюється із застосуванням засобів для відбору біологічних зразків.

Відбір і направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи біологічного матеріалу осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні вказаних злочинів, якщо результати експертизи можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження, здійснюються відповідно до статті 242 КПК України.

Враховуючи вище викладене, а також з метою перевірки причетності підозрюваного ОСОБА_5 до скоєння інших тяжких та особливо тяжких злочинів на території України та зокрема Хмельницької області, виникла необхідність у відібранні в нього біологічних зразків, а саме букального епітелію.

Так, 26.02.2025 підозрюваному ОСОБА_5 оголошено постанову слідчого про відібрання біологічних зразків від 26.02.2025, на що підозрюваний ОСОБА_5 добровільно надавати біологічні зразки відмовився.»

Слідчий ОСОБА_3 , який клопотав про розгляд справи без його участі, а також підозрюваний ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, що, відповідно до ч.3 ст.245, ч.4 ст.163 КПК України, не є перешкодою для розгляду поданого слідчим клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи, вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166цього Кодексу). Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченимистаттею 241цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченомустаттями 160-166цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Згідно зі ст.160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором. У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Відповідно до ст.131 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням (ч.3). Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.4). Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.5).

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024243000001830 від 04.06.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України.

В рамках означеного кримінального провадження, ОСОБА_5 26.02.2025 р. було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України.

З метою перевірки причетності ОСОБА_5 до скоєння інших злочинів, як зазначає слідчий у клопотанні, є необхідність у відібранні у підозрюваного біологічних зразків, які мають бути направленні для проведення молекулярно-генетичної експертизи. Разом з тим, до свого клопотання слідчим не було долучено копію постанови про призначення вказаного експертного дослідження.

У своєму клопотанні слідчий, мотивуючи необхідність примусового відібрання біологічних зразків у підозрюваного, окрім іншого, посилається на вимоги ст.5 ЗУ «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», зазначаючи про необхідність здійснення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації особи, якій повідомлено про підозру. Однак, порядок здійснення такої державної реєстрації затверджується Кабінетом Міністрів України. Зокрема, постановою КабінетуМіністрів Українивід 29серпня 2023р.№ 978 затверджено Порядок проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини, пунктом 4 якого встановлено, що відбір та направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у разі, коли результати експертизи (дослідження) можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження, здійснюється згідно ізстаттею 242 Кримінального процесуального кодексу України. Окрім того, п.5 вказаного Порядку визначено, що у разі коли особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, затримано або до неї застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відбір та направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб здійснюється під час прибуття таких осіб до ізолятора тимчасового тримання або слідчого ізолятора уповноваженими особами цих установ.

Наведене свідчить, що в даному випадку передумовою для звернення до слідчого судді з клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного є постанова слідчого або прокурора про призначення у кримінальному провадженні відповідної експертизи. Водночас, слідчим в обґрунтування клопотання не надано доказів того, що у кримінальному провадженні призначено відповідну експертизу, об`єктом дослідження якої мали б бути біологічні зразки підозрюваного ОСОБА_5 .

Слідчим, жодним чином, не доведено неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою біологічних зразків підозрюваного ОСОБА_5 (ч.6ст.163 КПК України), тобто, що вичерпано всі можливості доведення причетності вказаної особи до вчиненого кримінального правопорушення.

Із матеріалів доданих до клопотання, вбачається, що у клопотанні немає підтверджуючих аргументів щодо необхідності отримання біологічних зразків підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки необхідність відібрання зазначених зразків обґрунтовується лише можливістю їх використання, в подальшому, для проведення відповідних експертних досліджень та перевірки факту ймовірної причетності ОСОБА_5 до вчинення інших кримінальних правопорушень, обставини вчинення яких не є предметом дослідження у рамках означеного кримінального провадження. Представником органу досудового розслідування не надано доказів про призначення експертизи, предметом дослідження якої буде саме біологічний матеріал підозрюваного. Зазначене не відповідає приписам ч.1ст.245 КПК України, яка визначає, що передумовою відбирання біологічних зразків у особи є призначення експертизи та необхідність отримання біологічних зразків для її проведення.

Зокрема,статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року №3477-IV,передбачено,що прирозгляді справсуди застосовуютьКонвенцію тапрактику Судуяк джерелоправа. Запрактикою Європейськогосуду зправ людинифізична недоторканістьособи охоплюєтьсяпоняттям «приватнежиття»,що охороняєтьсястаттею 8Конвенції (рішеннявід 26березня 1985року усправі «Xта Упроти Нідерландів»)і стосуєтьсянайбільш інтимнихаспектів приватногожиття,а обов`язковемедичне втручання,навіть незначне,становить втручанняу цеправо.У правовихвисновках ЄСПЛу справах«Яллох протиНімеччини» (рішеннявід 11.07.2006року),«Функе протиФранції» (рішеннявід 25.02.1993року),«Джей.Бі.проти Швейцарії»(рішеннявід 03.05.2001року)зазначалось пронедопущення застосуваннядо особипримусових заходівзадля отриманнявід неїданих,які можутьбути використаніяк підставадля висуненняобвинувачення такійособі. Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Драган Петрович проти Сербії» (Dragan Petroviж v. Serbia) від 14.04.2020 року (скарга № 75229/10), втручання у право на повагу до приватного життя заявника, шляхом відібрання зразка ДНК, не відповідає вимогам закону та становить порушення ст.8 Конвенції.

Враховуючи викладене, а також те, що слідчий у своєму клопотанні не довів достатніх підстав вважати, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_5 , про який ідеться в клопотанні слідчого; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, щодо забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування та встановлення обставин, з тих, що відповідно до ст.91 КПК України, є предметом доказування у кримінальному провадженні; відомості, які будуть отриманні за результатами дослідження біологічних зразків підозрюваного, можуть бути використані як докази, та неможливість іншими способами встановити та довести обставини, які передбачається з`ясувати за допомогою примусового відібрання біологічних зразків (слини ОСОБА_5 ), які не є необхідними для проведення відповідного експертного дослідження, тому, подане слідчим клопотання, яке не є обґрунтованим, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 163, 241, 245, 309, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 про примусове відібрання у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічних зразків, у кримінальному провадженні № 12024243000001830 від 04.06.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя