Ухвала

від 06.03.2025 по справі 686/19105/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/19105/24

Провадження № 11-сс/820/163/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:

судді - доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024243000001830 від 04 червня 2024 року, за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2025 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2025 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_8 , погоджене з заступником начальника відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні за №12024243000001830 від 04 червня 2024 року до підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.2 ст.307 КК України

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Краснодон Луганської області, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, має на утриманні малолітню дитину, незаміжня, офіційно не працює, не має судимостей,

та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 25 квітня 2025 року включно.

Підозрювану ОСОБА_7 взято під варту в залі суду.

Строк дії ухвали постановлено рахувати по 25 квітня 2025 року включно.

В апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_7 просила скасувати ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2025 року та застосувати до неї запобіжний захід у вигляді нічного або цілодобового домашнього арешту.

Уважала, що застосований до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим.

Окрім того, просила врахувати те, що вона повністю визнала свою вину, щиро розкаялася за вчинене та має намір активно сприяти розслідуванню правопорушень.

Посилалась на те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, неофіційно працює, зробила для себе висновки щодо своєї поведінки.

Звертала увагу, що слід врахувати таку обставину, що вона сама виховує малолітню дитину, яка потребує її допомоги та опіки.

Ураховуючи викладене, а також сукупність обставин, уважала за можливе застосувати до неї більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; підозрювану ОСОБА_7 та її захисника адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів; заперечення прокурора ОСОБА_5 щодо апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження за №12024243000001830, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.255, ч.2 ст.255-1, ч.4 ст. 28, ч.2 ст.307 КК України.

26 лютого 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.2 ст.307 КК України, а саме що: « ОСОБА_7 , всупереч вимогам ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними» та ст.ст.2, 7, 12, 25, 26, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу наркотичних засобів, включених до списку № 1 таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», на території України без передбаченого Законом дозволу забороняється, вирішила здійснювати незаконні придбання, зберігання та пересилання наркотичних засобів в ДУ «Райківецька виправна колонія № 78», з метою їх незаконного збуту ув`язненим даного місця позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя місцевого суду прийшов до переконливого висновку про те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.2 ст.307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями з протоколу огляду місця події від 16 серпня 2024 року, висновком експерта № СЕ-19/123-24/10301-НЗПРАП від 03 жовтня 2024 року, відомостями з протоколу огляду місця події від 25 жовтня 2024 року, висновком експерта № СЕ-19/123-24/13031-НЗПРАП від 06 листопада 2024 року, відомостями з протоколу огляду місця події від 08 листопада 2024 року, висновком експерта № СЕ-19/123-24/13364-НЗПРАП від 04 грудня 2024 року, відомостями з протоколу огляду місця події від 14 листопада 2024 року, висновком експерта № СЕ-19/123-24/13539-НЗПРАП від 04 грудня 2024 року, відомостями з протоколу огляду місця події від 22 листопада 2024 року, висновком експерта № СЕ-19/123-24/14025-НЗПРАП від 11 грудня 2024 року, відомостями з протоколу огляду місця події від 17 січня 2025 року, висновком експерта № СЕ-19/123-25/1207-НЗПРАП від 05 лютого 2025 року, відомостями з протоколу огляду місця події від 22 січня 2024 року, висновком експерта № СЕ-19/123-24/2346-НЗПРАП від 18 лютого 2025 року, відомостями з протоколу огляду речей та документів від 02 січня 2025 року, відомостями з протоколу огляду речей та документів від 21 лютого 2025 року та інші матеріали кримінального провадження.

Крім того, стороною обвинувачення доведено та слідчим суддею місцевого суду враховано, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є дійсними і вони виправдовують застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Санкція ч.2 ст.255 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає покарання позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тобто дані злочини є особливо тяжким і тяжким відповідно, досудове розслідування знаходиться на початковій стадії, усі свідки невстановлені та не допитані, докази не дослідженні, а, можливо, ще й і не відшукані.

Сама підозрювана ОСОБА_7 раніше несудима, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, які становлять підвищену суспільну небезпеку.

Урахувавши дані про особу підозрюваної, наявність підстав для застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано частково задовольнив клопотання із наведенням в ухвалі мотивів такого рішення.

Як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду провадження сторона обвинувачення довела, що застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується виключно задля запобігання встановленим ризикам, факт існування яких є доведеним стороною обвинувачення у суді першої та апеляційної інстанції.

Визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

На цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови»). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначав, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Наразі перевірено відповідність змісту клопотання вимогам закону та з`ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Колегія суддів звертає увагу, що запобіжний захід тримання під вартою застосовується лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, за наявності достатніх підстав уважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від органів досудового розслідування та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Більш м`які, альтернативні запобіжні заходи з огляду на високу суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення на цій стадії кримінального провадження не становитимуть достатнього стримуючого припису для підозрюваного.

Доводи про те, що судом першої інстанції безпідставно застосовано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд до уваги не бере з таких мотивів.

Наявність ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується не на припущеннях, а на реальних фактичних даних, наведених у поданому клопотанні та доведених прокурором у судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.

До того ж, запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Стороною обвинувачення такі ризики відповідно до ст.177 КПК України доведені, які в сукупності із обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення стали підставою для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.

Підлягають відхиленню посилання на соціальні зв`язки підозрюваної, оскільки вказане не є беззаперечною підставою відповідно до вимог КПК України для зміни обраного йому запобіжного заходу, бо вони враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Наявність у підозрюваної ОСОБА_7 , постійного місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , та на утриманні дитини, в даному випадку не є визначальними і такими обставинами щоб давали можливість обрати більш м`який запобіжний захід.

Обрання щодо підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, на думку апеляційного суду, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею процесуальних рішень у провадженні.

Окрім того, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

У відповідності до п.4 ч.4 ст.183 КПК України не може бути визначений розмір застави, адже ОСОБА_7 інкримінується вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.255 КК України.

Тому лише найсуворіший запобіжний захід без визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_7 .

За таких обставин, колегія суддів уважає ухвалу слідчого судді місцевого суду законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422, 423 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2025 року, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 25 квітня 2025 року включно, залишити без змін, а її апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3