Постанова

від 04.03.2025 по справі 557/517/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року

м. Рівне

Справа № 557/517/24

Провадження № 22-ц/4815/157/25

Головуючий у Гощанському районному суді

Рівненської області: суддя Пацко Д.В.

Рішення суду першої інстанції

(повний текст) ухвалено:

03 липня 2024 року у селищі Гоща Рівненської області

без фіксування судового засідання за допомогою

звукозаписувального технічного засобу

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Андрошулік І.А.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Бабинська сільська рада Рівненського району Рівненської області;

за участі: представника ОСОБА_2 - адвоката Шевчука Віктора Сергійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 як особи, яка не брала участі у справі, - адвоката Шевчука Віктора Сергійовича на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 03 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бабинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до Бабинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно.

Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №76174528 від 12.03.2024.

В зв`язку зі смертю тітки відкрилася спадщина, яка складалася із житлового будинку АДРЕСА_1 , про що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 листопада 2001 року.

ОСОБА_3 заповіту на спадкове майно не складала.

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради від 29 лютого 2024 року №289 на момент смерті спадкодавця разом з нею проживали її чоловік - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_5 .

Отже, інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , відсутні.

Факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як дружини та чоловіка вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 березня 2016 року.

Щодо родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_5 як матері та сина, то цей факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16 серпня 1975 року народження.

Звертала увагу, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оформили частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , про що їм було видано відповідні свідоцтва про право на спадщину, що видно з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №76174528 від 12.03.2024.

Разом з тим ОСОБА_4 іншу частину спадкового майна не встиг оформити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що встановлено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00036245835 від 22 липня 2022 року.

Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина стосовно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0,23 га, кадастровий номер №5621282000:01:001:0669, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328341; земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 1,35 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0225, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328340.

ОСОБА_4 заповіту на спадкове майно не складав.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №76102483 від 06 березня 2024 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкрита.

З довідки Бабинської сільської ради від 28 лютого 2023 року №290 видно, що на день смерті ОСОБА_4 разом з ним проживав і був зареєстрований його син - ОСОБА_5 .

Факт родинних відносин ОСОБА_4 з ОСОБА_5 як батька та сина стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16 серпня 1975 року народження.

Тому з огляду на норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_5 спадщину прийняв своєчасно. Разом з тим належним чином не встиг цей факт оформити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00036269824 від 26 липня 2022 року.

Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина стосовно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 1,28 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0224, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №061164, а також майна, яке він успадкував, однак не встиг оформити після смерті матері та батька.

ОСОБА_5 заповіту на спадкове майно не складав.

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради від 28.02.2023 №289 на день смерті ОСОБА_5 разом з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Позивач зауважувала, що в межах визначеного законом строку вона подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті свого двоюрідного брата - ОСОБА_5 , про що стверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №69568918 від 26 липня 2022 року.

Між тим, вона не може реалізувати суб`єктивне цивільне право на спадкове майно, адже відсутні правовстановлюючі документи, що видно із листа від 21 березня 2024 року приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Строкаля В.Д., яким відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Зважаючи на це, просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 0,23 га, кадастровий номер №5621282000:01:001:0669, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328341; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1,35 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0225, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328340, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1,28 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0224, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №061164.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 03 липня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного брата - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно, а саме:

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 листопада 2001 року;

- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства розміром 0,23 га, кадастровий номер №5621282000:01:001:0669, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328341;

- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства розміром 1,35 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0225, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328340;

- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства розміром 1,28 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0224, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №061164.

У поданій через свого представника адвоката Шевчука В.С. апеляційній скарзі ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, вважає, що цим рішенням вирішено питання про його права та обов`язки, а тому оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим.

Внаслідок цього при вирішенні спірних відносин неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, з огляду на що просить рішення суду першої інстанції скасувати, відмовивши у позові ОСОБА_1 повністю.

Обґрунтовуючи її, зазначалося про те, що заявник є особою, яка не брала участі у справі, однак оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та обов`язки. Так, 01 березня 2022 року ОСОБА_6 було складено заповіт на його користь, за яким спадкодавець заповів усе своє майно на користь ОСОБА_2 , який проходить військову службу, а усі правовстановлюючі документи на спадщину знаходяться у нього ж.

ОСОБА_7 , який був спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 свого брата ОСОБА_5 , проходив військову службу у Національній гвардії України, тому прийняти спадщину через звернення до нотаріуса він не встиг. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 загинув. Разом з тим довідкою Бабинської сільської ради №2533 від 19 липня 2022 року стверджується про те, що ОСОБА_7 фактично проживав на день смерті у АДРЕСА_1 .

Вважає, що він є спадкоємцем за заповітом усього майна після смерті ОСОБА_6 , а також і в порядку спадкової трансмісії його покійного брата ОСОБА_5 , батька ОСОБА_4 та матері - ОСОБА_3 .

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є тіткою позивача, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №76174528 від 12.03.2024.

Факт їхніх родинних відносин видно із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03 лютого 1951 року; свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 15 січня 1956 року; свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 від 09 червня 1968 року; свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 21 лютого 2000 року; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 від 03 липня 2022 року, які свідчать, що матір позивача - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є рідніми сестрами.

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що встановлено свідоцтвом про смерть серії від 31 серпня 2023 року серії НОМЕР_9 .

В зв`язку зі смертю ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 заповіту на спадкове майно не складала.

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради від 29 лютого 2024 року №289 на момент смерті ОСОБА_3 разом з нею проживали її чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 .

Факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як дружини і чоловіка стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 березня 2016 року.

Наявність родинних відносин між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 як матері і сина встановлено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16 серпня 1975 року народження.

Після смерті ОСОБА_3 її чоловік та син прийняли спадщину на частину майна, про що видано відповідні свідоцтва про право на спадщину, що видно із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №76174528 від 12.03.2024.

ОСОБА_4 право на іншу частину спадкового майна не встиг оформити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00036245835 від 22 липня 2022 року.

Через смерть ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 0,23 га, кадастровий номер №5621282000:01:001:0669, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328341; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1,35 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0225, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328340.

ОСОБА_4 заповіту на спадкове майно не складав.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №76102483 від 06 березня 2024 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалася.

Довідкою Бабинської сільської ради від 28 лютого 2023 року №290 встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 разом з ним проживав і був зареєстрований його син - ОСОБА_5 .

Родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як батьком і сином підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16 серпня 1975 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що видно з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00036269824 від 26 липня 2022 року.

Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1,28 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0224, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №061164, а також на майно, яке він успадкував, однак не оформив після смерті матері та батька.

ОСОБА_5 заповіту на спадкове майно не складав.

Згідно з довідкою Бабинської сільської ради від 28.02.2023 №289 на момент смерті ОСОБА_5 разом з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований.

26 липня 2022 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Строкаля В.Д. із заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_5 , що засвідчено витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №69568918 від того ж дня.

21 березня 2024 року приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Строкаль В.Д. своїм листом №110/02-14 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на відсутність правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.

Вважаючи, що оскільки вона є спадкоємцем п`ятої черги на спадкування за законом, заповіту ОСОБА_5 не складав, а інших спадкоємців на час відкриття спадщини не було, у квітні 2024 року в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до Бабинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості вимог позивача до органу сільського самоврядування, оскільки ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем п`ятої черги після смерті ОСОБА_5 , інших спадкоємців за законом чи за заповітом немає, а спадщину вона прийняла своєчасно шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, хоча правовстановлюючі документи на майно відсутні.

Тому судом визнано за позивачем право власності в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного брата - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 листопада 2001 року; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 0,23 га, кадастровий номер №5621282000:01:001:0669, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328341; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1,35 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0225, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328340; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1,28 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0224, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №061164.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Як убачається, ОСОБА_2 участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Бабинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майна не брав і до участі у вирішенні судом спірних правовідносин залучений не був.

З доданої до апеляційної скарги копії заповіту видно, що 01 березня 2022 року ОСОБА_6 зробив розпорядження, яким майно, що належить йому за законом після смерті батька ОСОБА_4 та після смерті брата ОСОБА_5 , де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що згідно із законом належатиме йому на день смерті, заповів ОСОБА_2 . Цей заповіт того ж дня посвідчено нотаріально секретарем Бабинської сільської ради Рівненського району Рівненської області і зареєстровано в реєстрі за №12.

Також із доданих копій документів видно, що від шлюбних відносин ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилися двоє синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Оскільки на день смерті ОСОБА_3 з нею проживали і були зареєстровані в одному житловому будинку її чоловік - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_5 , тому вони і прийняли спадщину після смерті спадкодавця.

Так само після смерті ОСОБА_4 внаслідок того, що проживав разом із ним на день смерті та був зареєстрований в одному житловому будинку, спадщину прийняв його син ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер.

ІНФОРМАЦІЯ_5 під час бойових дій як військовослужбовець загинув ОСОБА_6 , що встановлено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 , виданим 29 червня 2022 року Гощанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради від 19 липня 2022 року №2533 ОСОБА_6 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав без реєстрації у АДРЕСА_1 . Разом з ним на час смерті в цьому житловому будинку ніхто не мешкав і не був зареєстрований.

З довідки від 07 листопада 2024 року №320/02-14 приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Строкаля В.Д. видно, що за заявою ОСОБА_2 , яка надійшла 29 липня 2022 року, та заявою ОСОБА_1 , яка надійшла 12 травня 2022 року, було зареєстровано спадкову справу №54/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 . Станом на день видачі довідки спадкоємцями є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ; відомості про інших спадкоємців відсутні.

29 травня 2024 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Строкалем В.Д. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за яким спадкоємцем ОСОБА_6 на спадщину, яка складається із нарахованого та недоотриманого грошового забезпечення в сумі 112 571, 32 гривні відповідно до інформаційного листа №50/55/33-1042 від 01.12.2022 військової частини НОМЕР_11 , визнано ОСОБА_2 . Дане свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №594.

Згідно зі ст.ст. 1216-1218, 1222, 1233-1234, 1258, 1264, 1268, 1276 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями зазаповітом іза закономможуть бутифізичні особи,які єживими начас відкриттяспадщини,а такожособи,які булизачаті зажиття спадкодавцяі народженіживими післявідкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

З висновку, зробленого Верховним Судом у своїй постанові від 14 липня 2021 року у справі №684/36/19 (провадження №61-20600св19), видно, що заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише в разі смерті заповідача.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приходячи до переконання про скасування рішення суду попередньої інстанції, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_2 , прийнявши частину спадщини після смерті спадкодавця - нараховане та недоотримане грошове забезпечення в сумі 112 571, 32 гривні, прийняв всю спадщину в цілому.

При цьому наявність заповіту та прийняття з цієї підстави спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 унеможливлює спадкування за законом ОСОБА_1 на спадкове майно. При цьому ОСОБА_2 до участі у справі залучений не був.

Відповідно до пункту 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine), рішення від 10 лютого 2010 року).

У справі"Рябихпроти Росії"(заява№52854/99,рішення від24липня 2003року)Європейський судз правлюдини зазначив,що правона справедливийсудовий розгляд,гарантоване ст.6§ ІКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення мають використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Підставою дляскасування оскаржуваногорішення іухвалення постановипро відмову ОСОБА_1 у позовівідповідно до п.4ч.3ст.376ЦПК України є прийняття судом першої інстанції рішення про права та обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Шевчука Віктора Сергійовича задовольнити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 03 липня 2024 року скасувати.

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до Бабинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 04.03.2025

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М.Ковальчук

С.С.Шимків