Постанова від 23.06.2025 по справі 557/517/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року

м. Київ

справа № 557/517/24

провадження № 61-4218 св 25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Бабинська сільська рада Рівненського району Рівненської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 березня

2025 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бабинської

сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 12 березня 2024 року № 76174528.

У зв`язку зі смертю її тітки - ОСОБА_3 відкрилася спадщина,

яка складалася з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами

по АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину

за законом від 27 листопада 2001 року. ОСОБА_3 заповіт не складала.

ЇЇ мати - ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 31 серпня 2023 року серії НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради Рівненської області від 29 лютого 2024 року № 289 на момент смерті спадкодавця разом з ОСОБА_3 проживали її чоловік - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_6 .

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , відсутні.

Факт шлюбних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про шлюб від 09 березня 2016 року серії НОМЕР_2 .

Факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_6 як матері

та сина підтверджується свідоцтвом про народження від 16 серпня 1975 року

серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оформили частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 12 березня 2024 року № 76174528.

Разом з тим ОСОБА_5 іншу частину спадкового майна не встиг оформити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, факт смерті останнього підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 22 липня 2022 року № 00036245835.

Унаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно,

а саме земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,23 га, кадастровий номер № 5621282000:01:001:0669, яка належала спадкодавцю згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328341; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,35 га, кадастровий номер № 5621282000:01:012:0225, яка належала спадкодавцю відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 328340. ОСОБА_5 заповіт не складав.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 06 березня 2024 року

№ 76102483 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заведена.

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради Рівненської області від 28 лютого 2023 року № 290 на день смерті ОСОБА_5 разом з ним проживав і був зареєстрований його син - ОСОБА_6 .

Отже, згідно з положеннями частини третьої статті 1268 ЦК України

ОСОБА_6 спадщину прийняв своєчасно. Разом з тим належним чином не встиг цей факт оформити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, факт смерті її двоюрідного брата - ОСОБА_6 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть

від 26 липня 2022 року № 00036269824.

Унаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно,

а саме земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,28 га, кадастровий номер № 5621282000:01:012:0224, належну йому

на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку

серії ЯЖ № 061164, а також майно, яке він успадкував, однак не встиг оформити після смерті матері та батька. ОСОБА_6 заповіт на спадкове майно не складав.

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради Рівненської області від 28 лютого 2023 року № 289 на день смерті ОСОБА_6 разом з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований.

У межах визначеного законом строку вона подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті двоюрідного брата - ОСОБА_6 , що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 26 липня

2022 року № 69568918.

Разом з тим вона, як спадкоємець п`ятої черги, позбавлена можливості реалізувати свої права на спадкове майно, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджується листом приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Строкаля В. Д. від 21 березня

2024 року, яким їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,23 га, кадастровий номер №5621282000:01:001:0669; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства,

площею 1,35 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0225; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,28 га, кадастровий номер №5621282000:01:012:0224.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 03 липня

2024 року у складі судді Пацка Д.В. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 листопада 2001 року; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,23 га, кадастровий номер №5621282000:01:001:0669, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку

серії ЯЗ № 328341; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,35 га, кадастровий номер № 5621282000:01:012:0225, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку

серії ЯЗ №328340; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площа 1,28 га, кадастровий номер № 5621282000:01:012:0224, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 061164.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у ОСОБА_6 на час його смерті були відсутні спадкоємці першої та другої черги.

Таким чином, позивачка, як спадкоємець третьої черги за правом представлення успадкувала усе належне спадкодавцю майна, а саме спірний житловий будинок та земельні ділянки, які успадкувала би її мати - ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом враховано, що позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у позасудовому порядку, тому її позовні вимоги є обґрунтованими.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2025 року апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у справі, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , задоволено. Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 03 липня 2024 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що згідно з заповітом

від 01 березня 2022 року ОСОБА_9 заповів ОСОБА_7 майно, що належить йому за законом після смерті батька - ОСОБА_5 та після смерті рідного брата - ОСОБА_6 , де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що згідно із законом належатиме йому на день смерті.

Отже, у порушення положень закону до участі у справі не було залучено належного співвідповідача ОСОБА_7 , який на підставі заповіту від 01 березня 2022 року прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 , який був спадкоємцем після смерті рідного брата - ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 травня

2024 року ОСОБА_7 є спадкоємцем ОСОБА_9 на спадщину, яка складається із нарахованого та недоотриманого грошового забезпечення у сумі 112 571,32 грн відповідно до інформаційного листа від 01 грудня 2022 року

№ 50/55/33-1042 військової частини НОМЕР_4 .

Таким чином, існування вищевказаного заповіту та прийняття спадщини ОСОБА_7 унеможливлює спадкування за законом ОСОБА_1 на спадкове майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 557/517/24

з Гощанського районного суду Рівненської області. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У травні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_7 є спадкоємцем

за заповітом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Водночас предметом позову ОСОБА_1 були позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно, що входило до спадкової маси після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент звернення до суду позивачка була єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 .

Отже, висновок апеляційного суду про те, що наявність заповіту та прийняття з цієї підстави спадщини ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_9 унеможливлює спадкування за законом ОСОБА_1 на спадкове майно,

є помилковим, оскільки ОСОБА_9 не приймав спадщину після смерті свого брата ОСОБА_6 , тому що не проживав разом з ним та не подавав заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_7 , подавши заяву про прийняття спадщини після смерті трансмітента - ОСОБА_9 , засвідчив своє волевиявлення спрямоване на прийняття спадщини лише після смерті ОСОБА_9 . Разом з тим окремої заяви про прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця ОСОБА_6 . ОСОБА_7 до нотаріуса не подавав, а також не зазначав про це в заяві про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 , як трансмітента.

Доводи особи, яка подала відзив

У травні 2025 року представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають.

Після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_9 фактично проживав без реєстрації зі своїм братом ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою Бабинської сільської ради Рівненської області від 19 липня 2022 року № 2533.

Таким чином, ОСОБА_9 фактично прийняв спадщину після смерті брата - ОСОБА_6 , оскільки вступив у фактичне володіння і користування нею, проте не оформив її у встановленому законом порядку.

01 березня 2022 року ОСОБА_9 склав нотаріально посвідчений заповіт, яким майно, що належить йому за законом після смерті батька - ОСОБА_5 та після смерті брата - ОСОБА_6 , де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що згідно із законом належатиме йому на день смерті, заповів ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29 червня 2022 року серії НОМЕР_5 .

29 травня 2024 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Строкалем В. Д. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_7 успадкував після смерті ОСОБА_9 нараховане та недоотримане грошове забезпечення у сумі 112 571,32 грн.

ОСОБА_7 не знав, що за життя ОСОБА_9 не подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_6 , унаслідок чого йому необхідно було подавати заяву на отримання спадщини у порядку спадкової трансмісії. Разом з тим про необхідність подачі такої заяви, ОСОБА_7 стало відомо лише із листа нотаріуса від 07 листопада 2024 року № 321/02-14, оскільки нотаріус, на час прийняття від ОСОБА_7 заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_9 , не роз`яснив йому право подання додаткової заяви про прийняття спадщини у порядку спадкової трансмісії. ОСОБА_7 повторно зміг подати відповідну заяву лише у листопаді

2024 року, оскільки з початку збройної агресії російської федерації проти України проходить військову службу. Усі правовстановлюючі документи на спірне спадкове майно перебувають у ОСОБА_7 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка ОСОБА_1 -

ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 12 березня 2024 року № 76174528.

Згідно зі свідоцтвами про народження серії від 03 лютого 1951 року НОМЕР_6 та від 15 січня 1956 року серії НОМЕР_7

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були рідними сестрами.

Відповідно до свідоцтва про народження від 09 червня 1968 року

серії НОМЕР_8 ОСОБА_11 є матір`ю ОСОБА_1 .

У зв`язку зі смертю ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складалася з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом

від 27 листопада 2001 року.

ОСОБА_3 за життя заповіту не складала.

ОСОБА_4 , яка є матір`ю ОСОБА_1 та рідною сестрою ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть

від 31 серпня 2023 року серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , що не оспорюється сторонами.

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради Рівненської області від 29 лютого 2024 року № 289 на момент смерті спадкодавця разом з ОСОБА_3 проживали її чоловік - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_6 .

Факт шлюбних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про шлюб від 09 березня 2016 року серії НОМЕР_2 .

Факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_6 як матері та сина підтверджується свідоцтвом про народження від 16 серпня 1975 року народження серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оформили частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 12 березня 2024 року № 76174528.

ОСОБА_5 іншу частину спадкового майна не оформив, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, факт смерті останнього підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть

від 22 липня 2022 року № 00036245835.

Унаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно,

а саме земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,23 га, кадастровий номер № 5621282000:01:001:0669, належну йому згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №328341; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства,

площею 1,35 га, кадастровий номер № 5621282000:01:012:0225, належну

йому згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку

серії ЯЗ № 328340.

ОСОБА_5 за життя заповіт не складав.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 06 березня 2024 року

№ 76102483 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заведена.

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради Рівненської області від 28 лютого 2023 року № 290 на день смерті ОСОБА_5 разом з ним проживав і був зареєстрований його син - ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 26 липня 2022 року № 00036269824.

Унаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно,

а саме земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,28 га, кадастровий номер № 5621282000:01:012:0224, належну йому

на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку

серії ЯЖ № 061164, а також майно, яке він успадкував, однак не встиг оформити після смерті матері та батька.

ОСОБА_6 заповіт за життя не складав.

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради Рівненської області від 28 лютого 2023 року № 289 на день смерті ОСОБА_6 разом з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований.

26 липня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву нотаріусу про прийняття спадщини за законом після смерті двоюрідного брата - ОСОБА_6 , що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 26 липня

2022 року № 69568918.

21 березня 2024 року приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Строкаль В. Д. своїм листом № 110/02-14 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з огляду на відсутність правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.

01 березня 2022 року ОСОБА_9 склав нотаріально посвідчений заповіт, яким майно, що належить йому за законом після смерті батька - ОСОБА_5 та після смерті брата - ОСОБА_6 , де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що згідно із законом належатиме йому на день смерті, заповів ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29 червня 2022 року серії НОМЕР_5 .

Відповідно до довідки Бабинської сільської ради Рівненської області від 19 липня 2022 року № 2533 ОСОБА_9 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав без реєстрації по АДРЕСА_1 . Разом з ним на час смерті в цьому житловому будинку ніхто не мешкав і не був зареєстрований.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Строкаля В. Д. від 07 листопада 2024 року № 320/02-14 за заявою ОСОБА_7 про прийняття спадщини за заповітом, яка надійшла 29 липня 2022 року, та заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом, яка надійшла 12 травня 2022 року, було зареєстровано спадкову справу № 54/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 . Станом на день видачі довідки спадкоємцями є ОСОБА_7 і ОСОБА_1 . Відомості про інших спадкоємців відсутні.

29 травня 2024 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Строкалем В. Д. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно з яким спадкоємцем ОСОБА_9 на спадщину, яка складається із нарахованого та недоотриманого грошового забезпечення у сумі 112 571,32 грн відповідно до інформаційного листа від 01 грудня 2022 року № 50/55/33-1042 військової частини НОМЕР_4 , визнано ОСОБА_7 .

У частині першій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася

до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),

до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина перша статті 1222 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку (див. зокрема,

постанови Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/17 (провадження № 61-13688св21), від 03 вересня 2024 року у справі № 523/6344/21 (провадження № 61-7909св23).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див.: постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у порушення вимог закону до участі у справі не було залучено ОСОБА_7 , який на підставі заповіту від 01 березня 2022 року прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 , який був спадкоємцем після смерті рідного брата - ОСОБА_6 .

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що існування вищезазначеного заповіту та прийняття спадщини ОСОБА_7 є підставою для скасування рішення районного суду через невірно визначений склад відповідачів.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_7 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_9 який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте предметом позову ОСОБА_1 були позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно, що входило до спадкової маси після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , не спростовують висновку апеляційного суду.

Посилання касаційної скарги на те, що неподання ОСОБА_7 окремої заяви про прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки не впливають на вирішення цієї справи і також не спростовують висновки апеляційного суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник