Рішення

від 06.03.2025 по справі 750/877/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/877/23

Провадження № 2/750/21/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районнийсуд м.Чернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,секретаріСтеченко К.Л., Дудка Є.М., Прохоренко А.В.,за участюпредставника позивача Музиченка В.М., відповідача ОСОБА_1 , представника Приватного підприємства «Техкомсервіс» адвоката Коверзневої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 750/877/23 за позовомОб`єднання житлово-будівельнихкооперативівм.ЧерніговадоПриватного підприємства«Техкомсервіс», ОСОБА_1 провизнання правочинунечинним та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова про розірвання договору,

в с т а н о в и в :

23.01.2023 Об`єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова (далі за текстом ОЖБК м. Чернігова) звернулося до Деснянського районного суду

м. Чернігова з позовом до Приватного підприємства «Техкомсервіс», ОСОБА_1 , в якому просить визнати нечинним договір, укладений 28.11.2022 між ПП «Техкомсервіс» та уповноваженою особою від співвласників ОСОБА_1 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 30.01.2023 заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 22.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.03.2023.

09.03.2023 підготовче засідання відкладено на 27.03.2023 у зв`язку з клопотаннями відповідачів.

14.03.2023 представник ПП «Техкомсервіс» подала відзив, у якому позов не визнає та заперечує проти його задоволення. Зазначає, що особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України від 14.05.2014 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі за текстом Закон № 417-VIII). Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону України управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. Частиною першою статті 10 указаного Закону передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку можуть проводитись за ініціативи самих співвласників, а рішення, які ними приймаються, оформлюються у формі протоколу. Проаналізувавши зміст протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , проведених 24.10.2022, убачається, що загальні збори були проведені за ініціативи самих співвласників будинку, а прийняті рішення оформлені протоколом від 27.10.2022. 28.11.2022 між ПП «Техкомсервіс» та уповноваженою особою від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 . Вважає, що договір укладений у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, Закону України № 417-VІІІ та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а отже є дійсним, а позивач не довів порушення його прав унаслідок прийняття протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку та укладення договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

16.03.2023 ОСОБА_1 подала відзив, у якому позов не визнала та заперечувала проти його задоволення. Посилалась на те, що співвласники були повідомлені про дату та місце проведення зборів, які були проведені 24.10.2022. Співвласники, уповноважені на підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, учиняючи правочин, мали необхідні на те повноваження і діяли згідно з чинним законодавством. Уважає, що договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 від 28.11.2022 укладений у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, Закону України № 417-VІІІ та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а отже є дійсним.

У строкдля поданнявідзиву відповідач ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до ОЖБК м. Чернігова, уточнивши яку 25.04.2023, просить розірвати (припинити) з 31.12.2022 договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 16 від 10.05.2017, укладений між ОЖБК

м. Чернігова та уповноваженою зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 від 20.09.2016 ОСОБА_2 .

Підставою для розірвання договору вказала те, що з 01.05.2019 набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, яким передбачено, що у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про форму (зміну форми) управління багатоквартирним будинком договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцем таких послуг або управителем, визначеним згідно із цим Законом до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, втрачають чинність з дати, визначеної зборами співвласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку, або з дати початку виконання зобов`язань за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеним за правилами, визначеними цим Законом, але не раніше ніж через два місяці після направлення особою, уповноваженою на це зборами співвласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку, такому виконавцю, управителю письмового повідомлення про припинення договорів.

24.03.2023 ОЖБК м. Чернігова через канцелярію суду подало відповідь на відзиви. Зазначає, що відповідачі, посилаючись на Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» про втрату чинності договорів управління, помилково дійшли висновку про втрату чинності саме договору між ОЖБК м. Чернігова та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про надання послуг з управління вказаним багатоквартирним будинком, оскільки закон чітко дає визначення назви і відповідно предмета договору, що втрачає чинність, а саме договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а не договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Отже, договір від 10.05.2017, укладений між позивачем та співвласниками вказаного багатоквартирного будинку, не втратив своєї чинності та є дійсним.

Ухвалою суду від 27.03.2023 зустрічний позов ОСОБА_1 до ОЖБК

м. Чернігова про розірвання договору прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОЖБК м. Чернігова до ПП«Техкомсервіс», ОСОБА_1 провизнання правочинунечинним та об`єднано в одне провадження; підготовче засідання відкладено на 25.04.2023.

21.04.2023 ОЖБК м. Чернігова через канцелярію суду подало відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зустрічні позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та заперечує проти їх задоволення в повному обсязі.

25.04.2023 підготовче засідання відкладено на 23.05.2023 у зв`язку з неявкою відповідачів та наданням часу для подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву.

27.04.2023 відповідач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

15.05.2023 ОЖБК м. Чернігова через канцелярію суду подало заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.05.2023 закрито підготовче провадження в справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 08.06.2023.

08.06.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.07.2023 у зв`язку з витребуванням доказів.

25.07.2023 у судовому засіданні продовжено перерву до 03.08.2023 у зв`язку з відсутністю даних про оповіщенні позивача.

Ухвалою суду від 03.08.2023 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 750/4189/23 за позовом ОСОБА_2 до ПП «Техкомсервіс», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку та договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Ухвалою суду від 21.01.2025 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.02.2025.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного відмовити. Відповідач ОСОБА_1 та представник ПП «Техкомсервіс» просили відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзивах, а зустрічний позов підтримали та просили задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 20.09.2016, ОЖБК м. Чернігова визначено управителем зазначеного багатоквартирного будинку та обрано ОСОБА_2 уповноваженою особою від співвласників для укладання договору з управителем, внесення змін до нього, здійснення контролю за його виконанням (а.с. 82-87, т. І). Даний протокол відповідно до частини дев`ятої статті 10 3акону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прийнято на зберігання Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради.

10.05.2017 між ОЖБК м. Чернігова та ОСОБА_2 як уповноваженою особою від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с. 4-11, т. І).

24.10.2022 відбулись збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , на яких вирішувались питання щодо визначення форми управління багатоквартирним будинком, відмови від послуг (відкликання як управителя) ОЖБК м. Чернігова шляхом дострокового розірвання договору управління. За результатами зборів ПП «Техкомсервіс» визначено новим управителем багатоквартирного будинку та обрано ОСОБА_1 уповноваженою особою від співвласників на підписання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням. Прийняті рішення, оформлені протоколом від 24.10.2022, який відповідно до частини дев`ятої статті 10 3акону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прийнято на зберігання Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (а.с. 121-165, т. І).

28.10.2022 ОСОБА_1 як уповноважена особа від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 звернулась до ОЖБК

м. Чернігова із заявою, в якій повідомила про проведення 24.10.2022 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку та прийняті зборами рішення (а.с. 17, т. І).

У своїй відповіді від 24.11.2022 № 1-07/349 ОЖБК м. Чернігова зазначило, що договір є чинним та не може бути достроково розірваним в односторонньому порядку (а.с. 16, т. І).

28.11.2022 між ПП «Техкомсервіс» та новообраною уповноваженою особою від співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 . Пунктом 9.1 якого передбачено, що договір вступає в силу з 01.01.2023 (а.с. 62-66, т. І).

02.12.2022 ПП «Техкомсервіс» направило лист до ОЖБК м. Чернігова за вихідним № 276 з повідомленням про прийняті на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 рішення та вимогою щодо передачі технічної документації на будинок (а.с. 15, т. І).

У своїй відповіді від 09.12.2022 № 1-07/375 ОЖБК м. Чернігова відмовило

ПП «Техкомсервіс»у передачітехнічної документаціїна будинок (а.с. 14, т. І).

02.01.2023 ПП «Техкомсервіс» повторно направило лист до ОЖБК м. Чернігова за вихідним № 1, однак позивач у своїй відповіді від 13.01.2023 № 1-07/19 зауважив, що прохання пpo передачу документації є безпідставним (а.с. 69, 70, т. І).

ОЖБК м. Чернігова, вважаючи, що оспорюваним договором від 28.11.2022 порушуються його права як управителя, просив визнати його нечинним.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, передбаченим статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003

№3-рп/2003).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно з частина першою та другою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд може визначити спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача сприятиме ефективному захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження

№ 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження

№ 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження

№ 14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Національним законодавством України передбачений ефективний спосіб захисту прав в разі недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону (§ 2 глава 16 розділ IV «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону»).

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати укладений відповідачами 28.11.2022 договір нечинним, однак вказана вимога не відповідає визначеним частиною другою статті 16 ЦК України способам захисту цивільних прав та інтересів. Також обраний позивачем спосіб захисту не встановлений ані договором, ані законом, а відтак не може бути визнаний як ефективний.

Ураховуючи вищевикладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову про визнання оспорюваного правочину нечинним.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОЖБК м. Чернігова про розірвання (припинення) з 31.12.2022 договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 16 від 10.05.2017, укладеного між ОЖБК

м. Чернігова та уповноваженою зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 20.09.2016 ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до частини першої статті 9 якого управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

Частиною першою статті 10 указаного Закону України передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

За приписами частини другої статті 10 Закону України № 417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Відповідно до частин тринадцятої-чотирнадцятої статті 10 Закону України № 417-VIII рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Якщо одна особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо).

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 10 Закону рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписує голова зборів співвласників.

Таким чином, загальні збори співвласників багатоквартирного будинку можуть проводитись за ініціативи самих співвласників, а рішення, які ними приймаються, оформлюються у формі протоколу.

Як убачається зі змісту протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 20.09.2016, ОЖБК м. Чернігова визначено управителем зазначеного багатоквартирного будинку та обрано ОСОБА_2 уповноваженою особою від співвласників для укладання договору з управителем, внесення змін до нього, здійснення контролю за його виконанням (а.с. 82-87, т. І). Даний протокол відповідно до частини дев`ятої статті 10 3акону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прийнято на зберігання Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Згідно із положеннями абзацу першого частини першої статті 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі за текстом Закон України

№ 2189-VIII) договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

10.05.2017 між ОЖБК м. Чернігова та ОСОБА_2 як уповноваженою особою від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с. 4-11, т. І).

Обґрунтовуючи підстави для розірвання (припинення) указаного договору, ОСОБА_1 посилається на Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з абзацом четвертим пункту 31 якого у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про форму (зміну форми) управління багатоквартирним будинком договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцем таких послуг або управителем, визначеним згідно із цим Законом до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, втрачають чинність з дати, визначеної зборами співвласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку, або з дати початку виконання зобов`язань за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеним за правилами, визначеними цим Законом, але не раніше ніж через два місяці після направлення особою, уповноваженою на це зборами співвласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку, такому виконавцю, управителю письмового повідомлення про припинення договорів.

Такі договори були передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 29 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», яка втратила чинність на підставі Постанови КМ № 712 ( 712-2018-п ) від 05.09.2018.

Посилаючись на вищезазначену норму закону, ОСОБА_1 помилково дійшла висновку про наявність правових підстав для розірвання (припинення) договору, укладеного між ОЖБК м. Чернігова та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , про надання послуг з управління вказаним багатоквартирним будинком від 10.05.2017, оскільки Закон України «Про житлово-комунальні послуги» чітко визначає назву і предмет договору, що втрачає чинність, а саме: «договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

У свою чергу, предметом оспорюваного договору є надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а не його утримання, як це передбачено абзацом четвертим пункту 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

До того ж, утрата чинності договором у силу закону, на що посилається позивач за зустрічним позовом, виключає як необхідність, так можливість його подальшого розірвання.

Посилання на інші підстави для розірвання (припинення) оспорюваного договору від 10.05.2017 у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із урахуванням викладеного, у задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання (припинення) договору від 10.05.2017, укладеного між ОЖБК

м. Чернігова та ОСОБА_2 як уповноваженоюособою співвласниківбагатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, належить відмовити за відсутністю правових підстав.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Об`єднання житлово-будівельних кооперативів

м. Чернігова до Приватного підприємства «Техкомсервіс», ОСОБА_1 про визнання правочину нечинним відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Об`єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова про розірвання договору відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Об`єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова, місце знаходження: пр. Перемоги, 203-А, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 05389925.

Відповідач: Приватне підприємство «Техкомсервіс», місце знаходження: пр-т Л. Лук`яненка, 18-Д, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 32729180.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання:

АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя