Постанова

від 27.02.2025 по справі 380/24919/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/24919/24 пров. № А/857/1100/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКузьмича С. М.,

суддівКачмара В.Я., Курильця А.Р.,

за участю секретаряБерезюка Д.О..

представника апелянта Садівник Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року (постановлену головуючим суддею Морська Г.М. у м. Львові) про забезпечення позову у справі № 380/24919/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАКОН» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 26.11.2024 за № 882-РЛ (внутрішній номер 158151) про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «НАКОН» ліцензії на роздрібну торгівлю пальним (реєстраційним номер 13270314202100014 терміном дії з 20.01.2021 до 20.01.2026).

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 13270314202100014 терміном дії з 20.01.2021 до 20.01.2026), яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «НАКОН» та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 13270314202100014 терміном дії з 20.01.2021 до 20.01.2026), яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «НАКОН».

12.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Након» звернулося до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, у якій просило вжити заходи забезпечення позову:

зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 26.11.2024 №882-РЛ (внутрішній номер 158151) про анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним (реєстраційний номер 13270314202100014, терміном дії з 20.01.2021 до 20.01.2026) до набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 26.11.2024 №882-РЛ;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області видалити (виключити) з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництво, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (записи, відомості) про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «НАКОН» (далі ТОВ «НАКОН») ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 13270314202100014, терміном дії з 20.01.2021 до 20.01.2026) до набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 26.11.2024 №882-РЛ.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовував неможливістю здійснення заявником господарської діяльності в сфері оптової торгівлі пальним, внаслідок анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №13270314202100014, що у свою чергу, призвело до негативних наслідків у вигляді зупинення виробничої діяльності, не отримання підприємством прибутку, зупинки сплати податків та неможливість виплати заробітної плати працівникам, блокування нормального існування мешканців прилеглих населених пунктів.

Заявник вказував, що зазначене вище розпорядження ГУ ДПС у Львівській області порушує права та інтереси заявника, перешкоджає здійсненню господарської діяльності, руйнує ділову репутацію з контрагентами, а тому на думку заявника, є таким, що прийняте без жодних обґрунтованих на те правових підстав. Вважав, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, із вищевикладених підстав, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності та надасть можливість позивачу, до остаточного вирішення даного спору, реалізовувати своє право на здійснення своєї господарської діяльності.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 заяву ТОВ «НАКОН» про забезпечення адміністративного позову задоволено частково. Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 26.11.2024 №882-РЛ (внутрішній номер 158151) про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №13270314202100014 терміном дії з 20.01.2021 до 20.01.2026, видану ТОВ «НАКОН», ідентифікаційний код 43646050, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/24919/24. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що фактично здійснення господарської діяльності товариством залежить від наявності та чинності відповідних ліцензій. Анулювання ліцензій, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість сплати податків та виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю, тощо.

З урахування встановлених обставин та вимог законодавства, суд першої інстанції вважав, що заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі.

Крім цього суд зазначив, що заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження від 26.11.2024 №882-РЛ про анулювання ліцензії ТОВ «НАКОН» на право роздрібної торгівлі пальним до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили, відповідають предмету поданого адміністративного позову та відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та винести ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом непередбачені, суд фактично погоджується із збереженням стану триваючого порушення вимог законодавства, які виявлені відповідачем, що є недопустимим.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та винести ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Позивач, в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відтак, суд розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідно зазначити, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Крім цього, суд повинен указати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Проте, на переконання, колегії суддів, рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає. Висновки суду першої інстанції про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є помилковими з огляду на наступне.

Як зазначив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що предметом спору у даній адміністративній справі є оскарження ТОВ «НАКОН» розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 26.11.2024 № 882-РЛ про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Након» є роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30), у зв`язку з чим останнім було отримано у податкового органу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 13270314202100014 дата реєстрації 20.01.2021, дійсна з 20.01.2021 по 20.01.2026.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 19.12.1995 №481/95-ВР).

У розпорядженні Державної податкової служби України у Львівській області № 882-РЛ від 26.11.2024 зазначено, що підставою для анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним «у зв`язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії».

Щодо висновку суду першої інстанції про ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся заявник, слід зазначити, що ним лише зазначено про те, що спірним розпорядженням зупинено господарську діяльність ТОВ «НАКОН» з роздрібної торгівлі пальним. Втім, не зазначено в чому ж саме полягає таке ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення його порушених прав або інтересів, за захистом яких звернувся до суду.

Слід зазначити, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання, такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Водночас господарська діяльність - це діяльність на власний ризик. За порушення договірних зобов`язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності суб`єкт господарювання самостійно несе відповідальність, передбачену законодавством України.

Таким чином, суб`єкт господарювання покладає на себе як позитивні, так і негативні наслідки підприємницької діяльності, тому сам суб`єкт господарювання повинен усвідомлювати можливість настання негативних наслідків від її провадження у випадках, коли така діяльність відбувається поза вимогами закону.

Обґрунтування ж заяви позивача про те, що спірне розпорядження не містить жодних посилань на проведення перевірок позивача, як підстав для їх анулювання, та не містять посилань на підстави, визначені законодавством, для анулювання ліценції на право роздрібної торгівлі пальним, зводяться до надання правової оцінки фактичним обставинам справи до ухвалення рішення по суті, а не наявності певних ризиків для здійснення господарської діяльності Товариством на час розгляду справи судом.

Крім цього, колегія суддів поділяє твердження апелянта про те, що застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом непередбачені, суд фактично погоджується із збереженням стану триваючого порушення вимог законодавства, які виявлені відповідачем, що є недопустимим.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення розпорядження Головного управління ДПС Львівській області №882-РЛ від 26.11.2024 про анулювання ліцензій матиме наслідком те, що суд фактично продовжить дію ліцензії №13270314202100014 на право роздрібної торгівлі пальним.

Відтак, в такий спосіб фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає призначенню інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

А тому, враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивач до клопотання про забезпечення позову не додав належних, допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «НАКОН» про забезпечення позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року про забезпечення позову у справі № 380/24919/24 та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НАКОН» про вжиття заходів забезпечення позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 05 березня 2025 року